1 Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами.1 О цім часі прийшли деякі й оповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був з їхніми пожертвами.1 Того ж часу прибули деякі й розповіли йому про галилеїв, що їхню кров Пилат змішав з їхніми жертвами.1 Тим часом прийшли деякі й розповіли йому про галилейців, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами.1 Нагодили ся ж деякі того часу, оповідуючи Йому про Галилейцїв, котрих кров Пилат змішав з жертвами їх.
2 Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?2 Ісус сказав їм на це: Чи гадаєте ви собі, що ці галілеяни були грішніші від усіх галілеян, що отак постраждали?2 Озвавшись, він сказав їм: “Гадаєте, що ті галилеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї?2 У відповідь [Ісус] сказав їм: Чи ви думаєте, що ці галилейці були грішніші від інших галилейців, що таке потерпіли?2 І озвавшись Ісус, рече їм: Чи думаєте, що Галилейцї сї грішнїщі від усїх Галилейцїв були, що так постраждали?
3 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!3 Ні, кажу вам: Але якщо не покаєтеся, усі так само загинете.3 Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.3 Ні, кажу вам: бо якщо не покаєтеся, то всі так само згинете.3 Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, усї так само погинете.
4 Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?4 Чи ви гадаєте собі, що ті вісімнадцять чоловіків, на котрих упала вежа Силоамська і повбивала їх, мали більшу провину від усіх, що замешкали в Єрусалимі?4 Або ті вісімнадцять, що на них упала башта Силоамська й їх забила, гадаєте, що були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму?4 Або ті вісімнадцять, на яких упала вежа силоамська і побила їх, чи думаєте, що вони були більше винні від усіх людей, що жили в Єрусалимі?4 Або ті вісїмнайцять, що впала на них башта в Силоамі та й побила їх, думаєте, що сї були більші довжники, над усїх людей що живуть в Єрусалимі?
5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!5 Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся усі, так само загинете.5 Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.”5 Ні, кажу вам; тому якщо не покаєтеся, то всі отак згинете.5 Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всї так само погинете.
6 І Він розповів оцю притчу: Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.6 І сказав цю притчу: Один чоловік мав у винограднику своєму посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній, і не знайшов.6 І він розповів їм оцю притчу; “Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і почав плода на ній шукати, та не знайшов.6 Він розповів оцю притчу: Один чоловік мав у своєму винограднику смоковницю і прийшов шукати на ній плоду, але не знайшов.6 Сказав же сю приповість: Смоківницю мав хтось у винограднику своїм посаджену; й прийшов овощу шукати на нїй, та й не знайшов.
7 І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу; зрубай його, нащо й землю марнує воно?7 І сказав виноградареві: Ось, я третій рік приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її, нащо вона землю марнує?7 Тоді він сказав до виноградаря: Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її: нащо й землю займає ще?7 Сказав виноградареві: Ось уже третій рік, як приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; тому зрубай її, навіщо землю марнує?7 Рече ж до винаря: Ось три роки приходжу, шукаючи овощу на смоківницї сїй, та й не знаходжу. Зрубай її: на що й землю займає?
8 А той йому в відповідь каже: Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм,8 Але він сказав йому у відповідь: Господарю! Залиши її на цей рік також; а поки що я обкопаю її і обкладу гноєм;8 А той озвався до нього: Пане, лиши її ще на цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм.8 А він у відповідь каже йому: Господи, лиши її ще цього року, доки не обкопаю довкола неї та не підсиплю гноєм,8 Він же, озвавшись, каже йому: Господи, зостав її і на се лїто, поки прокопаю круг неї та обложу гноєм;
9 чи року наступного плоду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його.9 Чи не принесе плоду; а якщо ні, то наступного року зрубаєш її.9 Може, щось вродить нарік, а коли ні, то ти її зрубаєш.”9 то, може, зродить плід, а коли ні, наступного року зрубаєш її.9 чей зродить овощ; коли ж нї, тодї зрубаєш її.
10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.10 Однієї суботи навчав Він у синагозі;10 Ісус навчав в одній з синагог у суботу.10 І навчав він в одній із синаґоґ у суботу.10 Навчав же в одній школї по суботам.
