1 Усі раби, які під ярмом, нехай уважають панів своїх гідними всякої чести, щоб не зневажалися Боже Ім'я та наука. | 1 Раби, що пiд ярмом, мусять вважати панiв своїх (володарiв) гiдними всякої честi, щоб не було зневаги йменню Божому i вченню. | 1 Раби, що під ярмом, нехай уважають своїх панів достойними всякої поваги, щоб не зневажалось ім'я Боже й наука. | 1 Ті, що є під'яремними рабами, хай шанують своїх панів, щоб Боже ім'я і навчання не зневажалися. | 1 Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Боже не хулилось і наука. |
2 А ті, хто має панів віруючих, не повинні недбати про них через те, що браття вони, але нехай служать їм тим більше, що вони віруючі та улюблені, що вони добродійства Божі приймають. Оцього навчай та нагадуй! | 2 Тi, котрi мають за панiв вiрних, не мають спiлкуватися з ними недбало, тому що вони брати; але тим паче мають слугувати їм, бо вони вiрнi i улюбленi, i добро чинять їм. Навчай цього i умовляй. | 2 А ті, що мають панів вірних, хай ними не нехтують через те, що вони брати, а навпаки, нехай ще більш їм служать, - власне, тому, що ті, які зазнають від них послуг, вірні та любі. Цього навчай і умовляй. | 2 Ті ж, що мають вірних панів, хай їх не нехтують, бо вони є братами; але хай ще більше служать, бо ті, що користуються послугами, є вірними та улюбленими. Навчай і нагадуй про це. | 2 Хто ж має вірних панів, ті нехай не гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй. |
3 А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона за правдивою вірою, | 3 Хто навчає iншого i не йде за розумними словами Господа нашого Iсуса Христа i вченням про набожнiсть, | 3 А коли хтось навчає інакше й не притримується здорових слів, слів Господа нашого Ісуса Христа та побожної науки, | 3 Якщо хто інакше навчає і не дотримує здорових слів нашого Господа Ісуса Христа та побожного навчання, | 3 Коли ж хто инше вчить і не приступає до здорових словес Господа нашого Ісуса Христа і до науки побожної, |
4 той згордів, нічого не знає, але захворів на суперечки й змагання, що від них повстають заздрість, сварки, богозневаги, лукаві здогади, | 4 Той гордий, нiчого не знає, але захворiв на пристрасть до змагань i суперечок, вiд котрих виникає заздрiсть, розбрат, лихослiв'я, лукавi пiдозри. | 4 той засліплений гордістю, нічого не розуміє, хворий на пусті змагання та словесні суперечки. З цього виникають заздрість, сварка, зневаги, лукаві підозри, | 4 той розгордився, нічого не розуміє, але недужий на суперечки й диспути, з яких виникають заздрість, сварки, зневага, лукаві підозри, | 4 той розгордив ся, нїчого не знаючи, а нездужаючи змаганнями та суперечкою, від чого буває зависть, сварка, поговори, лукаві думки, |
5 постійні сварні між людьми зіпсутого розуму й позбавлених правди, які думають, ніби благочестя то зиск. Цурайся таких! | 5 Намарнi суперечки помiж людьми пошкодженого розуму, чужi iстинi, котрi думають, наче набожнiсть служить для прибутку. Вiддаляйся од таких. | 5 постійні спори людей із зіпсованим розумом та позбавлених правди; гадають бо, що побожність то засіб зиску. | 5 постійні сперечання людей із зіпсованим розумом та позбавлених правди, які вважають побожність засобом наживи. [Ухиляйся від таких.] | 5 пусті розмови людей попсованого розуму, що втеряли правду і думають, що благочестє - надбаннє. Відступай від таких. |
6 Великий же зиск то благочестя із задоволенням. | 6 Велике надбання - бути набожним i вдоволеним. | 6 Великий це зиск - побожність, вона бо дає вдовілля. | 6 Велике багатство - побожність із задоволенням! | 6 Велике ж (таки) надбаннє благочестє з самодовольством. |
