1 Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож, і на очах тієї тисячі пив вино.1 Валтасар, цар, учинив бучний бенкет для тисячі вельможних і перед очима тисячі пив вино.1 Цар Валтасар справив великий бенкет для тисячі своїх вельмож і в обличчі тисячі пив вино.1 Цар Валтазар зробив велику вечерю своїй тисячі вельмож, і перед тисячою вино. І пючи1 Царь Валтасар справляв раз великий бенкет задля тисячі вельмож своїх і перед очима тисячі пив вино.
2 Коли вино опанувало розум, Валтасар наказав принести золотий та срібний посуд, який виніс був його батько Навуходоносор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили цар та вельможі його, його жінки та його наложниці.2 По тому, як посмакував вином, Валтасар наказав принести золоті й срібні посудини, котрі Навуходоносор, батько його, виніс із храму єрусалимського, аби пити з них цареві, вельможам його, дружинам його і наложницям його.2 Напідпитку вже трохи, звелів Валтасар принести золотий та срібний посуд, що Навуходоносор, його батько, забрав був з єрусалимського храму, аби пили з нього цар, його вельможі, його жінки та його наложниці.2 Валтазар сказав, коли куштував вино, щоб принести золотий і сріблий посуд, який його батько Навуходоносор виніс з храму, що є в Єрусалимі, і хай пють з них цар і його вельможі і його наложниці і його бенкетуючі.2 Напившись вина, Валтасар звелїв принести золотий та срібний посуд, що Навуходонозор, його батько, винїс був з Ерусалимського храму, щоб пили з нього самий царь, його вельможі, його жінки й його наложницї.
3 Тоді принесли золотий посуд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили з них цар та вельможі його, жінки його та його наложниці.3 Тоді принесли золоті посудини, котрі взяті були із святині Дому Божого в Єрусалимі, і пили з них цар і вельможі його, дружини його і наложниці його, –3 І принесено золотий та срібний посуд, забраний з храму Божого, що в Єрусалимі, й пили з нього цар, його вельможі, його жінки та його наложниці;3 І принесли золотий і сріблий посуд, який той виніс з божого храму, що в Єрусалимі, і пили з них цар і його вельможі і його наложниці і його бенкетуючі.3 І поприношено золотий посуд, що був забраний з сьвятинї, з дому Божого в Ерусалимі; і пили з них царь, його вельможі, його жінки й його наложницї, -
4 Пили вони вино й славили богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних.4 Пили вино і прославляли богів золотих і срібних, мідних і залізних, дерев'яних і кам'яних.4 пили вино й славили богів золотих, срібних, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних.4 Вони пили вино і похвалили золотих і сріблих і мідяних і залізних і деревяних і камяних богів.4 Пили вино й славили богів золотих і срібних, мідяних, залїзних, деревяних і камяних.
5 Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людської руки, і писали навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар бачив зарис руки, що писала.5 Під ту саму хвилю з'явилися пальці руки людської і писали навпроти свічника на стіні палацу царського, і цар бачив кисть руки, котра писала.5 Під ту ж хвилю з'явилися пальці людської руки й заходилися писати навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар уздрів кінцівку пишучої руки.5 В цій годині вийшли пальці людської руки і писали напроти світильника на поросі стіни царського дому, і цар бачив пальці руки, що писала.5 Саме в ту годину показались палцї наче людської руки й писали навпроти сьвічника на вапнї стїни царської палати, й бачив царь частину руки, що писала.
6 Тоді змінилася ясність царя, і думки його настрашили його, ослабіли суглоби крижів його, і билися коліна його одне об одне.6 Тоді цар спаленів на обличчі своєму; думки його збентежили його, суглоби ніг йому ослабли, а коліна йому затремтіли.6 Відразу ж змінився цар на виду, його думки стривожили його, суглоби його криж ослабли й коліна його зударялись.6 Тоді вид царя змінився, і його задуми затривожили його, і звязі його бедра ослабли, і його коліна застукали.6 Тодї змінився царь на виду свойму; його думки затрівожили його, його крижі ослабли, а колїна його почали вдаряти одно об друге.
