1 Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились.1 Оце сказав Я вам, щоб ви не спокусилися.1 «Повідав я вам те, щоб ви не зневірилися.1 Це сказав я вам, щоб ви не спокусилися.1 Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.
2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові!2 Виженуть вас із синагог; навіть прийде година, коли кожний, що вбиватиме вас, буде вважати, що тим самим служить Богові!2 Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові.2 З синаґоґ виженуть вас. Надходить година, що й кожний, хто вбиватиме вас, уважатиме, ніби тим служить Богові.2 Вилучати муть вас із шкіл; ба прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу.
3 А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.3 Так будуть чинити, тому що не пізнали ні Батька, ні Мене.3 Чинитимуть вам те, бо ані Отця, ані мене вони не спізнали.3 Зроблять це, бо не пізнали ні Батька, ні мене.3 І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.
4 Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я спочатку, бо з вами Я був.4 Але Я повідав вам про це для того, щоб ви, коли надійде та година, пригадали, що Я повідав вам про це; а не казав вам цього спочатку, тому що з вами був.4 Сказав же я вам це, щоб ви нагадали те, що я вам говорив, коли прийде ота година. Спочатку не мовив я вам того, бо я був з вами.4 Отож, я сказав вам це, щоб коли прийде їхня година, ви згадували, що я вам сказав. Цього вам не сказав спочатку, бо був з вами.4 Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.
5 Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?5 А тепер іду до Того, Хто послав Мене, і ніхто з вас не запитує Мене: Куди йдеш?5 Тепер же я іду до того, хто послав мене, - і жаден з вас мене не питає: Куди йдеш?5 Нині ж іду до того, хто послав мене, і ніхто з вас не питає мене: Куди відходиш?5 Тепер же йду до Пославшого мене; й нїхто з вас не питає мене: Куди йдеш?
6 Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком.6 Але через те, що Я сказав вам це, скорботою виповнилося серце ваше.6 Та що я вам це сказав, то серце ваше смутку сповнилося.6 Але від того, що я сказав вам, смутком наповнилося ваше серце.6 Та що се сказав я вам, смуток сповнив ваше серце.
7 Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його.7 Але Я істину повідую вам: краще для вас, щоб Я пішов; бо коли Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а якщо піду, то пошлю Його вам.7 Кажу вам, однак, правду: Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, - пришлю його до вас.7 Але я правду вам кажу: краще для вас, щоб я пішов. Бо якщо я не піду, то Втішитель не прийде до вас. Якщо ж піду, - пошлю його до вас.7 Тільки ж я правду глаголю вам: лучче вам, щоб я пійшов; як бо не пійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.
8 А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:8 А коли Він прийде, то звинуватить світ за гріх, за правду і за суд.8 І коли прийде він, то переконає світ у грісі, у справедливості, і в засуді: 8 Прийшовши, він викриє світ за гріх, за правду, за суд.8 А Той прийшовши, докорить сьвітові за гріх, і за правду, і за суд:
9 тож про гріх, що не вірують у Мене;9 За гріх, що не вірують у Мене;9 щодо гріха - бо не вірують у мене,9 За гріх, бо не вірять мені;9 за гріх бо не вірують у мене;
10 а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;10 За правду, що Я йду до Батька Мого, і вже не побачите Мене;10 щодо справедливости - бо йду до Отця мого, і ви мене вже не побачите;10 за правду, бо йду до [мого] Батька і більше не побачите мене;10 за правду ж, бо я до Отця мого йду, й більш не побачите мене;
11 а про суд, що засуджений князь цього світу.11 І за суд, що князь світу цього засуджений.11 щодо засуду - бо князь цього світу засуджений.11 за суд, бо князь цього світу засуджений.11 за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.
12 Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.12 Ще багато маю сказати вам, але зараз ви не можете вмістити.12 Багато ще я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині.12 Ще багато чого маю сказати вам, але не можете знести нині.12 Ще багато маю глаголати вам, та ви не можете носити нинї.
13 А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.13 А коли прийде Він, Дух істини, то приведе вас до повноти істини; бо не від Себе буде говорити, але буде казати, що почує, і майбутнє звістить вам.13 Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду, - він бо не промовлятиме від себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане.13 Коли ж прийде він, Дух правди, наставить вас на всяку правду; бо не від себе говоритиме, але що почує, те й говоритиме, і сповістить вам, що має настати.13 Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.
14 Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.14 Він прославить Мене, тому що від Мого візьме і сповістить вам.14 І прославить він мене, бо з мого візьме і звістить вам.14 Він мене прославить, бо від мого одержить - і сповістить вам.14 Той мене прославить: бо з мого прийме і звістить вам.
