1 А ти, сину людський, пророкуй на Ізраїлеві гори, та й скажеш: Ізраїлеві гори, послухайте слова Господнього! | 1 І ти, сину людський, повідай пророцтво на гори Ізраїлеві, і скажи: Гори Ізраїлеві! Слухайте слово Господнє. | 1 «Ти ж, сину чоловічий, пророкуй про ізраїльські гори і скажи: Ізраїльські гори, слухайте слово Господнє! | 1 І ти, людський сину, пророкуй проти гір Ізраїля і скажи горам Ізраїля: Послухайте господнє слово: | 1 Сину чоловічий, пророкуй про гори Ізрайлеві і скажи: Ви, гори Ізрайлеві! слухайте слово Господнє. |
2 Так говорить Господь Бог: За те, що ворог говорить на вас Ага! і вічні пагірки стали вам за спадщину, | 2 Так говорить Господь Бог: Оскільки ворог говорить про вас: Овва! Овва! І вічні пагорби дісталися нам у спадок, | 2 Так говорить Господь Бог: Тому, що ворог говорить про вас: Ага! - вічні висоти попались нам у власність! - | 2 Так говорить Господь: Томущо ворог на вас сказав: Добре, вічне спустошення нам стало на успадкування, | 2 Так говорить Господь Бог: Позаяк ворог мовляє про вас: Ага! і вічні гори допались нам у власність! |
3 тому пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог: За те, що пустошено й топтано вас знавкола, щоб були ви спадком для останку народів, і були ви взяті на кінчик язика й на балаканину народу, | 3 То повідай пророцтво і скажи: Так говорить Господь Бог: За те, якраз за те, що спустошують вас і поглинають вас зусібіч, щоб ви стали здобутками інших народів і зазнали обмови і лихослів'я людей, - | 3 тому ти пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог: Тому, власне тому, що вас спустошено й що на вас зазіхають з усіх боків, так що ви стали власністю інших народів, і що ви потрапили на язик злим людям, які вводять вас у неславу, | 3 через це пророкуй і скажи: Так говорить Господь: Томущо ви в непошані і ви зненавиджені тими, що довкруги вас, щоб ви були в насліддя осталим народам, і ви стали поговіркою язикам і на погорду народам, | 3 То ти пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог: За те, притьма за те, що вас пустошено й з усїх боків жерто, щоб ви стали власностю других народів, і що ви попали на язики злющим людям, - |
4 тому, Ізраїлеві гори, послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір та до згір'їв, до річищ та до долин, і до спустошілих руїн, і до опущених міст, що стали за здобич та за посміховисько для решти тих народів, що навколо. | 4 За це, гори Ізраїлеві, вислухайте слово Господа Бога: Так говорить Господь Бог горам, і пагорбам, видолинкам, і долинам, і спорожнілим руїнам, і покинутим містам, котрі стали здобиччю і посміховиськом іншим народам в околицях; | 4 тому, гори ізраїльські, слухайте слово Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір і до горбів, і до байраків, і до долин, до опустілих руїн та й до покинутих міст, що стали здобиччю й посміховищем для народів навкруги. | 4 через це гори Ізраїля, послухайте господнє слово. Так говорить Господь до гір і горбів і потоків і долин і спустошених і вигублених і осталих міст, які були на розграблення і на потоптання для тих народів, що осталися довкруги. | 4 За те ви, гори Ізрайлеві, почуйте слово Господнє; так бо говорить Господь Бог до гір і до горбів і до потоків - і долин, до опустїлих розвалищ і до покинутих городів, що стались лупом й посьміхом усїм сусїдним народам; |
