1 Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були, | 1 Нагадуй їм підкорятися і коритися володарям і владі, бути готовими на всіляку добру справу, | 1 Нагадай їм, щоб корилися верховній владі, щоб слухалися, були готові до всякого доброго діла, | 1 Нагадуй їм, щоб корилися начальникам [і] владі, щоб слухалися, були готовими на всяке добре діло, | 1 Нагадуй їм, щоб начальства і власти слухали і корились, і до всякого доброго дїла були готові, |
2 щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям. | 2 Нікого не лихословити, бути не сварливим, але тихим, і виявляти всіляку покору перед усіма людьми. | 2 щоб нікого не ганьбили, були мирні, поступливі та виявляли повну лагідність супроти всіх людей. | 2 щоб нікого не гудили, не були сварливими, а були тихими, виявляючи повну лагідність до всіх людей. | 2 щоб нїкого не хулили, не були сварливі, а тихі, показуючи всяку лагідність до всїх людей. |
3 Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного. | 3 Бо ми також були колись нерозважливі, непокірні, заблуклі, були рабами похотей і різноманітних розкошів, жили в злобі і заздрості, були бридкими, ненавиділи один одного. | 3 Ми теж були колись безглузді, непокірні, збаламучені, служили пристрастям та розкошам прерізним, живучи у злобі й заздрощах, огидні, взаємно ненависні. | 3 Бо колись і ми були нерозсудливими, непокірними, одуреними, служили різним хтивостям і насолодам, живучи в злобі й заздрощах, бувши мерзенними, ненавидячи одне одного. | 3 Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного. |
4 А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога, | 4 А коли з'явилася благодать і людинолюбство Рятівника нашого, Бога, | 4 Та коли з'явилась доброта й любов до людей Спаса нашого Бога, | 4 Коли ж з'явилася ласка й людинолюбство нашого Спасителя, Бога, | 4 Як же явилась благость і чоловіколюбиє Спаса нашого Бога, |
5 Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим, | 5 Він урятував нас не за справами праведности, котрі ми звершили, а за Своєю милістю, купіллю відродження і оновлення Святим Духом, | 5 він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але з свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа, | 5 він нас спас не з причини праведних учинків, які ми зробили, але з власного милосердя, купіллю нового буття і оновленням Святого Духа, | 5 не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого, |
6 Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого, | 6 Котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Рятівника нашого. | 6 якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спаса, | 6 якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа - нашого Спасителя, - | 6 котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя нашого, |
7 щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя. | 7 Щоб, виправдавшись Його благодаттю, ми з надією стали спадкоємцями вічного життя. | 7 щоб ми, оправдані його благодаттю, стали згідно з надією спадкоємцями життя вічного. | 7 щоб, оправдавшись його ласкою, ми за надією стали спадкоємцями вічного життя. | 7 щоб оправдившись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надїї життя вічнього. |
8 Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевняв, щоб ті, хто ввірував у Бога, дбали про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й корисне! | 8 Слово це вірне; і я бажаю, щоб ти підтверджував про це, щоб ті, які увірували в Бога, старалися бути ревними на добрі справи: це добре і корисне людям. | 8 Вірне слово! І я хочу, щоб ти його запевняв, аби ті, які увірували в Бога, намагалися бути першими в добрих ділах. Це добре й корисне людям. | 8 Вірне слово, і я хочу тебе запевнити, щоб ті, які повірили в Бога, аби вони дбали про добрі діла: це корисне й добре для людей. | 8 Вірне слово, і хочу, щоб про се ти впевняв, щоб которі увірували в Бога, старались пильнувати добрих дїл. Добре воно і користне людям. |
9 Вистерігайсь нерозумних змагань, і родоводів, і спорів, і суперечок про Закон, бо вони некорисні й марні. | 9 А недолугих змагань, і родоводів, розбрату, і суперечок про Закон уникай, бо вони безвартісні й марні. | 9 А безглуздих питань, родоводів, спорів та суперечок про закон уникай, бо вони безкорисні й марні. | 9 Нерозумні ж досліджування, і родоводи, і суперечки, і сварки про закон оминай, бо вони некорисні й марні. | 9 Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні. |
10 Людини єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся, | 10 Від єретика, після першого і другого напучування, ухиляйся, | 10 Єретика чоловіка по першім і другім попередженні цурайся, | 10 Людину-єретика - після першого й другого попередження, - оминай, | 10 Єретика чоловіка після первого і другого напомину, покинь, |
11 знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив. | 11 Знаючи, що такий розбестився, грішить і вже самозасуджений. | 11 знаючи, що такий ось збився на манівці і грішить, ще й осуджує себе самого. | 11 знаючи, що такий зійшов на манівці і грішить, засудивши самого себе. | 11 знаючи, що такий розвертаєть ся і грішить, осудивши сам себе. |
12 Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати. | 12 Коли пришлю до тебе Артема чи Тихика, поквапся прийти до мене в Нікополь; бо я поклав собі пробути там зиму, | 12 Коли пришлю до тебе Артема або Тихика, чимскоріше приходь до мене в Нікопіль, бо я вирішив там перезимувати. | 12 Коли пошлю до тебе Артема або Тихика, поспіши прийти до мене в Никополь, бо там я вирішив перезимувати. | 12 Як пришлю Артема до тебе або Тихика, постарайсь прийти до мене в Никополь: там бо надумавсь я зазимувати. |
13 Законника Зину та Аполлоса вишли квапливо вперед, щоб для них не забракло нічого. | 13 Законника Зіну і Аполлоса потурбуйся відправити так, щоб їм нічого не забракло. | 13 Зину законника й Аполлоса випровадь дбайливо, щоб їм нічого не бракувало. | 13 Законника Зину й Аполлоса дбайливо виряди, аби їм нічого не забракло. | 13 Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку. |
14 Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були. | 14 Нехай наші також навчаються на добрих справах, у забезпеченні необхідних потреб, щоб не були безплідні. | 14 Наші також; нехай навчаться бути першими в добрих ділах для конечних потреб, щоб не були безплідні. | 14 Хай навчаються і наші бути майстрами в добрих ділах, у нагальних потребах, щоб не були безплідними. | 14 Нехай і наші вчять ся пильнувати добрих дїл для конечних потріб, щоб не були без овощу. |
15 Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма! Амінь. | 15 Вітають тебе всі, що є зі мною. Вітай тих, що люблять нас у вірі. Благодать з усіма вами. Амінь. | 15 Вітають тебе всі, які зо мною. Вітай тих, які люблять нас у вірі. Благодать з усіма вами! | 15 Вітають тебе всі ті, що зі мною. Привітай тих, що люблять нас у вірі. Ласка з усіма вами! [Амінь]. | 15 Витають тебе усї, що зо мною. Витай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усїма вами. Амінь. |