1 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось кіш доспілих плодів.1 Таке видіння відкрив мені Господь Бог; ось, кошик зі стиглими плодами.1 От що Господь Бог показав мені у видінні: Ось кошик з літніми плодами.1 Так мені показав Господь, і ось посуд ловця.1 От що дав менї Господь Бог у видиві побачити: Бачу я кошика з дозрілими овочами.
2 І сказав Він: Що бачиш, Амосе? А я відказав: Кіш доспілих плодів. І промовив до мене Господь: Доспів кінець Моєму народові Ізраїлеві, уже більше йому не прощу!2 І сказав Він: Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Кошика зі стиглими плодами. Тоді Господь сказав мені: Наблизився кінець народові Моєму, Ізраїлеві; не буду вже прощати йому.2 І він спитав: «Що ти, Амосе, бачиш?» Я відповів: «Кошик з літніми плодами.» Господь сказав до мене: «Настав кінець моєму народові Ізраїлеві: я не прощу йому вже більше.2 І Він сказав: Що ти бачиш, Амосе? І я сказав сказав: Посуд ловця. І Господь сказав до мене: Прийшов кінець на мій нарід Ізраїля, більше не додам його минути.2 І спитав він у мене: Що бачиш, Амосе? Відказую: Кошик із дозрілими плодами. Тодї сказав менї Господь: Настав конець мойму людові Ізраїлеві; не буду вже прощати йому.
3 І обернуться пісні в палатах на зойк того дня, говорить Господь Бог: буде трупів багато, бо ворог на кожному місці накидає їх!3 Пісні оселі того дня стануть риданнями, говорить Господь Бог; багато буде трупів, на всілякому місці будуть кидати їх мовчки.3 І співи храму стануть того дня квилінням, - слово Господа Бога; багато трупів буде; на кожне місце кинуте буде мовчання!»3 І стелі храму закричать. В тому дні, говорить Господь, численний той, що впав в усякому місці, Я накладу мовчанку.3 Піснї по палатах обернуться того часу в риданнє, говорить Господь Бог; багато їх помре, кидати муть трупи всюди, мовчки.
4 Послухайте це, ви, що топчете бідного, і що прагнете винищити всіх убогих з землі,4 Вислухайте це, ті, що ладні поглинути бідних і вигубити вбогих; –4 Слухайте це, ви, що раді б бідного пожерти і вигубити вбогих краю,4 Послухайте ж це, ви, що з ранку гнобите бідного і насилуєте вбогого землі,4 Чуйте се, ви, голодні, що раді би пожерти вбогих та погубити злиденних, -
5 кажучи: Коли то мине новомісяччя, щоб нам збіжжя продати? і субота, щоб нам відчинити збіжеві комори? Щоб зменшити ефу, і щоб шекля побільшити, і щоб викривляти обманну вагу,5 Ви, котрі говорите: Коли мине новий місяць, щоб нам продавати хліб, і субота – щоби відчинити житниці, зменшити міру, збільшити ціну шекля і обдурювати облудними вагами,5 кажучи: «Коли мине той новий місяць, щоб нам продати хліб наш? І субота, щоб нам засіки відчинити, і, зменшивши міру й збільшивши ціну шекля, невірною вагою шахрувати?5 що кажете: Коли мине місяць і продамо, і суботи і відкриємо скарби, щоб зробити міру малою, і щоб зробити важки великими, і зробити неправедну важку,5 Ви, що мовляєте: Коли вже мине сьвято нового місяця, щоб можно продавати хлїб, та субота, щоб відчинити засїки, та знов зменшувати міру, а збільшити цїну секля та ошукувати невірною вагою,
6 щоб купувати за срібло нужденних, а вбогого за взуття, і попродати послід збіжевий?6 Щоб купляти нужденних за срібло, і бідного за пару взуття, а висівки з хліба продавати.6 Щоб нам купити бідолах за гроші, вбогого за пару капців, продати висівки пшенишні?»6 щоб закупити бідних сріблом і впокорених за убуву, і торгуватимемо всяким плодом?6 Щоб купувати злидарів за гроші, і бідняг за пару обуви, та висївки за зерно продавати.
7 Господь присягнув славою Якова: Не забуду ніколи усіх їхніх вчинків!7 Присягався Господь славою Якова: По правді ніколи не забуду жодної із справ їхніх!7 Господь поклявсь гординею Якова: Повіки не забуду ані одного з їхніх учинків.7 Кленеться Господь проти гордости Якова: Не забудуться всі ваші діла до побідного.7 Славою (давною) Якова заклявся Господь: Справдї, я по віки не забуду й одного з їх учинків!
