1 Як хто візьме жінку, і стане їй чоловіком, і коли вона не знайде ласки в очах його, бо знайшов у ній яку ганебну річ, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому. | 1 Якщо хтось візьме дружину і стане чоловіком її, і вона не знайде приязні в очах його, тому що він знаходить у ній щось нечисте, і напише їй свідчення про розірвання шлюбу, і дасть їй до рук, і відпустить її з дому свого, | 1 «Як чоловік візьме жінку й ожениться з нею, а вона не знайде милости в його очах, бо він помітив би в неї щонебудь негоже, то напише їй розвідний лист і, вручивши їй, відпустить зо свого дому; | 1 Якщо ж хтось візьме жінку і житиме з нею, і буде, коли не знайде ласку перед ним, бо знайшов в ній негожу річ, і напише її книжку відпущення і дасть її в руки і відішле її з своєї хати, | 1 Коли возьме чоловік жінку та й ожениться з нею, вона ж не знайде милостї в очах його, тим що він бачить у неї що небудь мерзенне, та й напише їй розвідний лист і, віддавши його в руки її, відпустить її; |
2 І вийде вона з його дому, і піде, і вийде за іншого чоловіка, | 2 І коли вона вийде з дому його, піде, то може бути дружиною другого чоловіка; | 2 вона ж, вийшовши з його дому, піде заміж за іншого, | 2 і, пішовши, буде (жінкою) іншого чоловіка, | 2 І коли вона вийде з його домівки і пійде заміж за иншого; |
3 і коли зненавидить її той останній чоловік, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому. Або коли помре той останній чоловік, що взяв був її собі за жінку, | 3 Але й оцей останній чоловік, зненавидить її, і напише їй свідчення про розірвання шлюбу, і дасть їй до рук, і відпустить її з дому свого, чи помре сей останній чоловік її, котрий узяв її за дружину; | 3 а цей другий -якщо теж зненавидить її, - то, написавши розвідний лист, оддасть їй у руки й вишле її з дому; або коли вмре цей другий чоловік, який узяв її за жінку, | 3 і зненавидить її останний чоловік, і напише її книжку відпущення і дасть її в руки і відішле її з своєї хати, чи помре останній чоловік, який її взяв собі за жінку, | 3 Та і другий чоловік зненавидить її і, написавши розвідний лист, оддасть їй в руки та й вишле її із своєї домівки; або коли вмре другий чоловік, що взяв її за жінку; |
4 не може перший її муж, що відпустив її, вернути й узяти її, щоб стала йому за жінку по тому, як була занечищена, бо це огида перед Господнім лицем, і ти не зробиш грішною тієї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок. | 4 То не може перший її чоловік, який відпустив її, знову взяти її собі за дружину, після того, як вона опоганена, бо таке є мерзотою перед Господом, і не чини гріха землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок. | 4 то не можна першому її чоловікові, що був відпустив її, знову брати її собі за жінку після того, як вона опоганилась; бо це гидота перед Господом, Богом твоїм, і ти не будеш допускати гріха на землю, яку Господь хоче тобі дати в посідання. | 4 перший чоловік, що відіслав її, не зможе, повернувшись, взяти її собі за жінку після того як вона осквернена, бо це огидне перед Господом Богом твоїм. І не опоганюйте землю, яку Господь Бог твій тобі дає в насліддя. | 4 Тодї не можна первому її чоловікові, що відпустив її, знов брати її за жінку після того, як вона опоганилась; бо се гидота перед Господом, Богом твоїм. Не будеш допускати гріх у землю, що Господь, Бог твій, дає тобі в наслїддє. |
