1 І було мені слово Господнє таке:1 І було до мене слово Господнє: 1 Надійшло до мене таке слово Господнє: 1 І до мене було господне слово, що казало: 1 І надійшло до мене слово Господнє:
2 А ти, сину людський, чи будеш судити, чи судитимеш ти місто крови? І завідом його про всі гидоти його,2 А ти, сину людський, чи бажаєш судити? Судити місто крови? Повідай йому мерзоти його.2 «Ти ж, сину чоловічий, хочеш судити, хочеш судити кровожерне місто? Вистав їм перед очі усі їхні мерзоти,2 І ти, людський сину, чи судитимеш місто крови? І покажи йому всі його беззаконня2 Ти ж, сину чоловічий, чи хочеш судити, судити город кріваво провинний? Оце ж виткни їм всї гидоти їх.
3 та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй середині, щоб прийшов його час, і робить божків собі, щоб занечищуватися!3 І скажи: Так говорить Господь Бог: О, місто, що проливає кров серед себе, щоб настав час твій, таке, що виготовляє у себе ідолів, щоб опоганити себе!3 і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Городе, що проливаєш кров посеред себе, щоб навести на себе свою годину, і робиш боввани собі на шкоду, щоб себе опоганити!3 і скажеш: Так говорить Господь: О місто, що проливаєш кров посеред себе, щоб прийшов його час, і що чиниш пожадання згідно з собою, щоб його опоганити, ти переступило в їхній крові, яку ти пролило, і ти опоганилося в твоїх пожаданнях, які ти зробило і ти наблизило твої дні і ти привело час твоїх років. Через це Я тебе дав на погорду народам і на посміх всім країнам,3 І промов: Так говорить Господь Бог: О городе, що проливав єси кров серед себе, щоб навести на себе годину свою, і робив собі ідоли, щоб опоганити себе!
4 Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божками, яких ти робила, занечистилася, і наблизила свої дні, і прийшла аж до своїх років. Тому дам тебе народам на ганьбу, і на посміховисько для всіх країв!4 Кров'ю, котру ти пролило, ти завинило, та ідолами, яких ти виготовляло, ти опоганювало себе, і наблизило дні твої і досягнуло години твоєї. За це віддам тебе на ганьбу народам, і наругу всім землям.4 Кров'ю, що ти пролив, ти завинив, і бовванами, що наробив собі, опоганився і так наблизив твої дні, й дійшов твоєї години. Ось чому я видав тебе на наругу народам, на посміх усім країнам.4 4 Через ту кров, що проливав єси, ти набрався гріха, а через ідоли, що наробив собі, опоганився; і наближив єси днї твої, і дойшов єси до години твоєї. Тим то я подам тебе на посьміх усїм народам, на поругу всїм землям.
5 Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойменна, багатозаколотна!5 Близькі і далекі від тебе будуть збиткуватися над тобою, що опоганили ім'я твоє і прославилися буйністю.5 Близькі й далекі будуть насміхатися з тебе, що опоганив своє ім'я, що ввесь час був повен безладдя.5 що близько до тебе і тим, що далеко віддалені від тебе, і покплять з тебе. Славна нечистотою і численна в беззаконнях.5 Близькі й далекі будуть насьміхатись із тебе, що опоганив єси імя твоє, а прославив себе бутою.
6 Ось Ізраїлеві князі, кожен за раменом своїм, були в тебе, щоб кров проливати.6 Ось і чільники в Ізраїля, кожний в міру сил своїх, були в тебе, щоб проливати кров.6 Ось князі ізраїльські в тебе, кожен щосили кров проливав.6 Ось володарі дому Ізраїля кожний зійшовся в тобі до своїх кревних, щоб пролити кров.6 Ось, старшини Ізраїлські в тобі, кожен по силам своїм, проливали кров.