8 Чи не затрясеться від цього земля, і всі мешканці її не впадуть у жалобу? Вся вона захвилюється, мов та Ріка, і бурхливо поплине й обнизиться знов, немов річка Єгипту.8 Чи не захитається від цього земля, і чи не заплаче кожний, що живе на ній? Візьметься хвилями вона вся, мов ріка, і буде здійматися і опускатися, мов ріка єгипетська.8 Хіба не затрясеться через це країна; і не затужить кожен, хто живе в ній? Уся вона, немов ріка, піде вгору і скаламутиться, і знов осяде, як ріка Єгипту!8 І чи цими не буде збентежена земля, і не заплаче кожний, що в ній живе, і не піде наче ріка викінчення, і не зійде наче єгипетска ріка?8 Чи через се ж не захитається тодї земля, чи не заплаче кожний, хто живе на нїй? Ой зворушиться вона, неначе ріка, буде підійматись і спадати, як ріка Египетська.
9 І станеться в день той, говорить Господь Бог, і вчиню захід сонця опівдні, і для землі серед світлого дня воно стемніє.9 І станеться того дня, говорить Господь Бог: Учиню захід сонця в полудень і затьмарю землю серед світлого дня,9 «І станеться в той день, - слово Господа Бога, - я сонцю заповім заходити опівдні, нашлю серед ясного дня пітьму на землю.9 І буде в тому дні, говорить Господь, і сонце зайде в полудне, і потемніє на землі в дні світла.9 І буде в той день, говорить Господь Бог, що буде здаватись, наче б я заповів сонцю заходити опівднї, та наслав темряву на землю серед ясного дня;
10 І оберну ваші свята в жалобу, а всі ваші пісні в голосіння, і на всі стегна спроваджу верету, а на всякую голову лисину, і вчиню це, немов та жалоба по одинакові, кінець же отого, немов гіркий день!10 І оберну свята ваші на жалобу і всі пісні ваші – на плач, і покладу на всі рамена веретище і лисину на всіляку голову; і вчиню [в країні ] плач, як за єдиним сином, і кінець її буде, мов гіркий день.10 Оберну ваші свята в смуток, усі ваші пісні в лемент. Я наведу на кожен стан вереття, на кожну голову - лисину. Наведу плач, немов по синові одинакові: так воно буде до кінця, немов гіркий день.10 І переверну ваші празники на плач і всі ваші пісні на плач і накладу мішок на всяке бедро і лисину на всяку голову, і поставлю його як ридання за улюбленим і тих, що з ним, як день болю.10 І оберну вам сьвятки в сумуваннє й усї піснї ваші - в плач, і наложу на кожний стан верету й лисину на кожну голову; й заведу між вами плач, неначе по єдиній дитинї, а конець усьому буде - гіркий день.
11 Ось дні настають, говорить Господь Бог, і голод пошлю Я на землю, не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова!11 Ось, надходять дні, говорить Господь Бог, коли Я пошлю на землю голод, – не голод на хліб, не спрагу на воду, але спрагу на слухання слів Господніх.11 Ось дні надходять, - слово Господа Бога, - і я пошлю на землю голод; не голод за хлібом, не спрагу за водою, лише за слуханням слова Господнього.11 Ось приходять дні говорить Господь, і пішлю голод на землю, не голод хліба, ані спрагу води, але голод почути господнє слово.11 Се надходять днї, говорить Господь Бог, що пішлю голод на землю, - не голод хлїба, та й не жадобу води, а жадобу почути Боже слово.
12 І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, та не знайдуть його!12 І будуть ходити від моря й до моря і поневірятися від півночі до сходу в пошуках слова Господнього, і не знайдуть його.12 І вони будуть плентатись від моря і до моря, від півночі до сходу сонця будуть туди й сюди тинятися, шукаючи слова Господнього, але його не знайдуть.12 І зрушаться води так як (води) моря, і з півночі аж до сходу оббігатимуть, шукаючи господнє слово, і не знайдуть.12 Будуть ходити од моря до моря, і блукати від півночі на південь, шукаючи слова Господнього, та не знайдуть його.
13 Того дня будуть мліти від спраги вродливі дівчата та хлопці,13 Того дня танути будуть від спраги вродливі юнки і юнаки,13 Того дня гарні дівчата й хлопці будуть від спраги умлівати.13 В тому дні не стане через спрагу гарних дівчат і молодців,13 У той час будуть умлївати від жадоби гарні дївчата й молодики,
14 що клянуться гріхом самарійським та кажуть: Як живий твій Бог, Дане, і як жива дорога до Беер-Шеви! Та вони всі попадають, і більше не встануть...14 Котрі присягаються гріхом самарійським і кажуть: Живий бог твій, Дане! І живий шлях до Версавії! – Вони впадуть і вже не підведуться.14 Ті, що кленуться гріхом Самарії і кажуть: Так певно, як живе твій Бог, о Дане! - або: Так певно, як живе дорога Версавії, - вони впадуть і більш не встануть.»14 тих, що кленуться надолуженням Самарії і говорять: Живе твій Бог, Дане, і: Живе твій Бог, Вирсавіє. І впадуть і більше не встануть.14 Тоті, що то божаться гріхом Самарийським, та мовляють: Так певно, як живе бог твій, Дане! - як оживлена дорога в Версавію! Вони попадають і вже не встануть.