1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всього Ізраїля по тім боці Йордану в пустині, на степу, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,1 Ось слова, що їх промовляв Мойсей до всього Ізраїля за Йорданом, в пустелі, на рівнині навпроти Червоного [моря], між Параном і Тофелем, Ливаном і Гецеротом та Ді-Загавом.1 Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;1 Це слова, які сказав Мойсей всьому Ізраїлю з другої сторони Йордану в пустині на заході близько Червоного (моря) між Фараном, Тофолом і Ловоном і Авлоном і Катахрузеєм.1 Се слова, що промовляв Мойсей до всього Ізраїля по сїм боцї Йорданї, в степу, на поділлї, проти Червоного моря, між Параном і Тофельом і Лабаном і Газеротом і Ди-Сагабом.
2 одинадцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.2 На відстані одинадцяти днів шляху від Хорива, по дорозі від гори Сеїр до Кадеш-Барнеа.2 одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори.2 Одинадцять днів з Хориву дорога до гори Сиір до Кадис Варни.2 Одинайцять день ходи від Гореба, по дорозї від Сеїр-гори до Кадес-Барнеї.
3 І сталося сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,3 Сорокового року, одинадцятого місяця, першого [дня] місяця, повідав Мойсей синам Ізраїля все, що заповідав йому Господь для них.3 В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них;3 І сталося в сороковому році, в одинадцятому місяці, в першому (дні) місяця, заговорив Мойсей до всіх ізраїльських синів згідно з усім, що заповів йому Господь до них.3 І сталося в сороковому роцї, в одинайцятому місяцї, на первий день місяця, що промовляв Мойсей до синів Ізраїля усе, що Господь заповідав йому про них.
4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, що сидів в Аштароті в Едреї.4 Після того, як здолав Сигона, царя аморейського, котрий жив у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, котрий жив у Аштароті, в Едреї.4 після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї.4 Після того як побили Сіона царя Аморреїв, що жив в Есевоні і Оґа царя Васана, що жив в Астароті і в Едраїні4 Після того, як він побив Сигона, царя Аморійського, та Ога, царя Базанського, що жив в Астаротї і в Єдреї.
5 На тім боці Йордану в моавському краї став Мойсей виясняти Закона, говорячи:5 За Йорданом, на землі моавській, почав Мойсей розтлумачувати Закон цей, і сказав: 5 По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи: 5 на другому боці Йордану в землі Моава, Мойсей почав проголошувати цей закон, кажучи: 5 По тім боцї Йорданї, в Моаб землї, почав Мойсей викладати закон сей, говорючи:
6 Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хориві, говорячи: Досить вам сидіти на цій горі!6 Господь, Бог наш, говорив нам у Хориві і сказав: Досить вам жити на горі оцій;6 «Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою.6 Господь Бог наш заговорив до нас в Хориві, кажучи: Досить вам жити в цій горі.6 Господь, Бог наш, промовив до нас на Горебі так:
7 Оберніться й рушайте, і йдіть на гору амореянина, та до всіх сусідів його на степу, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, до Краю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, річки Ефрату.7 Оберніться і рушайте: йдіть до гори амореїв й усіх сусідніх місцин на рівнини, на пагорби й у долини, на південь і берегом моря, до землі xанаанців і до Ливану, навіть до річки великої, річки Єфрат.7 Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат.7 Поверніться ви і підведіться і ввійдіть до гори Аморреїв і до всіх околиць Арави, і на гору і рівнину і на південь і до побережжя землі Хананеїв і Антилівану до великої ріки Евфрата.7 Доволї побули ви під сією горою: Обернїтесь і рушайте та й ідїть до гори Аморіїв і до всїх сусїдів їх на поділлї, по горах і по долинах і на полуднї і на березї моря, в Канаан землю і до Либану, аж до великої ріки, до ріки Евфрата.
8 Ось Я дав вам цей Край! Увійдіть, і заволодійте цим Краєм, що за нього Господь був присяг вашим батькам, Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них.8 Ось, Я даю вам землю, йдіть, володійте землею, котру Господь з присягою обіцяв дати батькам вашим Авраамові, Ісаакові та Якові, їм і нащадкам їхнім.8 Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім.8 Гляньте передав Я перед вами землю; ввійшовши, унаслідуйте землю, яку поклявся Я вашим батькам, Авраамові і Іссакові і Якову, їм дати і їхньому насіню з ними.8 Дивітесь, надїлив я вам сю землю; ідїть і займіть землю, що про неї клявсь Господь батькам вашим, Авраамові, Ізаакові і Яковові, що оддасть їм і насїнню їх по них.