5 Так говорить Господь Бог: Поправді кажу, що огнем Своєї ревности говорив Я на решту тих народів та на ввесь Едом, що взяли собі Мій Край за спадок у радості всього серця, у погорді душі, щоб вигнати його на здобич. | 5 За це так говорить Господь Бог: У вогні ревности Моєї Я вирік слово про інші народи і на увесь Едом, котрі замірилися на землю Мою для володіння свого, і з сердечною радістю та з презирством у розумі зрокували її на здобич собі. | 5 Тому, ось як говорить Господь Бог: У вогні моїх ревнощів я говорив проти інших народів і проти всього Едому, що зо злою радістю в серці й презирством у душі присвоїли собі у власність мою землю, щоб володіти нею та грабувати її. | 5 Через це так говорить Господь: Якщо ж Я в огні мого гніву заговорив проти осталих народів і проти всієї Ідумеї, бо дали собі мою землю в насліддя, з радістю непошанувавши душі, щоб вигубити в грабунку, | 5 За те, так говорить Господь Бог: В огнї досади моєї виповів я слово проти инших народів і проти всієї Ідумеї, що призначили землю мою собі в державу, та, радїючи усїм серцем і з погордою в душі обіцяли її собі в здобичу. |
6 Тому пророкуй на Ізраїлеву землю, та й скажеш до гір, до згір'їв, до річищ та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось Я говорив у ревності Своїй та в гніві Своїм за те, що ви носили ганьбу народів. | 6 Тому повідай пророцтво про землю Ізраїлеву і скажи горам і пагорбам, річкам і долинам: Так говорить Господь Бог: Ось, Я вирік це у ревності Моїй і в люті Моїй, тому що ви несете на собі глум від народів. | 6 Тим же то пророкуй про Ізраїльську землю й говори до гір та горбів, до байраків та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось я говорив у моїх ревнощах і в моїм гніві, бо ви зазнали наругу від народів. | 6 через це пророкуй на землю Ізраїля і скажи горам і горбам і долинам і дібровам: Так говорить Господь: Ось Я в моїх ревнощах і в моїм гніві заговорив, томущо ви понесли погорди народів. | 6 Тим же то пророкуй про землю Ізрайлеву й говори до гір і горбів, до потоків і до долин: Так говорить Господь Бог: Ось я в гнїві й в досадї моїй виповів се, за те, що ви терпите наругу від народів. |
7 Тому так говорить Господь Бог: Прирікаючи, Я підняв Свою руку, що ті люди, які навколо вас, вони понесуть свою ганьбу! | 7 Тому так говорить Господь Бог: Я підніс руку Мою з присягою, що народи, котрі довкола вас, самі понесуть свою ганьбу. | 7 Тому Господь Бог так говорить: Я піднімаю руку й присягаюся, що сором народів навкруги вас упаде на голову їх уце самих. | 7 Через це Я підніму мою руку на народи, що довкруги вас, вони одержать їхнє безчестя. | 7 Тим же то так говорить Господь Бог: Здіймаю руку й присягаюсь, що народи навкруги вас понесуть сором свій. |
8 А ви, Ізраїлеві гори, розпустіть ваше віття, і будете приносити плід свій для Мого народу Ізраїля, бо вони зблизилися, щоб прийти. | 8 А ви, гори Ізраїлеві, розбрунькуйте гілля ваше і будете приносити плоди ваші народові Моєму, Ізраїлеві; бо вони невдовзі прийдуть. | 8 Ви ж, ізраїльські гори, розпустите ваші гілляки і даватимете ва'-цгі плоди моєму народові Ізраїлеві, бо він незабаром повернеться. | 8 А ваш виноград і ваш овоч, гори Ізраїля, їстиме мій нарід, бо наближаються прийти. | 8 Ви ж, гори Ізрайлеві, ви розпустите гіллє ваше й давати мете плоди ваші народові мойму Ізраїлеві; він бо незабаром вернеться (з неволї). |
9 Бо ось Я прийду до вас, і звернуся до вас, і ви будете оброблені та обсіяні. | 9 Бо ось, Я до Вас навернуся, і ви будете оброблені та обсіяні. | 9 Ось бо я прийду до вас, обернусь до вас, і вас будуть обробляти й засівати. | 9 Бо ось Я над вами і погляну на вас, і будете опрацьовані і будете посіяні. | 9 Ось бо я прихилюсь до вас і будуть вас знов порати й обсївати. |