11 І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись.11 Там була жінка, що вісімнадцять літ мала духа немочі: вона була скорчена і не могла випростатися.11 Була ж там одна жінка що її тримав дух у недузі вісімнадцять років: вона була скорчена й не могла ніяк випростатись.11 Була там одна жінка, що мала духа недуги років вісімнадцять, була згорблена і не могла випростатися.11 І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була згорблена, й не могла зовсїм випростатись.
12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї.12 Коли Ісус побачив її, то підкликав її і сказав: Жінко! Ти звільняєшся від недуги твоєї.12 Побачивши її Ісус, покликав і промовив до неї: “Жінко, ти звільнена від твоєї недуги.”12 Побачивши її, Ісус прикликав і сказав: Жінко, ти звільнена від своєї недуги.12 Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї.
13 І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога!13 І поклав на неї руки; і вона тієї ж миті випросталася і почала прославляти Бога.13 І поклав на неї руки й вона зараз же випросталась, і почала прославляти Бога.13 Поклав на неї руки - і враз випросталася та й стала прославляти Бога.13 І положив на неї руки, й зараз стала права, й прославляла Бога.
14 Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього.14 При цьому старший у синагозі, обурюючись, що Ісус уздоровив у суботу, сказав народові: Є шість днів, упродовж котрих можна діяти; за тих (днів) і приходьте уздоровлюватися, а не суботнього дня.14 Тоді начальник синагоги, обурений, що Ісус оздоровив у суботу, озвався і мовив до народу: “Шість день є, коли маєте працювати; тоді, отже, приходьте й оздоровляйтесь, а не в день суботній.”14 Озвався старший синаґоґи, обурений тим, що Ісус вилікував у суботу, і сказав до юрби, що є шість днів, у які належить працювати, тож приходьте тоді, лікуйтесь, а не дня суботнього.14 Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: Є шість днїв, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня.
15 А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти?15 Господь сказав йому у відповідь: Лицеміре! Чи не відв‘язує кожний з вас свого вола, або віслюка від ясел у суботу, і чи не веде напоїти?15 Господь у відповідь сказав до нього: “Лицеміри! Чи кожний з вас не відв'язує свого вола або осла від ясел і не веде його поїти?15 У відповідь Господь сказав йому: Лицеміре, чи не кожний з вас у суботу відв'язує вола або осла від ясел і веде напувати?15 Відказав тодї йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязує вола свого або осла від ясел, та веде поїти?
16 Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут?16 Чи ж оцю Авраамову доньку, котру сатана зв‘язав був на вісімнадцять літ, не належить звільнити від ланцюгів цих суботнього дня?16 Цю ж жінку, дочку Авраама, що її сатана зв'язав ось вісімнадцять років, не треба було від цих узів звільнити в день суботній?”16 А цю дочку Авраамову, яку зв'язав сатана ось уже вісімнадцятий рік, чи не годиться звільнити від цього пута в день суботи?16 Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач, вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй?
17 А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники. І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив!17 І коли говорив Він це, усі, що протидіяли Йому, соромилися; і увесь народ радів, за всі славні діяння Його.17 І як він говорив це, усі противники його засоромились, а ввесь народ радів усім славним вчинкам, які він зробив.17 І коли він це казав, засоромилися всі, що противилися йому, і вся юрба раділа всьому тому славному, що він чинив.17 І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всї люде радувались усїм славним, що сталось від Него?
18 Він же промовив: До чого подібне Царство Боже, і до чого його прирівняю?18 А Він сказав їм: На що схоже Царство Боже? І до чого прирівняю його?18 Далі промовив: “На що схоже Царство Боже? До чого б мені його прирівняти?18 А він промовив: До кого подібне Боже Царство і до чого його прирівняю?18 Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його?
19 Подібне воно до гірчичного зерна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм саді. І воно виросло, і деревом стало, і кублилось птаство небесне на віттях його.19 Воно схоже на гірчичне зерно, котре взяв чоловік і посадив у саду своєму: і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні ховалися поміж гіллям його.19 Воно схоже на зерно гірчичне, що чоловік узяв та й кинув у город свій, і воно вигналось і стало деревом великим, і небесне птаство гніздиться у його гілляках.19 Подібне воно до зерна гірчиці, яке людина взяла і вкинула в свій город. І воно виросло і стало [великим] деревом, і птахи небесні оселилися в його галуззі.19 Подобне воно зерну горчицї, що взявши чоловік, кинув у город свій, і виросло воно, й стало дерево велике; й птаство небесне кублилось між гіллєм його.
