1 І було мені слово Господнє таке: | 1 І було до мене слово Господнє: | 1 Надійшло до мене таке слово Господнє: | 1 І до мене було господнє слово, що казало: | 1 І надійшло до мене слово Господнє, таке: |
2 Сину людський, скажи князеві Тиру: Так говорить Господь Бог: за те, що повищилось серце твоє й ти сказав: Я Бог, сиджу на Божому престолі в серці морів, а ти тільки людина, а не Бог, хоч ставив своє серце нарівні з серцем Божим... | 2 Сину людський! Скажи цареві Тиру: Так говорить Господь Бог: За те, що піднеслося серце твоє і ти кажеш: Я бог, сиджу на божому престолі, серед моря, і, хоч є людиною, а не Богом, вважаєш розум твій таким, як розум Божий, – | 2 «Сину чоловічий! Промов до тирського князя: Так говорить Господь Бог: За те, що твоє серце несеться вгору, і ти казав: я - бог! Я засів на божому престолі серед моря! - тоді як ти людина, а не Бог, - кладеш твій розум, немов розум Божий; | 2 І ти, людський сину, скажи володареві Тиру: Так говорить Господь: Томущо твоє серце піднялося вгору, і ти сказав я є богом, я поселився в божому помешканні в серці моря, а ти є людиною і не богом, і ти дав твоє серце за боже серце, | 2 Сину чоловічий! Промов до володаря Тирського: Так говорить Господь Бог: за те, що високо вгору несеться твоє серце, й ти мовляєш: Я, наче Бог, я засїв собі, неначе на Божому престолї, в самому серцї моря! та, хоч ти тілько людина, а не Бог, кладеш розум твій поровень із розумом Божим, - |
3 Ось ти мудріший від Даниїла, кожен мудрець не прилучиться до тебе. | 3 Ось, ти мудріший від Даниїла, немає таїни, прихованої від тебе; | 3 ось ти мудріший від Даниїла, ніякий мудрий тобі не дорівняє. | 3 чи ти мудріший від Даниїла? Чи мудреці не навчили тебе їхнього вміння? | 3 Так, ти маєш себе за мудрійшого над самого Даниїла, й нїяка тайна не закрита перед тобою; |
4 Своєю мудрістю та своїм розумом набув ти собі багатство, і назгромадив золота та срібла в скарбницях своїх. | 4 Твоєю мудрістю і твоїм розумом ти надбав собі багатство і в скарбниці свої зібрав золото і срібло; | 4 Твоєю мудрістю й розумом надбав собі багатства, і назбирав у скарбівнях твоїх золота й срібла. | 4 Чи не твоїм вмінням, чи твоєю розумністю ти собі зробив силу і срібло і золото в твоїх скарбах? | 4 Се ти нїби твоєю мудростю й розумом надбав собі достатки й зібрав у скарбівнях твоїх золото й срібло; |
5 Великою своєю мудрістю та торгівлею свою помножив ти багатство своє, і повищилось твоє серце багатством своїм! | 5 Великою мудрістю твоєю внаслідок торгівлі твоєї ти примножив багатство твоє, і розум твій запишався багатством твоїм, – | 5 Великою мудрістю твоєю і твоїм купецтвом намножив собі багатства, і твоє серце ними запишалося. | 5 Чи не твоїм великим вмінням і твоїм торгуванням ти виповнив твою силу, твоє серце піднялося в твоїй силі? | 5 Ти нїби великою мудростю твоєю та купецтвом твоїм намножив багацтво твоє, й серце твоє згордїло задля достатків твоїх, - |
6 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ти ставиш своє серце нарівні з серцем Божим, | 6 За це так говорить Господь Бог: Оскільки ти розум свій вважаєш таким, як розум Божий, | 6 За те ось як говорить Господь Бог: Тому, що ти поклав твій розум, немов розум Божий, | 6 Через це так говорить Господь: Томущо ти дав твоє серце за боже серце, | 6 За те ось як говорить Господь Бог: Позаяк ти твій розум кладеш ув одну міру з розумом Божим, |
