1 Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.1 Бо Царство Небесне схоже на господаря дому, котрий вийшов уранці найняти робітників для виноградника свого.1 “Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник.1 Царство Небесне подібне до господаря, що вийшов якось уранці найняти робітників до свого виноградника.1 Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
2 Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.2 Він домовився з робітниками по динарію на день і послав їх на виноградник свій.2 Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник.2 Погодившись з робітниками по динарію на день, послав їх до свого виноградника.2 І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,3 А коли вийшов близько третьої години, то побачив інших, що стояли на торговиці без діла,3 А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку.3 Вийшовши о третій годині, побачив інших, що стояли без діла на базарі,3 І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла,
4 та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.4 І сказав їм: Рушайте й ви на виноградник мій, і що належатиме вам, дам вам. І вони пішли.4 Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам.4 і сказав їм: Ідіть і ви до виноградника - і дам вам по справедливості.4 і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли.
5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.5 Він знову вийшов близько шостої і дев‘ятої години і вчинив те саме.5 І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев'ятої години, зробив так само.5 Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев'ятій годинах, зробив так само.5 Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
6 А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?6 Нарешті, вийшовши близько одинадцятої години, він побачив інших, що стояли без діла, і сказав їм: Ви чого стоїте отут цілісінький день без діла?6 Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте?6 Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, що стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?6 Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
7 Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.7 Вони сказали йому: Бо ніхто нас не найняв. Він сказав їм: Рушайте й ви на мій виноградник, і, що належатиме вам, дістанете.7 Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник.7 Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Каже їм: Ідіть і ви до виноградника [мого і дістанете, що вам належить].7 Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.8 А коли настав вечір, сказав господар виноградника урядникові своєму: Поклич робітників і роздай їм заплату, причому почни з останніх до перших.8 Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших.8 Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.8 Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.9 Коли прийшли ті, що працювали з одинадцятої, то дістали по динарію.9 Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію.9 Ті, що прийшли об одинадцятій годині, одержали по динарію.9 І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
10 Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.10 А ті, що прийшли першими, гадали собі, що вони одержать більше; але одержали й вони по динарію.10 Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію.10 Перші, прийшовши, думали, що одержать більше, але й вони дістали по динарію.10 Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
11 А взявши, вони почали нарікати на господаря,11 А коли одержали, почали дорікати господареві дому.11 А взявши, стали ремствувати на господаря,11 Відтак одержавши, нарікали на пана,11 І взявши вони, нарекали на господаря,
12 кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...12 І казали йому: Оці останні працювали одну годину, а ти порівняв їх з нами, хоч ми зазнали труднощів дня у спеку.12 кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини.12 кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти зрівняв їх з нами, які знесли тягар дня і спеку.12 говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
13 А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?13 А Він у відповідь сказав одному з них: Друже! Я не кривджу тебе; хіба не за динарія ти домовився зі мною?13 Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною?13 Він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною?13 Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.14 Візьми своє та йди собі; а я хочу дати ось цьому останньому так само, [як тобі] ;14 Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі.14 Візьми своє і йди. Хочу й цьому останньому дати так, як тобі: 14 Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?15 Хіба не в моїй волі чинити, як хочу? Чи око твоє заздрісне з тієї причини, що я добрий?15 Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?!15 хіба не можна мені зробити з моїм те, що я хочу? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?15 Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
16 Отак будуть останні першими, а перші останніми!16 Отак будуть останні першими, а перші – останніми; тому що багато покликаних, але мало вибраних.16 Так то останні будуть перші, а перші – останні!”16 Тоді останні будуть першими, а перші останніми, [бо багато є покликаних, а мало обраних].16 Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:17 Ісус зажадав рушити до Єрусалиму і відкликав дванадцятеро учнів осібно та й сказав їм: 17 Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм: 17 Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм: 17 І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
18 Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...18 Ось, ми рушаємо до Єрусалиму, і Син Людський буде виданий першосвященикам і книжникам, і зрокують Його на смерть.18 “Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть.18 Ось ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий архиєреям та книжникам, і засудять Його на смерть,18 Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
