1 І прийшли дочки Целофхада, сина Хеферового, сина Ґілеадового, сина Махірового, сина Манасіїного, з родів Манасії, сина Йосипового, а оце ймення дочок його: Махла, Ноа, і Хоґла, і Мілка, і Тірца. | 1 І прийшли доньки Целофхада, сина Хеферового, сина Ґілеадового, сина Махірового, сина Манасіїного з родів Манасії, сина Йосипового, і ось імена доньок його: Махла, Ноа, і Хогла, і Мілка, і Тірца. | 1 Тоді приступили дочки Целофхада, сина Хефера, сина Гілеада, сина Махіра, сина Манассії, з родини Манассії, сина Йосифа. Ось імена його дочок: Махла, Ноа, Хогла, Мілка та Тірца. | 1 І прийшовши, дочки Салпаада сина Офера, сина Ґалаада, сина Махіра, з роду Манассії, з синів Йосифа, і це їхні імена: Маала і Нуа і Еґла і Мелха і Терса. | 1 І приступили дочки Зелофхада, сина Гефера, сина Гілеада, сина Макіри, сина Манассії, із родини Манассії, сина Йосифа, і се імена дочок його: Махля, Ноя та Хогля, та Милка та Тирза. |
2 І стали вони перед Мойсеєм і перед священиком Елеазаром та перед начальниками, і всією громадою при вході скинії заповіту, говорячи: | 2 І постали перед Мойсеєм і перед Елеазаром священиком, і перед князями, і перед усією громадою біля входу скинії зібрання і сказали: | 2 І стали перед Мойсеєм та Єлеазаром священиком, перед князями й усією громадою, коло входу в намет зборів, та й кажуть: | 2 І ставши перед Мойсеєм і перед Елеазаром священиком і перед старшинами і перед всім збором при дверях шатра свідчення, кажуть: | 2 І стали вони перед Мойсейом та Елеазаром сьвященником і перед князями й перед усією громадою, коло входу в соборний намет, і промовили: |
3 Наш батько помер у пустині, і він не був серед громади змовників на Господа в Кореєвій громаді, бо він помер за свій гріх, а синів він не мав. | 3 Батько наш помер у пустелі, і він не був у числі змовників, які зібралися супроти Господа зі спільниками Кораховими, але за свій гріх помер, і синів у нього не було. | 3 “Батько наш помер у пустині, не був він із тієї юрби, що зібралась була проти Господа, з прибічників Кораха; помер він за свій гріх. Синів же не було в нього. | 3 Наш батько помер у пустині, і він не був серед збору, що збунтувався перед Господом в зборі Корея, бо помер за свій гріх, і не мав він синів. | 3 Батько наш умер у степу, хоть і не було його між ротою, що зібралась проти Господа в ротї Кораговій, та за свій гріх вмер він; синів же у його не було. |
4 Чому ймення нашого батька буде відняте з-посеред його роду, що немає в нього сина? Дай же нам володіння серед братів нашого батька! | 4 За яку провину щезати йменню батька нашого з-поміж роду його, тому, що він не має синів? Дай же нам спадок серед братів батька нашого. | 4 Чого б то ймення батька нашого мало зникнути з його роду тільки через те, що в нього нема сина? Дайте й нам власність між братами нашого батька.” | 4 Щоб не викресленим було імя нашого батька з посеред його роду, бо він не має сина, дайте нам насліддя серед братів нашого батька. | 4 Чому ж би мало пропасти імя панотця нашого з роду його за те, що нема сина в його? Дай нам власність між братами батька нашого! |
5 І приніс Мойсей їхню справу перед Господнє лице. | 5 І оповів Мойсей про справу їхню Господові. | 5 Виклав Мойсей їхню справу перед Господом. | 5 І приніс Мойсей їхній суд перед Господа. | 5 І принїс Мойсей справу їх перед Господа. |
6 І сказав Господь до Мойсея, говорячи: | 6 І сказав Господь Мойсеєві: | 6 Господь же сказав Мойсеєві: | 6 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: | 6 І рече Господь Мойсейові: |
7 Целофхадові дочки слушно говорять. Конче даси їм володіння спадкове серед братів їхнього батька, і зробиш, щоб перейшла їм спадщина їхнього батька. | 7 Правду кажуть доньки Целофхадові: дай їм володіння у спадок серед братів батька їхнього і передай їм спадщину батька їхнього. | 7 “Справедливо мовлять дочки Целофхада; мусиш дати їм власність і спадщину поміж братами їхнього батька, переведеш і батьківщину їхню на них. | 7 Правильно сказали вони, дочки Салпаада. Даси їм дар - посілість насліддя поміж синами їхнього батька, і покладеш на них жереб їхнього батька. | 7 Праведно дочки Зелофхадові говорять; треба ж тобі надїлити їм наслїдню державу між братами батька їх і нехай перейде на них батьківщина їх. |