5 Коли хто недавно одружився, не піде він до війська, і ніяка справа не покладеться на нього, вільний він буде один рік для свого дому, і порадує свою жінку, що взяв. | 5 Якщо хтось узяв дружину недавно, то нехай не йде на війну, і нічого не слід доручати йому; нехай він залишиться вільним у домі своєму упродовж одного року і звеселює дружину свою, котру взяв. | 5 Коли чоловік узяв щойно жінку, не годиться йому йти на війну, ані не можна накладати на нього якогось громадського відробітку; вільний від усього він зостанеться цілий рік у себе вдома, щоб веселитися з жінкою, що її взяв. | 5 Якщо ж хтось недавно взяв жінку, не вийде на війну, і не накладуть на нього ніякого діла. Невинним буде в своїй хаті один рік, розвеселятиме свою жінку, яку взяв. | 5 Коли чоловік тільки що взяв нову жінку, не годиться ійти йому на війну, і не годиться накладати на його нїякого громадського відробітку; нехай зостається на волї в домівцї своїй на один рік, щоб веселити жінку свою, що взяв її. |
6 Ніхто не візьме в заставу долішнього каменя жорен або горішнього каменя жорен, бо він душу взяв би в заставу. | 6 Ніхто не повинен брати у заставу горішнього і нижнього каменя жорен; бо такий бере в заставу життя людини. | 6 Не можна брати в заставу жорен або жорновий камінь, бо тим заставляється життя. | 6 Не візьмеш в заклад ані верхний ані долішний жорновий камінь, бо цей дає в заклад душу. | 6 Не годиться брати в застав жорна або жорнового каменя; такий бо життє бере в застав. |
7 Коли буде хто знайдений, що вкрав кого з братів своїх, з Ізраїлевих синів, і буде поводитися з ним як із невільником, або й продасть його, то нехай помре той злодій, і ти вигубиш зло з-посеред себе. | 7 Якщо знайдуть когось, що він украв кого-небудь із братів своїх, із синів Ізраїля, і вчинив з цього зиск чи продав його, то такого злодія треба зрокувати на смерть; – [отак] винищи зло з-поміж себе. | 7 Коли виявиться, що хтось полонив одного з своїх братів, зо синів Ізраїля, і поводився з ним як з рабом або продав його, то тому, хто полонив, - смерть. Так викорінюватимеш зло з-посеред себе. | 7 Якщо ж виявиться чоловік, який вкрав душу з своїх братів ізраїльських синів, і заволодівши ним продає, той злодій помре. І видалиш зло від вас самих. | 7 Коли знайдеться такий чоловік, щоб украв кого зміж братів твоїх, зміж синів Ізрайлевих, та й неволить його або продасть його, так смерть тому злодїєві. Сим робом викорениш зло зміж людей твоїх. |
8 Стережися в хворобі прокази, щоб дуже пильнувати, і робити все те, як навчать вас священики-Левити; як наказав я їм, будете додержувати, щоб виконати те. | 8 Стережися, в хворобі прокази пильно дотримуйся і виконуй все, чого навчать вас священики-левити; достеменно виконуйте, що я наказав їм. | 8 А як вибухне проказа, зважай добре, щоб ти пильно виконував усе, чого навчатимуть вас священики-левіти; як я це заповідав їм, так і старатиметесь виконувати. | 8 Стережися блеску прокази. Дуже стережися чинити за всім законом, який вам сповістили священики Левіти, дбатимете творити так, як я вам заповів. | 8 Як буде в кого заразлива болячка, бережись дуже, і сповняй все, чого навчати муть вас сьвященники ваші Левити. Як я заповідав їм, так і будете сповняти. |
9 Пам'ятайте те, що зробив був Господь, Бог твій, Маріямі в дорозі, коли ви виходили з Єгипту. | 9 Пам'ятай, що Господь, Бог твій, учинив Маріям на шляху, коли ви йшли із Єгипту. | 9 Пам'ятай, що вчинив Господь, Бог твій, у дорозі, після вашого виходу з Єгипту. | 9 Згадай те, що зробив Господь Бог Маріямі в дорозі, як ми виходили з Єгипту. | 9 Памятай, що вчинив Господь із Мирямною в дорозї, після виходу вашого з Египту. |
10 Коли ти позичиш своєму ближньому позичку з чогось, не ввійдеш до дому його, щоб узяти заставу його, | 10 Якщо ти ближньому твоєму даси що-небудь у борг, то не ходи в його дім, щоби взяти у нього заставу; | 10 Як позичаєш щонебудь твоєму ближньому, не заходь до нього в хату, щоб узяти заставу. | 10 Якщо ж є в ближнього довг, будьякий довг, не ввійдеш до його хати, щоб взяти заклад. | 10 Як позичаєш ближньому твому, не йди в домівку його, щоб взяти застав; |
