1 Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту.1 Після цього Павло залишив Атени і пішов до Коринту.1 Після цього Павло вийшов з Атен і прибув до Корінту.1 Після цього [Павло], відійшовши з Атен, прибув до Коринта.1 Після сього, покинувши Павел Атини, прийшов у Коринт,
2 І знайшов він одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину, бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,2 Тут він знайшов одного юдея, на ім‘я Акила, родом із Понту, що прибув недавно з Італії, і Прискиллу, його дружину, – бо Клавдій наказав усім юдеям вийти з Риму, – і він пристав до них,2 Він тут знайшов одного юдея, на ім'я Акила, родом з Понту, що прибув недавно з Італії, і Прискиллу, його жінку, - бо Клавдій був звелів усім юдеям вийти з Риму; - і він пристав до них.2 І знайшов якогось юдея, на ім'я Акила, понтійця родом, що недавно прибув з Італії, та Прискилу, його жінку, бо Клавдій наказав усім юдеям залишити Рим. І прийшов до них.2 І, знайшовши одного Жидовина, на ймя Авкилу, родом Понтянина, тільки що прибувшого з Італиї, і Прискилу, жінку його (бо Клавдий повелїв, щоб усї Жиди вийшли з Риму), прийшов до них.
3 а що був він того ж ремесла, то в них позостався та працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети.3 А що він був того самого ремесла, то залишився в них і працював, бо ремесло їхнє було – виготовляти шатра.3 А що він був того самого ремесла, то перебував у них і працював, бо ремесло їхнє було - намети виробляти.3 А що вони були того самого ремесла, лишився в них і працював - їхнім ремеслом було виробляти намети.3 А, бувши одного з ними ремесла, пробував у них і робив; були бо наметники по ремеслу.
4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів.4 І щосуботи він провадив бесіди у синагозі – переконував юдеїв та греків.4 Щосуботи ж вів бесіди в синагозі й переконував юдеїв та греків.4 Щосуботи дискутував у синагозі, переконуючи юдеїв та греків.4 І розмовляв що-суботи в школї, і пересьвідчував Жидів і Єленян.
5 А коли прибули Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус то Христос.5 А коли прийшли із Македонії Сила й Тимофій, то Павло спонуканий був Духом засвідчувати юдеям, що Ісус є Христос.5 Якже прибули з Македонії Сила та Тимотей, Павло запопадливо взявся за слово, засвідчуючи юдеям, що Ісус є Христос.5 А коли прибули з Македонії Сила та Тимофій, Павло віддався слову, свідчачи юдеям, що Ісус є Христом.5 Як же прийшов з Македониї Сила та Тимотей, був Павел спонукуваний духом, сьвідкуючи Жидам про Христа Ісуса.
6 Як вони ж спротивлялися та богозневажали, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: Ваша кров на голову вашу! Я чистий. Відтепер я піду до поган.6 Та оскільки вони чинили спротив і лихословили, то він, обтрусивши одежу свою, сказав їм: Кров ваша на головах ваших; я чистий; віднині йду до поганів.6 А що вони противилися і хулили, він обтрусив свою одежу й до них мовив: «Кров ваша хай впаде на голову вашу! Я - чистий; віднині піду між поган.»6 А коли вони противилися і богозневажали, то він обтрусив свій одяг і мовив до них: Кров ваша на головах ваших. Я чистий, відтепер піду до поган.6 Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші; я чистий; від нинї між погане йду.
7 І, вийшовши звідти, він прибув до господи одного, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межував із синагогою.7 І пішов звідти, і прийшов до одного, на ім‘я Тит Юст, що шанував Бога – його дім був коло синагоги.7 І, вийшовши звідтіль, пішов у господу до одного на ім'я Тит Юст, який був богобійний, а його дім був сумежний синагозі.7 І, пішовши звідти, прибув до оселі такого собі, на ім'я Тита Юста, що шанував Бога; його оселя була край синаґоґи.7 І, пійшовши звідтіля, прийшов у господу одного, на ймя Юста, що поклоняв ся Богу, котрого господа була обіч школи.