7 Цар сильно закричав привести заклиначів, халдеїв та віщунів. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудрецям: Кожен муж, що прочитає це писання й об'явить мені його розв'язку, той зодягне пурпуру й золотого ланцюга на свою шию, і буде панувати третім у царстві.7 Вельми закричав цар, аби привели чаклунів, халдеїв, і ворожбитів; цар почав говорити і сказав мудракам вавилонським: Хто прочитає оце написане і розтлумачить мені, про що воно, того одягнуть у багряницю, і золотий ланцюг буде на шиї у нього, і третім правителем стане він у царстві.7 І кликнув цар голосно, щоб привели чародіїв, халдеїв та звіздознавців. Заговорив цар і сказав вавилонським мудрецям: «Хто прочитає це написане і витлумачить мені його значення, того вберуть у пурпуру і золотий ланцюг буде на шиї у нього, й стане він третім правителем у царстві.»7 І цар сильно закричав, щоб увести чародіїв, халдеїв, ґазаренів і сказав мудрецям Вавилону: Хто лиш прочитає це писання і скаже мені пояснення, зодягнеться в багряницю, і золотий ланцюжок на його шию, і третим володітиме в моїм царстві.7 І кликнув царь голосно, щоб привели мудрецїв, Халдеїв та віщунів, і став царь говорити й сказав мудрецям Вавилонським: Хто прочитає се написане й виложить менї, що воно значить, того вберуть в пурпур, і золотий ланцюг буде на шиї в нього, і буде третім князем у царстві.
8 Тоді поприходили всі царські мудреці, та не могли прочитати писання й об'явити цареві його розв'язку.8 І зайшли всі мудраки царя, але не змогли прочитати написаного і розтлумачити цареві його змісту.8 Тоді ввійшли всі царські мудреці, та не спромоглись вони написане прочитати й витлумачити цареві його значення.8 І входили всі мудреці царя і не могли прочитати писання, ані сказати цареві пояснення.8 І ввійшли всї цареві мудрецї, але не могли прочитати написаного та й виложити цареві значіннє того.
9 Тоді цар Валтасар сильно перестрашився, а його ясність змінилася на ньому, і його вельможі були безрадні.9 Цар Валтасар вельми занепокоївся, і обличчя його було стурбованим, і вельможі його збентежилися.9 Злякався вельми цар Валтасар, змінився на виду, й вельможі його стривожились.9 І цар Валтазар дуже затривожився, і його вид змінився в ньому, і його вельможі затривожилися.9 Царь Валтасар злякався ще гірше, й вигляд лиця його змінився в нього, та й вельможі його потрівожились.
10 На слова царя та вельмож його ввійшла до дому прийняття цариця. Цариця заговорила та й сказала: Царю, живи навіки! Нехай не страшать тебе думки твої, а ясність твоя нехай не міняється!10 А цариця по словах царя і його вельмож, зайшла до бенкетної зали; і почала говорити цариця, і сказала: Царю, живи вічно! Нехай не бентежать тебе думки твої, і нехай не зазнає змін обличчя твоє!10 Цариця ж по словах царя та його вельмож увійшла в бенкетний дім. Заговорила цариця й мовила: «Царю, живи повіки! Нехай твої думки тебе не лякають, і нехай не міняється вигляд твого обличчя.10 І цариця ввійшла до дому пиття і сказала: Царю, жий на віки. Хай тебе не тривожать твої роздуми, і твій вид хай не міняється.10 Цариця ж (мати) з причини того, що лучилось цареві й вельможам його, ввійшла в горницю бенкету; й почала говорити цариця та й сказала: Царю! жий по віки! нехай не лякають тебе твої думки, й нехай не зміняється вигляд лиця твого.