20 І знову сказав Він: Із чим порівняю Я Божеє Царство?20 І ще сказав: До чого Мені прирівняти Царство Боже?20 І знову промовив: “До чого мені прирівняти Царство Боже?20 І знову сказав: До чого прирівняю Боже Царство?20 І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?
21 Подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне.21 Воно схоже на закваску, котру жінка взяла і поклала в три мірки борошна, аж поки все не скисло.21 Воно схоже на закваску, що жінка взяла й поклала в три мірки борошна, аж поки все не скисне.”21 Подібне воно до закваски, що його бере жінка, покладе на три мірки борошна, доки не вкисне все.21 Подобне воно квасу, що взявши жінка, розчинила у трох мірках борошна, поки вкисне все.
22 І проходив містами та селами Він і навчав, до Єрусалиму простуючи.22 І проходив через міста та поселення й навчав, прямуючи до Єрусалиму.22 Ісус проходив через міста та через села, навчаючи й простуючи до Єрусалиму.22 І проходив містами й селами і навчав, ідучи до Єрусалима.22 І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму.
23 І озвався до Нього один: Господи, хіба буде мало спасених? А Він відказав їм:23 Аж сказав хтось (з народу) до Нього: Господе! Невже мало буде тих, що врятуються? А Він сказав їм: 23 Аж ото сказав хтось до нього: “Господи, чи мало буде тих, що спасуться?” Він відповів їм: 23 Сказав йому хтось: Господи, чи мало є тих, що спасаються? Він відповів їм: 23 Каже ж один Йому: Господи, чи тих мало, що спасають ся? Він же рече до них:
24 Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть!24 Докладайте зусиль, щоб увійти через вузьку браму, бо, повідую вам, чимало шукатимуть увійти і не зможуть.24 “Силкуйтеся ввійти через тісні ворота, багато бо, кажу вам, силкуватимуться ввійти, але не зможуть.24 Намагайтеся ввійти через тісні двері, бо багато хто, кажу вам, силкуватиметься ввійти, та не зможе.24 Силкуйтесь увійти тїсними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють.
25 Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам! А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви!25 Коли господар дому підведеться і замкне двері, тоді ви, стоячи зовні, почнете гримати у двері і будете казати: Господе! Господе! Відчини нам. Але Він скаже вам у відповідь: Не знаю вас, звідки ви.25 І як господар устане й замкне двері, а ви, зоставшися знадвору, почнете стукати у двері та казати: Господи, відчини нам! - він відповість вам: Не знаю вас, звідкіля ви.25 Коли ж устане Господар і замкне двері, ви станете знадвору й стукатимете в двері, кажучи: Господи, [Господи], відчини нам! А він у відповідь скаже вам: Я не знаю вас, звідки ви є.25 І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;
26 Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти...26 Тоді будете казати: Ми їли і пили перед Тобою, і на вулицях наших навчав Ти.26 Тоді ви почнете казати: Ми їли й пили перед тобою, і ти навчав нас на майданах наших.26 Тоді почнете казати: Ми їли й пили перед тобою і ти навчав на наших площах.26 тодї станете казати: Ми їли перед Тобою й пили, й по улицях наших навчав єси.
27 А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!27 Але Він скаже: Повідую вам: Не знаю вас, звідки ви; відійдіть од Мене всі, хто чинить неправду.27 Та він відповість: Кажу бо вам: Не знаю вас, звідкіля ви; геть від мене всі ви, що чините неправду!27 А він відповість вам і скаже: Я не знаю вас, звідки ви; відійдіть від мене всі, що чините несправедливість.27 І скаже: Глаголю вам, що не знаю вас, звідкіля ви: уступіть ся від мене, всї, що робите неправду.