10 І розмножу на вас людину, увесь Ізраїлів дім, усього його, і будуть заселені ці міста, а руїни будуть забудовані. | 10 І залюднить вас багато народу, увесь дім Ізраїля, увесь, і заселені будуть міста, і відбудовані руїни. | 10 Я намножу на вас (на горах) людей з усього дому Ізраїля; міста будуть залюднені й руїни будуть наново відбудовані. | 10 І Я помножу в вас людей, ввесь дім Ізраїля до кінця, і міста будуть поселені, і спустошене буде відбудоване. | 10 І оселю на вас много людей, увесь дом Ізрайлїв, і залюднені будуть городи, й забудовані наново розвалища. |
11 І розмножу на вас людину та скотину, і вони помножаться та розплодяться, і позаселюю вас, як за вашої давнини, і буду чинити вам краще, як за ваших початків, і ви пізнаєте, що Я Господь! | 11 І примножу на вас людей і худобу, і вони будуть плодитися й розмножуватися, і заселю вас, як було у передніші часи ваші, і буду сприяти вам щедріше, аніж у передніші часи ваші, – і спізнаєте, що Я – Господь. | 11 Я намножу на вас людей і скотини; вони будуть множитись і плодитись. Я заселю вас, як це було раніше; зроблю більше добра вам, ніж то було колись, так що ви зрозумієте, що я - Господь. | 11 І Я помножу в вас людей і скотину і поселю вас так як на вашому початку, і добро вам зроблю так як передше вам (зробив). І впізнаєте, що Я Господь. | 11 І намножу в вас людей і скотини; вони будуть плодитись і множитись, і заселю вас, як се було за попередущих ваших часів, і посилати му вам ще більші добра, нїж у ваші давні часи, й знати мете, що я - Господь. |
12 І попроваджу на вас людину, мій народ Ізраїлів, і вони посядуть тебе, і станеш ти їм на спадок, і не будеш уже більше позбавляти їх дітей. | 12 І приведу на вас людей, народ Мій, Ізраїля, і вони будуть володіти тобою, [земле]! І ти будеш спадком їхнім і не будеш уже більше позбавляти їх дітей. | 12 Я зроблю так, що по вас будуть ходити люди, мій народ Ізраїль; ви будете їхньою власністю та їхнім насліддям, і ви не позбавитесь ніколи більш їхніх дітей. | 12 І народжу в вас людей, мій нарід Ізраїля, і вони вас унаслідять, і будете їм в насліддя. І більше не додасте бути бездітними без них. | 12 І приведу на вас людей, народ мій, Ізраїля, і будуть вони тобою, ти земле, володїти; ти будеш їх наслїддєм і не будеш уже бездїтною. |
13 Так говорить Господь Бог: За те, що говорять про вас: Ти їси людину, і позбавляєш народ свій дітей, | 13 Так говорить Господь Бог: За те, що говорять про вас: Ти – [земля], котра пожирає людей і вчиняє народ твій бездітним, – | 13 Так говорить Господь Бог: За те, що про тебе говорять: Ти пожираєш людей, ти позбавляєш твій народ дітей, - | 13 Так говорить Господь: Томущо тобі сказали: Ти та, що пожираєш людей, і ти стала бездітною без твого народу, | 13 Так говорить Господь Бог: За те, що про вас говорять: Ти земля така, що пожерає людей, бо дозволяєш нарід твій бездїтним робити, - |
14 тому ти не будеш уже їсти людини, і більше не позбавиш свій народ дітей, говорить Господь Бог! | 14 За те вже не будеш пожирати людей і народу твого не будеш надалі позбавляти дітей, говорить Господь Бог. | 14 за те не будеш більше пожирати людей і не будеш більше позбавляти твій народ дітей, - слово Господа Бога. | 14 через це більше не пожиратимеш людей і більше не будеш бездітною без твого народу, говорить Господь. | 14 За те вже не будеш поїдати людей і не будеш робити народу твого бездїтним, говорить Господь Бог. |
15 І не почуєш уже ти більше ганьби від поган, і наруги народів не будеш більше носити, і не вчиниш більше, щоб народ твій спотикався, говорить Господь Бог! | 15 І не будеш уже чути глуму від народів, і наруги від племени не понесеш уже на собі, і народу твого надалі не будеш позбавляти дітей, – говорить Господь Бог. | 15 Ти не будеш більше зазнавати наруги від народів, ганьби людей не будеш більше нести, і не позбавлятимеш народу твого дітей, - слово Господа Бога.» | 15 І більше не почується в вас безчестя народів, і більше не носитимете погорди народів, говорить Господь. | 15 І не будеш уже чувати наруги від народів, та й не будеш посьміхом у людей, і не робити меш уже твого люду бездїтками, говорить Господь Бог. |
