1 Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже він,1 Засурміть у ріг на Сіоні і бийте на сполох на святій горі Моїй; нехай тремтять всі мешканці землі, бо надходить день Господній, бо він близько1 Затрубіте в ріг на Сіоні, вдарте на моїй святій горі на тривогу! Нехай тремтять усі мешканці краю, бо надходить день Господній, бо він близько!1 Затрубіть трубою в Сіоні, сповістіть в моїй святій горі, і хай будуть в замішанні всі, що живуть на землі, томущо надходить господний день, бо він близько,1 Затрубіте трубою в Сионї; вдаряйте на трівогу на сьвятій горі моїй; нехай стрепенеться все, що живе на землї, бо надходить день Господень, він уже близько -
2 день темноти та темряви, день хмари й імли! Як несеться досвітня зоря по горах, так народ цей великий й міцний. Такого, як він, не бувало відвіку, і по ньому не буде вже більш аж до літ з роду в рід!2 День пітьми і мороку, день похмурий і в тумані: наче вранішня зоря, розпросторюється по горах народ численний і міцний, якого не бувало од віку, і після того не буде від роду й до роду.2 День темряви й пітьми, день хмари й густої мряки. Немов зірниця, розкидається по горах народ численний, сильний, якого не бувало споконвіку і після нього більш не буде аж до років найдальших родів2 день темряви і чорноти, день хмари і туману. Наче ранок розліється по горах численний і сильний нарід. Подібного до нього не було від віку і після нього не додасться аж до літ в роди родів.2 Той день темний та мрячний, день хмарний і смутний; мов уранцї зоря, розкидається нарід скрізь по горах; безлїч його, нарід сильний, якого не бувало з давних віків, та й не буде через довгі роди.
3 Перед ним пожирає огонь, і палахкотить за ним полум'я! Земля перед ним, як еденський садок, а за ним опустіла пустиня, і рятунку від нього нема!3 Перед ним пожирає вогонь, а за ним випалює полум'я; перед ним земля, як Еденський сад, а позаду нього буде спустошений степ, і нікому не буде порятунку від нього.3 Поперед нього вогонь пожирає, а позад нього полум'я палить. Край мов райський сад, поперед нього, а позад нього - пустиня гола. Ніщо не може утекти від нього!3 Перед ним огонь, що нищить, і позаду нього запалений полумінь. Так як рай їжі земля перед його лицем, і позаду нього рівнина знищення, і не буде в нього того, що спасається.3 Поперед його - огонь пожераючий, а позад його - поломє палаюче; поперед його земля, мов би сад Едемський, а позад його - пустиня порожня, і нїкому не буде рятунку від його.
4 Його вигляд ніби коні, гарцюють вони, наче ті верхівці!4 Вигляд його, як вигляд коней, і мчать вони, наче вершники;4 З виду він, наче коні, мов рисаки, - так вони женуться.4 Їхній вид як видіння коней, і переслідуватимуть так як вершники.4 З виду вони - мов ті конї дужі, а скачуть, як їздецї (на конях);
5 Як гуркіт військових возів, вони скачуть гірськими верхів'ями, як вереск огнистого полум'я, що солому жере, наче потужний народ, що до бою поставлений.5 Мчать по вершинах гір, неначе з гуркотом колісниць, немов би з потрісками вогняного полум'я, що пожирає солому, як міцний народ, вишикуваний на битву.5 Скачуть по верхів'ях гір із гуком, немов від колісниць, і з трісканням, неначе полум'я вогню палкого, що стерню пожирає, немов потужне військо, вишикуване до бою.5 Вискочать як голос колісниць на вершках гір і як голос полумя огня, що пожирає тростину, і як численний і сильний нарід, що стає в лави до війни.5 Скачуть по верхах гір із гуком, наче від возів, із тріскотом поломя огненного, як солому пожерає, - се нарід потужний, все до бою готовий.
6 Народи тремтять перед ним, всі обличчя поблідли.6 Побачать його – і затремтять народи, у всіх збліднуть обличчя.6 Побачать його - і тремтять народи, у всіх обличчя бліднуть.6 Від його лиця народи будуть розбиті, всяке лице як саджа котла.6 Побачать його люде, й затремтять, - у всїх обличчя поблїднуть.