8 А Крисп, старший синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з коринтян, почувши, увірували й охристились.8 А Крісп, старшина синагоги, увірував у Господа з усім домом своїм, і багато коринтян, слухаючи слово, увірували і хрестилися.8 Крисп, голова синагоги, увірував у Господа з усім своїм домом, та й багато корінтян, чувши (слово), увірували і христились.8 А Крисп, голова синаґоґи, повірив Господеві з усім своїм домом, і багато з коринтян, почувши, увірували й охрестилися.8 Крисп же, шкільний старшина, увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились.
9 Сказав же Павлові Господь у видінні вночі: Не бійся, але говори й не мовчи,9 А Господь у видінні вночі сказав Павлові: Не бійся, але говори і не замовкай,9 Уночі ж Господь сказав до Павла у видінні: «Не бійся, говори лиш, не мовчи,9 Сказав же Господь у видінні вночі Павлові: Не бійся, але говори й не мовчи,9 Рече ж Господь у нічному видїнню Павлу: Не бій ся, тільки говори й не мовчи:
10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподіяти зло, бо Я маю в цім місті багато людей.10 Бо Я з тобою, і ніхто не заподіє тобі лиха; тому що в Мене багато людей у цьому місті.10 бо я з тобою, і ніхто не нападе на тебе, щоб тобі завдати лиха, бо я маю багато людей у цім місті.»10 бо я з тобою, і ніхто не накинеться на тебе, щоб заподіяти тобі зло, тому що маю в цьому місті багато людей.10 бо я з тобою, і нїхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподїяти; бо в мене багато людей у сьому городї.
11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Слова Божого.11 І він залишався там рік і шість місяців, – навчав їх Слову Божому.11 І він перебув рік і шість місяців, навчаючи їх слова Божого.11 Лишився на рік і шість місяців, навчаючи в них Божого слова.11 І пробував там рік і шість місяцїв, навчаючи між ними слова Божого.
12 А коли Галліон був в Ахаї проконсулом, то проти Павла однодушно повстали юдеї, і на суд привели його,12 А тим часом, у період проконсульства Галліона в Ахаї супроти Павла в одну душу виступили юдеї і на суд привели його,12 Коли Галліон був проконсулом Ахаї, юдеї однодушно піднялись проти Павла й привели його на суд,12 А коли Галіон був проконсулом в Ахаї, юдеї однодушно напали на Павла і привели його на суд,12 Як же старостував Галион в Ахаї, напали однодушно Жиди на Павла, та й повели його перед суд,
13 кажучи: Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Законом!13 Кажучи, що він навчає людей шанувати Бога не за Законом.13 кажучи: «Цей проти закону намовляє людей шанувати Бога.»13 кажучи: Він проти закону підбурює людей шанувати Бога.13 говорячи, що він намовляє людей проти закону шанувати Бога.
14 Як Павло ж хотів уста відкрити, сказав Галліон до юдеїв: О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.14 А коли Павло хотів розтулити уста, Галліон сказав юдеям: Юдеї! Якби була якась образа чи недобрий замір, то я мав би причину вислухати вас;14 І як Павло хотів відкрити уста, Галліон сказав до юдеїв: «Якби йшлося про якусь кривду чи якийсь злочин, я б вислухав вас, юдеї, як воно й слушно.14 Коли ж Павло хотів відкрити уста, Галіон сказав до юдеїв: Якби була якась несправедливість або підступна кривда, о юдеї, то я згідно зі словом послухав би вас;14 Як же хотїв Павел одкрити уста, каже Галион до Жидів: Жидове, коли б (тут була) кривда яка, або лихе дїло, вислухав би я вас (до слова).
15 Та коли спір іде про слово та ймення й Закон ваш, то самі доглядайте, я суддею цього бути не хочу.15 Та коли суперечка йде про вчення та про імена і Закон ваш, то самі пильнуйте: я не хочу бути в цьому суддею.15 Коли ж ведуться суперечки про слова й імена та про закон ваш, - самі глядіть. Не хочу бути я суддею у цих справах.»15 та коли сперечання іде про слово і про імена, і про ваш закон, глядіть самі, [бо] я не хочу бути суддею в цьому.15 Коли ж (тут) питаннє про слово, та імена, та про закон ваш, то гледїть самі; суддею бо сього не хочу бути.
