1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: | 1 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | 1 Господь сказав Мойсеєві: | 1 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: | 1 І рече Господь Мойсейові: |
2 І скажеш до Ізраїлевих синів: Кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з приходька, що мешкає в Ізраїлі, який дасть із насіння свого Молохові, буде конче забитий, народ краю закидає його камінням. | 2 Скажи синам Ізраїля: Хто із синів Ізраїля та із захожих, що живуть серед Ізраїльтян, дасть із дітей своїх Молохові, то нехай він буде скараний на смерть; народ землі нехай заб'є його камінням. | 2 «Ти до синів Ізраїля промовиш: Хто з синів Ізраїля чи приходнів, що перебувають в Ізраїлі, дасть когось із свого потомства Молохові, покарати його смертю; його земляки нехай поб'ють його камінням. | 2 І скажеш ізраїльським синам: Якщо хтось з ізраїльських синів, чи приходьків народжених в Ізраїлі, хто дасть своє насіння володареві, смертю хай помре. Нарід, що на землі, закаменує його камінням. | 2 Промов до синів Ізрайлевих: Хто б нї був зміж синів Ізрайлевих, чи з приходнїв, що пробуває в Ізраїля, такий, що оддавати ме насїннє своє Молехові, скарати його смертю; люде країни тієї мусять побити його каміннєм. |
3 А Я зверну лице Своє проти того чоловіка, і винищу його з-поміж народу його, бо з насіння свого дав він Молохові, щоб занечистити святиню Мою, збезчестити Моє святе Ймення. | 3 І Я поверну лице Моє на чоловіка того, і винищу його з народу його за те, що він віддав із дітей своїх Молохові, осквернивши Мою святиню, щоб зганьбити святе ймення Моє. | 3 Я звернусь проти такого чоловіка й викоріню його з-поміж людей його; бо він із дітей своїх оддав Молохові, осквернивши мою святиню та збезчестивши моє ім'я. | 3 І Я покладу лице моє проти того чоловіка і вигублю його з народу його, томущо дав своє насіння володареві, щоб опоганити мої святощі і опоганити імя освячених мені. | 3 І сам я поверну лице моє проти чоловіка того, і викореню його зміж людей його; бо дїтей своїх він оддав Молехові, щоб опаскудити імя сьвятинї моєї. |
4 А якщо справді люди того краю сховають свої очі від того чоловіка, коли він дасть із насіння свого Молохові, щоб не забити його, | 4 І якщо народ землі сховає очі свої від того чоловіка, коли він віддасть із дітей своїх Молохові, щоб не умертвити його, | 4 А коли земляки заплющать очі на того чоловіка, як віддаватиме когось із дітей своїх Молохові, і не схочуть його вбити, | 4 Якщо ж незважанням незважатимуть тубільці землі своїми очима на того чоловіка, що дав своє насіння володареві, щоб не вбити його, | 4 Коли земляне заплющять очі свої на того чоловіка, як оддавати ме з дїтей своїх Молехові, та й не схоче стратити його, |
5 то Я зверну Своє лице проти того чоловіка та проти родини його, і винищу його й усіх, що блудять за ним, блудячи за Молохом, з-посеред народу його. | 5 То Я поверну лице Моє супроти чоловіка того і супроти родини його, і винищу його з народу його, і всіх, хто блудить по слідах його, аби блудом ходити услід за Молохом. | 5 я зверну моє лице проти нього й проти роду його й з-поміж його люду викоріню його та всіх, що розпустували слідом за ним, щоб розпустувати за Молохом. | 5 і покладу моє лице проти того чоловіка і його родини і знищу його і всіх, що з ним однієї думки, томущо розпустували вони проти володарів їхнього народу. | 5 Так поставлю моє лице проти чоловіка такого, і проти роду його, та й викореню його й усїх, що блудували слїдом за ним, щоб слїдом за Молехом блудувати; викореню їх зміж людей їх. |