9 І сказав я того часу до вас, говорячи: Не можу я сам носити вас.9 І я сказав вам того часу: Не можу один носити вас;9 Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі.9 І сказав я до вас в тому часі, кажучи: Не зможу я сам вас провадити.9 І того часу промовив я до вас так: Не здолїю один вести вас.
10 Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зорі небесні!10 Господь, Бог ваш, розмножив вас, ви нині численні, мов зорі небесні.10 Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні.10 Господь Бог ваш розмножив вас, і ось ви сьогодні є так як небесні зорі кількістю.10 Господь, Бог ваш, намножив вас, і нинї ви лїчбою як зорі небесні стали.
11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас, як Він говорив вам.11 Господь, Бог батьків ваших, розмножить вас тисячократно супроти того, скільки вас [тепер], і благословить вас, як Він обіцяв вам;11 Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.11 Господь Бог наших батьків хай додасть вам, щоб ви стали тисачу раз більшими і хай поблагословить вас, так як я вам сказав.11 Господь, Бог ваш, нехай прибавить до вас тисячу разів стілько, скілько вас тепер є, і нехай благословить вас, як говорив про вас!
12 Як я сам понесу тяготу вашу, і тягар ваш, і ваші суперечки?12 То як же мені одному носити тягарі ваші, тяготи ваші і суперечки ваші?12 Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари?12 Як зможу я сам зносити ваш труд і ваш тягар і ваші супротивляння?12 Як би міг я один нести тягарі ваші і журбу вашу і сварки ваші?
13 Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас.13 Виберіть собі відомих у колінах ваших мужів мудрих, розумних, і я поставлю їх урядувати над вами.13 Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами.13 Поставте собі мужів мудрих і второпних і розумних в ваших племенах, і поставлю їх старшинами над вами.13 Возьміть собі людей мудрих, і що знаєте їх, по ваших поколїннях, щоб я поставив їх головами над вами.
14 І ви відповіли мені та й сказали: Добра та річ, що ти кажеш зробити.14 Ви відповідали мені і сказали: Добру справу радиш ти вчинити для нас.14 І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити.14 І ви мені відповіли і сказали: Добре слово, яке ти сказав вчинити.14 І відказали ви менї кажучи: Добре так буде, як ти вчинити кажеш.
15 І взяв я голів ваших племен, мужів мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.15 І взяв я чільників з колін ваших, мужів мудрих і відомих, і поставив їх старшинами над вами, тисяцькими, сотниками, п'ятдесяцькими й десяцькими і наглядачами для колін ваших.15 Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь.15 І взяв я з вас мужів мудрих і второпних і розумних і настановив я їх, щоб провадили вами, тисяцькими і соцькими і пятдесяцькими і десяцькими і писарями для ваших суддів.15 І взяв я голови з поколїнь ваших, людей мудрих і знаточних, і поставив їх головами над вами, тисячниками і сотниками і пятьдесятниками і десятниками, і правителями поколїнь ваших.
16 І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його.16 І наказав я суддям вашим того часу, говорячи: Вислуховуйте справи братів ваших і судіть справедливо, кожну людину і брата її, і захожого, з нею.16 Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем.16 І заповів я вашим суддям в тому часі, кажучи: Розсуджуйте між вашими братами і судіть справедливо між чоловіком і між братом і між їхнім приходьком.16 І заповідав я суддям вашим того часу так: Вислуховуйте змагання між братами вашими і судїте праведно між чоловіком і братом його, і між ним і приходнем, що в його.
17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини, бо суд Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її.17 Не зважайте на особу в суді, ви маєте слухати малого, як великого: не бійтеся особи людської; бо суд – справа Божа, а діло, котре для вас заважке, доносьте до мене, і я вислухаю його.17 Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд - Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю.17 Не зглядайтеся на обличчя на суді, у малому і у великому судитимеш, не уступатимеш обличчю людини, бо це суд божий. І слово, яке у вас буде тяжким, принесете його до мене, і я його послухаю.17 Не вважати мете на лиця судячи; як малого, так і великого вислуховуйте, нї перед ким не бійтесь, бо суд Божий. А котра справа за важка для вас, передавайте до мене, щоб я вислухав її.
18 І наказав я вам того часу про всі ті речі, що ви зробите.18 І дав я вам того часу настанови про все, що належить вам чинити.18 І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити.18 І заповів я вам в тому часі всі слова, які чинитимете.18 І заповідав я вам того часу все, що чинити маєте.