16 І прогнав їх від суду.16 І прогнав їх від суду.16 І прогнав їх із суду.16 І вигнав їх із суду.16 Та й повиганяв їх із судища.
17 Тоді всі схопили Состена, начальника над синагогою, та й перед судом його били. Галліон же на те зовсім не зважав.17 А всі греки, схопивши Состена, старшину над синагогою, били його перед судом; і Галліон анітрохи не зважав на це.17 Тоді всі греки схопили Состена, голову синагоги, і заходились його бити перед судом. А Галліонові було про те цілком байдуже.17 Тоді всі [греки] схопили Состена, голову синагоги, та били перед судом, а Галіонові те було зовсім байдуже.17 Тодї всї Єленяне, взявши Состена, шкільного старшину, били його перед судищем; та Галионові було про те байдуже.
18 А Павло, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і поплинув у Сирію, і з ним Прискилла й Акила; він у Кенхреях обстриг собі голову, бо обітницю дав був.18 Павло пробув ще багато днів, а тоді попрощався з братами і відплив до Сирії, – і з ним Акила і Прискилла, обстригши голову в Кенхреях за обітницею.18 Павло ж, перебувши там ще доволі днів, попрощався з братами і відплив у Сирію, а з ним Прискилла й Акила. Він остриг собі голову в Кенхреях, бо мав обіт.18 А Павло, перебувши ще багато днів, попрощався з братами й відплив до Сирії, і з ним Акила та Прискила. Він обстриг голову в Кенхреях, бо дав обітницю.18 Павел же, пробувши там ще доволї днїв, попрощавшись із братами, поплив у Сирию (а з ним Прискила й Авкила), остригши голову в Кинхреях; бо зробив був обітницю.
19 І прибув він в Ефес, і там їх позоставив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юдеями.19 Діставшися Ефесу, залишив їх там, а сам пішов до синагоги і розмовляв з юдеями.19 Прибули вони в Ефес, і він зоставив їх там, а сам, увійшовши в синагогу, диспутував з юдеями.19 Причалив до Ефеса й залишив їх тут, а сам, увійшовши до синаґоґи, розмовляв з юдеями.19 Прибувши ж у Єфес, зоставив тих там, сам же, ввійшовши в школу, розмовляв з Жидами.
20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,20 А коли вони просили його побути у них довше, він не дав згоди,20 І коли ці просили зостатись у них довше, він не згодився,20 Як просили вони лишитися довший час [у них], то він не згодився,20 Як же просили його, щоб довший час побув у них, не зволив,
21 але попрощався й сказав: Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа! І відплив із Ефесу.21 А попрощався з ними і сказав: Мені вкрай необхідно провести свято, що наближається, в Єрусалимі; а до вас повернуся знову, якщо буде угодно Богові. І відплив з Ефесу; (Акила й Прискилла залишилися в Ефесі).21 але, попрощався з ними, мовивши: «Я знову до вас повернуся, як на те воля Божа», - і відплив з Ефесу.21 а попрощався і сказав: [Мені конче треба свято, яке наступає, провести в Єрусалимі], знову [ж] повернуся до вас, як буде воля Божа. Та й відплив з Ефеса.21 а попрощав ся з ними, говорячи: Притьмом мушу сьвято, що надходить, сьвяткувати в Єрусалимі; та вернусь знов до вас, коли буде воля Божа. І поплив з Єфесу.
22 І, побувши в Кесарії, він піднявся, і, привіт славши Церкві, відбув в Антіохію.22 Відвідавши Кесарію, він приходив до Єрусалиму, вітав церкву і рушив до Антіохії,22 Зійшовши в Кесарію, він пішов, щоб привітати Церкву, та й пішов у Антіохію.22 І прибувши до Кесарії, ввійшов, та привітавши церкву, відбув до Антіохії.22 А прибувши в Кесарию, вступив (до Єрусалиму), і привитавши церкву, пійшов ув Антиохию.