6 А душа, що звертається до померлих духів та до чарівників, щоб блудити за ними, то Я зверну Своє лице проти тієї душі, і винищу того з-посеред народу його. | 6 І якщо якась душа звернеться до тих, що викликають духів померлих і до чарівників, аби блудити за ними, то Я поверну лице Моє супроти тієї душі, і винищу її з народу її. | 6 Хто звернеться до заклиначів мерців і знахурів, щоб слідом за ними блудувати, я звернуся проти нього й викоріню його з-поміж його люду. | 6 І душа, яка піде за ворожбитами чи чародіями, щоби розпустувати за ними, поверну моє лице проти тієї душі і вугублю її з його народу. | 6 І душа, що обернулась до закленателїв мертвих і до ворожбитів, щоб слїдом за ними блудувати, оберну лице моє проти душі тієї, та й викореню її спроміж люду її. |
7 І ви будете освячуватися, і будьте святі, бо Я Господь, Бог ваш! | 7 Освячуйте себе, і будьте святі, бо Я Господь, Бог ваш, [святий]. | 7 Ви ж освячуйте себе і будете святими, бо я - Господь, Бог ваш. | 7 І будете святі бо Я святий Господь Бог ваш. | 7 Осьвячуйте ж себе й бувайте сьвятими, бо я, Господь, Бог ваш. |
8 І ви будете держати постанови Мої, і будете виконувати їх. Я Господь, що освячує вас! | 8 Дотримуйтеся настанов Моїх і виконуйте їх, бо Я Господь, який освячує вас. | 8 Ви пильнуватимете установ моїх і виконуватимете їх; я - Господь, що освячую вас. | 8 І зберігатимете мої заповіді і чинитимете їх. Я Господь, що освячує вас. | 8 І пильнуйте установ моїх, і сповняйте їх. Я Господь, що осьвятив вас. |
9 Бо кожен чоловік, що прокляне свого батька чи матір свою, буде конче забитий, батька свого чи матір свою він прокляв, кров його на ньому! | 9 Хто буде лихословити батька свого чи матір свою, той нехай буде скараний на смерть. Батька свого і матір свою він лихословив: кров його на ньому. | 9 Хто проклинає свого батька чи свою матір, того мусять покарати смертю; він кляв свого батька й свою матір, тож кров його нехай упаде на нього. | 9 Людина, людина, яка зле говоритиме до свого батька чи до своєї матері, смертю хай помре; свому батькові чи своїй матері сказав зло, винний буде. | 9 Бо кожний, хто лає батька свого й матїр свою, того мусять скарати смертю; батька свого й матїр свою лаяв, кров його на йому. |
10 А кожен, хто буде чинити перелюб із чиєю жінкою, хто буде чинити перелюб із жінкою свого ближнього, буде конче забитий перелюбник та перелюбниця. | 10 Якщо хтось буде займатися перелюбом із жінкою в заміжжі, якщо хтось буде займатися перелюбом з дружиною ближнього свого, то нехай будуть скарані на смерть і перелюбник, і перелюбниця. | 10 Хто чужоложить із жінкою ближнього свого, на смерть мусять бути скарані і перелюбець і перелюбка. | 10 Чоловік, який вчинить перелюб з жінкою чоловіка, чи який вчинить перелюб з жінкою ближнього, смертю хай помруть перелюбодій і перелюбодійка. | 10 І коли чоловік робить перелюб із заміжною жінкою, коли робить перелюб з жінкою ближнього свого, смертю мусять скарати перелюбника й перелюбницю. |
11 А хто буде лежати із жінкою батька свого, він відкрив наготу свого батька, будуть конче забиті обоє вони, кров їхня на них! | 11 Хто зляжеться з дружиною батька свого, той відкрив наготу батька свого: обидвоє вони нехай будуть скарані на смерть, кров їхня на них. | 11 Той, хто сходитиметься з батьковою жінкою, наготу свого батька відкрив він; обоє мусять бути покарані смертю; кров їхня на них. | 11 І якщо хто спатиме з жінкою свого батька, відкрив встид свого батька, хай обоє смертю помруть, вони винуваті. | 11 І такий, що лежати ме з батьковою жінкою; наготу батька свого відкрив він, обоє їх смертю карати муть; кров його на обох їх. |