7 тому ось Я спроваджу на тебе чужих, насильників поміж народами, і вони повитягають мечі свої на красу твоєї мудрости, і зневажать красу твою. | 7 То ось, Я наведу на тебе чужинців, найлютіших з-поміж народів, і вони оголять мечі свої супроти краси твоєї, мудрости і затьмарять твою вроду. | 7 я наведу на тебе чужоземців, щонайлютіших з-між народів. Вони добудуть мечі свої проти твоєї мудрости та чвані й опоганять твою вроду. | 7 замість цього ось Я наводжу на тебе поганих чужинців з народів, і вони обнажать свої мечі проти тебе і проти краси твого вміння і розсиплю твою красу на знищення, | 7 Напущу я на тебе чужоземцїв, що найлютїйших з проміж народів, а вони добудуть мечі свої проти всего гарного, що твоя мудрість надбала, та й потемнять сяєво твоє; |
8 Вони скинуть тебе в могилу, і помреш ти смертю пробитого в серці морів. | 8 Вони зіпхнуть тебе в могилу, і помреш у серці морів смертю забитих. | 8 Вони зіпхнуть тебе в яму, і ти помреш смертю поляглих серед моря. | 8 і вони тебе зведуть, і помреш смертю побитих в серці моря. | 8 Вони струтять тебе в яму, й згинеш ти в морі смертю повбиваних. |
9 Чи справді ти скажеш: Я бог! перед убивником своїм, а ти ж тільки людина, а не Бог, у руці тих, що зневажають тебе? | 9 Чи скажеш тоді перед твоїм убивником: Я бог, в той час, як у руці ворога твого ти будеш людина, а не бог? | 9 Чи й тоді скажеш перед твоїм душогубом: Я - бог? Та ж у руці твоїх убійників ти - людина, а не Бог. | 9 Чи промовляючи скажеш перед тими, що тебе нищать, я бог? Ти ж є людиною і не богом. | 9 Чи й тодї скажеш убийникові твойму: Я Бог, коли ти в руцї вбийника твого будеш тільки людиною, а не Богом? |
10 Ти помреш смертю необрізанців, від руки чужих, бо Я це сказав, говорить Господь Бог! | 10 Ти помреш від руки чужинців смертю необрізаних; бо Я сказав це, говорить Господь Бог. | 10 Ти смертю необрізанців помреш з руки чужинців, бо я сказав так, - слово Господнє.» | 10 Ти згинеш в множестві необрізаних з рук чужинців. Бо Я сказав, говорить Господь. | 10 Нї, ти вмреш смертю од руки необрізаних чужоземцїв; я бо сказав се, говорить Господь Бог. |
11 І було мені слово Господнє таке: | 11 І було до мене слово Господнє: | 11 Надійшло до мене таке слово Господнє: | 11 І до мене було господнє слово, що казало: | 11 І надійшло до мене слово Господнє: |
12 Сину людський, здійми жалобну пісню на тирського царя, та й скажеш йому: Так говорить Господь Бог: Ти печать досконалости, повен мудрости, і корона краси. | 12 Сину людський! Плач за царем тирським і скажи йому: Так говорить Господь Бог: Ти ознака досконалости, повнота мудрости і вінець краси. | 12 «Сину чоловічий! Заголоси жалобну пісню над тирським царем і промов до нього: Так говорить Господь Бог: Ти був зразком довершенности, мудрости повен красою досконалий. | 12 Людський сину, підніми голосіння над володарем Тиру і скажи йому: Так говорить Господь: Ти відпечатка подоби і вінець краси, | 12 Сину чоловічий! заплач-заголоси над Тирським царем і промов до його: Так говорить Господь Бог: |
13 Ти пробував ув Едені, садку Божому: усякий дорогий камінь на одежі твоїй: карнеоль, топаз і яспіс, хризоліт, согам, і онікс, сапфір, рубін і смарагд, і золото; знаряддя бубнів твоїх та сопілок твоїх були в тебе що дня, коли був ти створений, були вони наготовлені. | 13 Ти був в Едені, в саду Божому; твої шати були оздоблені всіляким коштовним камінням; рубін, топаз, і діамант, хризоліт, онікс, берил, сапфір, карбункул і смарагд, і золото, все майстерно посаджене в гніздечка і нанизане на тобі, все уже було за дня утворення