11 Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богів, а за днів твого батька в ньому знаходилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богів. І цар Навуходоносор, твій батько, настановив його начальником чарівників, заклиначів, халдеїв, віщунів, батько твій цар,11 Є у царстві твоєму чоловік, в котрому дух святих богів; за днів батька твого знайшли в ньому світло, розум і мудрість, що була такою, як мудрість богів, і цар Навуходоносор, батько твій, настановив його старшиною ясновидців, чаклунів, халдеїв і ворожбитів,– сам батько твій, царю,11 Є в твоєму царстві муж, в якому дух святих богів; за часів твого батька відкрили в ньому світлий розум і мудрість, подібну до мудрости богів, тож цар Навуходоносор, твій батько, настановив його головою над віщунами, чародіями, халдеями та звіздознавцями - сам батько твій, цар;11 Є чоловік у твоїм царстві, в якому є божий дух, і в днях твого батька в ньому знайдено чування і розумність, і коли володів твій батько цар Навуходоносор він його поставив над заклиначами, ворожбитами, халдеями, ґазаренами,11 Є в твойму царстві муж, що в ньому дух сьвятого Бога; за часів панотця твого знайдено в ньому сьвітло, розум і мудрість, схожу на мудрість богів, і царь Навуходонозор, твій панотець, поставив його головою над віщунами, чарівниками, Халдеями та ворожбитами - сам панотець твій, царь,
12 бо в ньому, в Даниїлові, якому цар дав ім'я Валтасар, знаходився надмірний дух, і знання та розум розв'язувати сни, і висловлювати загадки та розплутувати вузли. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить розв'язку!12 У Даниїлові, котрому цар дав ім'я Валтасар, виявилися високий дух, видіння і розум, здатний розтлумачувати сни, розпізнавати загадкове і розв'язувати вузли. Отож, нехай покличуть Даниїла, – і він розтлумачить написане.12 власне тому, що в ньому, в Даниїлі, котрому цар змінив ім'я на Валтасара, відкрито високий дух, знання й розум викладати сни, відгадувати загадки й розв'язувати труднощі. Нехай, отже, покличуть Даниїла, й він витлумачить значення.»12 бо в ньому дуже великий дух і розумність і мудрість, що розсуджує сни і сповіщає тяжке і розвязує завязане - Даниїл, і цар дав йому імя Валтазар. Отже, тепер хай прикличуть його, і він тобі сповістить пояснення цього.12 Бо в ньому, в Даниїлї, котрому царь змінив імя на Валтасара, знайдено високий дух, знаннє й розум, спосібний викладати сни, відгадувати загадкове й розвязувати помотане. Так нехай покличуть Даниїла, він скаже, що се значить.
13 Того часу Даниїл був приведений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигнання, яких вивів цар, мій батько, з Юдеї?13 Тоді ввели Даниїла і поставили перед царем, і цар почав мовити і сказав Даниїлові: Чи ти, Даниїле, один із бранців ізраїльських, котрих батько мій, цар, привів з Юдеї?13 Тоді введено Даниїла перед царя. Цар заговорив і сказав до Даниїла: «Ти, Даниїле, один з полонених синів юдейських, що їх цар, мій батько, привів був з Юдеї?13 Тоді Даниїл був введений перед царя, і цар сказав до Даниїла: Чи ти є Даниїл, той, що з синів полону Юдеї, якого привів цар мій батько?13 Тодї введено Даниїла перед царя, і царь почав говорити й сказав до Даниїла: Чи ти Даниїл, один із полонених синів Юдейських, що їх панотець мій-царь привів із Юдеї?
14 І чув я про тебе, що в тобі дух богів, і що в тобі знаходиться ясність, і розум та надмірна мудрість.14 Я чув про тебе, що дух богів у тобі, і світло, і висока мудрість знайдена в тобі.14 Я чув про тебе, що дух богів у тобі й що світлий розум і велику мудрість відкрито в тобі.14 Я почув про тебе, що в тобі божий дух, і чування і розумність і в тобі знайдено дуже вилику мудрість.14 Я чув про тебе, що дух Божий в тобі й сьвітло, й розум і велику мудрість знайдено в тобі.