8 А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Коли хто помре, а сина в нього нема, то зробите, щоб спадок його перейшов дочці його. | 8 А синам Ізраїля оголоси і скажи: Якщо хтось помре, не маючи у себе сина, то передайте володіння його доньці його. | 8 А синам Ізраїля скажеш: Коли хтось умре й не лишить синів, то переведете його спадщину на дочок його. | 8 І скажеш ізраїльським синам, мовлячи: Якщо людина помре і вона не матиме сина, перекладете його насліддя на його дочку. | 8 А синам Ізраїля казати меш: Коли вмер чоловік і нема в його сина, так мусите перевести наслїддє його на дочку його. |
9 А якщо в нього немає дочки, то дасте спадщину його братам його. | 9 А якщо немає в нього доньки, передайте володіння його братам його. | 9 Коли ж немає дочок у нього, дасте його братам спадкоємство його. | 9 Якщо ж він не матиме дочки, дасьте насліддя його братові. | 9 А коли нема в його дочки, так оддасьте наслїддє його братові його. |
10 А якщо в нього немає братів, то дасте спадок його братам батька його. | 10 А коли немає у нього братів, віддайте володіння його братам батька його. | 10 А коли й братів немає в нього, то віддасте його спадщину братам його батька. | 10 Якщо ж він не матиме братів, дасьте насліддя братові його батька. | 10 А коли нема в його братів, так оддасьте наслїддє його батьковим братам його. |
11 А якщо в його батька немає братів, то дасте спадщину його родичеві, близькому йому з його роду, і він посяде його. А це стане для Ізраїлевих синів на правну постанову, як Господь наказав був Мойсеєві. | 11 А коли немає братів батька його, віддайте спадок його близькому його родичеві, з покоління його, щоб він успадкував його; і нехай буде це для синів Ізраїля настановою закону, як звелів Господь Мойсеєві. | 11 Коли й батько його не має братів, то віддасте спадкоємство найближчому родичеві з його родини, і він посяде його.” Це буде синам Ізраїля судова постанова, як заповідав Господь Мойсеєві. | 11 Якщо ж не буде братів у його батька, дасьте насліддя найближчому його кревному з його племени, він унаслідить те, що його. І це буде ізраїльським синам рішенням суду, так як заповів Господь Мойсеєві. | 11 А коли нема братів у батька його, так оддасьте наслїддє родичові його, найближшому в родинї його, і держати ме його він. І буде се синам Ізрайлевим правосудня установа, як заповідав Господь Мойсейові. |
12 І сказав Господь до Мойсея: Вийди на цю гору Аварім, і побач той Край, що Я дав Ізраїлевим синам. | 12 І сказав Господь Мойсеєві: Вийди на гору оцю Аварім, і поглянь на землю, котру Я даю синам Ізраїля. | 12 Сказав Господь Мойсеєві: “Вийди на цю Аварім-гору та й подивись на землю, що я призначив синам Ізраїля. | 12 І сказав Господь до Мойсея: Піднесися на гору, що на другому боці, це гора Навав, і поглянь на Ханаанську землю, яку Я даю ізраїльським синам в посідання. | 12 І рече Господь Мойсейові: Ізійди на Абарім гору, і побачиш землю, що я надїлив синам Ізрайлевим. |
13 І побачиш його, і будеш прилучений до своєї рідні і ти, як був прилучений твій брат Аарон, | 13 І коли оглянеш її, прилучишся ти до народу свого, як прилучився Аарон, брат твій. | 13 І як побачиш, то приєднаєшся і ти до лона народу твого, як уже приєднався Арон, твій брат, - | 13 І побачиш її і переставишся до твого народу і ти, так як переставився твій брат Аарон на горі Ор, | 13 І як побачиш, так прилучишся до народу твого, як прилучивсь Арон, твій брат; |
14 бо ви були неслухняні наказам Моїм у пустині Цін при сварці громади, щоб явилася святість Моя через воду на їхніх очах. Це вода Меріви Кадеської в пустині Цін. | 14 Тому що ви повстали супроти наказів Моїх у пустелі Сін, під час свавілля громади, щоб святити Мене перед очима їхніми біля води [Меріви]. | 14 за те, що обидва ви спротивились були моєму велінню у Сін-пустині, під час бунту громади, замість прославити мене перед їхніми очима при водах. Це вода Меріва, коло Кадешу в Сін-пустині.” | 14 томущо ви переступили моє слово в пустині Сін, коли збір противився, щоб освятити мене. Ви мене не освятили при воді перед ними. [Це вода спротиву Кадиса в пустині Сін]. | 14 Бо збунтувались ви проти слова мого в Зин степу, в час сварки громадської, щоб явити сьвятость мою перед очима їх (се єсть при водах Мериви, у Кадесї, в Зин степу). |
15 І промовив Господь до Мойсея, говорячи: | 15 І сказав Мойсей Господові, говорячи: | 15 Мойсей же промовив до Господа: | 15 І сказав Мойсей до Господа: | 15 І промовив Мойсей до Господа, кажучи: |
16 Нехай призначить Господь, Бог духів і кожного тіла, чоловіка над громадою, | 16 Нехай же поставить Господь, Бог духів усілякій плоті, над громадою цією чоловіка, | 16 “Нехай Господь, Бог духів усіх живих, поставить над громадою чоловіка, | 16 Хай Господь Бог духів і всякого тіла нагледить чоловіка над цей збір, | 16 Господе, Боже духів усякого тїла, постав над громадою чоловіка, |