7 Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. | 7 Бо ми нiчого не принесли у свiт; зрозумiло, що нiчогiсiнько не можемо й винести з нього. | 7 Ми бо не принесли на світ нічого, та й винести нічого не можемо. | 7 Бо ми нічого не внесли до світу, і нічого не можемо винести. | 7 Нїчого бо не внесли ми у сьвіт, то й ясно, що нїчого не можемо винести. |
8 А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того. | 8 Маючи їжу i одежу, будьмо задоволенi з того. | 8 А маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені. | 8 Маючи їжу та одяг, - цим задовольняймося. | 8 Маючи ж їжу й одежу, сим довольні будемо. |
9 А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль. | 9 А тi, що прагнуть збагатитися, потрапляють у спокусу i в сiтi, а також у численнi безглуздi i шкiдливi похотi, котрi занурюють людей в бiдування i згубу; | 9 А ті, що хочуть багатіти, впадають у спокусу та в тенета, і в безліч бажань безглуздих та шкідливих, що штовхають людей у прірву та погибель. | 9 Ті ж, що хочуть збагачуватися, впадають у спокуси, і в сітки, і в численні нерозумні та шкідливі хтивості, які приводять людей до знищення і погибелі. | 9 Котрі ж хочуть забагатїти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель. |
10 Бо корень усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання. | 10 Бо корiнь всього лихого є срiблолюбство, котрому вiддавшися, деякi ухилилися од вiри i самi себе пiдвели до багатьох страждань. | 10 Бо корінь усього лиха - грошолюбство, до якого деякі вдавшися, від віри відбились і прошили себе численними болями. | 10 Бо корінням усього зла є грошолюбство, віддавшись якому деякі відбилися від віри й поклали на себе великі страждання. | 10 Корень бо всього лихого сріблолюбство; котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками. |
11 Але ти, о Божа людино, утікай від такого, а женися за правдою, благочестям, вірою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю! | 11 А ти, чоловiче Божий, ухиляйся вiд цього, та сягай успiху в правдi, набожности, вiрi, любовi, терпiннi й покорi; | 11 Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього. Шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности. | 11 А ти, людино Божа, обминай це. Шукай же праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности. | 11 Ти ж, чоловіче Божий, від сього втїкай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннєм, тихостю. |
12 Змагай добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визнання перед свідками багатьома. | 12 Спонукай гарним прикладом вiри, тримайся вiчного життя, до котрого ти якраз i покликаний, i показав сумлiнне сповiдування перед багатьма свiдками. | 12 Змагайся добрим змагом віри, старайся осягнути життя вічне, до якого ти покликаний і за яке був склав гарне визнання віри перед багатьма свідками. | 12 Борися добрим подвигом віри, лови вічне життя, до якого ти був покликаний, склавши добре визнання перед багатьма свідками. | 12 Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, до котрого й покликано тебе, й визнав єси добре визнаннє перед многими сьвідками. |
13 Наказую перед Богом, що оживлює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визнання засвідчив за Понтія Пилата, | 13 Перед Богом, що все животворить, i перед Христом Iсусом, Котрий засвiдчив перед Понтiєм Пилатом сумлiнне сповiдування, заповiдаю тобi | 13 Благаю тебе перед Богом, який усе оживлює, і перед Христом Ісусом, який при Понтійському Пилаті склав добре визнання, | 13 Заповідаю тобі перед Богом, який усе оживляє, і Христом Господом, який склав добре свідчення при Понтійському Пилаті, - | 13 Заповідаю тобі перед Богом, що оживлює все, і Христом Ісусом, що сьвідкував при Понтийському Пилатї добре визнаннє: |