11 назовні будеш стояти, а той чоловік, що ти позичив йому, винесе до тебе заставу назовні. | 11 Постій на вулиці, а той, котрому ти дав у борг, винесе тобі заставу свою на вулицю. | 11 Стій знадвору, а той, кому позичаєш, винесе тобі заставу надвір. | 11 Зі зовні стоятимеш, і чоловік, який має твій довг в себе, винесе тобі заклад назовні. | 11 Стій знадвору, а той, кому позичаєш, нехай винесе тобі застав надвір. |
12 А якщо він чоловік убогий, не ляжеш спати, маючи заставу його, | 12 Якщо він буде чоловіком бідним, то ти не лягай спати, маючи заставу його; | 12 Коли ж він убогий чоловік, то не підеш спати, взявши до себе його заставу. | 12 Якщо ж чоловік бідний, не спатимеш в тому, що він заклав, | 12 І коли се вбогий чоловік, то не йди спати, мавши в себе застав його. |
13 конче вернеш йому ту заставу при заході сонця, і буде він спати на одежі своїй, і буде благословляти тебе, а тобі буде це за праведність перед лицем Господа, Бога твого. | 13 Поверни йому заставу, коли заходитиме сонце, щоб він ліг спати в одежі своїй і благословив тебе: і тобі зарахується [це] на праведність перед Господом, Богом твоїм. | 13 Мусиш неодмінно звернути йому заставу при заході сонця, щоб він міг лягти спати у своїй одежині й поблагословив би тебе, й тоді буде тобі заслуга перед Господом, Богом твоїм. | 13 віддачею віддаси ним дане в заклад при заході сонця, і спатиме в своїй одежі і поблагословить тебе, і буде тобі милосердя перед Господом Богом твоїм. | 13 Притьмом треба тобі вернути йому застав при заходї соньця, щоб він лїг у свитинї своїй, і благословив тебе; і буде се праведно перед Господом, Богом твоїм. |
14 Не будеш утискати наймита, убогого й незаможного з братів своїх та з приходька свого, що в Краї твоїм у брамах твоїх. | 14 Не утискай наймита, бідного і вбогого, із братів твоїх, або із захожих твоїх, які на землі твоїй, при брамах твоїх. | 14 Не утискатимеш убогого й нужденного поденника, чи то він із твоїх братів-одноплемінників, чи з приходнів, які перебувають у твоїй землі, у твоїх містах. | 14 Не затримаєш винагороди бідного і прошака з твоїх братів чи з приходьків, що в твоїх містах. | 14 Не тїснити меш денного робітника, вбогого і мізерного, чи він зміж браття твого, чи із приходнїв, що пробувають у землї твоїй, в оселях твоїх. |
15 Того ж дня даси йому заплату, і не зайде над нею незаплаченою сонце, бо вбогий він, і до неї лине душа його. І не буде він кликати на тебе до Господа, і не буде гріха на тобі. | 15 Того ж дня віддай платню його, щоб сонце не зайшло передніше від того, тому що він бідний, і чекає її серце його; щоб він не оскаржив тебе перед Господом, і не було на тобі гріха. | 15 Того ж самого дня виплатиш його заробіток, ще перед заходом сонця; бо він убогий, і всією душею чекає виплати; тож не закликатиме проти тебе Господа, та й ти не матимеш гріха. | 15 Того дня віддаси його винагороду, не зайде сонце над ним, бо він є бідним і на це надіється. І не закричить проти тебе до Господа, і буде в тобі гріх. | 15 Того ж самого дня, як він заробить, даси йому плату, перше нїм соньце зайде над нею; бо він бідняка і жде на неї: так щоб не нарікав на тебе перед Господом, і ти не мав гріха. |
16 Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, кожен за гріх свій смертю покараний буде. | 16 Батьків не можна карати смертю за дітей, і дітей не можна карати смертю за батьків; кожний має бути покараний смертю за свій злочин. | 16 Не можна карати смертю батьків за дітей, ані дітей за батьків. Кожний буде скараний за свій гріх. | 16 Батьки не помруть за дітей, і сини не помруть за батьків. Кожний помре в свому грісі. | 16 Не карати муть смертю батьків за дїтей, нї дїтей за батьків; кожне буде скаране за свій гріх. |