17 що вийде перед ними, і що ввійде перед ними, і що випровадить їх, і що впровадить їх, і не буде Господня громада, як отара, що не має пастуха. | 17 Котрий виходив би перед ними і котрий входив би перед ними, котрий виводив би їх, і котрий приводив би їх, щоб не залишилася громада Господня, як вівці, у котрих немає пастуха. | 17 щоб виступав і йшов перед ними та щоб виводив і вводив їх, щоб не була Господня громада мов та отара без пастуха.” | 17 який вийде перед їхнім лицем і який ввійде перед їхнім лицем, і який виведе їх, і який введе їх і господній збір не буде так як вівці, які не мають пастиря. | 17 Щоб виходив і ввіходив перед ними, і щоб виводив їх і вводив їх, щоб не була громада Господня, як отара, що нема в неї пастуха. |
18 І сказав Господь до Мойсея: Візьми собі Ісуса, Навинового сина, мужа, що в ньому Дух, і покладеш свою руку на нього. | 18 І сказав Господь Мойсеєві: Візьми собі Ісуса, сина Навинового, чоловіка, в котрому є Дух, і поклади на нього руку твою, | 18 Повідав же Господь Мойсеєві: “Візьми собі Ісуса Навина, чоловіка, що має духа в собі, і поклади на нього твою руку. | 18 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Візьми до себе Ісуса сина Навина, чоловіка, який має в собі духа і покладеш твої руки на нього | 18 І рече Господь Мойсейові: Возьми собі Йозея Нуненка; чоловіка, в котрого дух, і положи на його руку твою; і постав його перед Елеазаром сьвященником і перед усією громадою. |
19 І поставиш його перед священиком Елеазаром та перед усією громадою, і накажеш йому на їхніх очах. | 19 І постав його перед Елеазаром священиком і перед усією громадою, і передай йому наказ перед очима їхніми. | 19 Постав його перед Єлеазаром священиком та перед усією громадою і передай йому свою владу перед їхніми очима, | 19 і поставиш його перед Елеазаром священиком, і заповіси йому перед усім збором, і заповіси про нього перед ними, | 19 І дай йому повелїння перед очима їх. |
20 І даси на нього з влади своєї, щоб чула вся громада Ізраїлевих синів. | 20 І дай йому від слави твоєї, щоб корилася йому вся громада синів Ізраїля. | 20 й приділи йому своєї гідности, щоб уся громада синів Ізраїля слухала його. | 20 і даси йому зі слави твоєї, щоби послухались його ізраїльські сини. | 20 І удїли йому достойньства свого, щоб корилась йому вся громада синів Ізрайлевих. |
21 І стане він перед священиком Елеазаром, і він запитає для нього вироку уріму перед Господнім лицем. І за наказом його вийдуть, і за наказом його ввійдуть він та всі Ізраїлеві сини з ним і вся громада. | 21 І стане він перед Елеазаром священиком, який запитуватиме про нього за судом Уріму перед Господом; і за його словом мають виходити, і за його словом мають входити він і всі сини Ізраїля з ним, і вся громада. | 21 Стане він перед священиком Єлеазаром, а той питатиме за нього про суд Урім перед Господом; за словом його вони виходитимуть і за словом його входитимуть, він сам і всі сини Ізраїля, вся громада.” | 21 І стане перед Елеазаром священиком, і запитають за нього явний суд перед Господом. За його устами вийдуть і за його устами ввійдуть, він та ізраїльські сини і ввесь збір однодушно. | 21 І нехай стане він перед Елеазаром сьвященником, а той питати ме за його про суд урім* перед Господом. По слову його вони виходити муть і по слову його ввіходити муть, він сам і всї сини Ізрайлеві з ним, уся громада. |
22 І зробив Мойсей, як Господь наказав був йому. І взяв він Ісуса, і поставив його перед Елеазаром та перед усією громадою. | 22 І учинив Мойсей, як наказав йому Господь, і взяв Ісуса, і поставив його перед Елеазаром священиком і перед усією громадою. | 22 І вчинив Мойсей так, як заповідав йому Господь; узяв він Ісуса та й поставив його перед Єлеазаром священиком та перед усією громадою; | 22 І зробив Мойсей так, як заповів йому Господь. І взявши Ісуса, поставив його перед Елеазаром священиком і перед усім збором, | 22 І вчинив Мойсей, як заповідав йому Господь, і взяв Йозея і поставив його перед Елеазаром сьвященником і перед усією громадою; і положив руки на його і передав йому повелїння, як заповідав Господь через Мойсея. |
23 І поклав він руки свої на нього, і заповів йому, як Господь промовляв через Мойсея. | 23 І поклав на нього руки свої, і передав йому владу, як заповідав Господь через Мойсея. | 23 він поклав на нього руки й передав йому владу, як заповідав Господь через Мойсея. | 23 і поклав свої руки на нього, і поставив його, так як Господь заповів Мойсеєві. | |