1 О, коли б потерпіли ви трохи безумство моє! Але й терпите ви мене.1 О, якби ви хоч трішки зважили на мою нерозважливість! Але ви поблажливі до мене.1 О, коли б ви могли потерпіти трохи мого безумства! Ба ви мене й терпите.1 О, коли б були потерпіли ви трохи моє безумство! І все ж, терпите ви мене.1 Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
2 Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою.2 Бо я ревно дбаю про вас із ревністю Божою, тому що я заручив вас єдиному мужеві, щоби поставити перед Христом чистою дівою.2 Я за вас ревную Божими ревнощами, бо я вас заручив одному лиш чоловікові, появив вас чистою дівою Христові.2 Бо ревную за вас Божою ревністю, бо я заручив вас одному чоловікові, щоб, як чисту діву, поставити перед Христом.2 Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужові, щоб чистою дївою привести перед Христа.
3 Та боюсь я, як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхилилися від простоти й чистости, що в Христі.3 Але боюся, щоб, як змій підступом своїм звабив Єву, так само й ваш розум не пошкодився, ухилившися від простоти у Христі.3 Але боюся, щоб, як змій був обманув Еву своїм підступом, так не попсувалися думки ваші, й ви не відхилилися від простоти й чистоти щодо Христа.3 Боюся, щоб часом, як ото змій звів Єву своїм лукавством, щоб не зітліли і ваші розуми і ви не відхилилися від простоти й чистоти в Христі.3 Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
4 Коли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або приймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не прийняли, то радо терпіли б ви те!4 Тому що, якби хтось, прийшовши, почав проповідувати іншого Ісуса, котрого ми не проповідували, або, якби ви одержали іншого духа, котрого не одержали, або іншу добру вість, котрої не приймали, - то ви були б вельми поблажливі до того.4 Бо коли б хтось прийшов і проповідував іншого Ісуса, не того, що його ми вам проповідували, або якби ви прийняли іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не одержали, - ви б радо терпіли.4 Бо якби хто прийшов і проповідував іншого Ісуса, якого ми не проповідували, або прийняли іншого духа, якого ви не прийняли, або іншу благу вістку, якої не діставали, то ви б терпіли з радістю.4 Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовістє, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
5 Та думаю я, що нічим не лишаюсь позад передніших апостолів.5 Але я гадаю, що в мене ні в чому немає вади, якщо порівняти з вищими Апостолами;5 Однак, гадаю, що я нічим не нижчий від тих «архиапостолів»!5 Думаю, що я нічим не менший від великих апостолів.5 Думаю бо, що я нїчим не зоставсь позаду переднїх апостолів.
6 Хоч і неук я словом, але не знанням, та всюди в усьому ми виявлені поміж вами.6 Хоч я є незграбний у слові (у мові), але не в пізнанні. Втім, ми в усьому цілком вам відомі.6 Хоч я і неук словом, але не знанням, як ми вам перед усіма та в усьому показали.6 Хоч я і неук словом, але не знанням, та всюди в усьому ми виявилися перед вами.6 Хоч бо я й неук словом, та не розумом; нї, ми знані у всьому між вами.
7 Чи я гріх учинив, себе впокоряючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Євангелію благовістив для вас дармо?7 Чи згрішив я тим, що принижував себе, аби піднести вас, тому що безоплатно проповідував вам Євангелію Божу?7 Невже я допустився гріха, смиряючи себе самого, щоб вас піднести вгору, - вам бо проповідував даром Євангелію Божу?7 Чи я вчинив який гріх, впокорюючи себе, щоб ви підносилися; бо задарма благовістив я вам Божу Євангелію?7 Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
8 Оббирав я інші Церкви, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то нікого я не обтяжив.8 Іншим церквам я завдавав певних витрат, бо діставав од них плату за служіння вам; і, коли був у вас, хоч зазнав нестатків, нікого не обтяжив.8 Інші Церкви я оббирав, беручи від них плату, щоб вам служити.8 Від інших Церков брав я, приймаючи плату для служіння вам,8 Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
9 Бо мій нестаток поповнили брати, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягарем, і збережу.9 Бо нестатки мої надолужували брати, що прийшли з Македонії; та й у всьому я прагнув і прагнутиму не бути для вас тягарем.9 І коли був у вас і терпів нестачу, я не був тягарем нікому, бо мені у моїй нестачі допомогли брати, що прийшли з Македонії. У всьому я вважав на себе, щоб вам не бути тягарем, і вважатиму й далі.9 а прийшовши до вас і терплячи нестачу, не був я тягарем нікому, бо мою нестачу виповнили брати, прийшовши з Македонії. І в усьому зберіг я себе, щоб не бути для вас тягарем, - і збережу.9 і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нїкому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