твого. | 13 Ти був у Едемі, у саді Божім. Усяке дороге каміння прикрашало твою одіж. Рубін, топаз, діямант, хрисоліт, онікс, берил, сапфір, карбункул, смарагд і золото були приготовані для тебе за днів, коли ти був сотворений. | 13 ти став в їжі божого раю. Ти зодягнув всякий шляхотний камінь, сардій і топазій і смарагд і атракс і сапфір і яспіс і срібло і золото і ліґурій і аґат і аметист і хризоліт і вериллій і онихій, і ти золотом наповнив твої скарби і твої скарбниці в тобі з дня, в якому ти був створений. | 13 Був єси печаттю звершенностї, повнотою мудростї, вінцем краси. У Едемі, Божому садї, пробував єси. Блискуче дороге каміннє окрашувало твою одежу: карнеоль, топаз, яспис, хризолит, оникс, сапфир, рубин, смарагд і золото, - усе те штучно осаджено в гнїздочках і нанизано, та й наготовлено тобі, скоро на сьвіт родився. |
14 Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння. | 14 Ти був помазаним херувимом, щоб сяяти, і Я поставив тебе на те; ти був на святій горі Божій, ходив посеред вогнистого каміння. | 14 Ти був херувимом, покровителем блискучим. Ти був на святій горі Божій, ходив серед вогнистого каміння. | 14 Я тебе поставив з херувимом у святій божій горі, ти був посеред горіючого каміння. | 14 Тебе помазав я, щоб, наче херувим, розпростерав охоронні крила; тебе поставив я наче на сьвятій горі Божій, і ти ходив серед огнистого каміння. |
15 Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість. | 15 Ти досконалий був на шляхах твоїх від дня утворення твого, доки не з'явилося в тобі беззаконня. | 15 Ти був зразковим у твоїх учинках від того часу, як тебе сотворено, аж покіль не постало беззаконня в тобі. | 15 Ти був безплямним в твоїх днях, від дня в якому ти був створений, аж доки не знайдено неправедності в тобі. | 15 Без хиби були поступки твої з того часу, як тебе сотворено, аж докіль не знайшлось у тобі беззаконностї. |
16 Через велику торгівлю твою твоє нутро переповнилось насиллям, і ти прогрішив. Тому Я зневажив тебе, щоб не був ти на Божій горі, і погубив тебе, хоронителю Херувиме, з середини огнистого каміння. | 16 Від значної торгівлі твоєї внутрішнє твоє виповнилося неправдою, і ти згрішив; і Я скинув тебе, як нечистого, з гори Божої, прогнав тебе, херувиме сяючий, з-поміж вогнистого каміння. | 16 Через твоє розросле купецтво твоє нутро сповнилося беззаконням, і ти згрішив. І я прогнав тебе з Божої гори і погубив тебе, херувиме-покровителю, серед вогнистого каміння. | 16 Від множества твого купна ти наповнив твої кімнати беззаконням і ти згрішив і ти збитий був з божої гори, і тебе повів херувим з посеред огняного каміння. | 16 Та через розлоге купецтво твоє сповнилось внутро твоє неправедностю, і ти согрішив. Тим то скинув я тебе, як нечистого, з Божої гори, вигнав тебе, ти херувиме осяйний, зпосеред огнистого каміння. |
17 Стало високим твоє серце через красу твою, ти занапастив свою мудрість через свою красу. Кинув Я тебе на землю, дав тебе перед царями, щоб дивились на тебе. | 17 Від краси твоєї запишалося серце твоє, від гонору твого ти занапастив мудрість твою; за те Я скину тебе на землю, перед царями віддам тебе на ганьбу. | 17 Високо неслось твоє серце з-за краси твоєї. Через твою вроду ти втратив твою мудрість. І я на землю тебе кинув, видав тебе царям на видовисько. | 17 Твоє серце піднялося вгору через твою красу, зітліла твоя вмілість з твоєю красою. Через множество твоїх гріхів Я тебе вкинув на землю, Я тебе дав як приклад перед царями. | 17 Високо неслось твоє серце задля пишноти твоєї, через гординю стратив єси мудрість твою; за те ж я звалю тебе на землю, оддам тебе царям, щоб поругались над тобою. |