7 Батька та матір у тебе легковажать, чужинцеві роблять утиск серед тебе, сироту та вдову пригнічуть у тебе.7 У тебе батька і матір лихословлять, зайшлому завдають образ осередь тебе, сироті і вдові чинять утиски.7 Батька й матір зневажають у тебе, чужинця кривдять посеред тебе, сироту й удовицю гноблять у тебе.7 На батька і матір говорять в тобі зло і поводилися неправедно в тобі з приходьком, в тобі знасилували сироту і вдову.7 Батька і матїр зневажають в тобі, чуженицю кривдять посеред тебе, безбатенька й вдовицю пригнїтають у тобі.
8 Моїми святощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.8 Святинь Моїх ти не шануєш і суботи Мої порушуєш.8 Святині мої ти зневажаєш, суботи мої осквернюєш.8 І зневажили мої святощі і опоганили мої суботи в тобі.8 Мої сьвятинї ти маловажиш, а мої суботи нарушуєш.
9 У тебе є наклепники, щоб кров проливати, і на пагірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.9 Наклепники є в тебе, щоб проливати кров, і на горах їдять у тебе пожертви для [ідолів], серед тебе чинять гидоти.9 Обмовці були в тебе на те, щоб пролити кров. По горах їдять у тебе, посеред тебе коять злочинства.9 В тобі мужі розбійники, щоб в тобі вилити кров, і на горах в тобі їли, неправедне робили посеред тебе.9 Люде, що обвинувачують на проливаннє крові, жиють у тобі; по горах твоїх їдять мясиво (приношене ідолам у жертву), посеред тебе коять ледарство.
10 Наготу батька в тебе відкривають, жінку, у часі її місячної нечистоти, безчестять у тебе.10 Голизну батька відкривають у тебе, дружину під час очищення нечистот її ґвалтують у тебе.10 Сором батьків відкривають у тебе, нечисту в спливі насилують у тебе.10 Сором батька відкрили в тобі і відставлену в нечистотах в тобі впокорили.10 Сором батьків розкривають у тобі, нечисту в кровотечі насилують у тебе.
11 І один робить гидоту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку батька свого...11 Є такий, що вчиняє мерзоту з дружиною своєю, або інший опоганює невістку свою, а ще інший ґвалтує сестру свою, доньку батька свого.11 Той грішить з жінкою ближнього свого, той опоганює розпустою свою невістку, а той знечещує в тебе свою сестру, дочку батька свого.11 Кожний з жінкою свого ближнього чинили беззаконня, і кожний опоганив свою невістку в безбожності, і кожний свою сестру, дочку свого батька, впокорив в тобі.11 Той чинить гидке з жінкою ближнього свого, той опоганює невістку свою, а той обезчесчує сестру свою, дочку батька свого.
12 Підкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, лихву та відсотка береш ти й ошукуєш утиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог...12 Хабарі беруть у тебе, щоб проливати кров; ти береш лихву та відсотки, і насильством вимагаєш наживи від ближнього свого, а Мене забув, говорить Господь Бог.12 У тебе беруть підкуп, щоб проливати кров; ти береш лихву й відсотки, ти обдираєш твого ближнього насильно, мене ж ти забув, - слово Господа Бога.12 Дари взяли в тобі, щоб пролити кров, лихву і понад міру взяли в тобі. І ти завершив повноту твоєї злоби, що в насильстві, а ти Мене забув, говорить Господь.12 У тобі беруть підкуп і проливають кров; ти береш лихву й прирости й грабуєш насильно користь собі з ближнього твого, мене ж забув єси, говорить Господь Бог.
13 І ось сплеснув Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття твої, що були в тебе.13 І ось Я сплеснув руками Моїми про користолюбство твоє, що виявляється у тебе, і про кровопролиття, котре звершується серед тебе.13 Та ось я накладу руку на твою (незаконну) наживу, що ти нажив, і на кров, що ллється у тебе.13 Якщо ж приведу мою руку до моєї руки над тим, що ти виповнив, що ти зробив, і на твою кров, що була посеред тебе,13 Я аж сплеснув руками з гнїву на захланність твою, що така явна в тобі, та на кріваві провини, що дїються в тебе.