16 І було мені слово Господнє таке: | 16 І було до мене слово Господнє: | 16 Надійшло до мене таке слово Господнє: | 16 І до мене було господнє слово, що казало: | 16 І надійшло до мене слово Господнє: |
17 Сину людський, Ізраїлів дім вони жили на землі своїй, та й занечистили її своєю дорогою та своїми вчинками, як нечистість жінки в час нечистоти її стала їхня дорога перед Моїм лицем! | 17 Сину людський! Коли дім Ізраїлів жив на землі своїй, він опоганював її своїм поводженням і справами своїми; шлях їхній перед лицем Моїм був, наче нечистота жінки в пору очищення її. | 17 «Сину чоловічий! Як Дім Ізраїля жив у своїй землі, він її опоганив своїми вчинками й своїми діяннями; як жіноча нечисть, були їхні вчинки передо мною. | 17 Людський сину, дім Ізраїля поселився на їхній землі і вони її опоганили їхньою дорогою і їхніми ідолами і їхніми нечистотами. За нечистотою відставленої була їхня дорога перед моїм лицем. | 17 Сину чоловічий! як жив іще Ізраїль у своїй землї, то поганив він її своїми обичаями й своїми вчинками; мов жіноча нечисть під час кровотечі, були поступки їх передо мною. |
18 І вилив Я гнів Свій на них за ту кров, яку вилили вони на землю, та бовванами своїми занечистили її. | 18 І Я вилив на них гнів Мій за кров, котру вони проливали на цій землі, і за те, що вони опоганювали її ідолами своїми. | 18 Тоді я вилив на них мій гнів за кров, що проливали на землі, та за те що поганили її своїми бовванами. | 18 І Я вилив на них мій гнів | 18 І вилив я досаду мою на їх за кров, що проливали в сїй землї, та за те, що поганили її своїми ідолами. |
19 І розсіяв Я їх серед народів, і вони були розпорошені по країнах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розсудив Я їх. | 19 І Я розпорошив їх поміж народами, і вони розпорошені по землях; Я судив їх за торованками їхніми і за ділами їхніми. | 19 Я їх Горозсівав між народи, вони були розвіяні по землях. Я їх судив згідно з їхньою поведінкою і згідно з їхніми вчинками. | 19 і Я розсіяв їх між народи і Я розвіяв їх в країни за їхньою дорогою і за їхнім гріхом Я їх судив. | 19 І порозсївав я їх між народи, й порозвівав їх по чужих землях; я судив їх після поступків та після вчинків їх. |
20 І коли прийшли вони до тих народів, куди поприходили, то зневажили святе Моє Ймення, коли стали до них говорити: Вони народ Господа, та з землі Його повиходили! | 20 І прийшли вони до народів, куди пішли, і позбавили слави святе ймення Моє, тому що про них кажуть: Вони – народ Господній і вийшли з Його землі. | 20 Отак поприходили вони до народів, і там, куди вони прибули, знеславили моє святе ім'я, бо про них говорили: Це народ Господній, і мусів вийти геть з його землі! | 20 І вони ввійшли до народів, куди ввійшли туди, і опоганили моє святе імя, коли вони говорили: Вони господний нарід і вийшли з його землі. | 20 І поприходили вони до невірних, куди поприходили, й знеславили моє імя сьвяте, тим що про їх мовляли: Се ж люд Господень, та й мусїв ійти геть із землї його! |
21 І змилувався Я над Своїм святим Ім'ям, що його зневажив Ізраїлів дім серед народів, куди вони поприходили. | 21 І змилувався Я над своїм йменням, котре позбавив слави дім Ізраїлів серед народів, куди прийшов. | 21 Але я заступився за моє святе ім'я, що його вони, дім Ізраїля, знеславили між народами, куди прийшли. | 21 І Я їх пощадив задля мого святого імя, яке дім Ізраїля опоганив в народах, туди куди вони ввійшли. | 21 І зжалився я над сьвятим імям моїм, що його дом Ізрайлїв знеславив між народами, куди прийшов. |