12 А хто буде лежати з невісткою своєю, будуть конче забиті обоє вони, гидоту вчинили вони, кров їхня на них! | 12 Якщо хтось зляжеться з невісткою своєю, то обидвоє нехай будуть скарані на смерть; змішання вчинили вони; кров їхня на них. | 12 Хто зійшовся б із невісткою своєю, смертю мусять покарати їх обоє; кровозмішання вчинили; кров їхня на них. | 12 І якщо хто спатиме з своєю невісткою, хай обоє смертю помруть, бо вчинили безбожність, вони винні. | 12 І такий, що лежати ме з невісткою своєю, смертю скарати мусять їх; огидно опоганили себе; кров їх на них. |
13 А хто лежатиме з чоловіком як із жінкою, гидоту вчинили обоє вони, будуть конче забиті, кров їхня на них! | 13 Якщо хтось ляже з чоловіком, як із жінкою, то обидвоє вчинили мерзоту; нехай будуть скарані на смерть; кров їхня на них. | 13 Коли чоловік зійдеться з чоловіком так, як із жінкою, обидва вчинили гидоту; смертю мусять їх покарати; кров їхня на них. | 13 І хто спатиме з чоловіком ложем жінки, оба зробили огидне, хай смертю помруть, вони винні. | 13 І коли чоловік з чоловіком зляжеться, так як злягається з жінкою, гидоту вкоїли обоє; смертю мусять їх скарати; кров їх на них. |
14 А хто візьме жінку й матір її, гидота це, в огні спалять його та її, і не буде кровозмішання серед вас! | 14 Якщо хтось візьме собі за дружину [дочку] і матір її: це беззаконня; на вогні треба спалити і його, і їх, щоб не було беззаконня між вами. | 14 Хто бере собі за жінку дочку й матір її - це ганьба; вогнем нехай спалять його й їх, щоб не було такої ганьби серед вас. | 14 Хто візьме жінку і матір її, це беззаконня, в огні спалять його і їх, і не буде беззаконня у вас. | 14 А коли чоловік бере жінку собі й матїр її, се плюгаство; огнем нехай спалять і його і їх, щоб не було розвороття між вами. |
15 А хто паруватиметься з скотиною, буде конче забитий, і скотину ту заб'єте. | 15 Хто спарується із скотиною, того скарати на смерть, і скотину убийте. | 15 Чоловік, що спарується зо скотиною, мусить бути скараний на смерть; а скотину треба вбити. | 15 І хто дасть ложе своє чотириногому, смертю хай помре, і чотириногого убєте. | 15 І як чоловік зляжеться із скотиною, смертю такого мусять скарати, а скотину мусите вбити. |
16 А жінка, що наблизиться до якої скотини, щоб лежати з нею, то заб'єш ту жінку та скотину ту, будуть конче забиті вони, кров їхня на них! | 16 Якщо жінка піде до якої-небудь скотини, щоб злучитися з нею, то убий жінку і скотину, нехай будуть вони скарані на смерть, кров їхня на них. | 16 Коли жінка наблизиться до якоїсь скотини, щоб злучитися з нею, мусиш убити жінку й скотину; вони мусять згинути; кров їхня нехай упаде на них. | 16 І жінка, яка прийде до всякої скотини, щоб злягтися їй з нею, убєте жінку і скотину, смертю хай помруть, вони винні. | 16 І жінка, що наближиться до якої скотини, щоб злучитись з нею, вбити мусиш їх, жінку й скотину; мусять вони згинути, бо кров їх на них. |
17 А хто візьме сестру свою, дочку батька свого або дочку матері своєї, і побачить наготу її, а вона побачить наготу його, ганьба це! І будуть вони знищені на очах синів їхнього народу, він наготу сестри своєї відкрив, він понесе провину свою! | 17 Якщо хтось візьме сестру свою, доньку батька свого, або доньку матері своєї, і побачить наготу її, і вона побачить наготу його: це ганьба, нехай будуть вони знищені перед очима синів народу свого. Він відкрив наготу сестри своєї, гріх він понесе свій. | 17 Коли чоловік візьме свою сестру, дочку батька свого або дочку матері своєї, та й побачить наготу її, а вона побачить наготу його, мерзота це; їх обох треба викорінити перед очима людей свого народу; наготу своєї сестри відкрив, мусить понести кару за гріх свій. | 17 Хто візьме свою сестру від свого батька чи від своєї матері, і побачить її встид і вона побачить його встид, це зневага, вигубляться перед синами свого роду, він відкрив встид своєї сестри, гріх матимуть. | 17 І коли чоловік возьме сестру свою, дочку батька або дочку матері своєї, та й побачить наготу її, а вона побачить наготу його; паскудний се вчинок, і викоренять їх обох перед очима всього люду їх; наготу сестри своєї відкрив; мусить понести кару за гріх свій. |