14 Чи встоїть твоє серце, чи будуть міцні твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!14 Чи встоїть серце твоє, чи будуть міцними руки твої за тих днів, коли будуть діяти супроти тебе? Я, Господь, сказав, – і вчиню.14 Чи ж видержить твоє серце, чи будуть, міцні твої руки, як я почну мою працю проти тебе? Я - Господь сказав це і зроблю.14 чи твоє серце встоїться? Чи твої руки будуть сильні в днях, в яких Я чиню проти тебе? Я Господь сказав і зроблю.14 Чи видержить же серце твоє, чи будуть досить кріпкі руки (сили) в тебе тодї, як я почну мою роботу проти тебе? Я, Господь, сказав се й справджу.
15 І розпорошу тебе серед народів, і розсиплю тебе по краях, і викину твою нечистість із тебе.15 І розпорошу тебе поміж народами, і розпорошу тебе по землях і покладу край мерзотам твоїм серед тебе.15 Я тебе розсію між народами, розвію тебе по чужих землях, покладу край нечистоті, що в тебе.15 І розсію тебе в народах і розкину тебе в країнах, і від тебе зникне твоя нечистота,15 Бо розсїю тебе проміж народи, й розвію тебе по чужих землях, і зроблю конець мерзотам твоїм посеред тебе.
16 І станеш ти збезчещеною через себе на очах народів, і пізнаєш, що Я Господь!...16 І вчиниш сам себе зневаженим перед очима народів, і пізнаєш, що Я – Господь.16 А тоді - станеш моїм насліддям в очах народів, і взнаєш, що я - Господь.»16 і дам насліддя в тобі перед очима народів. І пізнаєте, що Я Господь.16 І зробиш сам себе гидким в очах народів, і зрозумієш, що я - Господь.
17 І було мені слово Господнє таке:17 І було до мене слово Господнє: 17 Надійшло до мене таке слово Господнє: 17 І до мене було господне слово, що казало: 17 І надійшло до мене слово Господнє:
18 Сину людський, дім Ізраїлів став мені за жужелицю; усі вони мідь, і цина, і залізо, і оливо в середині горна, жужелицею срібла сталися.18 Сину людський! Дім Ізраїлів учинився для Мене згаром; усі вони – олово, мідь, і залізо, і свинець у горні, стали, як жужелиця срібла.18 «Сину чоловічий! Дім Ізраїля зробивсь для мене жужелицею; всі вони мідь, цинк, залізо й оливо в горнилі для срібла, всі жужелицею зробились.18 Людський сину, ось для Мене ввесь дім Ізраїля став змішаний міддю і залізом і цинком і оловом. Він замішаний посеред срібла.18 Сину чоловічий! дом Ізраїля зробився в очах у мене жужелицею; всї вони - мідь, цина, залїзо й олово в печі; жужелицею з срібла поробились.
19 Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жужелицею, тому ось Я позбираю вас до середині Єрусалиму.19 А тому отак говорить Господь Бог: Оскільки ви всі стали згаром, за це ось, Я зберу вас до Єрусалиму.19 Тому ось як говорить Господь Бог: За те, що ви усі поробилися жужелицею, за те я позбираю вас у Єрусалим.19 Через це скажи: Так говорить Господь: Томущо ви всі сталися на одне змішання, через це ось Я приймаю вас до середини Єрусалиму.19 Тим же то ось як говорить Господь Бог: За те, що ви всї поробились жужелицею, позбіраю вас в Ерусалим.