22 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Не для вас Я роблю це, Ізраїлів доме, а тільки для святого Свого Ймення, яке ви зневажили серед народів, куди ви поприходили. | 22 Тому скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Не для вас Я вчиню це, доме Ізраїля, а заради святого ймення Мого, котре ви позбавили слави поміж народами, куди прийшли. | 22 Тож скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Не заради вас я це чиню, доме Ізраїля, а задля мого святого імени, що ви осквернили між народами, куди прийшли. | 22 Через це скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь: Не для вас Я чиню, доме Ізраїля, але лиш задля мого святого імя, яке ви опоганили в народах, туди куди ви ввійшли. | 22 Тим же то скажи домові Ізрайлевому: Так говорить Господь Бог: Не задля вас я се вчиню, доме Ізраїля, а задля сьвятого імені мого, що ви знеславили перед тими народами, куди поприходили. |
23 І освячу Я велике Ім'я Своє, зневажене серед народів, що ви зневажили серед них, і пізнають ті люди, що Я Господь, говорить Господь Бог, коли Я покажу Свою святість серед вас на їхніх очах. | 23 І освячу велике ймення Моє, позбавлене слави у народів, поміж котрих ви позбавили слави його, і спізнають народи, що Я – Господь, говорить Господь Бог, коли явлю на вас святість Мою перед очима їхніми. | 23 Я освячу моє велике ім'я, знеславлене між народами, що посеред них ви його знеславили; і зрозуміють народи, що я - Господь, - слово Господа Бога, - як явлю себе, з огляду на вас, святим перед їхніми очима. | 23 І Я в народах освячу моє велике опоганене імя, яке ви опоганили посеред них, і народи впізнають, що Я Господь, коли Я освячуся в вас перед їхніми очима. | 23 І осьвячу велике імя моє, знеславлене між народами, що посеред них ви знеславили його, й зрозуміють народи, що я - Господь, говорить Господь Бог, як явлю себе сьвятим перед очима в них. |
24 І візьму вас із тих народів, і позбираю вас зо всіх країв, і приведу вас до вашої землі. | 24 І заберу вас з-поміж народів, і зберу вас з усіх країн і приведу вас на землю вашу. | 24 Я заберу вас з-між народів; я позбираю вас з усіх земель і приведу вас у вашу країну. | 24 І Я візьму вас з народів і зберу вас з усіх країн і введу вас до вашої землі. | 24 І заберу вас ізміж народів, позбиравши вас із усїх земель, і переведу вас у вашу рідну країну. |
25 І покроплю вас чистою водою, і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас. | 25 І окроплю вас чистою водою, – і ви очиститеся від усіх мерзот ваших, і від усіх ідолів ваших очищу вас. | 25 Я окроплю вас чистою водою, і ви очиститесь; я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів. | 25 І покроплю на вас чисту воду, і очиститеся від всіх ваших нечистот і від всіх ваших ідолів, і Я вас очищу. | 25 І вилию на вас чисту воду, й станете чисті від усїх ваших нечистот, і від усїх ваших ідолів очищу вас. |
26 І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті. | 26 І дам вам серце нове і дух новий дам; і візьму з плоті вашої серце кам'яне, і дам вам серце тілесне. | 26 Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам'яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне. | 26 І дам вам нове серце і дам вам новий дух і заберу камяне серце з вашого тіла і дам вам тілесне серце. | 26 І вложу вам нове серце й дам нового духа, й викину камяне серце з вашого тїла, а дам вам серце мясне. |