18 Многотою провин своїх, через кривду торгівлі своєї зневажив ти святині свої. І вивів Я огонь з твоєї середини, і він пожер тебе, і Я зробив тебе попелом на землі на очах усіх, хто бачить тебе. | 18 Безліччю злочинів твоїх у неправедній торгівлі твоїй ти опоганив святині твої; і Я витягну з твоєї середини вогонь, котрий і пожере тебе, і Я перетворю тебе на попіл на землі перед очима всіх, що бачать тебе. | 18 Ти безліччю твоїх провин, безчесністю твого купецтва опоганив твої святині. Тоді я видобув вогонь з-посеред тебе, щоб тебе пожерти. Я обернув тебе в попіл на землі перед очима всіх, що дивилися на тебе. | 18 Через множество твоїх гріхів і неправедностей твого купна Я осквернив твоє святе. І виведу огонь з посеред тебе, він тебе пожере. І дам тебе на порох на твоїй землі перед всіма, що тебе бачать. | 18 Через безліч провин твоїх, через неправедну наживу твою в купецтві опоганив єси сьвятощі твої, і я виведу зпосеред тебе огонь, а він пожере тебе, й оберну тебе в попелище перед очима всїх, що поглядати муть на тебе. |
19 Усі, хто знає тебе серед народів, остовпіють над тобою; ти пострахом станеш, і не буде тебе аж навіки!... | 19 Усі, що знали тебе серед народів, вразяться через тебе; ти станеш жахіттям; і не буде тебе повіки. | 19 Всі, що тебе знали між народами, вжахнуться над тобою. Ти бо страховищем зробився, і зникнеш по всі віки.» | 19 І всі в народах, що тебе знають, засумують над тобою. Ти став на знищення і більше не будеш на віки. | 19 Всї, що знали тебе між народами, здивуються над тобою; ти станешся страховищем і зникнеш по всї віки. |
20 І було мені слово Господнє таке: | 20 І було до мене слово Господнє: | 20 Надійшло до мене таке слово Господнє: | 20 І до мене було господнє слово, що казало: | 20 І надійшло слово Господнє до мене: |
21 Сину людський, зверни своє обличчя до Сидону, і пророкуй на нього, | 21 Сину людський! Оберни лице твоє до Сидону, і повідай на нього пророцтво, | 21 «Сину чоловічий! Обернись обличчям проти Сидону і пророкуй проти нього, | 21 Людський сину, скріпи твоє лице проти Сідону і пророкуй проти нього | 21 Сину чоловічий! повернись видом проти Сидону й вискажи пророцтво проти його, |
22 та й скажеш: так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Сидоне, і буду шанований серед тебе, і пізнають, що Я Господь, коли робитиму на нього присуди, і коли покажу Свою святість серед нього. | 22 І скажи: Ось, Я на тебе, Сидоне, і прославлюся посеред тебе, і спізнають, що Я – Господь, коли звершу суд над ним і явлю в ньому святість Мою; | 22 і скажи: Так говорить Господь Бог: Ось я проти тебе, Сидоне! Я прославлюсь посеред тебе. І взнають, що я - Господь, - коли вчиню суд над тобою, явлю на тобі (у справедливості) мою святість. | 22 і скажи: Так говорить Господь: Ось Я проти тебе, Сідоне, і прославлюся в тобі, і ти пізнаєш, що Я Господь коли Я зроблю в тобі суди, і освячуся в тобі. | 22 І промов: Так говорить Господь Бог: Ось, я проти тебе, Сидоне, й прославлюсь посеред тебе, й узнають усї, що я - Господь, як розпростру над ним суд караючий і явлю на йому сьвятость мою. |