23 І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за порядком проходячи через країну галатську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.23 І, пробувши там деякий час, вийшов і проходив почергово країну Галатійську і Фрігію, – утверджував усіх учнів.23 І перебувши там деякий час, він рушив далі і пройшов за порядком Галатський край та Фригію, утверджуючи всіх учнів.23 Перебувши певний час, вирушив, переходячи за порядком галатську країну та Фригію, підтримуючи всіх учнів.23 І, пробувши тут час якийсь, вийшов, проходячи рядом Галацьку сторону та Фригию, і утверджуючи всїх учеників.
24 Один же юдей, на ім'я Аполлос, родом з Олександрії, красномовець та сильний в Писанні, прибув до Ефесу.24 Один юдей, на ім‘я Аполлос, родом з Олександрії, муж красномовний і обізнаний з Писанням, прийшов до Ефесу;24 Один юдей, на ім'я Аполлос, олександрієць родом, людина красномовна й сильна в Писанні, прибув до Ефесу.24 Трапився в Ефесі один же юдей, на ім'я Аполлос, александрієць родом, чоловік красномовний. Він був сильний у Писанні.24 Один же Жидовин, на ймя Аполос, родом Александриєць, чоловік вимовний і сильний у писаннях, прийшов у Єфес.
25 Він був навчений дороги Господньої, і, палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.25 Він був наставлений на шлях Господній, і, палаючи духом, говорив і навчав про Господа, як належить, знаючи тільки хрещення Іванове.25 Він був наставлений на шлях Господній і, палаючи духом, бесідував і навчав точно про Ісуса, дарма, що знав тільки хрищення Йоана.25 Він був наставлений на Господню дорогу, і, палаючи духом, упевнено говорив і навчав про Ісуса, знаючи тільки Іванове хрещення.25 Сей був наставлений на путь Господень, і палаючи духом, промовляв і навчав пильно про Господа, знаючи тільки про хрещеннє Йоанове.
26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Акила й Прискилла почули його, то його прийняли, і докладніш розповіли йому про дорогу Господню.26 Він почав сміливо говорити в синагозі. Зачувши його, Акила і Прискилла прийняли його і докладно повідали йому про шлях Господній.26 Отож, він сміливо почав говорити в синагозі. А почувши його Прискилла й Акила, взяли його до себе й точніше виклали йому путь Божу.26 І почав сміливо промовляти в синагозі. Почувши його, Акила і Прискила прийняли його, і точніше йому виклали про Божу дорогу.26 І почав одважно говорити в школї. Слухаючи ж його Авкила та Прискила, прийняли його, і виложили йому доладнїщ путь Господень.
27 А коли він схотів перейти до Ахаї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благодаттю,27 А коли він схилився до заміру, щоби йти до Ахаї, то брати послали до тамтешніх учнів, схиляючи їх прийняти його; і він, діставшись туди, чимало сприяв тим, що увірували благодаттю.27 Коли ж він хотів піти в Ахаю, брати заохотили його до того й написали учням, щоб його прийняли. І він, прибувши, багато допомагав тим, що увірували, завдяки ласці,27 А коли він хотів піти до Ахаї, заохотивши, брати написали учням, щоб прийняли його, а він, прийшовши, дуже допоміг тим, що повірили через ласку,27 Як же захотїв він перейти в Ахаю, писали брати ученикам, напоминаючи прийняти його; а він прибувши, много помагав тим, що увірували благодаттю;
28 бо він переконував пильно юдеїв, Писанням прилюдно доводячи, що Ісус то Христос.28 Бо він ревно переконував юдеїв привселюдно, доводячи Писанням, що Ісус є Христос.28 бо сильно поконував юдеїв, доводячи з Письма прилюдно, що Ісус - Христос.28 бо постійно заперечував юдеям, прилюдно доводячи Писанням, що Ісус є Христос.28 сильно бо обличав Жидів прилюдно, доводячи писаннями, що Ісус єсть Христос.