27 І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати. | 27 І вкладу в нутро ваше дух Мій, і вчиню так, що ви будете ходити в заповідях Моїх і приписи Мої будете пильнувати і виконувати. | 27 Я вкладу в ваше нутро дух мій і вчиню так, що ви будете ходити в моїх заповідях та берегти й виконувати мої установи. | 27 І дам вам мій дух і зроблю, щоб ви ходили в моїх оправданнях і берегли мої суди і ви зробите. | 27 І вдихну в нутро ваше духа мого, й учиню, що будете ходити в заповідях моїх, та хоронити й виповняти постанови мої. |
28 І ви будете сидіти в Краю, якого Я дав вашим батькам, і будете Мені народом, а Я буду вам Богом! | 28 І будете жити на землі, котру Я дав батькам вашим, і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом. | 28 Ви житимете в країні, що я дав батькам вашим, і будете моїм народом, а я буду вашим Богом. | 28 І ви поселитеся на землі, яку Я дав вашим батькам, і будете мені народом, і Я буду вам Богом. | 28 І жити мете в землї, що я надїлив отцям вашим, і будете моїм народом, а я буду вашим Богом. |
29 І спасу вас від усіх ваших нечистот, і покличу збіжжя, і помножу його, і не дам на вас голоду. | 29 І звільню вас від усіх нечистот ваших, і прикличу хліб і примножу його, і не дам вам страждати від голоду. | 29 Я врятую вас від усіх ваших гидот; прикличу урожай і намножу його; не дам, щоб ви терпіли голод. | 29 І спасу вас від усіх ваших нечистот і прикличу пшеницю і розмножу її і не дам вам голоду. | 29 І очищу вас од усїх нечистот ваших, і викличу вроджай і намножу його, й не дозволю, щоб терпіли голоднечу. |
30 І намножу плід дерева та врожай поля, щоб ви більше не набиралися сорому через голод між народами. | 30 І примножу плоди на деревах і врожаї полів, щоб надалі не зазнати вам ганьби від народів через голод. | 30 Намножу вам плодів на деревах й урожай на полях, щоб вам уже не доводилось зазнавати з-за голоду наруги від народів. | 30 І розмножу плід дерева і плоди поля, щоб ви не прийняли голод, погорду в народах. | 30 І намножу вам плоду деревного й уроджаю на полях, щоб вам уже не доводилось приймати наруги від народів ізза голоднечі. |
31 І згадаєте ви про ваші дороги лихі та про ваші вчинки, що не добрі, і будете бридитися самих себе за свої провини та за гидоти свої. | 31 Тоді пригадайте недобрі шляхи ваші і недобрі справи ваші і відчуєте огиду самі до себе, за беззаконня ваші і за мерзоти ваші. | 31 Тоді згадаєте про ваші лихі вчинки та про ваші недобрі діяння і гидуватимете самі собою за ваші гріхи та за гидоти ваші. | 31 І згадаєте ваші погані дороги і ваші не добрі почини і будете злі на ваше лице за ваші беззаконня і за ваші гидоти. | 31 Тодї спогадаєте про ваші ледачі дороги та про ваші вчинки недобрі, й гидувати мете самі собою за ваші провини й за гидоти ваші. |
32 Не для вас Я це робитиму, говорить Господь Бог, нехай буде це вам відоме! Зашарійтеся та посоромтеся ваших доріг, Ізраїлів доме! | 32 Не заради вас Я вчиню це, говорить Господь Бог, нехай буде вам відомо. Червонійте і соромтеся шляхів ваших, доме Ізраїля. | 32 Та не задля вас зроблю це, - слово Господа Бога, - затямте собі добре! Стидайтесь і червонійте за ваші вчинки, доме Ізраїля! | 32 Не задля вас Я чиню, говорить Господь, хай вам буде відомим. Завстидайтеся і засороміться ваших доріг, доме Ізраїля. | 32 Та не задля вас удїю се, говорить Господь Бог, - знайте се! Соромтесь і червонїйте за ваші поступки, доме Ізраїля! |
33 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я очищу вас зо всіх ваших провин, то позаселюю ці міста, і будуть забудовані руїни. | 33 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли очищу вас від усілякого беззаконня вашого і заселю міста, і відбудовані будуть руїни, | 33 Так говорить Господь Бог: Того дня, як очищу вас від усіх ваших гріхів, як позалюднюю міста і як знову будуть відбудовані руїни, | 33 Так говорить Господь: В дні, в якому Я очищу вас з усього вашого беззаконня, і поселю міста, і збудуються спустошені (місця), | 33 Так говорить Господь Бог: Того часу, як очищу вас од усїх ваших провин, і позалюднюю городи, й знов будуть позабудовувані руйновища, |