7 Як лицарі, мчаться вони, немов вояки вибігають на мур, і кожен своєю дорогою йдуть, і з стежок своїх не позбиваються,7 Неначе лицарі біжать вони, і наче хоробрі вояки вилазять на мура, і кожний простує своєю дорогою і не збочує зі шляхів своїх.7 Вони кидаються, немов лицарі, лізуть на мури, мов вояки. Кожен своїм путтям прямує, ніхто з своєї стежки не звертає.7 Побіжать як вояки і як військові мужі вийдуть на стіни, і кожний піде своєю дорогою, і не звернуть з їхніх стежок,7 Бігом біжать вони, бо сильні, вилїзають на мури, бо се воіни хоробрі; кожний прямує своєю дорогою, з дороги не зверне.
8 не пхають вони один одного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа упадуть, то не зраняться.8 Не штовхають один одного, кожний прямує своєю стежкою, і падають на списи, але залишаються неушкодженими.8 Не штовхає один одного, кожен своїм шляхом простує. Вони кидаються крізь стріли, й це їм не шкодить.8 і кожний не віддалиться від свого брата. Обтяжені підуть в їхній зброї і від їхніх стріл впадуть і не скінчаться.8 Один одного не тисне, всякий пильнує путя свого, а впаде хто на списа, так і се не шкодить.
9 По місті хурчать, по мурі біжать, увіходять в доми, через вікна пролазять, як злодій.9 Бігають містом, підіймаються на мури, залазять на будинки, входять через вікна, мов злодій.9 На місто нападають, біжать на мури, вдираються у доми, влізають через вікна, мов злодії.9 Захоплять місто і побіжать на стіни і вийдуть на доми і ввійдуть через вікна наче злодії.9 Ввихаються по містї, вилїзають на мури, на доми, вломлюються в вікна, мов ті розбишаки.
10 Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темніють, а зорі загублюють сяйво своє.10 Перед ними потрясеться земля, захитається небо, сонце і місяць потьмаряться і зорі утратять своє світло.10 Земля трясеться перед ними, тремтить небо. Затьмарюються сонце й місяць, світло зір гасне.10 Перед їхнім лицем замішається земля і зрушиться небо, сонце і місяць затемняться, і звізди згасять їхнє світло.10 Перед ними, бачиться, здрігається земля, хитається небо, сонце й місяць померкають, а сьвітло зір гасне.
11 І голос Свій видасть Господь перед військом Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести?11 І Господь озветься голосом Своїм перед військом Своїм, бо вельми численні полки Його і могутній виконавець слова Його; бо великий день Господній і вельми страшний, і хто витримає його?11 Господь гримить перед своїм військом, бо його табір превеликий; бо сильний той, хто виконує його волю, бо великий день Господній і страшний вельми. Хто може його витримати?11 І Господь дасть свій голос перед лицем своєї сили, бо дуже численним є його табір, бо сильні діла його слів. Бо великий господний день, великий і дуже славний, і хто буде достатнім для нього?11 А Господь загрімить перед військом своїм гуком величнїм; бо се його - отта безлїч війська, се його волю виповняє оттой могучий; бо то великий і страшний день Господень, - хто видержить його?
12 Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням!12 Але й нині іще говорить Господь: Наверніться до Мене всім серцем своїм у пості, плачте в риданнях.12 Але ще й тепер, - слово Господнє, - поверніться до мене усім вашим серцем, у пості, в плачі й у жалі.12 І тепер говорить наш Господь Бог: Поверніться до мене з усього вашого серця і в пості і в плачі і в риданні.12 Та тепер ще говорить Господь: Обернїтесь до мене всїм серцем в постї, в плачу й у жалї.
