1 І осівся Ізраїль у Шіттімі, і народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок, | 1 І жив Ізраїль у Шіттімі, і почав народ блудити з доньками Моава. | 1 Оселивсь Ізраїль у Шіттімі, тож запопався народ блудувати з дочками Моава. | 1 І замешкав Ізраїль в Саттім. І опоганився нарід розпустою з дочками Моава. | 1 І жив Ізраїль у Ситтимі, і став блудувати люд із дочками Моабовими; |
2 а вони закликали народ до жертов їхнім богам, і народ їв та вклонявся богам їхнім. | 2 І запрошували вони народ до пожертви богів своїх, і їв народ [пожертви] їхні і поклонявся богам їхнім. | 2 Закликали вони його на жертви своїм богам, а народ споживав і поклонявся їхнім божищам. | 2 І покликали їх до жертв своїх ідолів, і їв нарід їхні жертви, і поклонилися їхнім ідолам. | 2 І стали вони кликати люд на жертви богам своїм. |
3 І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля. | 3 І з'єднав себе Ізраїль з Баал-Пеором. І спалахнув гнів Господній на Ізраїля. | 3 Ваал-Пеорові піддавсь Ізраїль, тим то гнів Господній запалав на Ізраїля. | 3 І посвятився Ізраїль Веелфеґорові. І Господь розлютився гнівом на Ізраїля. | 3 І їв люд і припадав ниць перед богами їх, і прихиливсь Ізраїль до Бааль-Пеора. І запалав Господь гнївом на Ізраїля. |
4 І сказав Господь до Мойсея: Візьми всіх голів народу, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відвернеться палючий Господній гнів від Ізраїля. | 4 І сказав Господь Мойсеєві: Візьми усіх старшин народу і повісь їх Господові навпроти сонця, щоб опав гнів лютий Господа на Ізраїля. | 4 Господь сказав Мойсеєві: “Візьми всіх чільних у народі й повісь їх (на покуту) перед Господом проти сонця, щоб палючий гнів Господній перейшов.” | 4 І сказав Господь Мойсеєві: Візьми старшин народу і зроби приклад з них перед Господом перед сонцем, і відвернеться гнів господньої люті від Ізраїля. | 4 І рече Господь до Мойсея: возьми всї голови людські та й повісь їх Господеві проти соньця, щоб одвернувсь жар гнїва Господнього від Ізраїля. |
5 І сказав Мойсей до Ізраїлевих суддів: Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала. | 5 І сказав Мойсей суддям Ізраїльським: Убийте кожний людей своїх, які приліпилися до Баал-Пеору. | 5 І наказав Мойсей суддям Ізраїля: “Кожен з вас нехай повбиває тих з-поміж ваших людей, що пристали до Ваал-Пеора.” | 5 І сказав Мойсей до ізраїльських племен: Вбийте кожний свого друга, що посвятився Веелфеґорові. | 5 І рече Мойсей суддям Ізрайлевим: Нехай кожен із вас повбиває людей своїх, що прихилились до Бааль-Пеора. |
6 Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянітянку на очах Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту. | 6 І ось, один із синів Ізраїля прийшов і привів до братів своїх мідіянку, на очах Мойсея і на очах цілої громади синів Ізраїля, коли вони плакали біля входу скинії зібрання. | 6 Та ось приходить один із синів Ізраїля й приводить до братів своїх якусь мідіянку, перед очі Мойсея і перед очі всієї громади синів Ізраїля, що плакали коло входу до намету зборів. | 6 І ось чоловік з ізраїльських синів, прийшовши, привів свого брата до Мадіянки перед Мойсеєм і перед всім збором ізраїльських синів, вони ж плакали при дверях шатра свідчення | 6 І се прийшов один ізміж синів Ізрайлевих, і привів до браттї своєї Мидіянїйку, перед очима Мойсея й перед очима всієї громади Ізрайлевої, як вони тодї плакали коло входу в соборний намет. |
7 І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посеред громади, і взяв списа в свою руку. | 7 Пінхас, син Елеазарів, сина Аарона священика, побачивши те, підвівся з-поміж громади, і взяв до рук свого списа. | 7 Побачив те Пінхас, син Єлеазара, сина Арона священика, тож устав він з-посеред громади, вхопив списа в руку, | 7 і Фінеес син Елеазара сина Аарона священика, побачивши, встав з посеред збору, і взявши списа в руку | 7 І побачив Пінегас, син Елеазара, сина Арона сьвященника, і встав ізміж громади, та взяв списа в руку. |
8 І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання, та й пробив їх обох ізраїльтянина та ту жінку, аж через її черево. І була стримана поразка Ізраїлевих синів. | 8 І зайшов слідом за Ізраїльтянином до опочивальні, і пронизав обидвох їх, Ізраїльтянина і жінку в черево її; і припинилася ураза синів Ізраїля. | 8 пішов слідом за ізраїльським чоловіком у середину шатра й пробив їх обох, ізраїльтянина та жінку, у живіт. І відвернулася пошесть від синів Ізраїля. | 8 ввійшов за чоловіком ізраїльтянином до печі, і проколов обох, чоловіка ізраїльтянина і жінку скрізь її лоно. І спинилася пошесть від синів ізраїльських. | 8 І пійшов він слїдом за чоловіком Ізраїльським у середину шатра, та й пробив їх обох, чоловіка Ізраїльського й молодицю крізь животи їх. |