10 Як правда Христова в мені, так оця похвала не замовчана буде про мене в країнах Ахаї.10 За істиною Христовою в мені скажу, що похвала оця не відбереться в мене у краях Ахайських.10 Як істина Христова, що в мені, - цієї похвали ніхто в мене не відніме у сторонах ахайських!10 Є в мені правда Христова, і цю похвалу не відійме в мене ніхто в країнах Ахаї.10 (Як) істина Христова є в менї (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
11 Для чого? Тому, що я вас не люблю? Відомо те Богові!11 А чому я так учиняю? Чи тому, що не люблю вас? Богові відомо! Але, як учиняю, так само й буду вчиняти,11 Чому? Хіба я не люблю вас? Бог те знає.11 Чому? Може, тому, що я не люблю вас? Те знає Бог.11 Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
12 А що я роблю, те й робитиму, щоб відтяти причину для тих, хто шукає причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такі, як і ми.12 Щоб не дати приводу тим, що шукають приводу, аби вони, чим хваляться, в тому виявилися такими ж, як ми.12 А що роблю, те робитиму й далі, щоб узяти всякий привід у тих, які приводу шукають, щоб вони були схожими на нас у тому, чим хваляться.12 А що роблю, те й робитиму, щоб відняти причину в тих, що шукають причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такими, як і ми.12 Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
13 Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.13 Бо такі лжеапостоли, лукаві працівники, що вдають із себе апостолів Христових.13 Оті бо - то апостоли неправдиві, робітники лукаві, що вдають апостолів Христових.13 Такі бо фальшиві апостоли, діячі лукаві, що вдають апостолів Христових.13 Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
14 І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!14 І не дивно: тому що сам сатана прибирає вигляду Ангела світла,14 Воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла.14 І не дивно, бо сам сатана вдає з себе ангела світла.14 І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
15 Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!15 А тому не є чимось великим те, що й служителі його прибирають вигляду служителів правди; але кінець їхній буде згідно з діяннями їхніми.15 Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведности. Кінець їхній буде за ділами їхніми.15 Не велике діло, якщо його слуги видають себе за слуг праведности: їхній кінець буде за їхніми вчинками.15 Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по дїлам їх.
16 Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!16 І ще скажу: хай же ніхто не вважає мене нерозважливим; а коли не так, то прийміть мене, хоча б як нерозважливого, щоб і мені бодай трішки похвалитися.16 Знову кажу: Нехай ніхто мене не вважає за безумного! А як ні, то прийміть мене за безумного, щоб і я міг трохи похвалитися.16 Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за божевільного. А як ні, то прийміть мене хоч як божевільного, щоб і я трохи похвалився.16 Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж нї, хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
17 А що я кажу, не кажу того в Господі, але ніби в безумстві у цій частині хвали.17 Що скажу, те скажу не в Господі, а мовби в безумі з такою сміливістю на похвалу;17 Що я кажу, кажу те не в Господі, але немов у безумстві, що дає мені відваги хвалитися.17 Те, що кажу, - не кажу того в Господі, а наче в безумстві - у цій частині похвали.17 А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певнотї похвали.
18 Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.18 Через те, що чимало хваляться за плоттю, то я також буду хвалитися.18 Тому що багато інших хваляться з тілесних спонук, то і я буду хвалитися,18 Бо багато хто хвалиться тілом, і я похвалюся.18 Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
19 Бо ви терпите радо безумних, самі мудрими бувши.19 Бо ви, люди розумні, охоче терпите нерозумних.19 бо ви радо терпите безумних, самі такі розумні!19 Бо ви з радістю приймаєте божевільних, хоч самі є мудрі.19 Радо бо терпите безумних, розумними бувши.
20 Бо ви терпите, коли вас хто неволить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по щоках вас б'є.20 Ви терпите, коли вас рабами вчиняють, коли хтось об'їдає, коли хтось оббирає, коли хтось величається, коли хтось б'є вас в обличчя.20 Ви терпите, коли вас хтось неволить, коли хтось об'їдає, коли хтось обдирає, коли хтось ставиться до вас ізгорда, коли хтось б'є вас в обличчя!20 Бо ви приймаєте, коли хто вас неволить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто величається, коли хто б'є вас по обличчю.20 Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як хто бє вас у лице.
