1 І повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу. І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі.1 І постане того часу Михаїл, князь великий, що стоятиме за синів народу твого; і постануть важкі часи, яких ще не було від тієї пори, як заіснували люди, аж донині; але врятуються цього часу з твого народу всі, котрі знайдені записаними в книзі.1 «І в той час устане Михаїл, князь великий, що стоїть на варті синів твого народу. Той час буде часом скрути, якої не бувало від тоді, як постали люди, аж до сих пір. Але на той час твій народ спасеться, всі, які будуть знайдені записаними у книзі.1 І в тому часі встане Михаїл великий володар, що стоїть над синами твого народу. І буде час скрути, скрута якої не було від коли повстав нарід на землі аж до того часу. І в тому часі спасеться твій нарід, кожний, що знайдеться записаним в книзі.1 І встане в той час Михаїл, князь великий, що встоює за синами народу твого; й настане час лютий, якого не бувало від того часу, як постали люде, до сього часу; але спасуться в сей час зпоміж твого народу всї, що будуть знайдені записаними в книзї.
2 І багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.2 І багато тих, що сплять у земному тліні, пробудяться, одні для життя вічного, інші на вічну наругу і ганьбу.2 І багато з тих, що сплять у поросі земному, прокинуться; одні на життя вічне, другі на вічний сором та на ганьбу.2 І численні з тих, що сплять в поросі землі встануть, ці на вічне життя, і ті на погорду і на вічний сором.2 І багато з тих, що сплять в поросї земному, прокинеться, одні на вічне життє, другі на вічний сором і ганьбу.
3 А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків.3 І розумні будуть сяяти, мов світила на небі, і ті, що навернули багатьох до правди, – мов зорі, повік, назавжди.3 Розумні сяятимуть небесним сяйвом, - і ті, що навернуть багатьох до справедливости, неначе зорі, повіки, назавжди.3 І розумні засяють так як світіння тверді і численні з праведних як звізди на віки і ще.3 І розумні сияти муть, неначе сьвітила на небі, а навернувші многих до праведностї - неначе зорі, повік, на завсїди.
4 А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання.4 А ти, Даниїле, утаємнич слова оці і запечатай книгу цю до прикінцевого часу; численні прочитають її, і примножиться ведення.4 А ти, Даниїле, заховай ті слова й запечатай книгу до часу кінця. Багато буде досліджувати, і побільшає знання.»4 І ти Даниїле, замкни слова і запечатай книгу аж до часу завершення, доки нечисленні навчаться і пізнання помножиться.4 А ти, Даниїле, заховай сї слова й запечатай сю книгу на останнїй час; багато прочитає її, і побільшає знаннє.
5 І побачив я, Даниїл, аж ось стоять два інші Анголи, один тут при цьому березі річки, а один там при тому березі річки.5 Тоді я, Даниїл, подивився, і ось, стоять двоє інших, один по цей бік річки, а другий на тому березі ріки.5 Я, Даниїл, дивився, аж ось стоять двоє інших: один на цьому березі ріки, а другий на тому березі ріки.5 І я Даниїл побачив, і ось два інші стали, один з цієї сторони берега ріки, і один з тієї сторони берега ріки.5 Тодї я, Даниїл, подививсь, і от стоять двоє инчих, один на сьому березї ріки, другий на тому березї ріки.
6 І сказав він до мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки: Коли буде кінець цим дивним речам?6 І [один ] сказав мужеві у лляній одежі, котрий стояв над водами ріки: Коли буде кінець оцих дивовижних подій?6 І я сказав мужеві у льняній одежі, що стояв над водами ріки: «Коли буде кінець цих чудних подій?»6 І він сказав до чоловіка зодягненого ваддіном, (льняна одіж), який був над водою ріки: Коли кінець тих подивугідних (знаків), про які ти сказав?6 І сказав я мужові в лняній одежі, що стояв над водами ріки: Коли буде кінець сих чудних подїй?