19 І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!19 І віддадуть Його поганам на наругу та биття і на розп‘яття, і третього дня воскресне.19 І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп'яли його; а третього дня воскресне.”19 і видадуть Його поганим на наругу, на катування та розп'яття; а третього дня воскресне.19 і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.20 Тоді наблизилася до Нього матір синів Зеведеєвих із синами своїми, і вклонилася, бажаючи чогось просити в Нього.20 Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити.20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.20 Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
21 А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.21 Він сказав їй: Чого ти бажаєш? Вона сказала Йому: Скажи, щоб оці двоє синів моїх сіли у Царстві Твоєму один праворуч, а другий ліворуч Тебе.21 Той же сказав їй: “Чого бажаєш?” Відповіла йому: “Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві – один праворуч, другий ліворуч тебе.”21 Він сказав їй: Чого бажаєш? Вона відповідає: Звели, щоб двоє моїх синів сіли - один праворуч тебе, а другий - ліворуч у твоїм Царстві.21 Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оцї два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
22 А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.22 І відповів Ісус: Не відаєте, чого просите; чи можете пити чашу, котру Я буду пити? Або хреститися хрещенням, котрим Я хрещуся? Вони сказали Йому: Можемо.22 У відповідь Ісус мовив: “Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?” Сказали йому: “Спроможні.”22 У відповідь Ісус мовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.22 Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
23 Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.23 І сказав їм: Справді чашу Мою будете пити, і хрещенням, котрим Я хрещуся, будете хреститися; але дати сісти у Мене праворуч, або ліворуч – не від Мене [залежить]; але для кого Мій Батько приготував.23 Промовив до них: “Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, – не моє це давати, лише – кому мій Отець приготував.”23 Каже їм: Отже, чашу мою питимете [і хрещенням, яким Я хрещуся, хреститиметеся]; але щоб сісти по моїх правиці й лівиці, не моє це давати, а лише кому приготував мій Батько.23 І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь; тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
24 Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.24 Зачувши це, [інші] десять] учнів] почали нарікати на двох братів.24 Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів.24 Почувши це, десятеро обурилися двома братами.24 І почувши десять, ремствували на двох братів.
25 А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.25 А Ісус покликав їх і сказав: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі мають владу над ними;25 Ісус же, закликавши їх, сказав: “Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх.25 Ісус же, прикликавши їх, сказав: Знаєте, що князі поган володіють ними, а сильні світу панують над ними.25 Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
26 Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.26 Але поміж вами нехай не буде так: а хто хоче поміж вами бути більшим, нехай буде вам служником;26 Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга.26 Не так буде у вас: якщо хто хоче між вами стати великим, той хай буде вам слугою,26 Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
27 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.27 І хто хоче поміж вами бути першим, нехай буде вам рабом;27 І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.27 і хто лиш хоче між вами бути першим, хай буде вам рабом;27 і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!28 Бо Син Людський не [для того] прийшов, щоб Йому служили, але для того, аби послугувати і віддати життя Своє для спокути за багатьох.28 Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.”28 так само і Син Людський - прийшов Він не для того, щоб служили Йому, а щоб послужити й дати свою душу як викуп за багатьох.28 як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
29 Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.29 І коли виходили вони з Єрихону, за Ним рушило багато народу.29 Коли вони виходили з Єрихону, йшло за ним багато народу.29 Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов численний натовп.29 І як виходили вони з Ерихона, йшло слїдом за Ним багато народу.
30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!30 Аж ось, двоє сліпих, що сиділи біля шляху, почули, що мимо проходить Ісус, і почали кричати: Помилуй нас, Господе, Сину Давидів!30 Отож два сліпці сиділи собі край дороги, а коли почули, що Ісус переходить мимо, закричали, кажучи: “Господи, Сину Давида, змилуйся над нами!”30 І ось два сліпці, що сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Змилосердься над нами, Господи, Сину Давидів.30 І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
31 Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!31 А народ примушував їх мовчати; але вони ще голосніше почали кричати: Помилуй нас, Господе, Сину Давидів!31 Люди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: “Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!”31 Юрба втихомирювала їх, щоб замовкли, а вони ще більше голосили, кажучи: Змилосердься над нами, Господи, Сину Давидів.31 Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
32 Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?32 Ісус зупинився, підкликав їх і сказав: Чого ви хочете від Мене?32 Ісус же зупинився, закликав їх і мовив: “Що бажаєте, щоб учинив я вам?”32 Ісус зупинився, покликав їх і мовив: Чого хочете, щоб Я зробив вам?32 І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
33 Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!33 Вони сказали Йому: Господе! Щоб відкрилися очі наші.33 Вони кажуть йому: “Господи, щоб очі нам відкрилися.”33 Кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.33 Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
34 І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.34 Тоді Ісус змилосердився, і торкнувся очей їхніх; і тієї ж хвилі прозріли очі їхні, і вони пішли за Ним.34 Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і негайно же прозріли й пішли слідом за ним.34 Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей, вони враз стали видючими й пішли за Ним.34 Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.