1 (17-16) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:1 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 1 Промовив Господь до Мойсея: 1 І сказав Господь до Мойсея1 І рече Господь до Мойсея:
2 (17-17) Промовляй до Ізраїлевих синів, і візьми від них по одній палиці для батьківського дому, від усіх їхніх начальників для дому їхніх батьків, дванадцять палиць; і напиши ймення кожного на палиці його.2 Скажи синам Ізраїля, і візьми від кожного з них по жезлу од коліна, від усіх князів за їхніми колінами, дванадцять жезлів, і кожного ім'я напиши на жезлі його.2 “Скажи Єлеазарові, синові Арона священика, щоб вигребав з пожарища кадильниці та геть струсив з них жар, вони бо посвячені.2 і до Елеазара, сина Аарона священика: Зберіть мідяні кадильниці з поміж спалених і цей чужий огонь розсип там, бо освятилися2 Промов до синів Ізрайлевих, і візьми від них по прутові за кожний дім батьківський, від усїх князїв по домах батьківських їх, дванайцять прутів; імя кожного напиши на прутові його.
3 (17-18) А Ааронове ймення напишеш на Левієвій палиці, бо одна палиця для голови дому батьків їх.3 А ім'я Ааронове напиши на жезлі Левієвому: бо один жезл від князя коліна їхнього [мусить бути].3 З кадильниць отих людей, що проти самих себе згрішили, нехай зроблять тонко ковані бляшки на покриття жертовника, бо їх принесено до Господа, і вони стали святими; будуть вони знаком для синів Ізраїля.”3 кадильниці цих грішників в їхніх душах. І зроби їх кованими плитами, покриттям жертівникові, бо принесені були перед Господом і освятилися, і хай будуть на знак ізраїльським синам.3 Імя ж Арона напишеш на прутові Левія; один бо прут буде про кожну голову батьківських домів їх.
4 (17-19) І покладеш їх у скинії заповіту перед ковчегом свідоцтва, де Я, за умовою, буду являтися вам.4 І поклади їх у скинії зібрання, перед [Ковчегом] одкровення, де Я буду стрічатися з тобою.4 Узяв Єлеазар священик мідяні кадильниці, що їх були принесли ті, які згоріли, та й посплощував їх на покриття жертовника,4 І взяв Елеазар, син Аарона священика, мідяні кадильниці, які принесли спалені, і поклали їх як обкладку вівтаря,4 І покладеш їх у соборному наметї перед сьвідченнєм, де я бачусь із тобою.
5 (17-20) І станеться, той чоловік, що Я виберу його, його палиця зацвіте. І Я відхилю від Себе нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на вас.5 І кого Я виберу, того жезл розквітне; і отак Я зупиню нарікання синів Ізраїля, котрим вони ремствують на вас.5 на спомин синам Ізраїля, щоб ніхто чужий, хто не з потомства Арона, не приступав кадити перед Господом і щоб і з ним не сталось, як із Корахом та його прибічниками, - як ото Господь йому був заповідав через Мойсея.5 на память ізраїльським синам, щоб не приступив ніхто з іншого племени, який не є з насіння Аарона, щоб покласти ладан перед Господом, і не став так як Коре і його бунт, так як сказав Господь рукою Мойсея.5 І процьвіте прут чоловіка того, котрого я виберу; і так втихомирю передо мною мирканнє синів Ізраїля, що нарікають на вас.
6 (17-21) І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, і дали йому всі їхні начальники по палиці від кожного начальника для дому їхніх батьків, дванадцять палиць. А палиця Ааронова серед їхніх палиць.6 І сказав Мойсей синам Ізраїля, і дали йому всі князі їхні, від кожного князя по жезлу, за колінами їхніми дванадцять жезлів, і жезл Ааронів був поміж жезлів їхніх.6 Другого дня вся громада синів Ізраїля стала нарікати на Мойсея та Арона, кажучи: “Погубили ви люд Господній.”6 І вранці нарікали ізраїльські сини проти Мойсея і Аарона, кажучи: Ви вигубили господний нарід.6 І промовив Мойсей до синів Ізрайлевих, і подали йому всї їх князї по прутові за князя, по батьківських домах їх, дванайцять прутів; а прут Аронів був між їх прутами.