17 Не скривиш суду на приходька, на сироту, і не будеш брати в заставу вдовиної одежі. | 17 Не суди хибно захожого і сироту; і в удови не бери одежі в заставу. | 17 Не кривосудь приходня й сироту та не бери вдовичої одежі в заставу; | 17 Не відхилиш суд приходькові і сироті і вдові, і не візьмеш в заклад одіж вдови. | 17 Не суди несправедливо приходня й сироту і не візьмеш удовиної одежини на застав. |
18 І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у Єгипті, і викупив тебе Господь, Бог твій, звідти, тому я наказую тобі робити цю річ. | 18 Пам'ятай, що ти також був рабом у Єгипті, і Господь звільнив тебе звідти: а тому я наказую тобі чинити отак. | 18 пам'ятай, що ти був рабом у Єгипті і що Господь, Бог твій, визволив тебе звідти; тим і наказую тобі так чинити. | 18 І згадаєш, що ти був рабом в єгипетскій землі і Господь Бог твій викупив тебе звідти. Через це я тобі заповідаю чинити це слово. | 18 Памятай, що був єси рабом в Египтї, та звіттам визволив тебе Господь, Бог твій; тому то й приказую тобі се чинити. |
19 Коли будеш жати жниво своє на своїм полі, і забудеш на полі снопа, не вернешся взяти його, він буде приходькові, сироті та вдові, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у всім чині твоїх рук. | 19 Коли будеш жати в полі твоєму і забудеш снопа на полі, то не вертай узяти його; нехай він залишиться захожому, сироті і вдові, щоб Господь, Бог твій, благословив тебе на всіляку справу рук твоїх. | 19 Як збиратимеш жниво з твого поля і як забудеш сніп на полі, не повертайся за ним: нехай буде для приходня, для сироти й для вдовиці, щоб Господь, Бог твій, поблагословив тебе в усякім ділі твоїх рук. | 19 Коли ж пожнеш ниву в твоїм полі і забудеш снопа в твоїм полі, не повернешся його взяти. Приходькові і сироті і вдові буде, щоб Господь Бог твій поблагословив тебе в усіх ділах твоїх рук. | 19 Як збирати меш жниво з поля твого, і забудеш снопа на полї, не вертайсь узяти його; нехай буде для приходня, для сироти і для вдовицї, щоб Господь, Бог твій, благословив тебе в усякому дїлї рук твоїх. |
20 Коли будеш оббивати оливку свою, не будеш переоббивати в галузках за собою: воно буде приходькові, сироті та вдові. | 20 Коли будеш оббивати оливу твою, то не переглядай за собою гілок; нехай залишиться захожому, сироті і вдові. | 20 А коли оббиватимеш маслину, не будеш придивлятися ще раз до гілля: нехай буде для приходня, для сироти й для вдовиці. | 20 Коли ж збираєш оливки не повернешся збирати за собою, буде приходькові і сироті і вдові. І згадай, що ти був рабом в єгипетскій землі, через це я тобі заповідаю чинити це слово. | 20 Як зтрясеш ягоди на маслинах своїх, не будеш удруге розглядати віття; нехай буде се для приходня, для сироти і для вдовицї. |
21 Коли будеш збирати виноград свого виноградника, не будеш збирати полишеного за собою, воно буде приходькові, сироті та вдові. | 21 Коли будеш збирати плоди у винограднику твоєму, не збирай залишків за собою; нехай залишиться захожому, сироті і вдові. | 21 Як збиратимеш виноград у себе в винограднику, не підеш потім оглядати грона: нехай вони зостануться для приходня, для сироти й для вдови; | 21 Коли ж оббираєш твій виноград, ти знову не повернешся до ного, буде приходькові і сироті і вдові. | 21 Як позбираєш грони в винограднику твому, не обрізувати меш удруге; нехай будуть для приходня, для сироти і для вдовицї. Годиться тобі памятати, що був єси рабом в Египецькій землї, тим то й приказую тобі се чинити. |
22 І будеш пам'ятати, що рабом був ти в єгипетськім краї, тому я наказую тобі робити цю річ. | 22 І пам'ятай, що ти був рабом на землі єгипетській: тому я наказую тобі чинити це. | 22 пам'ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі; тож і наказую тобі так чинити.» | 22 І згадай, що ти був рабом в єгипетскій землі, через це я тобі заповідаю чинити це слово. | |