21 На безчестя кажу, що ми ніби стратили сили. Коли хто відважиться чим, то скажу нерозумно відважуюся й я.21 На сором кажу, що на це в нас бракувало сили. А якщо хтось сміє хвалитися чимось, то скажу з нерозважливости, - що смію також і я.21 На сором кажу це, які то слабкі ми виявилися. Та в чому б там хто не виявляв сміливости, - говорю мов безумний! - я також можу її виявити.21 Як докір кажу, що ми наче стали немічні. Якщо хто відважується на щось, то, - кажу це нерозумно, - відважуюся і я.21 Робом досади глаголю, так нїби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
22 Євреї вони? То й я. Ізраїльтяни вони? То й я. Насіння вони Авраамове? То й я!22 Вони євреї? І я ізраїльтянин! Насіння Авраамове? І я.22 Вони євреї? Я теж! Вони ізраїльтяни? Я теж! Потомки Авраама? Я теж!22 Вони юдеї? І я. Вони ізраїльці? І я. Вони Авраамове насіння? І я.22 Вони Євреї? І я. Вони Ізраїльтяне? І я. Вони насїннє Авраамове? І я.
23 Слуги Христові вони? Говорю нерозумне: більш я! Я був більш у працях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.23 Христові служителі? У безумі кажу: Я більше. Я багато більше був у праці, невимірно в ранах, більше у в'язницях і багато разів у смертельній небезпеці.23 Слуги Христові? Говорю неначе нерозумний: Я більш від них. Куди більше в працях, куди більше в тюрмах, під ударами надмірно, у смертельних небезпеках часто.23 Вони слуги Христові? Кажу як нерозумний: я - більше! У трудах - більше, в ранах - дуже багато, у в'язницях - надмірно, на межі смерти - часто.23 Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
24 Від євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного,24 Від юдеїв п'ять разів я прийняв був сорок ударів без одного;24 Від юдеїв я прийняв п'ять раз по сорок (ударів) без одного;24 Від юдеїв дістав п'ять разів по сорок ударів без одного.24 Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
25 тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській;25 Тричі били мене киями, одного разу камінням побили, тричі я гинув на морі з кораблем, день і ніч пробув на глибині морській;25 тричі киями мене бито, раз каменовано, тричі корабель зо мною розбивався; день і ніч перебув я у безодні.25 Тричі киями був я битий. Один раз був каменований. Тричі корабель розбився зі мною - ніч і день я був у глибинах.25 Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибинї;
26 у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,26 Багато разів бував у мандрівках, у небезпеках на річках, у небезпеках від розбійників, у загрозі від свого народу, у загрозі від поганів, у небезпеках в місті, в небезпеках пустелі, в небезпеках на морі, у небезпеках поміж лжебратами,26 У подорожах часто, у річкових небезпеках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках від братів неправдивих;26 У подорожах був часто, у небезпеках на річках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, в небезпеках на морі, у небезпеках від фальшивих братів;26 у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городї, у бідах у пустинї, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
27 у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі.27 У праці і виснаженні, часто в недосипанні, у голоді і в спразі, часто в пості, на холоді і наготі.27 у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі!27 у клопоті й трудах; часто в недосипанні, в голоді й спразі; дуже часто в постах, у холоді та в наготі.27 у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї.
28 Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви.28 Окрім сторонніх пригод, у мене щоденно юрмляться люди, й піклуються про всі церкви.28 Крім інших випадків, моя щоденна настирлива думка - журба про всі Церкви!28 Окрім зовнішнього, налягають на мене щоденні клопоти - турботи за всі церкви.28 Опріч того, що осторонь, налягає на мене щоденна журба про всї церкви.
29 Хто слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся?29 Хто знемагає, з ким би я не знемігся? Хто спокушається, за кого б я не розпалювався?29 Хтось слабкий, а я не слабкий? Хтось спокушається, а я не розпалююся?29 Хто слабує, а я хіба не слабую? Хто спокушається, а я хіба не розпалююся?29 Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
30 Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.30 Якщо належить мені хвалитися, то буду хвалитися неміччю своєю.30 Коли ж треба хвалитися, то я моєю неміччю буду хвалитись.30 Коли вже треба хвалитися, то похвалюся своєю неміччю.30 Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
31 Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди.31 Бог і Батько Господа нашого Ісуса Христа, благословенний навіки, відає, що я не обманюю.31 Бог і Отець Господа Ісуса, - благословен вовіки! - знає, що я не говорю неправди.31 Бог і Батько Господа Ісуса, що є благословенний навіки, знає, що не брешу.31 Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.
32 У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене,32 У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене; але мене в коші спустили з вікна по стіні, і я уникнув його рук.32 В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамащан, щоб мене схопити;32 У Дамаску вождь царя Арети стеріг місто Дамаск, [вистежуючи,] щоб мене схопити;32 У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотївши піймати мене;