20 Як збирають срібло, і мідь, і залізо, і оливо, і цину до середини горна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопити, так зберу у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу, і розтоплю вас!20 Як в горно кладуть разом срібло і мідь, і залізо, і свинець, і олово, щоб роздмухати на них вогонь і розплавити, так Я у гніві Моєму і в люті Моїй зберу, і покладу, і розплавлю вас.20 Так само, як збирають докупи і кладуть у горнило срібло, мідь, залізо, оливо й цинк, щоб роздувати на них вогонь і їх розтопити, так і я позбираю вас у моїм гніві та моїм обуренні й покладу вас туди, і розтоплю вас.20 Так як приймається срібло і мідь і залізо і цина і олово посеред печі, щоб вдихнути на нього огонь, щоб розплавити, так Я прийму в моїм гніві і зберу і розплавлю вас20 Так само, як у піч кладуть срібло й мідь і залїзо й олово й цину вкупі, щоб роздувати на них огонь і їх розтопити, так і я позбіраю вас у гнїву мойму й у досадї моїй та й розплавлю вас.
21 І позбираю вас, і дмухну на вас огнем Свого гніву, і ви будете розтоплені в середині його...21 Зберу вас і дихну на вас вогнем обурення Мого, і розплавитеся серед нього.21 Я позбираю вас і подую на вас вогнем мого обурення, щоб ви були розтоплені посеред Єрусалиму.21 і вдихну на вас огнем мого гніву, і розплавитеся посеред нього.21 Я позбіраю вас і подую на вас огнем досади моєї та й розтоплю посеред його.
22 Як розтоплюється срібло в середині горна, так будете розтоплені ви в середині його, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!...22 Як срібло плавиться у горні, так розплавитеся й ви серед нього, і спізнаєте, що Я, Господь, вилив лють Мою на вас.22 Як топлять срібло в горнилі, так і ви будете розтоплені посеред нього; і взнаєте, що я - Господь - вилив на вас моє обурення.»22 Так як плавиться срібло посеред печі, так розплавитеся посеред неї. І пізнаєте, що Я Господь вилив мій гнів на вас.22 Як плавлять срібло в плавильній печі, так і ви розплавитесь посеред його, й зрозумієте, що я, Господь, вилив на вас досаду мою.
23 І було мені слово Господнє таке:23 І було до мене слово Господнє: 23 Надійшло до мене таке слово Господнє: 23 І до мене було господнє слово, що казало: 23 І надійшло слово Господнє до мене, таке:
24 Сину людський, скажи до неї: Ти земля неочищена, у дні гніву дощем не политая!24 Сину людський! Скажи йому: Ти – земля неочищена, не зрошена дощем у день гніву Мого.24 «Сину чоловічий! Промов до нього: Ти - земля, що не була скроплена дощем за години гніву.24 Людський сину, скажи йому: Ти є ненаводнена земля, ані не було на тобі дощу в дні гніву.24 Сину чоловічий! промов до него: Ти - земля нечиста, тим і не скроплена дощем в годину гнїву.
25 Змова її пророків серед нього, як ревучий лев, що здобич шматує: жеруть душу, маєток та багатство забирають, прибільшують удів її в середині її.25 Змова пророків її серед неї, мов лев, що рикає і терзає здобич; відбирають майно і коштовності, і збільшують число вдів.25 її князі в ній ревуть по-лев'ячому, роздирають здобич. Вони пожирають людей, забирають скарби й дорогоцінності, намножують у ній вдовиць.25 Його старшини посеред нього як льви, що ричать, що граблять грабунок, що їдять душі силою, що приймають честь, і твої вдови помножилися посеред тебе.25 Пророки в їй змовились; як леви рикають, роздирають здобичу; пожерають душі, забирають майно й дорогі речі, намножують у йому вдовиць.
