1 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на филистимлян, перше як фараон побив Аззу. | 1 Слово Господа, яке було до пророка Єремії про филистимлян передніше, аніж фараон здобув Газу, | 1 Слово Господнє, що надійшло до пророка Єремії про філістимлян перш, ніж фараон ударив на Газу. | 1 Проти чужинців (Филистимлян). | 1 Слово Господнє, що надійшло до пророка Еремії про Филистіїв, перш нїж Фараон напав на Газу: |
2 Так говорить Господь: Ось підіймаються води із півночі, і стануть вони за потік заливний, і заллють вони землю та все, що на ній, місто й замешкалих в ньому, і буде кричати людина, і кожен мешканець землі заголосить... | 2 Так говорить Господь: Ось, уже ринуть води з півночі, і вчиняться потоками повені, і затоплять землю і все, що її виповнює, місто і городян у ньому; тоді заволають люди, і заридають усі мешканці країни. | 2 Так говорить Господь: «Уже ринуть води з півночі, немов розливний потік. І затопили землю з усім, що її наповнює, міста та їхніх мешканців. Люди кричать і лементують всі, що живуть у країні. | 2 Так говорить Господь: Ось води приходять з півночі і будуть рікою, що заливає, і залиє землю і її повноту, місто і тих, що в нім живуть. І закричать люди і закричать всі, що живуть на землі. | 2 Так говорить Господь: Вже ринуть води з півночі; прибувають, мов потік заливаючий, і затоплять землю з усїм, що на нїй, всяке місто з осадниками його; тодї закричать люде кругом, заридають усї, що живуть в країнї, |
3 Через гук тупотіння копит баских коней його, через гуркіт його колесниць, через скрип його кіл не звернулись батьки до синів, бо зомліли їм руки, | 3 Від грімкого тупотіння копит потужних коней його, від гуркоту колісниць його, від скрипіння коліс їхніх, батьки не озирнуться на дітей своїх, тому що руки у них помліють. | 3 Вчувши тропотіння копит їхніх дужих коней, гуркіт колісниць їхніх, скрипіння коліс їхніх, батьки не озираються більш на дітей, бо руки в них помліли. | 3 Від голосу його навали, від зброї його ніг і від трясіння його колісниць, звуку його коліс, не повернулися батьки до своїх синів через ослаблення їхніх рук | 3 Почувши гук та тупіт копит у сильних коней його, гуркіт колесниць його й скрипіт коліс його. Батьки й не зирнуть на малечу свою, помлїють бо руки в них |
4 бо настав це той день, щоб понищити всіх филистимлян, щоб Тиру й Сидонові вигубити помічну всяку рештку... Бо понищить Господь филистимлян, рештку острова Кафтора, | 4 Від того дня, котрий надійде вигубити усіх филистимлян, відібрати у Тира і Сидона всю решту помічників, бо Господь спустошить филистимлян, останок острова Кафтора. | 4 Настав бо день, щоб вигубити всіх філістимлян, щоб винищити всіх помічників, які в Тирі й Сидоні ще позоставались. Господь погубить філістимлян, останок острова Кафтора. | 4 в день, що приходить, щоб знищити всіх чужинців. І вигублю Тир і Сидон і всіх осталих їхніх союзників, бо Господь вигубить осталих з островів. | 4 Перед тим днем, що настане, щоб вигубити всїх Филистіїв; погубити й Тир і Сидон з усїма помічниками, що позоставались; бо Господь спустошить Филистіїв, останок острова Кафтора. |
5 шолудивою стане Азза, згине Ашкелон, решта долини їхньої... Як довго ти будеш нарізи робити собі у жалобі? | 5 Облисіла Газа, гине Ашкелон, останок долини їхньої. | 5 Газа облисіла, Аскалон онімів. Ашдод, останок анакіїв, докіль робитимеш собі нарізи? | 5 Приходить лисина на Ґазу, відкинений Аскалон і осталі Енакіма. Аж доки рубатимеш, | 5 Олисїла Газа, онїмів Аскалон і прочі долиняне. |
6 О мечу Господній, аж доки ти не заспокоїшся? Вернися до піхви своєї, заспокойся й замовкни! | 6 Допоки будеш нищити, о мечу Господній! Допоки ти не матимеш спокою? Повернися у піхви свої, вгамуйся і май спокій! | 6 О, мечу Господній! Докіль іще рубатимеш? Сховайся лишень у свою піхву! Перестань, погамуйся! | 6 мече Господний? Аж доки не замовкаєш? Повернися до твоєї піхви, спочинь і будь піднесений. | 6 Доки же, ти, мечу Господень, ще будеш рубати? Коли вдовольнишся? Заховайся в свою піхву, перестань-вгамуйся! |
7 Але як заспокоїться він, коли наказав йому це Сам Господь? До Ашкелону й до берегу моря, туди Він призначив його!... | 7 Але як тобі вгамуватися, коли Господь наказав супроти Ашкелону і супроти берега морського? Туди Він його спрямував. | 7 Та як йому вгамуватись, коли Господь дав йому наказ? На Аскалон і морське побережжя - на них він його призначив.» | 7 Як він спочине? І Господь йому заповів піднятися проти Аскалону і проти тих, що на побережжі, проти осталих. | 7 Та як тобі вгамуватись, коли Господь послав тебе з приказом проти Аскалону й побережжя морського? Туди ж він послав його! |