18 А хто буде лежати із жінкою, часу хвороби місячним, і відкриє її наготу, він джерело її обнажив, а вона відкрила джерело своєї крови, то будуть вони обоє знищені з-посеред народу свого! | 18 Якщо хтось зляжеться з дружиною на час хвороби [кровотечі], і відкриє наготу її, то він оголив течу її, і вона відкрила течу крови своєї; обидвоє вони нехай будуть винищені з народу свого. | 18 Коли чоловік зійдеться з жінкою в час її спливу і, оголивши наготу її, відкриє її течиво, і вона відкриє свою кровотечу, обох їх викорінити з-поміж людей їхніх. | 18 І чоловік, який спатиме з відлученою жінкою і відкриє її встид, відкрив її джерело, і вона відкрила тік своєї крови, обоє вигубляться з їхнього роду. | 18 І як чоловік ляже з жінкою під час недуги її, та й одкриє наготу її, криничину її одкрив, і вона відкрила криничину крові своєї; обох їх викоренити зміж людей їх. |
19 І не відкриєш наготи сестри матері своєї й сестри батька свого, бо однокровну свою обнажив би ти, вони понесуть провину свою. | 19 Наготи сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривай: такий-бо оголює плоть свою; гріх свій понесуть вони. | 19 Наготи сестри матері твоєї й сестри батька твого не відкриватимеш; бо це - обнажувати свою родичку; вони понесуть кару за гріх їхній. | 19 І встид сестри твого батька і сестри твоєї матері не відкриєш, бо відкрив кревність, гріх понесуть. | 19 І наготи в сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривати меш; бо хто се зробить, той відкриє родичку свою; нехай вони гріх свій несуть. |
20 А хто буде лежати з тіткою своєю, він відкрив наготу дядька свого, гріх свій вони понесуть, бездітні помруть! | 20 Хто зляжеться з тіткою своєю, той відкрив наготу дядька свого. Гріх свій понесуть вони, бездітними помруть. | 20 Коли хтось зійдеться з тіткою своєю, наготу дядька свого відкрив він; понесуть кару за гріх свій, бездітними помруть. | 20 Хто лиш спатиме з кревною своєю, встид кревності своєї відкрив, бездітними помруть. | 20 І коли чоловік ляже з жінкою дядька свого, наготу дядька свого відкрив він; понесуть вони кару за гріх свій, бездїтними помруть. |
21 А хто візьме жінку брата свого, це нечисть, він відкрив наготу брата свого, бездітні будуть. | 21 Якщо хтось візьме дружину брата свого: це мерзенно; він відкрив наготу брата свого, бездітні будуть вони. | 21 Коли хтось візьме жінку брата свого - це огида; наготу брата свого відкрив, бездітними будуть. | 21 Хто візьме жінку свого брата, це нечистота, відкрив встид свого брата, бездітними помруть. | 21 І коли возьме чоловік жінку брата свого, то се нечисть; наготу брата свого відкрив; бездїтними помруть. |
22 І ви будете додержувати всі постанови Мої й усі устави Мої, і будете виконувати їх, і не виригне вас земля та, куди Я впроваджаю вас, щоб сиділи ви в ній. | 22 Дотримуйтеся всіх настанов Моїх і всіх законів Моїх, і виконуйте їх, – і не скине вас із себе земля, на котру Я веду вас жити. | 22 Пильнуйте всіх моїх установ й усіх моїх присудів, і виконуйте їх, і не виблює вас земля, куди веду вас жити. | 22 І зберігатимете всі мої заповіді і мої суди, і чинитимете їх. І не зогидить вас земля, до якої Я вводжу вас туди, щоб жити на ній. | 22 Оце ж пильнуйте моїх установ, і всїх присудів моїх, і сповняйте їх, щоб не звергла земля вас, де приведу вас жити. |