7 (17-22) І поклав Мойсей ті палиці перед Господнім лицем у скинії заповіту.7 І поклав Мойсей жезли перед Господом, у скинії одкровення.7 І коли громада збиралася проти Мойсея та Арона, вони звернулись до намету зборів, і ось хмара вкрила його, й з'явилася слава Господня.7 І сталося, коли повертався збір проти Мойсея і Аарона, і накинулися на шатро свідчення, і покрила її хмара, і зявилася господня слава.7 І положив Мойсей прути перед Господом, в наметї сьвідчення.
8 (17-23) І сталося назавтра, і ввійшов Мойсей до скинії заповіту, аж ось зацвіла Ааронова палиця для Левієвого дому, і пустила пуп'янки, і зацвіла квіткою, і випустила дозрілі мигдалі!8 Другого дня увійшов Мойсей до скинії Одкровення, і ось, жезл Ааронів, від дому Левієвого, розцвів, випустив бруньки, дав квіти і приніс мигдалі.8 Мойсей та Арон підступили до намету зборів.8 І ввійшов Мойсей і Аарон з переду шатра свідчення,8 І сталось другого дня, як увійшов Мойсей у намет сьвідчення, і се, процьвів прут Аронів, з дому Левієвого: пустив він пупляшки, і зацьвів квітками, і зродив спілі микдали.
9 (17-24) І виніс Мойсей усі ті палиці з-перед Господнього лиця до всіх Ізраїлевих синів, і вони побачили, і взяли кожен свою палицю.9 І виніс Мойсей усі жезли від Господа до всіх синів Ізраїля. І побачили вони це, і взяли кожний свій жезл.9 Промовив Господь до Мойсея: 9 і заговорив Господь до Мойсея і Аарона, кажучи: 9 І виніс Мойсей усї прути від лиця Господнього до всїх синів Ізрайлевих, і побачили вони, і взяли кожен прута свого.
10 (17-25) І сказав Господь до Мойсея: Верни Ааронову палицю до ковчегу свідоцтва, щоб берегти на ознаку для неслухняних синів, і спиниш їхні нарікання проти Мене, щоб не повмирали вони.10 І сказав Господь Мойсеєві: Поклади знову жезла Ааронового перед [Ковчегом] одкровення на зберігання, на ознаку для непокірних, щоб ти відкинув нарікання їхнє від Мене, і вони не вмерли.10 “Відійдіть від цієї громади, я погублю їх в одну мить!” І впали вони обличчям до землі.10 Відділіться з поміж цього збору, і вигублю їх зразу. І вони впали на своє лице.10 І рече Господь до Мойсея: Принеси назад прута Аронового перед сьвідченнє, щоб заховати його як знамя проти синів бунтовливих: і зробиш передо мною конець наріканню їх, та щоб не повмирали вони.
11 (17-26) І зробив так Мойсей, як Господь наказав був йому, так він і зробив.11 Мойсей учинив це, як звелів йому Господь, так він і вчинив.11 Мовив Мойсей до Арона: “Візьми кадильницю та поклади до неї з жертовника жару й насип ладану, і йди чимдуж у громаду та відправ за них покуту, бо спалахнув гнів Господній, і почався мор.”11 І сказав Мойсей до Аарона: Візьми кадильницю, і вклади до неї огонь з жертівника, і вклади до неї ладан, і неси швидко у табір, і надолуж за них. Бо вийшов від господнього лиця гнів, щоб почати нищити нарід.11 І сповнив Мойсей усе; як заповідав йому Господь, так він вчинив.
12 (17-27) І сказали Ізраїлеві сини до Мойсея, говорячи: Тож ми повмираємо, погинемо, усі ми погинемо!12 І сказали сини Ізраїля Мойсеєві: Ось, ми помираємо, гинемо, усі гинемо!12 Узяв Арон, як сказав Мойсей, кадильницю та й метнувсь у громаду, але мор уже почався між людьми. Насипав він ладану та й заходився справляти покуту за людей.12 І взяв Аарон, так як сказав йому Мойсей, і побіг до табору. І вже почалаося вигублення в народі. І поклав ладан і надолужив за нарід.12 І промовили синове Ізрайлеві до Мойсея, кажучи: Дивись, ми пропадаємо, ми гинемо, всї ми згинемо!
13 (17-28) Кожен, хто наблизиться до Господньої скинії, помре. Чи ж ми дорешти вимремо?13 Усе, що наближається до скинії Господньої, помирає: чи не доведеться нам усім померти?13 Стояв він між мертвими й живими, і мор припинився.13 І став між мертвими і живими, і спинилася згуба.13 Хто тільки приступить до храмини Господьної, вмирає; чи не всїм же нам прийдеться померти?