13 І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!13 Роздирайте серця ваші, а не одежу вашу, і наверніться до Господа Бога вашого; бо Він добрий і милосердний, довготерплячий і багатомилостивий і шкодує, що сталося лихо.13 Роздеріть серце ваше, а не одежу вашу, і поверніться до Господа» Бога вашого, бо він благий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, - і уболіває над нещастям.13 І розірвіть ваші серця і не вашу одіж і поверніться до вашого Господа Бога, бо Він милосердний і щедрий, довготерпеливий і дуже милосердний, і Той, що кається за зло.13 Роздирайте серця, ваші, а не одежу, й навернїтесь до Господа, Бога вашого, він бо благий і милосерден, довготерпеливий і вірно милуючий та й болїє над нещастєм.
14 Хто знає, чи Він не повернеться та не пожалує, і по Собі не залишить благословення, жертву хлібну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога.14 Хто знає, чи не зглянеться Він і чи не залишить благословення, хлібного приношення і поливання Господові Богові вашому?14 Хто зна, чи не пожаліє він знову і не залишить по собі благословення, офіри й ливні жертви Господеві, Богові вашому?14 Хто знає, може повернеться і покається і оставить за собою благословення, жертву і поливання вашому Господеві Богові?14 Хто знає, чи він не пожалує вас, і не дасть своє благословеннє на хлїбові та ливні приноси Господеві, Богу вашому.
15 Засурміть на Сіоні в сурму, оголосіть святий піст, скличте зібрання!15 Засурміть у ріг на Сіоні, оголосіть піст і проголосіть урочисте зібрання.15 Трубіть у ріг на Сіоні, призначте піст, скличте святкові збори!15 Затрубіть трубою в Сіоні, освятіть піст, сповістіть лікування,15 То ж затрубіте трубою на Сионї, визначіть піст, і оповістїть сьвяточні збори.
16 Зберіте народ, оголосіть святі збори, старців згромадьте, позбирайте дітей та грудних немовлят, нехай вийде з кімнати своєї також молодий, молода ж з-під свого накриття!16 Зберіть народ, скличте зібрання, запросіть старців, зберіть юнаків і грудних немовлят; нехай вийде наречений із світлиці своєї і наречена з оселі своєї.16 Зберіть народ, скличте громаду! Старих згромадьте, зберіть дітей і немовлят при грудях! Хай вийде молодий з покою свого, і молода - з комори.16 зберіть нарід, освятіть церкву, прийміть старців, зберіть немовлят, що ссуть груди, хай вийде жених з своєї кімнати і невістка з її покоя.16 Зберіть народ, скличте збори, позбірайте старих, дїти й немовлят при грудях; нехай вийде жених із своєї сьвітлицї і молода з своєї комори.
17 Між притвором та жертівником нехай плачуть священики, слуги Господні, хай молять вони: Змилуйся, Господи, над народом Своїм, і не видай на ганьбу спадку Свого, щоб над ним панували погани. Нащо будуть казати між народами: Де їхній Бог?17 Між притвором і жертовником нехай плачуть священики, служники Господні, і кажуть: Помилуй, Господе, народ Твій, не віддай спадщини Твоєї на наругу, щоб не збиткувалися над ним народи! Навіщо говоритимуть поміж народами: Де їхній Бог?17 Хай між притвором і між жертовником плачуть священики, слуги Господні, і нехай кажуть: «Пожалій, Господи, народ твій! Не видавай твою спадщину на наругу, щоб не глумилися над нею погани. Чому мали б між народами говорити: Де Бог їхній?»17 Поміж основою і жертівником заплачуть священики, що служать Господеві, і скажуть: Пощади, Господи, твій нарід і не дай твоє насліддя на зневагу, щоб ними заволоділи народи, щоб не сказали в народах: Де їхний Бог?17 Між двором і жертівником нехай заплачуть сьвященники, божі слуги, та й промовлять: Пожалься, Господи, люду твого, не подай наслїддя свого на поругу, щоб невірні з його не сьміялись. Чого б говорити невірним між собою: Де Бог їх?
18 І заздрісним стане Господь за Свій Край, і змилується над народом Своїм.18 І тоді озветься ревність у Господа за Свою землю, і помилує народ Свій.18 Тоді Господь почав ревнувати за свій край і пощадив народ свій.18 І Господь заревнував за своєю землею і пощадив свій нарід.18 А тодї пожалує Господь землю свою і пощадить свій нарід.