23 І пошлю на нього моровицю та кров на його вулиці, і впаде серед нього пробитий, що прийде на нього знавкола, і пізнають, що Я Господь. | 23 І пошлю на нього моровицю і кровопролиття на вулиці його, і впадуть серед нього убиті мечем, що буде пожирати його звідусіль; і спізнають, що Я – Господь. | 23 Пошлю чуму на тебе й кров по твоїх вулицях. Попадають посеред тебе побиті мечем, що проти тебе буде з усіх боків лютувати, і зрозуміють, що я - Господь. | 23 Смерть і кров на твоїх дорогах, і впадуть побиті мечами в тобі довкруги тебе. І пізнають, що Я Господь, | 23 І пошлю морову пошесть на його й кроворозлив на його улицї, і попадають посеред його побиті мечем, що пожерати ме його з усїх боків; і зрозуміють, що я - Господь. |
24 І не буде вже для Ізраїлевого дому колючої тернини та будяччя, що приносить біль зо всіх їхніх околиць, що погорджують ними, і пізнають вони, що Я Господь Бог. | 24 І не буде він надалі для дому Ізраїлевого колючим терням і бур'яном, що завдає болю, і більше від усіх сусідів бажати лиха йому, і спізнають, що Я – Господь Бог. | 24 Не буде більше для дому Ізраїля ні колючої тернини, ні болючих будяків з усіх тих, що навкруги його зневажають. І зрозуміють, що я - Господь Бог.» | 24 і не будуть більше колькою гіркоти і терниною болю для дому Ізраїля від усіх, що довкруги них, що їх не шанують. І пізнають, що Я є Господь. | 24 І не буде він уже домові Ізрайлевому колючою терниною, нї болючим бодяком укупі з усїма тими, що навкруг його, та й зрозуміють, що я Господь Бог. |
25 Так говорить Господь Бог: Коли Я позбираю Ізраїлів дім із народів, між якими вони розпорошені, то Я покажу на ньому Свою святість на очах народів, і вони осядуть на землі своїй, яку Я дав Своєму рабові Якову. | 25 Так говорить Господь Бог: Коли Я зберу дім Ізраїлів з-поміж народів, між котрими вони розпорошені, і явлю в них святість Мою перед очима племен, і вони будуть жити на землі своїй, котру Я дав служникові Моєму Якові, | 25 Так говорить Господь Бог: «Як я зберу дім Ізраїля з-між народів, де вони розсіяні, я в них явлю мою святість перед очима в народів. Вони житимуть на своїй землі, що я дав слузі моєму Яковові. | 25 Так говорить Господь: І зберу Ізраїль з народів, куди були розсипані туди, і освячуся в них перед народами і племенами. І вони замешкають в їхній землі, яку Я дав моєму рабові Якову, | 25 Так говорить Господь Бог: Як я позбіраю дом Ізраїля зміж народів, що між ними вони розсїяні, й покажу себе на них сьвятим перед очима в усїх народів, і жити муть вони в своїй землї, що я надїлив слузї мойму Яковові; |
26 І осядуть вони на ній безпечно, і будуватимуть доми та садитимуть виноградники, і будуть сидіти безпечно, коли Я чинитиму присуди на всіх тих, що погорджують ними з їхнього довкілля. І пізнають вони, що Я Господь, їхній Бог! | 26 Тоді вони будуть жити на ній у безпеці і спорудять будинки, і саджатимуть виноградники, і будуть жити у безпеці, тому що Я звершу суд над усіма лиходіями їхніми довкола них, і дізнаються, що Я – Господь Бог їхній. | 26 Вони сидітимуть на ній безпечно; будуть доми будувати й виноградники садити, і житимуть собі безпечно, бо я зроблю суд над усіма тими навкруги, що ними зневажають, і вони взнають, що я - Господь, Бог їхній.» | 26 і поселяться на ній в надії і збудують доми і насадять виноградники і поселяться в надії, коли зроблю суд з усіма, що їх не шанують, з тими, що довкруги них. І пізнають, що Я їхній Господь Бог, і Бог їхніх батьків. | 26 Тодї будуть вони жити в нїй безпеч, і будуть будувати доми, й насаджувати виноградники, й жити муть собі безпеч, я бо заведу суд над усїма, що їм бажають лиха, й узнають вони, що я - Господь, Бог їх. |