15 Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.15 Усе, що має Батько, є Моє; тому Я сказав, що від Мого візьме і повідає вам.15 Усе, що Отець має, - моє. Тим то й сказав я вам, що він з мого візьме і звістить вам.15 Все, що має Батько, - моє; тому я і сказав, що від мене одержить - сповістить вам.15 Усе, що має Отець, - моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.
16 Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця.16 Невдовзі ви не побачите Мене і, знову невдовзі побачите Мене; бо Я до Батька йду.16 Ще трохи, і ви не побачите мене більше, і знову ще трохи, - і побачите мене: я бо йду до Отця.»16 Незабаром більше не побачите мене; і ще незабаром - побачите мене, [бо йду до Батька].16 Трохи, і не будете видїти мене; а знов трохи, і побачите мене; бо я йду до Отця.
17 А деякі з учнів Його говорили один до одного: Що таке, що сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?...17 Тут деякі з учнів Його сказали один одному: Що це він каже: Невдовзі не побачите Мене і знову невдовзі побачите Мене, і Я йду до Батька?17 Тоді деякі з його учнів заговорили між собою: «Що воно значить те, що він говорить: Ще трохи, і ви мене не побачите, а знову ще трохи, і побачите мене? І оте: Я йду до Отця?»17 Деякі учні говорили між собою: Що то значить те, що нам говорить: незабаром не побачите мене; і знову - незабаром побачите мене? Або: іду до Батька?17 Казали тодї деякі з учеників Його між собою: Що се, що каже нам: Трохи, і не будете видїти мене, а знов трохи, і побачите мене, і: Бо я йду до Отця?
18 Гомоніли також: Що таке, що говорить: Незабаром? Про що каже, не знаємо...18 Тож вони й гомоніли: Що це виповідає Він — невдовзі? Не відаємо, що каже.18 Казали, отже: «Що воно означає, оте `трохи`, про яке він говорить? Не знаємо, що він хоче сказати!»18 Отже, говорили: що це означає в нього - незабаром? Не знаємо, що він говорить.18 Казали ж: Що се, що каже: Трохи? Не знаємо, що Він каже.
19 Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: Незабаром, і вже Мене бачити не будете ви, і знов незабаром і Мене ви побачите?19 Ісус зрозумів, про що хочуть запитати в Нього, і сказав їм: Чи не про те запитуєте один в одного, що Я сказав: Невдовзі не побачите Мене, і знову невдовзі побачите Мене?19 Ісус же, відаючи, що вони бажають його спитати, мовив до них: «Розпитуєте один одного, що я хотів сказати словами: Ще трохи, і мене не побачите, і знову ще трохи, і побачите мене?19 Зрозумівши, що хочуть його запитати, Ісус сказав їм: Чи про те допитуєтеся між собою, що я сказав: незабаром не побачите мене, і знову - незабаром побачите мене?19 Знав же Ісус, що хотїли Його спитати, й рече їм: Про се розпитуєтесь між собою, що я сказав: Трохи, і не будете видїти мене, а знов: трохи, і побачите мене?
20 Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!20 Істинно, істинно повідую вам: Ви будете плакати і заридаєте, а світ зрадіє; ви сумними будете, але печаль ваша на радість буде.20 Істинно, істинно говорю вам: Голоситимете, ридатимете, світ же радітиме. Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться.20 Щиру правду, щиру кажу вам, що ви заплачете і заридаєте, а світ радітиме; ви сумуватимете, але ваш смуток на радість зміниться.20 Істино, істино глаголю вам: Що плакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся.
21 Журиться жінка, що родить, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ...21 Жінка, коли народжує, вельми страждає, тому що прийшла година її; та коли народить немовля, уже не пам‘ятає страждань від радощів, тому що людина народилася на світ.21 Журба жінці, коли вона народжує, бо година її вибила. А вродить дитятко - з радощів, що людина на світ народилася, вже й пам'яті про болі нема!21 Жінка, коли родить, терпить смуток, бо прийшла її година. Коли ж народить дитину, то вже не пам'ятає смутку через радість, що народилася людина на світ.21 Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.
22 Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме!22 Отак і ви зараз сумуєте; але Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере у вас.22 Оце й ви нині в журбі. Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере.22 І ви, отже, смуток маєте нині. Та знову побачу вас, - і зрадіє ваше серце, і вашої радости вже ніхто не забере від вас.22 І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших нїхто не візьме од вас.
23 Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам.23 І того дня ви ні про що не запитаєте Мене. Істинно, істинно повідую вам: Чого лише не попросите у Батька в ім‘я Моє, дасть вам.23 І того дня ви не будете питати мене нічого. Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, - він дасть вам у моє ім'я.23 І того дня мене не проситимете нічого. Щиру правду, щиру кажу вам, чого тільки попросите від Батька в моє ім'я, - дасть вам.23 І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отця імям моїм, дасть вам.