19 І Господь відповів і сказав до народу Свого: Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і насититесь нею, і більше не дам вас на наругу народам.19 І відповість Господь, і скаже народові Своєму: Ось, Я пошлю вам хліб і вино, і єлей, і будете насичуватися, і вже не віддам вас на наругу народам.19 І відповів Господь і сказав своєму народові: «Ось я пошлю вам хліб, вино й олію, і ви насититеся ними. Я вас не видам більш поганам на наругу.19 І Господь відповів свому народові і сказав: Ось Я вам посилаю зерно і вино і олію, і насититеся ними, і більше не дам вас на зневаги в народах.19 І відповість Господь та й скаже свому народові: Ось, я пошлю вам хлїб і вино й олїю, і будете споживати їх, та й не подам вас уже в наругу невірам;
20 А цього північного ворога віддалю Я від вас, і його в край сухий та спустошений вижену, його перед до східнього моря, його ж край до того моря заднього. І вийде злий запах його, і підійметься сморід його, бо він лихо велике чинив.20 І зайшлого з півночі Я заверну од вас і прожену в місцину безводну і пустельну, передні полки його – у море східне, а задні – в море західне, і здійметься від нього важкий дух і піде від нього сморід, бо він учинив багато [лихого].20 Північного - я відверну від вас далеко, і прожену його в землю суху та спустошену: крило його переднє до східнього моря, а заднє -до західнього моря. І здійметься від нього сморід, і сопух піде від нього вгору, бо величався вельми.»20 І того, що з півночі, прожену від вас і вижену його до безводної землі і знищу його лице до першого моря і те, що ззаду нього, до останнього моря, і підніметься його гноїння, і піднесеться його сморід, бо він звеличив свої діла.20 А того, що прийде з півночі, я відверну од вас і прожену його в безводню пустиню; переднє крило його сягати ме в восточнє, а задне до західнього моря, і завонїє трупами його й пійде від них смород, за те, що стільки наробив лиха.
21 Не бійся ти, земле, а тішся й радій, бо велике Господь учинив!21 Не бійся, земле; радій і тішся, бо Господь великий, щоби звершити це.21 Не бійся, краю! Радуйся й веселися, бо Господь учинив велике!21 Мужною будь земле, радій і веселися, бо Господь звеличив, щоб зробити.21 Не бійся ж, ти, земле; радуйся і веселися, бо Господь великий, він довершить теє.
22 Не бійтеся, ти пільна худобо, бо пустинні пасовиська зазеленіють, бо дерево видасть свій плід, фіґовниця та виноград свою силу дадуть.22 Не бійтеся, тварини, бо пасовиська пустелі зазеленіють знову, дерево принесе свій плід, смоковниця і виноградна лоза виявлять свою силу.22 Не бійтеся, тварини в полі, бо пасовиська у степу зазеленіли знову, бо дерево приносить плід свій, смоківниця й виноград дають урожай свій.22 Мужними будьте, скотино рівнини, бо зійшла рівнина пустині, бо дерево принесло свій плід, виноград і фіґа дали їхню силу.22 Не лякайтесь, животини, бо пасовища в степах ізнов зазеленїють травою, дерева почнуть наново родити, фиґовина й виноградник покажуть ізнов свою силу.
23 А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Господом, Богом своїм, бо вам їжі Він дасть на спасіння, і найперше зішле вам дощу, дощу раннього й пізнього.23 І ви, дітоньки Сіону, радійте і тіштеся Господом Богом вашим; бо Він дасть вам дощ, скільки треба, і буде посилати вам дощ, дощ ранній і пізній, як передніше.23 Сини Сіону, радуйтеся й веселіться Господом, Богом вашим, бо він дає вам раннього дощу по правді; він посилає дощ вам, дощ ранній і дощ пізній, як і перше.23 І діти Сіону, радійте і веселіться у вашому Господі Бозі, томущо Він дав вам їжу на праведність і дасть вам ранній і вечірний дощ, так як раніше,23 Та й ви, чада Сионові, зрадїйте й втїшайтесь Господом, Богом вашим, бо він подасть вам дощу доволї, посилати ме дощ, - дощ раннїй і пізнїй, як і перед тим.