34 А спустошена земля буде оброблювана за те, що була спустошенням на очах кожного перехожого. | 34 І спустошена земля буде оброблювана, хоч була пустелею на очах кожного зайшлого, – | 34 спустошена земля, що лежала опустілою перед очима кожного перехожого, буде знову оброблена. | 34 і земля, що згинула, буде опрацьована, томущо була знищена перед очима кожного, хто проходить. | 34 А спустошену землю будуть знов порати, тую землю, що лежала опустїлою перед очима в кожного, хто мимо проходив, - |
35 І скажуть: Цей опустошілий Край став як той еденський садок, а ці міста, повалені й попустошені та поруйновані, тепер укріплені та замешкані! | 35 Тоді скажуть: Оця спорожніла земля стала, – немов сад Едемський, і оці зруйновані і спорожнілі, і спустошені міста укріплені і залюднені. | 35 І тоді будуть говорити: Та земля, що недавно була опустілою, зробилась, немов сад едемський, і міста, що були в руїнах, збезлюднілі та порозвалювані, знову стали заселеними твердинями. | 35 І скажуть: Та знищена земля стала наче город їжі, і спустошені і знищені і розбиті міста стали сильними. | 35 Тодї будуть мовляти: Ось, та опустїла земля зробилась, наче сад Едемський, а ті порозвалювані, порозбивані, обезлюдїлі міста - тепер утверджені, й залюднені! |
36 І пізнають народи, які зостануться навколо вас, що Я, Господь, забудував поруйноване, засадив спустошіле. Я, Господь, говорив це і зробив! | 36 І спізнають народи, котрі залишаться довкола вас, що Я, Господь, знову розбудовую зруйноване, засаджую спорожніле. Я – Господь, сказав – і вчинив. | 36 Тоді народи, що навкруги вас зостануться, зрозуміють, що то я, - Господь, відбудував розвалене й знову засадив спустошене. Я - Господь сказав, і я зроблю те. | 36 І впізнають народи, які лиш осталися довкруги вас, що Я Господь збудував знищене, і посадив вигублене. Я Господь сказав і зроблю. | 36 І зрозуміють народи в округи вас, що я, Господь, повалене знов будую, а попустошене знов засаджую. Я, Господь, сказав - і справдив. |
37 Так говорить Господь Бог: Ще на це прихилюся до Ізраїлевого дому, щоб зробити їм: помножу їх, як людську отару! | 37 Так говорить Господь Бог: Ось, ще і в тому явлю милість Мою домові Ізраїля, примножу їх людьми, мов отару. | 37 Так говорить Господь Бог: Ось у чім іще я дозволю себе умолити домові Ізраїля, щоб я зробив їм: я намножу його людьми, як отару овечу. | 37 Так говорить Господь: Тому ще Мене шукатиме дім Ізраїля, щоб Я їм вчинив. Я помножу їх як людських овець. | 37 Так говорить Господь Бог: Ось, і в тому ще покажу ласку мою домові Ізрайлевому: я намножу його людьми, як отару овечу. |
38 Як освячена отара, як отара Єрусалиму в його свята, такі будуть ці поруйновані міста, повні отари людської, і пізнають вони, що Я Господь! | 38 Як багато буває жертовних овечок в Єрусалимі під час свят його, так виповнені будуть людьми спорожнілі міста, і спізнають, що Я – Господь. | 38 Зруйновані міста будуть так переповнені людськими стадами, як Єрусалим жертовними вівцями під час урочистих свят, і вони зрозуміють, що я - Господь.» | 38 Як святі вівці, як вівці Єрусалиму в його празники, такими будуть спустошені міста повні людських овець. І впізнають, що Я Господь. | 38 Як без лїку буває жертовних овець у Ерусалимі під час великих сьвят, оттак переповнені будуть людьми міста, передше безлюдні, і спізнають, що я - Господь. |