1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.1 Петро та Іван простували разом до храму на молитву о дев‘ятій годині.1 Петро і Йоан ішли у храм на молитву о дев'ятій годині.1 Петро та Іван ішли до храму на молитву на дев'яту годину.1 Петр та Йоан ійшли вкупі до церкви на молитву о девятій годинї.
2 І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.2 І був чоловік кульгавий від лона матері його, котрого носили і садовили щодня біля дверей храму, що звалися Червоними, просити милостині в тих, що входять до храму;2 А був там чоловік кривий від лона матері своєї, якого приносили і клали щодня біля дверей храму, що звалися Красними, просити милостині від тих, що йшли до храму.2 Був тут один чоловік кривий від народження; несли його і клали щодня перед дверима храму, які називали Гарними, щоб просити милостині від тих, що входили до храму.2 І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостинї в тих, що входили в церкву.
3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.3 Він побачив Петра та Івана перед входом до храму і попросив у них милостині.3 Як тільки він побачив Петра і Йоана, що саме входили у храм, попросив у них милостиню.3 Побачивши Петра й Івана, що хотіли ввійти до храму, почав просити милостині.3 Побачивши він Петра та Йоана, що хотїли ввійти в церкву, просив милостинї.
4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!4 Петро з Іваном придивилися до нього, а Петро сказав: Поглянь на нас.4 Петро з Йоаном, споглянувши на нього, сказали: «Глянь на нас!»4 Поглянули на нього Петро з Іваном і сказали: Подивись на нас.4 Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас.
5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.5 І він пильно дивився на них, бо сподівався одержати від них що-небудь.5 Той вдивлявсь у них, сподіваючися щось від них дістати.5 Він пильно дивився на них, сподіваючись щось від них одержати.5 Він же дивив ся пильно на них, сподїваючись що від них прийняти.
6 Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!6 Але Петро сказав: Срібла і золота немає у мене; а що маю, те даю тобі: В ім‘я Ісуса Христа із Назарету підведися і ходи.6 Петро промовив: «Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: В ім'я Ісуса Христа Назарянина, встань і ходи!»6 Петро сказав: Срібла й золота не маю, але що маю, даю тобі: В ім'я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи.6 Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи.
7 І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...7 І взяв його за праву руку й підняв; і раптом зміцніли його ступні і коліна.7 І схопивши його за правицю, підвів його, і тієї хвилі окріпли його ноги з суглобами.7 Узявши його за праву руку, підвів його. Одразу ж скріпилися його ступні й суглоби. Підскочивши, встав і ходив.7 І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й колїна окрепились,
8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!8 Він підхопився і став, і почав ходити, і зайшов з ними до храму, і ходив там, і підскакував, і хвалив Бога.8 Встав той, зірвавшись, і почав ходити й увійшов з ними у храм, ходячи, підскакуючи і хвалячи Бога.8 І ввійшов з ними до церкви, ходив, підскакував, хвалячи Бога.8 і підскочивши, став та ходив, і ввійшов із ними в церкву, походжаючи, та скачучи, та хвалячи Бога.
9 Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.9 І увесь народ бачив його, що ходить і хвалить Бога.9 Увесь народ бачив, як він ходив і хвалив Бога.9 Весь народ бачив, як він ходив і хвалив Бога.9 І видїв його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога.
10 І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!10 І впізнали його, що це був той, що сидів біля Червоних дверей храму задля милостині, і виповнилися жахом та подивом від того, що сталося з ним.10 Вони пізнали його, що це той, який сидів при Красних дверях храму для милостині, і сповнилися страхом та здивуванням над тим, що йому сталося.10 Коли узнали, що це той, який сидів біля Гарних дверей храму милостині, перейнялися страхом і подивом з того, що йому сталося.10 А знали його, що се той, що для милостинї сидїв коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому.
11 А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.11 І через те, що уздоровлений кульгавий не відходив од Петра та Івана, то увесь народ, вражаючись, позбігався до них у притвір, що звався Соломоновим.11 Тому ж, що він тримався Петра й Йоана, увесь народ, здивований, прибіг до них у притвор, званий Соломоновим.11 Оскільки він був біля Петра й Івана, то збігся до них весь здивований народ у притвор, що називається Соломоновим.11 Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись.
12 І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?12 Петро завважив те і сказав народові: Мужі ізраїльські! Чому дивуєтеся з цього, або чому дивитеся на нас, неначе ми своєю силою чи благочестям вчинили те, що він ходить?12 Побачивши це Петро, промовив до народу: «Мужі ізраїльські! Чому дивуєтеся з цього? Чому ви дивитесь на нас, немов би ми вчинили власною силою і (нашим) благочестям те, що оцей ходить?12 Побачивши це, Петро звернувся до народу: Мужі ізраїльські! Чого дивуєтеся з цього, чому зглядаєтеся на нас так, наче ми своєю силою або побожністю зробили, аби він ходив?12 І вбачаючи се Петр, озвав ся до народу: Мужі Ізраїльські, чого ви чудуєте ся сим? або чого так пильно до нас дивитись, мов би своєю силою або побожністю зробили ми, щоб ходив він?
13 Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.13 Бог Авраама, Ісаака та Якова, Бог наших батьків, прославив Сина Свого Ісуса, Котрого ви видали і Котрого ви зреклися перед Пилатом, коли він мав намір звільнити Його.13 Бог Авраама, Ісаака і Якова, Бог отців наших, прославив слугу свого Ісуса, що його ви видали й відреклися перед Пилатом, коли цей присудив його пустити;13 Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова, Бог наших батьків, прославив свого слугу Ісуса, якого ви видали і відцуралися перед Пилатом, що присудив був його відпустити.13 Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів, Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.