23 І не будете ви ходити за звичаями люду, що Я виганяю перед вами, бо все те робили вони, і Я їх обридив. | 23 Не чиніть за звичаями народу, котрого Я проганяю від вас; тому що вони все це чинили, і Я зненавидів їх. | 23 Не наслідуйте звичаїв народів, що їх прожену з-перед вас, бо тому що вони чинили все те, то вони й стали мені гидкими. | 23 І не ходитимете законами народів, яких Я виганяю від вас, бо вони це все вчинили і Я зогидів їх. | 23 І не ходїте в установах народів, що перед вами проганяти му; бо все те коїли вони, та й поробились гидкими менї. |
24 І сказав Я до вас: ви вспадкуєте їхню землю, а Я дам її вам на спадщину її, землю, що плине молоком та медом. Я Господь, Бог ваш, що відділив вас від тих народів! | 24 І сказав Я вам: Ви володійте землею їхньою, і вам віддаю у спадок землю, на котрій тече молоко і мед. Я Господь, Бог ваш, котрий відділив вас од усіх народів. | 24 Вам же кажу я: ви заволодієте їхньою землею; я вам даю її в посілість, землю, що тече молоком і медом; я, Господь, Бог ваш, що відрізнив вас від інших народів. | 24 І сказав Я вам: Ви унаслідите їхню землю, і Я дам вам її в посілість, землю яка пливе молоком і медом. Я Господь Бог ваш, який вилучив вас з поміж усіх народів. | 24 І казав я вам: Ви візьмете займище їх, і я оддам вам в державу землю текущу молоком та медом. Я Господь, Бог ваш, що вас повилучував із народів. |
25 І ви відділяйте між худобою чистою та нечистою, і між птаством нечистим та чистим, і не занечищуйте душ своїх худобою й птаством, і всім, що роїться на землі, що Я відділив для вас, як нечисте. | 25 Вирізняйте скотину чисту від нечистої і птаху чисту від нечистої, і не опоганюйте душ ваших скотиною і птахою, і всім, що плазує по землі, що вирізнив Я, як нечисте. | 25 Ви мусите відрізняти тварину чисту від нечистої, птаство чисте від нечистого, і не сквернити себе твариною, чи птицею, нічим, що повзає по землі, і що я вказав вам як нечисте. | 25 І розділите собі між скотом чистим і між скотом нечистим, і між птахами чистими і нечистими. І не зогидите душ ваших в скоті і в птахах і в усіх плазунах землі, які Я відділив вам в нечистоті. | 25 Оттим же то розбирайте між скотиною чистою й нечистою, і між птаством чистим і нечистим, і не робіте себе гидкими скотом і птаством і всїм, що метушиться на землї, що я вилучив вам як нечисте. |
26 І будьте для мене святі, бо святий Я, Господь. І Я відділю вас від тих народів, щоб ви були Мої. | 26 Будьте переді Мною святими, бо Я святий Господь, і Я відділив вас від інших народів, щоб ви були Мої. | 26 Тож будете мені святими, бо святий я, Господь, що відрізнив вас від народів, щоб ви були моїми. | 26 І будете мені святі, бо Я святий, Господь Бог ваш, що виділив вас з поміж всіх народів, щоб бути моїми. | 26 І будете ви передо мною сьвятими, я бо сьвятий, я Господь, і я вилучив вас ізміж инших народів, щоб ви були моїми. |
27 А чоловік або жінка, коли будуть вони викликати духа мерців або ворожити, будуть конче забиті, камінням закидають їх, кров їхня на них! | 27 Чоловік або жінка, коли будуть викликати духів померлих, або ворожити, то нехай будуть скарані на смерть; камінням їх треба забити, кров їхня на них. | 27 Чоловік або жінка, що будуть викликати мертвих або відьмувати, мусять бути скарані на смерть; камінням нехай поб'ють їх; кров їхня упаде на них.» | 27 І чоловік чи жінка, в яких буде ворожіння чи чародійство, смертю хай помруть обоє. Камінням закаменуєте їх, вони винні. | 27 Оце ж коли чоловік або жінка будуть заклинати помершого або ворожити, то нехай скарають їх смертю; каміннєм нехай побють їх; кров їх на їх. |