14 щоб додержав ти заповідь чистою та бездоганною аж до з'явлення Господа нашого Ісуса Христа, | 14 Пильнувати цю заповiдь чисто i бездоганно, аж навiть до з'явлення Iсуса Христа, | 14 щоб ти зберігав заповідь без плями, без догани - аж до появи Господа нашого Ісуса Христа, | 14 щоб ти зберіг заповідь незаплямованою, бездоганною - аж до появи нашого Господа Ісуса Христа, | 14 додержати сю заповідь чистою, без докору, до явлення Господа нашого Ісуса Христа, |
15 що його свого часу покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами, | 15 Котре свого часу вiдкриє блаженний i єдиний могутнiй Цар тих, що царюють, i Господь тих, що володарюють, | 15 яку свого часу з'явить блаженний і єдиний Володар, Цар царів і Владика владик; | 15 яку свого часу об'явить блаженний і єдиний сильний, цар царів і пан панів; | 15 котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар над царями і Пан над панами; |
16 Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь! | 16 Єдиний, що має безсмертя, Котрий живе у неприступному свiтлi, Котрого нiхто з людей не бачив i бачити не може. Йому честь i держава вiчна! Амiнь. | 16 єдиний, що безсмертя має, що в світлі живе неприступнім, якого ніхто з людей не бачив, ані бачити не може. Йому честь і влада вічна! Амінь. | 16 єдиний, що має безсмертя і живе в недосяжному світлі, якого не бачив ніхто з людей і бачити не може. Йому честь і влада вічна! Амінь. | 16 один, що має безсмертє, і живе в сьвітлї неприступному, котрого не бачив нїхто з людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна. Амінь. |
17 Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток, | 17 Багатих у теперiшньому часi умовляй, щоб вони не вельми чванилися собою i сподiвалися не на багатство намарне, але на Бога живого, що дає нам усе щедро для радости; | 17 Багатим у цьому світі накажи, щоб не неслись думками вгору та не надіялися на нетривке багатство, лише - на Бога, який щедро дає нам усього для вжитку; | 17 Багатим нинішнього часу нагадуй, щоб не носилися високо й не сподівалися на минуще багатство, але на Бога, який нам усе дає щедро для насолоди, | 17 Багатим у нинїшнім віцї заказуй не високомудровати, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога живого, що дає нам усе щедро на втїху; |
18 щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні, | 18 Щоб вони вдавалися до доброчинства, багатiли добрими вчинками, були щедрими i приязними, | 18 щоб добро чинили, багатіли добрими ділами, були щедрі, ділилися радо | 18 щоб ми чинили добро, збагачувалися в добрих ділах, були щедрими, радо ділилися, | 18 добре робити, багатитись дїлами добрими, охочими на подаваннє бути і подїльчивими, |
19 щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя. | 19 Збираючи собi скарби, добру основу для майбутнього, щоб сягнути вiчного життя. | 19 і тим робом збирали собі скарб - добру підвалину на майбутнє, щоб осягнули життя правдиве. | 19 збираючи собі скарб - добру основу на майбутнє, аби осягнути правдиве життя. | 19 скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне. |
20 О Тимофію, бережи передання, стережися марного базікання та суперечок знання, неправдиво названого так. | 20 О, Тимофiю! Бережи заповiдi, що тобi повiданi, ухиляйся вiд негодящого марнослiв'я i суперечок неправдивого знання, | 20 О Тимотею! Бережи передання. Уникай світського пустословства та суперечностей неправильного знання, | 20 О Тимофію, зберігай передання, уникай марних балачок та суперечок фальшивого знання, | 20 О Тимотею! хорони переказ, одвертаючись од скверного марнословя і перекорів неправдивого розуму, |
21 Дехто віддався йому, та й від віри відпав. Благодать з тобою. Амінь. | 21 Котрому вiддавшись, деякi ухилилися од вiри. Благодать з тобою. Амiнь. | 21 що його деякі визнаючи, відхилилися від віри. Благодать з вами! | 21 якими деякі хвалячись, відпали від віри. Благодать з вами. [Амінь]. | 21 котрим деякі хвалячись, у вірі погрішили. Благодать з тобою. Амінь. |