1 І зацарював цар Седекія, син Йосійїн, замість Конії, сина Єгоякимового, якого зробив царем Навуходоносор, цар вавилонський, в Юдиному краї. | 1 Замість Єхонії, сина Єгоякимового, зацарював Седекія, син Йосії, якого настановив царем юдейської землі Навуходоносор, цар вавилонський, в Юдиному краї, | 1 На місці Єхонії, сина Йоакима, царював Седекія, син Йосії, що його настановив Навуходоносор, цар вавилонський, царем над юдейською землею. | 1 І зацарював Седекія син Йосії замість Йоакіма, якого Навуходоносор поставив царем, щоб царював над Юдою. | 1 Намість Ехонїї Йоакименка царював Седекія Йосієнко, що його Навуходонозор, царь Вавилонський, настановив царем над землею Юдейською. |
2 Та не послухався ані він, ані його раби, ані народ Краю слів Господа, які Він говорив через пророка Єремію. | 2 Ні він, ні служники його, ні народ країни не підкорялися словам Господа, котрі Він говорив через Єремію пророка. | 2 Та ні він, ні слуги його, ні мешканці єрусалимські не слухалися слів, які Господь говорив через пророка Єремію. | 2 І не послухав він і його слуги і нарід землі господні слова, які Він сказав рукою Єремії. | 2 Та нї він, нї слуги його, нї осадники країни не слухали слів, що Господь говорив через пророка Еремію. |
3 І послав цар Седекія Єгухала, сина Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії, говорячи: Помолися за нас до Господа, Бога нашого! | 3 Цар Седекія послав Єгухала, сина Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії сказати: Помолися за нас Господові, Богові нашому. | 3 І послав цар Седекія Юхала, сина Шелемії, та священика Софонію, сина Маасеї, до пророка Єремії, аби йому сказали: «Помолись за нас до Господа, Бога нашого.» | 3 І післав цар Седекія Йоахала сина Селемія і Софонію сина Маасея священика до Єремії, кажучи: Помолися за нас до Господа. | 3 І послав царь Седекія Елухала Селемієнка та сьвященника Софонїю Маасеєнка до пророка Еремії, щоб йому сказали: Благай за нас Господа, Бога нашого. |
4 А Єремія тоді ще вільно ходив серед народу, бо не дали його ще до в'язниці. | 4 Єремія тоді ще вільно входив і виходив серед народу, тому що не вкинули його на той час до в'язниці. | 4 Єремія ходив іще на волі серед народу, не був ще ув'язнений у тюрмі. | 4 І Єремія прийшов і пройшов через середину міста, і не дали його до дому сторожі. | 4 Еремія ходив іще тодї по волї серед люду, бо його ще не посаджено в темницю. |
5 А фараонове військо вийшло з Єгипту. І почули вістку про них халдеї, що облягали Єрусалим, і відійшли від Єрусалиму. | 5 А тим часом військо фараонове виступило з Єгипту, і халдеї, що облягали Єрусалим, почувши звістку про те, відступили од Єрусалиму. | 5 Тим часом фараонове військо вирушило з Єгипту, і халдеї, які облягали Єрусалим, довідавшись про те, відступили від Єрусалиму. | 5 І сила Фараона вийшла з Єгипту і почули халдеї чутку про них і відійшли від Єрусалиму. | 5 Тим часом військо Фараонове вирушило з Египту, а Халдеї, що облягали Ерусалим, довідавшись про те, відступили від Ерусалиму. |
6 І було слово Господнє до пророка Єремії, говорячи: | 6 І було слово Господнє до Єремії пророка: | 6 І надійшло таке слово Господнє до пророка Єремії: | 6 І до Єремії було господне слово, кажучи: | 6 І надійшло слово Господнє до пророка Еремії таке: |