14 Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.14 Але ви Святого Праведника зреклися, і просили дарувати вам людиновбивника,14 ви ж Святого і Праведного зреклися і просили, щоб вам помилувано чоловіка душогубця,14 Ви ж зреклися святого й праведного, а випросили відпустити вам людину - душогубця.14 Ви ж Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,
15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!15 А Володаря життя убили; Його Бог воскресив із мертвих, і ми тому свідки.15 а Творця життя вбили, якого Бог воскресив з мертвих, чому ми свідки.15 Володаря життя ви вбили, та Бог воскресив його з мертвих, свідками чого ми є.15 а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.
16 І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.16 І заради віри в ймення Його, ім‘я Його зміцнило цього, котрого ви бачите і знаєте, і віра, котра від Нього, дарувала йому уздоровлення це перед усіма вами.16 І через віру в його ім'я - оцього, що ви бачите й знаєте, його ім'я закріпилось, і віра, що через нього, дала йому повне видужання перед усіма вами.16 І вірою в ім'я його - того, кого бачите й знаєте, - скріпило ім'я його. Віра, що від нього, дала йому це видужання перед усіма вами.16 І через віру в імя Його, сього, що бачите й знаєте, окрепило імя Його, і віра, що через Него, дала йому се сцїленнє перед усїма вами.
17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.17 А втім, я знаю, браття, що ви, як і старшини ваші, вчинили це несвідомо;17 Однак, браття, я знаю, що ви через незнання це зробили, як і ваші князі;17 А тепер, [мужі] - братове, знаю, що зробили ви так через незнання, - і так само ваші можновладці.17 І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші.
18 А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.18 А Бог, як провістив устами всіх Своїх пророків постраждати Христові, так і вчинив.18 та Бог здійснив це так, що наперед звістив устами всіх пророків, що Христос має страждати.18 Бог, наперед звіщаючи устами всіх пророків, що Христос має потерпіти, учинив так.18 Бог же, що наперед звістив устами всїх пророків своїх про муки Христові, сповнив так.
19 Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,19 Тож покайтеся і наверніться, щоб стерлися гріхи ваші,19 Тож покайтеся і наверніться, щоб ваші гріхи були стерті;19 Покайтеся, отже, і наверніться, щоб очистились ви від ваших гріхів;19 Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,
20 щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,20 Нехай же прийдуть часи розради від лиця Господнього і нехай пошле Він призначеного вам Ісуса Христа,20 і щоб так прийшли від Господа часи відпочинку, і він прислав призначеного вам Христа Ісуса.20 щоб настали часи відпочинку від обличчя Господнього, щоб послав наперед визначеного вам Ісуса Христа;20 і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа,
21 що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!21 Котрого небо має прийняти до часу звершення всього, що казав Бог устами всіх святих Своїх пророків одвіку.21 Треба було, щоб його прийняло небо аж до часу відновлення усього, про що Бог споконвіку говорив устами своїх святих пророків.21 бо треба, щоб небо його прийняло до часу впорядкування всього, про що говорив Бог устами своїх од віку святих пророків.21 котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку.
22 Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!22 Мойсей сказав батькам: Господь Бог ваш висуне вам із братів ваших Пророка, як мене; підкоряйтеся Йому у всьому, що Він буде казати вам;22 Мойсей сказав: Господь, Бог наш, піднесе вам Пророка, як мене, з-посеред братів ваших. Ви слухатиметесь його в усьому, що вам скаже.22 Мойсей провіщав [до батьків], що Господь Бог ваш підійме вам пророка з братів ваших, як і мене: його слухайте в усьому, що тільки скаже вам.22 Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам.
23 І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.23 І станеться, що всіляка душа, котра не послухає Пророка того, винищиться з народу.23 А кожний, хто не буде слухатися того Пророка, буде викорінений з народу. -23 Буде так, що кожна душа, яка не послухає того пророка, - буде вилучена з народу.23 Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу.
24 Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.24 І всі пророки, від Самуїла і після нього, скільки їх було, всі провіщали оці дні.24 Так само всі пророки від Самуїла й ті, що говорили потім, звіщали про ці дні.24 І так само всі пророки - від Самуїла й пізніших - говорили й сповіщали про ці дні.24 І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї.
25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!25 Ви сини пророків і заповіту, котрого заповідав Бог батькам вашим, кажучи Авраамові: І в насінні твоєму благословляться всі племена землі.25 Ви - сини пророків і Завіту, що Бог був заключив із вашими батьками, кажучи до Авраама: В твоїм потомстві будуть благословенні всі сім'ї землі. -25 Ви сини пророків і завіту, який уклав був Бог батькам вашим, кажучи до Авраама: І в насінні твоєму благословляться всі народи землі.25 Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.
26 Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!26 Бог воскресив Сина Свого Ісуса, і до вас найперше послав Його благословити вас, відвертаючи кожного від недобрих учинків ваших.26 Вам насамперед Бог воскресив слугу свого і послав його, щоб він благословив вас та відвертав кожного з вас від поганих учинків.»26 Воскресивши Слугу свого, Бог послав його, який благословить вас, насамперед до вас, щоб відвернувся кожен від злоби вашої.26 Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.