26 Священики її ламають Закона Мого, і зневажають Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різниці між нечистим та чистим, від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я зневажений серед них.26 Священики її порушують закон Мій і зневажають святині Мої, не відділяють святого від несвятого, і не показують різниці між чистим і нечистим, і від субот Моїх вони заплющили очі свої, і Я зганьблений у них.26 її священики порушують закон мій, сквернять мої святині; святого й несвятого не відрізняють, що нечисте й що чисте, не навчають, а від субот моїх відвертають очі, і я в них у погорді.26 І його священики відцуралися мого закону і опоганили мої святощі. Вони не розрізнили між святим і огидним і не розрізнили між нечистим і чистим і від моїх субот покрили свої очі, і Я був осквернений посеред них.26 Сьвященники його ломлять мій закон й поганять сьвятинї мої; не відрізняють вони сьвятого від несьвятого, й не розбірають, що нечисте, а що чисте, а від субот моїх одвернули очі свої, і я в погордї в них.
27 Князі її в середині її, немов ті вовки, що здобич шматують, щоб розливати кров, щоб губити душі ради користи.27 Князі в неї, як вовки, що пожирають здобич; проливають кров, нищать душі, аби надбати зиску.27 її начальники посеред неї, по-вовчому роздирають здобич, проливають кров, гублять душі, щоб тільки наживитись.27 Його володарі посеред нього як вовки, що розхапують грабунок, щоб вилити кров, щоб надміром мати надмір.27 Князї його, наче хижі вовки, пориваючі здобичу свою, проливають кров, затрачують душі, щоб тілько придбати собі наживу.
28 А пророки її все замазують болотом, бачать марноту, і чарують собі неправдою, вони кажуть: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив...28 А пророки її все замазують багном, бачать пусте і пророкують їм лжу, кажучи: Так говорить Господь Бог, а насправді Господь не говорив.28 Пророки її замащують усе глиною зверху, бачать пусті видіння й віщують неправду, кажучи: Так говорить Господь Бог, - а Господь же не говорив того.28 І його пророки, що себе намазують, впадуть, які бачать марне, які чаклують брехню, які говорять: Так говорить Господь, і Господь не заговорив.28 Пророки ж його замазують усе глиною, вбачають пусте та віщують свої видумки, говорячи: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив того.
29 Народи Краю тиснуть утиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака гноблять, а чужинця тиснуть у безправ'ї...29 А в народі гноблять один одного, грабують і чинять утиски бідному і вбогому, і зайшлого пригнічують несправедливо.29 А то й прості люди гноблять, грабують, гнітять злиденного та бідного, знущаються над чужинцем без усякого права.29 Вони неправедно гнітять нарід землі і граблять грабунки, насилюють бідного й убогого і не поводяться праведно з приходьком.29 Прості люде пригнїтають одно одного, ограбують і тиснуть злиденного, а приходня придавлюють без усякого права.
30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов!30 Шукав Я в них чоловіка, котрий змурував би мура, і став переді Мною у проломі за цю землю, щоб Я не знищив її, але не знайшов.30 Я шукав між ними когонебудь, що вимурував би мур та став передо мною в проломині за цю землю, щоб я не погубив її, - та не знайшов.30 І Я шукав в них чоловіка, що живе праведно, і що стоїть перед моїм лицем досконало в часі землі, щоб до кінця її не вигубити, і Я не знайшов.30 І шукав я між ними такого, щоб поставив себе стїною, і став проти мене в проломинї за сесю землю, щоб я не погубив її, та не знайшов.
31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересердя Свого повигублював їх, їхню дорогу Я дав на їхню голову, каже Господь Бог...31 Тож виллю на них обурення Моє, вогнем люті Моєї винищу їх, поводження їхнє заверну їм на голову, говорить Господь Бог.31 Тоді я вилив на них мій гнів; і вогнем обурення мого я їх знищив. Я повернув на голову їм їхні переступи», - слово Господа Бога.31 І Я вилив на нього мій гнів в огні мого гніву, щоб викінчити. Їхні дороги Я дав на їхні голови, говорить Господь, Господь.31 Оце ж вилию на них досаду мою, огнем лютостї моєї вигублю їх, поступки їх поверну на голову їм, говорить Господь Бог.