15 А тепер були приведені перед мене мудреці, заклиначі, щоб прочитали оце писання, і розповіли мені його розв'язку, та не могли вони висловити розв'язки цієї речі.15 Ось, привели до мене мудраків і чаклунів, аби прочитали оце написане і розтлумачили мені його зміст; але вони не змогли цього вчинити.15 От приведено до мене мудреців і чародіїв, щоб прочитали оце написане й сказали мені про його значення, але вони не могли витлумачити глузду речі.15 І тепер ввійшли перед мене мудреці, чародії, ґазарини, щоб прочитати це писання і мені сказати його пояснення, і вони мені не змогли сповістити.15 От приведено до мене мудрецїв і чарівників, щоб прочитати оце написане й сказати, що воно значить; але вони не вміли витулкувати менї сього.
16 А я чув про тебе, що ти можеш розв'язувати недовідоме, і розплутувати вузли. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писання, і розповісти мені його розв'язку, то зодягнеш пурпуру, а золотий ланцюг на твою шию, і ти будеш панувати третім у царстві.16 А про тебе я чув, що ти можеш розтлумачити зміст і розв'язати вузли; отож, якщо можеш прочитати ось це написане (на стіні) і розтлумачити мені значення його, то одягнений будеш у багряницю і золотий ланцюг буде на шиї твоїй, і третім володарем будеш у царстві.16 Про тебе ж я чув, що ти можеш пояснити значення й розв'язати труднощі; тож коли можеш прочитати оце написане й сказати мені про його глузд, будеш убраний у пурпуру, і золотий ланцюг буде на шиї в тебе, й станеш ти третім правителем у царстві.»16 І я почув про тебе, що можеш судити суди. Отже тепер, якщо зможеш прочитати писання і сказати мені його пояснення, будеш зодягнений в багряницю, і на твоїй шиї буде золотий ланцюжок, і як третий володітимеш в моєму царстві.16 А про тебе я чув, що ти можеш сказати значіннє й розвязати замотане; то ж коли можеш прочитати оце написане й сказати менї значіннє того, то будеш убраний в пурпур, і золотий ланцюг буде на твоїй шиї, і станеш третім князем у царстві.
17 Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: Твої дари нехай будуть тобі, а дарунки свої давай іншим. Це писання я прочитаю цареві, і розповім тобі його розв'язку.17 Тоді відповідав Даниїл і сказав цареві: Дари твої нехай залишаться у тебе; і вшановуй іншого; а написане я прочитаю цареві і сенс його розтлумачу йому.17 Тоді Даниїл у відповідь сказав супроти царя: «Подарунки твої нехай зостануться при тобі, й гостинці твої дай комусь іншому; а написане я цареві прочитаю й значення його об'явлю.17 Тоді відповів Давид і сказав перед царем: Твої дари хай будуть для тебе, і дай іншому дар твого дому. Я ж прочитаю цареві писання і скажу тобі його пояснення.17 Тодї відповів Даниїл і сказав до царя: Подарунки твої нехай зістануться в тебе й почестї віддай кому иншому; а написане я цареві прочитаю та й, що воно значить, я йому витулкую.
18 Ти, царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, і велич, і славу та пишноту.18 Царю! Всевишній Бог дарував батькові твоєму Навуходоносорові царство, велич, честь і славу.18 О царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, потугу, велич і славу.18 Царю, Всевишний Бог дав твому батькові Навуходоносорові царство і велич і шану і славу,18 Царю! Всевишній Бог дав твойму панотцеві Навуходонозорові царство, величність, честь і славу.