9 І померло в поразці двадцять і чотири тисячі. | 9 А померлих від урази було двадцять чотири тисячі. | 9 А полягло вже було від неї 24 000. | 9 І було двадцять чотири тисячі тих, що померли від пошесті. | 9 І зупинено помір між синами Ізраїля, а було мерцїв від помору двайцять і чотири тисячі. |
10 І промовив Господь до Мойсея, говорячи: | 10 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | 10 Господь промовив до Мойсея: | 10 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: | 10 І рече Господь до Мойсея: |
11 Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю Моєю серед них. І Я не вигубив Ізраїлевих синів у Своїй горливості. | 11 Пінхас, син Елеазарів, сина Аарона священика, відвернув гнів Мій від синів Ізраїля, виповнившись жаданням до Мене серед них, і Я не винищив синів Ізраїля у ревності Моїй. | 11 “Пінхас, син Єлеазара, сина Арона священика, одвернув обурення моє від синів Ізраїля, ревнувавши за мою честь посеред них; тим я не вигубив синів Ізраїля у моїх ревнощах. | 11 Фінеес син Елеазара сина Аарона священика спинив мій гнів, що на синах ізраїльських, коли Я заревнував ревністю на них, і Я не вигубив ізраїльських синів в моїх ревнощах. | 11 Пінегас, син Елеазара, сина Арона сьвященника, одвернув ярость мою від синів Ізрайлевих, ревнуючи за мене проміж ними, щоб не я вигубив синів Ізрайлевих в ревностї моїй. |
12 Тому скажи: ось Я даю йому свого заповіта: мир. | 12 А тому скажи: Ось, Я дам йому Мого заповіта миру. | 12 Тож об'яви: Ось я даю йому союз миру, | 12 Так скажи: Ось Я даю йому завіт миру, | 12 Тим же то промов: Се я даю йому завіт мого примиря. |
13 І буде йому та насінню його по нім заповіт вічного священства за те, що він запалився для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів. | 13 І він буде мати його і потомство його після нього, заповіта священства вічного, за те, що він виявив ревність до Бога свого і звершив покуту синів Ізраїля. | 13 що буде йому та його потомству союзом віковічного священства за те, що ревнував за свого Бога й спокутував синів Ізраїля.” | 13 і буде йому і його насінню з ним вічний завіт священства, за те, що заревнував за своїм Богом і надолужив за ізраїльських синів. | 13 І буде він йому й насїнню його після його завітом сьвященства віковічнього за те, що ревнував він за Бога свого, та й спокутував синів Ізрайлевих. |
14 А ймення забитого Ізраїлевого мужа, що був забитий з тією мідіянітянкою, Зімрі, син Салу, начальник батькового дому Симеона. | 14 Ім'я убитого Ізраїльтянина, котрий убитий з жінкою мідіянкою, було Зімрі, син Салу, князь дому Симеонового. | 14 А ймення вбитого ізраїльтянина, котрого прошито разом з мідіянкою, було Зімрі, син Салу; був він князь батьківського роду Симеоніїв. | 14 А імя вбитого чоловіка ізраїльтянина, який вбитий був з мадіянкою, Замврі син Сало старшина дому племени Симеона. | 14 Імя ж чоловіка Ізраїльського погибшого, що проколено його з Мидіянїйкою, Зимрій Салусенко, князь батьківського дому Симеоніїв; |
15 І ім'я тієї забитої мідіянітської жінки Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового дому в Мідіяні. | 15 А ім'я вбитої мідіянки Хазва, вона була донькою Цура, князя дому мідіянського. | 15 А ім'я забитої жінки мідіянки було Козбі; була вона дочкою Цура, родоначальника одного з племен мідіянських. | 15 І імя забитої жінки мадіянки Хасві дочка Сура старшини народу Оммот, це з дому племени мадіянського. | 15 На імя ж проколена молодиця Козбія, дочка Зура, голови одного батьківського дому в Мидіянїїв. |
16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: | 16 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | 16 Господь промовив до Мойсея: | 16 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Скажи ізраїльським синам мовлячи: | 16 І рече Господь Мойсейові: |
17 Ненавидіти мідіянітів, і будете їх забивати! | 17 Ворогуйте з мідіянами і знищуйте їх; | 17 “Киньтеся на мідіян та повбивайте їх, | 17 Майте ворожнечу з мадіянцями і побийте їх, | 17 Ворогуйте з Мидіянїями та й побивайте їх: бо по ворожи поступили вони з вами підступом своїм, затуманюючи вас Пеором і Козбією, дочкою князя Мидіянського, що вбито її під час мору задля Пеора. |
18 Бож вони ненавидять вас у своїх підступах, що зводили вас через Пеора, і через Козбі, дочку мідіянітського начальника, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора. | 18 Бо вони вороже вчинили з вами у підступності своїй, спокусивши вас Пеором і Козбі, донькою князя мідіянського, сестрою своєю, убитою в день поразки за Пеора. | 18 вони бо по-ворожому вчинили, підступно обдуривши Пеором та Козбі, дочкою мідіянського царя, сестрою їхньою, вбитою під час мору з-за Пеора.” | 18 бо вони ворогували з вами підступно, оскільки обманюють вас через Фоґора, і через Хасві дочку мадіянського старшини свою сестру, що вбита в дні пошесті через Фоґора. | |