24 І токи наповняться збіжжям, чавильні ж кадки будуть переливатись вином молодим та оливою.24 І виповняться токи пшеницею і переповняться посудини виноградним соком і єлеєм.24 Токи будуть пшениці повні, а тискарні будуть переливатись вином та олією.24 і токи наповняться зерном, і точила переливатимуться від вина й олії.24 І сповняться гумна пашнею, а вино та олїя будуть переповнювати посуд під тискарнями.
25 І надолужу Я вам за ті роки, що пожерла була сарана, коник і черва та гусінь, Моє військо велике, що Я посилав проти вас.25 І поверну вам за ті роки, котрі пожирали сарана, черва, жуки і гусінь – велике військо Моє, котре послав Я на вас.25 Я поверну вам ті роки, які пожерла сарана, черва, хробаки та гусіль, - моє велике військо, що я на вас наслав був.25 І віддам вам за роки, в яких пожерла саранча і гусениця саранчі і іржа і гусениця, моя велика сила, яку Я післав проти вас.25 І поповню вам усе за всї ті часи, коли в вас пожерала все сарана, черви, гусїнниця та жучки - те військо моє велике, що я насилав на вас.
26 А їсти ви будете їсти й насичуватись, і хвалитимете Ім'я Господа, вашого Бога, що з вами на подив зробив, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!26 І досхочу будете їсти і насичуватися і прославляти ймення Господа Бога вашого, Котрий дивовижне учиняв з вами, і не осоромиться народ Мій повіки.26 Ви їстимете досхочу, донаситу, і славитимете ім'я Господа, Бога вашого, що так учинив дивно з вами. Народ мій не зазнає сорому ніколи.26 І, споживаючи, їстимете і насититеся і похвалите імя вашого Господа Бога, за те, що зробив з вами на подив, і мій нарід не буде завстидженим на віки.26 І їсти мете до наситу, а споживаючи, будете славити імя Господа, Бога вашого, що так з вами предивно вчинив; і нарід мій сорому вже не дознає.
27 І пізнаєте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!27 І спізнаєте, що Я – посеред Ізраїля, і Я Господь Бог ваш, і немає другого, і Мій народ не осоромиться повіки.27 Ви зрозумієте, що я посеред Ізраїля і що я - Господь, Бог ваш, і іншого немає. Народ мій не зазнає сорому повіки.27 І пізнаєте, що Я є посеред Ізраїля, і Я ваш Господь Бог, і більше немає (нікого) за вийнятком Мене, і більше не будуть завстиджені на віки, ввесь мій нарід.27 І зрозумієте, що я - посеред Ізраїля, та що я - Господь, Бог ваш, і нема другого, а тим і нарід мій сорому не дознає.
28 (3-1) І буде потому, виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння.28 І станеться після сього, що на всякого з'іллю мого духа, й будуть сини ваші й дочки ваші пророкувати; старим людям у вас будуть сни од мене снитись, та й молодї в вас будуть видива бачити.
29 (3-2) І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого.29 Ба й на раби й рабинї я того часу злию духа мого.
30 (3-3) І дам Я ознаки на небі й землі, кров та огонь, та стовпи диму.30 А опісля покажу знамення на небі й на землї: кров і огонь і стовпи диму.
31 (3-4) Заміниться сонце на темність, а місяць на кров перед приходом Господнього дня, великого та страшного!31 Сонце обернеться в темряву, а місяць - у кров перед тим, нїм настане день Господень, великий і страшний.
32 (3-5) І станеться, кожен, хто кликати буде Господнє Ім'я, той спасеться, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасіння, як Господь говорив, та для тих позосталих, що Господь їх покличе.32 І буде того часу: Кожен, хто призивати буде ймя Господнє, спасеться; бо тілько на Сионї і в Ерусалимі буде спасеннє, - як сказав Господь, - та в останках, що їх Господь покличе.