19 А через велич, яку Він дав був йому, всі народи, племена та язики тремтіли та лякалися перед ним, бо кого він хотів забивав, а кого хотів лишав при житті, і кого хотів підіймав, а кого хотів понижував.19 Перед величчю, котру він надав йому, усі народи, племена і язики тремтіли і страхалися його; кого хотів, він убивав, і кого хотів, – лишав живим; кого хотів, звеличував, і кого хотів – принижував.19 Потуги, яку він дав йому, усі народи, племена й язики страхались і перед ним тремтіли; кого хотів, він убивав, а кого хотів, залишав живим; кого хотів, вивищував, а кого хотів, понижував.19 і через величність, яку Він йому дав, всі народи, племена, язики тряслися і боялися його лиця. Кого він забажав, вбивав, і яких він забажав, побивав, і яких він бажав, він підносив, і яких бажав, він впокорював.19 Перед величністю, яку він дав йому, всї народи, племена й язики дрожали й боялись його: кого хотїв, він убивав, а кого хотїв, зоставляв живим; кого хотїв, підвисшував, а кого хотїв, понижував.
20 А коли загордилося його серце, а дух його ще більше запишнів, він був скинений з трону свого царства, і його слава була взята від нього.20 Та коли серце його запихатіло і дух його ожорсточувався до зарозумілости, він був скинутий з царського престолу свого, і позбавлений слави своєї,20 Але як його серце загорділо й дух його набундючився від пихи, був він скинутий зо свого царського престолу й славу його забрано від нього.20 І коли він підняв своє серце і скріпився своїм духом, щоб виноситися, він був зведений з престола свого царства, і в нього була забрана шана,20 Але як його серце згордїло, і дух його скаменїв у бутї своїй, став він стручений з свого царського престолу і втратив свою славу,
21 І він був вигнаний з-поміж людських синів, і серце його було зрівняне зо звіриним, а пробування його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зрошувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людському царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.21 І відлучений був від синів людських, і серце його стало подібним до звірячого, і жив він з дикими віслюками, годували його травою, як вола, а тіло його зрошувалося небесною росою, аж доки він спізнав, що над царством людським володарює Всевишній Бог, і настановляє над ним, кого захоче.21 Він був вигнаний з-поміж людей, серце його стало схоже на звіряче, і він жив з дикими ослами; його, немов вола годовано травою й на його тіло спадала роса з неба, аж доки він не визнав, що над людським царством панує найвищий Бог і настановляє над ним, кого хоче.21 і він був переслідуваний людьми, і його серце було дане з звірами, і його поселення з дикими ослами, і його годували травою як вола, і його тіло було змочене небесною росою, аж доки він не пізнав, що Всевишний Бог володіє людським царством, і кому лиш забажає його дасть.21 І вилучено його зміж синів людських, серце його стало схоже на зьвіряче, і він жив з дикими ослами; він годувався травою, нїби віл, і на його тїло спадала роса з неба, аж доки він спізнав, що над людським царством царює найвисший Бог, і настановляє над ним, кого хоче.
22 А ти, сину його Валтасаре, не смирив свого серця, хоч усе це знав.22 І ти, син його Валтасар, не упокорив серця свого, хоч відав про все це.22 А ти, сину його, Валтасаре, не смирив твого серця, хоч і знав про все те,22 І ти, його сину Валтасаре, не впокорив твоє серце перед Ним, хоч це все ти пізнав,22 І ти, сину його, Валтасаре, не смирив твого серця, хоч знав про се все,
23 І ти піднісся понад Небесного Господа, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв.23 Але загордував супроти Господа небес, і посудини Дому Його принесли до тебе, і ти й вельможі твої, дружини твої і наложниці твої пили з них вино, і ти прославляв богів срібних і золотих, мідних, залізних, дерев'яних і кам'яних, котрі не бачать, не чують, не розуміють; а Бога, в руці Котрого дихання твоє, і в Котрого всі шляхи твої, ти не прославив.23 лише піднявся проти Господа небес; і принесено посуд його дому перед тебе, і ти й твої вельможі, твої жінки та твої наложниці пили з них вино, і ти хвалив богів срібних і золотих, мідяних, залізних, дерев'яних та кам'яних, що не бачать, не чують і не розуміють, Бога ж, в руці якого твоє дихання й усі твої стежки, ти не славив.23 і ти піднявся на Господа Бога неба, і перед тебе принесли посуд його дому, і ти і твої вельможі і твої наложниці і твої гості ви з них пили вино, і богів золотих і сріблих і мідяних і деревяних і залізних і камінних, які не бачать і не чують і не знають, ти похвалив, і Бога, в якого твій подих в його руці, і всі твої дороги, Його ти не прославив.23 Але підняв себе проти Господа небес, і се принесено посуд дому його перед тебе, а ти й дуки твої, жінки твої й наложницї твої пили з них вино, та й хвалив єси богів срібних і золотих, мідяних, залїзних, деревяних і камяних, що нї бачать, нї чують, нї розуміють, а Бога, що в його руцї твоє диханнє і в його всї стежки твої, ти не пошанував.