19 І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й страшну пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.19 І коли рушили ми від Хорива і йшли по всій цій великій і страшній пустелі, котру ви бачили, на шляху до гір аморейських, як наказав Господь, Бог наш, і прийшли до Кадеш-Барнеа.19 Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне.19 І піднявшись з Хориву пройшли ми всю ту велику і страшну пустиню, яку ви бачили, дорогу гори аморрейської так як нам заповів Господь Бог наш, і прийшли до Кадис Варни.19 І рушили ми від Гореба та й пійшли, як заповідав нам Господь, Бог наш, усїм оцїм великим і страшним степом, що вбачали ви, та й прийшли в Кадес-Барне.
20 І сказав я до вас: Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.20 І сказав я вам: Ви прийшли до гори аморейської, котру Господь, Бог ваш, дає нам.20 І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати.20 І сказав я до вас: Ідіть до аморрейської гори, яку Господь Бог ваш дає вам.20 І промовив я до вас: Дойшли ви до гір Аморіїв, що дав нам їх Господь, Бог наш.
21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі землю оцю, йди, візьми її у володіння, як говорить тобі Господь, Бог батьків твоїх, не бійся і не жахайся.21 Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом.21 Гляньте, передав вам Господь Бог ваш перед вашим лицем землю. Пішовши, унаслідуйте, так як сказав вам Господь Бог батьків ваших. Не бійтеся, ані не жахайтеся.21 Глянь, Господь, Бог твій, надїлив тобі сю землю; ійди, займи її, як казав тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійсь і не падай духом!
22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони вислідять нам той Край, та нехай принесуть нам відомість про дорогу, що нею підемо, та про міста, куди ввійдемо.22 Але ви всі підійшли до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони дослідили нам землю і дали нам знати, якою дорогою нам рухатися, і в які міста нам простувати.22 Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам.22 І прийшли ви всі до мене і сказали: Пішлім мужів перед нами, і хай простежать нам землю, і сповістять нам відповідь про дорогу, якою підемо, і міста, до яких ввійдемо до них.22 Но всї ви приступили до мене і мовляли: Пошлемо поперед людей, щоб розгледїли нам сю землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись, і на які городи йти нам.
23 І була та річ добра в моїх очах, і взяв я у вас дванадцять мужа, муж один для племени.23 Слово це мені сподобалося, і я взяв із вас дванадцять чоловіків, по одному чоловікові від [кожного] коліна.23 Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління.23 І сподобалося мені слово і я взяв з вас дванадцять мужів, одного мужа з племени.23 І добре було по моїй думцї се дїло; і взяв я зміж вас дванайцять чоловіка, по чоловікові з поколїння.
24 І вони відійшли, і зійшли на гору, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.24 Вони пішли, зійшли на гору, і дісталися до долини Ешкол, і оглянули її.24 Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її.24 І повернувшись, вони піднялися на гору, і пішли до Долини Грона, і обстежили її.24 І рушили вони і знялись на гори, та й дійшли до Єсколь-долини, та й розгледїли землю.
25 І взяли вони в свою руку з плоду того Краю, і принесли до нас, і здали нам справу, і сказали: Добрий той Край, що Господь, Бог наш, дає нам!25 І взяли в руки свої плодів землі, й принесли нам, і повідали нам, і сказали: Добра земля, котру Господь, Бог наш дає нам.25 Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.25 І взяли в руках своїх з овочу землі і принесли до нас, і говорили: Добра земля, яку нам дає Господь Бог наш.25 І набравши плодів землї, спустились вони до нас. І принесли нам вістку кажучи: Добра земля, що дає нам Господь, Бог наш.
26 Та ви не хотіли йти, і були неслухняні наказам Господа, Бога вашого.26 Але ви не пішли, а повстали супроти заповіді Господа, Бога вашого.26 Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого;26 І не забажали ви піти, і були ви непослушні слову Господа Бога вашого,26 Та не хотїли ви ійти і противились слову Господа, Бога вашого.
27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: З ненависти до нас Господь вивів нас з єгипетського краю, щоб дати нас у руку амореянина на вигублення нас.27 І ремствували у шатрах ваших, і говорили: Господь, з ненависті до нас, вивів нас із землі єгипетської, щоб віддати нас до рук амореїв [і] винищити нас.27 і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас.27 і ви нарікали у ваших шатрах і сказали: Томущо ненавидить нас Господь, вивів Він нас з єгипетскої землі, щоб видати нас в руки Аморреїв, щоб нас вигубити.27 І стали ви бурмотїти по наметах ваших, мовляючи: Зненавидїв нас Господь і вивів нас із Египецької землї, щоб нас віддати в руки Аморіям та й вигубити нас.