28 Буде плач там і скрегіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть...28 Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова та всіх пророків у Царстві Божому, а себе такими, котрих виганяють геть.28 Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака та Якова й усіх пророків у Царстві Божім, себе ж самих викинутих назовні.28 Тут буде плач і скрегіт зубів, - коли побачите Авраама, Ісаака, Якова і всіх пророків у Царстві Божім, а себе - вигнаними геть.28 Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всїх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.
29 І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і при столі в Царстві Божім засядуть!29 І прийдуть від сходу та заходу, і від півночі та півдня, і сядуть в Царстві Божому.29 Прийдуть тоді від сходу й від заходу, від півночі й від півдня й возсядуть (на бенкеті) в Царстві Божім.29 І прийдуть зі сходу, із заходу, з півночі, з півдня і засядуть у Царстві Божім.29 І прийдуть од сходу й заходу, і від півночі й полудня, та й сядуть у царстві Божому:
30 І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!30 І ось, є останні, котрі будуть першими, і є перші, котрі будуть останніми.30 Тоді останні стануть першими, а перші - останніми.”30 І тоді останні будуть першими і перші будуть останніми.30 І ось є останнї, що будуть перві, й перві, що будуть останнї.
31 Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе...31 Того ж дня прийшли деякі із фарисеїв і казали Йому: Вийди і відійди звідси, бо Ірод хоче вбити тебе.31 Якраз тієї хвилини підійшли деякі фарисеї і сказали йому: “Вийди і йди звідси, бо Ірод хоче тебе вбити.”31 Тієї години підійшли деякі з фарисеїв і сказали йому: Вийди і йди геть звідси, бо Ірод хоче тебе вбити.31 Того дня приступили деякі Фарисеї, кажучи Йому: Зійди звідсїля, бо Ірод хоче Тебе вбити.
32 А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові: Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу.32 І сказав їм: Рушайте, скажіть цій лисиці: Ось, виганяю демонів і звершую уздоровлення сьогодні, завтра, і третього дня закінчу;32 Він же сказав їм: “Ідіть і скажіть тому лисові: Ось виганяю бісів і роблю оздоровлення сьогодні й завтра, третього ж дня скінчуся.32 А він відповів їм: Ідіть і скажіть цьому лисові: ось виганяю бісів і лікую сьогодні й завтра, а третього дня закінчу.32 І рече їм: Ідїть та скажіть лисицї тій: Ось виганяю біси, й сцїлення роблю сьогоднї й завтра, а третього дня скінчаю ся.
33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.33 А втім, Мені необхідно ходити сьогодні, завтра і наступного дня, тому що не буває так, що пророк гине поза Єрусалимом.33 Однак сьогодні, завтра й ще наступного дня я мушу простувати далі, бо не годиться, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.33 Однак мені треба ходити сьогодні та завтра і наступного дня, бо неможливо, щоб пророк згинув поза Єрусалимом.33 Тільки ж мушу сьогоднї і завтра й дальшого дня ходити, бо не можна пророкові загинути осторонь Єрусалиму.
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням вигублюєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати діток твоїх, мов птаха пташенят своїх під крила, а ви не захотіли.34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуеш посланних до тебе! Скільки разів я хотів зібрати твоїх дітей, немов квочка свій виводок під крила, - та ви не захотіли!34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням побиваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів я позбирати твоїх дітей, як квочка свій виводок під крила, - а ви не схотіли.34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати дїти твої, як курка своє гнїздо під крила, й не схотїли.
35 Ось ваш дім зостається порожній для вас! Говорю бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не настане, що скажете: Благословенний, Хто йде в Господнє Ім'я!35 Ось, залишається вам дім ваш порожній. Повідую вам, що ви не побачите Мене, поки не настане час, коли скажете: Благословенний Той, що приходить в ім‘я Господнє!35 Ось дім ваш лишається вам (пустий). Кажу вам: Ви не побачите мене, аж поки не настане день, коли ви скажете: Благословен той, що приходить в ім'я Господнє!”35 Тому залишається вам дім ваш порожнім. Кажу вам, що не побачите мене, доки не станеться, коли скажете: Благословенний, хто йде в ім'я Господнє!35 Оце ж оставляєть ся вам господа ваша пуста; істино ж глаголю вам: Що не побачите мене, доки прийде час, що скажете: Благословен грядущий в імя Господнє.