24 Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.24 Донині ви нічого не просили в ім‘я Моє; просіть, і одержите; щоб радість ваша була уповні.24 В ім'я моє досі ви не просили нічого. Просіте ж - і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть.24 Дотепер ви не просили нічого в моє ім'я. Просіть - і одержите, щоб ваша радість була повною.24 Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просїть, то й приймете, щоб радість ваша була повна.
25 Оце все Я в притчах до вас говорив. Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас промовляти, але явно звіщу про Отця вам.25 До цього часу Я свідчив вам притчами; але надходить час, коли вже не буду свідчити вам притчами, а явно звіщу вам про Батька.25 Оповідав я вам про те притчами. Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас, лише - одверто про Отця звістую вам.25 Це я в притчах сказав вам; надходить година, коли більше в притчах не говоритиму вам, але відкрито сповіщу вам про Батька.25 Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.
26 Того дня ви проситимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу, що вблагаю Отця Я за вас,26 Того дня будете просити в ім‘я Моє, і не кажу вам, що Я буду просити в Батька за вас;26 Ось того дня проситимете ви в моє ім'я, - і я вже не кажу, що за вас Отця буду благати: 26 Того дня попросите в моє ім'я, - і не кажу вам, що проситиму Батька за вас,26 Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.
27 бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.27 Бо Сам Батько любить вас, тому що ви полюбили Мене і увірували, що Я прийшов від Бога.27 Отець бо й сам любить вас, бо ви мене полюбили і повірили, що я від Бога вийшов.27 бо сам Батько любить вас, - адже й ви мене полюбили і повірили, що я вийшов від Бога.27 Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
28 Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця.28 Я вийшов від Батька і прийшов у світ; і знову залишаю світ і йду до Батька.28 Я вийшов від Отця і прийшов на світ - і знову полишаю світ і до Отця повертаюсь.»28 Я вийшов від Батька - і прийшов у світ. Знову залишаю світ і йду до Батька.28 Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.
29 Його учні відказують: Ось тепер Ти говориш відкрито, і жадної притчі не кажеш.29 Учні Його сказали Йому: Ось, зараз Ти відверто заговорив і притчі не повідуєш жодної;29 Мовлять до нього учні: «Ось заговорив ти одверто, і ніякої не оповідаєш притчі.29 Кажуть [йому] його учні: Ось нині відкрито говориш і жодної притчі не говориш.29 Кажуть Йому ученики Його: Оттепер явно глаголеш, і приповісти нїякої не кажеш.
30 Тепер відаємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!30 Тепер бачимо, що Ти знаєш усе і не маєш потреби, щоб хтось запитував у Тебе; тому віруємо, що Ти від Бога прийшов.30 І спізнали ми тепер, що ти всевідущий, тож не потрібно тобі, щоб хтось тебе запитував. Ось тим і віруємо, що від Бога єси вийшов.»30 Тепер бачимо, що знаєш усе і не потребуєш, аби хтось тебе питав. Тому віримо, що ти вийшов від Бога.30 Тепер знаємо, що знаєш усе, і не треба, щоб хто питав Тебе. По сьому віруємо, що від Бога вийшов єси.
31 Ісус їм відповів: Тепер віруєте?31 Ісус відповів їм: Тепер віруєте?31 Відповів їм Ісус: «Віруєте нині?31 Відповів їм Ісус: Тепер вірите?31 Відказав їм Ісус: Тепер віруєте?
32 Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитесь кожен у власне своє, а Мене ви Самого покинете... Та не Сам Я, бо зо Мною Отець!32 Ось, надходить година, і настала вже, коли ви порозбігаєтеся кожний у свій бік, а Мене покинете самого; але Я не Сам, тому що Батько зі Мною.32 Ось надходить година - і тепер вона, - коли то ви розсієтеся кожен у свій бік, а мене самого полишите. Та я не сам, бо зо мною - Отець.32 Ось надходить година, і [вже] настала, що розійдетеся кожний до свого, а мене самого залишите. Та я не сам, бо зі мною Батько.32 Ось прийде час, і нинї прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною.
33 Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!33 Оце повідав вам, щоб ви мали в Мені мир. У світі зазнаєте страждань; але будьте мужні: Я переміг світ!33 Сказав я вам це, щоб ви мали в мені мир. У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ.»33 Це я сказав вам, щоб у мені ви мали мир. У світі зазнаєте скорботу. Але будьте відважні: я переміг світ.33 Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.