28 Куди ми підемо? Брати наші розслабили наше серце, говорячи: Народ той більший та вищий від нас, міста великі й уміцнені аж до неба, і навіть велетнів ми бачили там.28 Куди ми підемо? Браття наші розслабили серце наше, говорячи: Народ той чисельніший і вищий від нас, міста [там] великі і укріплені до небес, та й синів Енакових бачили ми там.28 І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба - навіть синів Анака ми бачили там!28 Куди ми підемо? Наші брати відвернули наше серце, кажучи: Нарід великий і численний і сильніший від нас, і міста великі і окружені муром до неба, але і побачили ми там синів ґіґантів.28 Куди нам ійти? Браттє наше взяло нам одвагу сказавши: Люд більший і рослїйший від нас, міста великі і утверджені під небо, і навіть синів Енакових ми там бачили!
29 І сказав я до вас: Не лякайтеся й не бійтеся їх!29 І я сказав вам: Не страхайтеся і не бійтеся їх,29 А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!29 І сказав я до вас: Не лякайтеся, ані не бійтеся їх.29 Тодї промовив я до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!
30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших очах,30 Господь, Бог ваш, який простує перед вами, Він буде змагатися за вас, як Він те вчинив для вас у Єгипті, перед очима вашими.30 Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима;30 Господь Бог наш, що йде перед вашим лицем, Він воюватиме проти них з вами, згідно з усім, що вчинив вам в єгипетскій землі,30 Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він воювати ме за вас, як се вчинив в Египецькій землї перед очима вашими.
31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого приходу до цього місця.31 І в пустелі оцій, де, як ти бачив, Господь, Бог твій, носив тебе, як чоловік носить сина свого, всіма шляхами котрі ви проходили, до приходу вашого на оце місце.31 та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця.31 і в цій пустині, те що бачили ви, як тебе викормив Господь твій Бог, по всій дорозі, по якій ви ходили, доки ви не прийшли до цього місця, так наче людина, яка кормить свого сина.31 І в степу, де бачив єси, що Господь, Бог твій, нїс тебе, як чоловік носить сина свого, по всїй дорозї, що нею йшли ви, поки дійшли до місця сього.
32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,32 Але й при цьому ви не вірили Господові, Богові вашому,32 Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому,32 І в цьому слові ви не повірили Господеві Богові вашому,32 Та не вірували ви Господеві, Богу вашому,
33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше таборування, вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити, а хмарою вдень.33 Котрий ішов перед вами шляхом у вогні – шукати вам місце, де поставити вам шатра вночі, щоб підказувати вам дорогу, якою вам рухатися, а вдень у хмарині.33 який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум'ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.33 який іде перед вами в дорозі, щоб вам вибрати місце, провадячи вас огнем вночі, показуючи вам дорогу, по якій підете по ній, і в хмарі вдень.33 Що йшов поперед вами в дорозї, щоб вишукати вам місце, де можна вам отаборитись; поночі в поломї, щоб бачити вам дорогу, що нею йшли ви, а за дня у хмарі.
34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:34 І Господь почув слова ваші, і розгнівався, і присягнувся, говорячи: 34 Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами: 34 І почув Господь голос ваших слів, і розгнівавшись, поклявся, кажучи: 34 І почув Господь голос ваших розмов, і запалав гнївом, і поклявся словами:
35 Поправді кажу, ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам,35 Ніхто із чоловіків оцих, із цього лихого роду, не побачить доброї землі, котру Я клявся дати батькам вашим.35 Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам,35 Якщо хто з цих мужів побачить цю добру землю, якою Я поклявся їхнім батькам,35 Не бачити ме нїхто з сїх людей, із сього злого кодла тієї доброї землї, що я клявся дати батькам вашим,
36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, він побачить його, і йому Я дам той Край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.36 Тільки Калев, син Єфуннеїв, побачить її, йому дам Я землю, котрою він ходив, і синам його, за те, що він підкорявся Господові.36 крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом.36 за вийнятком Халева сина Єфонії, цей її побачить, і цьому Я дам землю, до якої ввійшов, і його синам, томущо пристав він до того, що господнє.36 Окрім Калеба Єфуненка! Він бачити ме її, і дам йому і синам його землю, по котрій ступав, він бо зовсїм йшов слїдом за Господом.