24 Того часу від Нього посланий зарис руки, і написане оце писання.24 За це й послана від Нього кисть руки, і накреслене оце письмо.24 Тим і послав він цю кінцівку руки, й було накреслене оце написане.24 Через це від його лиця післано пальці руки і вона поставила це письмо.24 За се й послана ним ся частина руки, що оце й написала.
25 А оце писання, що написане: Мене, мене, текел упарсін.25 І ось, що накреслене: Мене, мене, текел, упарсін.25 Оце ж написано таке в тому, що накреслено: Мане, текел, фарес.25 І це приказане писання: Мани, текел, фарес.25 І от що написано: Мене, мене, текел, упарсин (перес).
26 Ось розв'язка цієї речі: Мене порахував Бог царство твоє, і покінчив його.26 Ось значення слів: Мене – обчислив Бог царство твоє і поклав кінець йому;26 А ось і значення речі: Мане - Бог облічив твоє царство й постановив йому кінець.26 Це слова пояснення. Мани: Бог виміряв твоє царство і його завершив.26 А ось і значіннє слів: Мене - облїчив Бог царство твоє і постановив йому кінець;
27 Текел ти зважений на вазі, і знайдений легеньким.27 Текел – ти зважений на вагах і знайдений дуже легеньким.27 Текел - тебе зважено на вазі і знайдено легким.27 Текел: Поставлено на вагу і знайдено, що бракує.27 Текел - тебе зважено на вазї й знайдено дуже легким;
28 Перес поділене царство твоє, і віддане мідянам та персам.28 Упарсін – поділене царство твоє і віддане мідянам та персам.28 Фарес - твоє царство розділено й віддано мідянам та персам.»28 Фарес: Твоє царство розділено і дано Мидам і Персам.28 Перес - роздїлено царство твоє й віддано Мидіям та Персам.
29 Тоді наказав Валтасар, і надягли на Даниїла пурпуру, а золотого ланцюга на шию його, і розголосили про нього, що він буде третім пануючим у царстві.29 Тоді, за наказом Валтасара, одягли Даниїла в багряницю, і повісили золотого ланцюга на шию його і проголосили його третім володарем у царстві.29 Тоді Валтасар звелів убрати Даниїла в пурпуру, покласти золотий ланцюг йому на шию й оповістити його третім правителем у царстві.29 І сказав Валтасар і зодягли Даниїла в багряницю і поставили золотий ланцюжок на його шию, і він заповів про нього, що є він є третим володарем в царстві.29 Тодї звелїв Валтасар, щоб убрали Даниїла в пурпур і вложили золотий ланцюг на його шию, й оповістили його третім князем в царстві.
30 Тієї ж ночі був забитий Валтасар, цар халдейський.30 Тієї ж самої ночі Валтасара, царя халдейського, забили.30 Тієї ж таки ночі Валтасара, халдейського царя, вбито.30 Валтасар цар халдеїв був вбитий тієї ночі.30 Тієї ж таки ночі Валтасара, царя Халдейського, вбито,
31 (6-1) А мідянин Дарій одержав царство в віці шостидесяти й двох років.31 І Дарій мідянин прийняв царство у шістдесят два роки.31 А Дарій Мидій обняв царство, коли йому було шістьдесять два роки.