7 І почув я того мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою правицю та свою лівицю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи і за пів часу, і коли скінчиться розбивання сили святого народу, все це сповниться.7 І чув я, як муж в лляній одежі, що був над водами ріки, піднісши праву і ліву руку до неба, присягався вічно Живим, що до кінця часу, і часів, і півчасу, і по цілковитому занепаді сили народу святого все це звершиться.7 І я почув, як муж у льняній одежі, що стояв над водами ріки, знявши праву й ліву руку до неба, поклявся тим, хто живе повіки, що це буде через час, через часи й через половину часу, і що, коли зовсім буде зламана сила святого народу, все те здійсниться.7 І я почув чоловіка, що зодягнений ваддіном, який був над водою ріки, і він підняв свою правицю і свою лівицю до неба і поклявся Тим, що живе, Вічним, що: На час часів і половину часу. Коли закінчиться розсипання руки освяченого народу впізнають це все.7 І чув я, як муж в лняній одежі, що стояв над водами ріки, зняв праву й лїву руку до неба, заклявся Тим, що живе повік, що на кінцї часу й часів і півчасу і коли зовсїм впаде сила сьвятого народу, все те станеться.
8 А я це слухав і не розумів. І сказав я: Мій пане, який цьому кінець?8 Я чув це, але не зрозумів, а тому сказав: Володарю мій! А що ж буде потому?8 Я чув це, але не зрозумів і сказав: «Мій пане! Що буде останнім із того всього?»8 І я почув і не зрозумів і я сказав: Господи, який кінець цього?8 Я чув се, але не зрозумів і через те сказав: Мій добродїю: що ж після сього буде?
9 І він сказав: Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця.9 І відповідав він: Йди, Даниїле, бо утаємничені і запечатані слова оці до останнього часу.9 А він: «Іди, Даниїле, бо ці слова зостануться захованими й запечатаними аж до часу кінця.9 І він сказав: Ходи, Даниїле, бо слова замкнені і запечатані аж до останнього часу.9 І відповів він: Ійди, Даниїле; бо втаєні й запечатані сї слова до часу останнього.
10 Багато-хто будуть очищені, і вибіляться, і будуть перетоплені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні зрозуміють.10 Багато очиститься, обілиться і переплавлені будуть у [випробуваннях]; а нечестиві будуть чинити нечестиво, і не зрозуміє цього ніхто із нечестивих, а мудрі зрозуміють.10 Багато очиститься, стане білим і випробується, але нечестиві будуть нечестиво поводитись; ніхто з нечестивих не збагне, розумні ж зрозуміють.10 Хай будуть вибрані і хай будуть вибілені і численні хай будуть випробовані огнем, і хай беззаконні чинять беззаконня. І всі беззаконні не зрозуміють, і розумні зрозуміють.10 Многі обчистяться, вбіляться і будуть, наче в огнї, перетоплені (в спокусї); а безбожні будуть безбожно поступати, й не зрозуміє сього нїхто з нечестивих, а мудрі зрозуміють.
11 А від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й дев'ятдесят день.11 Від часу припинення щоденної пожертви і встановлення мерзоти занепаду мине тисяча двісті дев'яносто днів.11 Від часу скасування повсякчасної жертви й запровадження мерзенної гидоти мине 1290 днів.11 І від часу зміни постійної жертви і поставлення гидоти спустошення днів тисяча двісті девятдесять.11 Від часу перестання щоденної жертви й постановлення гидоти в пустцї мине тисяча двістї девятьдесять днїв.
12 Благословенний той, хто чекає, і досягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п'яти день!12 Блаженний, хто наджидає і досягне тисячі трьохсот тридцяти п'яти днів.12 Щасливий, хто ждатиме й діжде до 1335 днів.12 Блаженний терпеливий і хто дійде до днів тисяча триста тридцять пять.12 Щасливий той, хто ждати ме й діжде до тисячі трьохсот трийцяти й пяти день.
13 А ти йди до кінця, і відпочинеш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!13 А ти йди до свого кінця, і спочинеш, і постанеш, щоб дістати свого жереба наприкінці тих днів.13 А ти йди до твого кінця і спочинь: ти встанеш для твоєї частки наприкінці днів.»13 І ти іди і спочинь. Бо ще дні до виповнення закінчення, і встанеш в твоє насліддя в завершенні днів. Сусанна13 А ти йди до свого кінця, і спочнеш, і встанеш, щоб одержати твою частку на кінцї днїв.