37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: І ти не ввійдеш туди!37 І на мене розгнівався Господь за вас, говорячи: І ти не увійдеш туди.37 Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!37 І через вас розгнівався на мене Господь, кажучи: Ані ти туди не ввійдеш.37 І на мене теж розгнївивсь Господь кажучи:
38 Ісус, син Навинів, що стоїть перед тобою, він увійде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.38 Ісус, син Навинів, котрий при тобі, він увійде туди; його настанови, бо він введе Ізраїля у володіння нею.38 Ісус Навин, твій слуга, - той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві.38 Ісус син Навина, що стоїть перед тобою, цей туди ввійде. Його підкріпи, томущо він унаслідить її Ізраїлеві.38 І ти не прийдеш туди! Йозей Нуненко, що стоїть перед тобою, він прийде туди; утверди його, він бо має віддати її в наслїддє Ізрайлеві.
39 А діти ваші, про яких ви сказали: На здобич будуть вони, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, вони ввійдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.39 Діти ваші, про котрих ви говорили, що вони дістануться на здобич [ворогам], і сини ваші, котрі не знали того дня ні добра, ані зла, вони увійдуть туди, їм дам її, і вони оволодіють нею.39 А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, - вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею.39 І кожна молода дитина, яка не пізнала сьогодні добро і зло, вони ввійдуть туди, і цим дам її, і вони її унаслідять.39 А дїточки ваші, що про них ви казали: на здобич будуть вони, і сини ваші, що тепер не розберуть ще добра від зла, вони прийдуть туди, і їм дам її, і вони запанують над нею.
40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря.40 А ви повертайте в пустелю по шляху до Червоного моря.40 Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря.40 І ви, повернувшись, пішли в пустиню, дорогою Червоного моря.40 Ви ж повернїтесь і рушайте в степ, в дорогу Червоного моря!
41 А ви відповіли та й сказали мені: Згрішили ми Господеві! Ми вийдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш. І приперезали ви кожен військову зброю свою, і відважилися вийти на гору.41 І ви відповідали тоді і сказали мені: Згрішили ми перед Господом, підемо і станемо на прю, як наказав нам Господь, Бог наш. І підперезалися ви, кожний бойовим оружжям своїм, і поклали собі зійти на гору.41 А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори.41 І ви відповіли і сказали мені: Ми згрішили перед Господом Богом нашим; ми, піднявшись, воюватимемо згідно з усім, що заповів нам Господь Бог наш. І кожний, взявши своє воєнне знаряддя і, зібравшись, піднялися на гору.41 І відказали ви й промовили до мене: Согрішили ми перед Господом; пійдемо в гори і бити мемось, як заповідав Господь, Бог наш. І підперезавши кожен з вас зброю свою, пустились ви в гори, не обдумавши.
42 Але Господь до мене сказав: Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами.42 Але Господь сказав мені: Скажи їм: Не виходьте й не бийтеся, тому що немає Мене серед вас, щоб не винищили вас вороги ваші.42 Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші!42 І сказав Господь до мене: Скажи їм: Не підете, ані не воюватимете, бо Я не є з вами, і не будете вигублені перед вашими ворогами.42 І рече менї Господь: Промов до них: Не йдїть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; щоб не побили вас вороги ваші!
43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухняні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на гору.43 І Я говорив вам, але ви не дослухалися і повстали супроти заповіді Господньої, і з упертости своєї зійшли на гору.43 Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори.43 І сказав я вам, і ви мене не послухали, і ви переступили Господнє слово, і силою ви піднялися на гору.43 І промовив я до вас, та ви не послухали; і спротивились ви слову Господньому, і як очайдухи пустились в гори.
44 І вийшов навперейми вас амореянин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли вас в Сеїрі аж до Горми.44 І виступили супроти вас амореї, що жили на горі тій, і переслідували вас так, як роблять бджоли, і винищували вас на Сеїрі до самої Хорми.44 От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми.44 І на зустріч вам вийшов Аморрей, що жив в тій горі, і прогнали вас, так як чинять бджоли і вас смертельно ранили від Сиіра до Ерми.44 І вийшли проти вас Аморії, що жили на горах тих, та й гнались за вами ройом, і розпорошили вас від Сеїру до Горми.
45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.45 І повернулися ви, і плакали перед Господом; але Господь не почув зойку вашого і не розрадив вас.45 Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас.45 І, сівши, ви плакали перед Господом, і Господь не вислухав вашого голосу, ані не прислухався до вас.45 Вернувшись ви стали плакати перед Господом; та не слухав Господь голосу вашого і не вважав на вас.
46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, стільки днів, скільки там ви сиділи.46 І пробули ви в Кадеші багато днів, стільки днів, скільки ви [там] були.46 І пробули ви, живучи в Кадеші, довгий час.»46 І ви сиділи в Кадисі багато днів, скільки тоді днів ви сиділи.46 І пробували ви в Кадесї довго, лїчивши днї, скільки ви були там.