7 Так промовив Господь, Бог Ізраїлів: Так скажете до Юдиного царя, що послав вас до мене поспитати мене: Ось фараонове військо, що вийшло вам на поміч, вернеться до свого краю, до Єгипту. | 7 Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Отак скажіть цареві юдейському, який послав вас до Мене запитати в Мене: Ось військо фараонове, котре йшло вам на допомогу, повернеться до краю свого, до Єгипту; | 7 «Так каже Господь, Бог Ізраїля: Ось як скажіть юдейському цареві, що послав вас до менеспитати: Фараонове військо, що вирушило вам на підмогу, повернеться назад у Єгипет, у свою землю, | 7 Так сказав Господь: Так скажеш до царя Юди, що післав до тебе, щоб Мене шукати: Ось сила Фараона, що вийшла вам на поміч, повернеться до єгипетскої землі, | 7 Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Ось як скажіть цареві Юдейському, що послав вас до мене поспитати: - Військо Фараонове, що двинуло вам на підмогу, вернеться зараз у Египет, у свою землю, |
8 А халдеї знову вернуться, і будуть воювати з цим містом, і здобудуть його, та й спалять його огнем. | 8 А халдеї знову повернуться і будуть воювати супроти цього міста, і захоплять його, і спалять його вогнем. | 8 а халдеї прибудуть знов, щоб воювати проти цього міста; вони здобудуть його й спалять. | 8 і самі халдеї повернуться і воюватимуть проти цього міста і його захоплять і спалять його огнем. | 8 А Халдеї вернуться знов, щоб сей город облягти; вони й опанують його й пустять на пожар. |
9 Так говорить Господь: Не обманюйте своїх душ, говорячи: Халдеї конче підуть від нас, бо не підуть вони. | 9 Так говорить Господь: Не обманюйте себе, кажучи: Неодмінно відійдуть од нас халдеї; бо вони не відійдуть. | 9 Так каже Господь: Не оманюйте самих себе, думаючи: Халдеї напевно відійдуть від нас, - бо вони не відійдуть. | 9 Бо так сказав Господь: Не підповідайте вашим душам, кажучи: Відходячи відійдуть від нас халдеї, бо вони не відійдуть. | 9 Ще ж так говорить Господь: Не зводїте самі себе, думаючи: Халдеї конче відійдуть од нас, бо вони не відійдуть; |
10 Бо якщо б ви побили все халдейське військо, що з вами воює, а з них залишилися б тільки ранені, то встане кожен із намету свого, і спалять це місто огнем... | 10 Якби ви навіть розгромили все військо халдеїв, що воюють супроти вас, і залишилися б у них лише поранені, то підвелися б також поранені, кожний з шатра свого, і спалили б місто це вогнем. | 10 Навіть якби ви побили все халдейське військо, що проти вас воює, так, що у них зостались би тільки поранені, то й ті поставали б, кожен із свого намету, та й спалили б це місто.» | 10 І якщо побєте всю силу халдеїв, що воюють проти вас, і остануться деякі пробиті, кожний на свому місці, вони встануть і огнем спалять це місто. | 10 А коли б і все військо Халдейське, що вас воює, ви побили, та й зостались би у них лиш самі ранені, так і ті повставали б, кожен із свого намету, та й пустили б сей город на пожар. |
11 І сталося, коли халдейське військо відступило від Єрусалиму перед фараоновим військом, | 11 У той час, як військо халдейське відступило од Єрусалиму з причини військ фараонових, | 11 Тим часом, як халдейське військо відступило від Єрусалиму перед фараоновим військом, | 11 І сталося, що коли пішла халдейська сила від Єрусалиму через лице сили Фараона, | 11 Між тим, як військо Халдейське через наступ Фараонової військової потуги одступило від Ерусалиму, |
12 то вийшов Єремія з Єрусалиму, щоб піти до Веніяминового краю, і щоб сховатися там серед народу. | 12 Єремія вийшов з Єрусалиму, аби піти до Веніяминового краю, переховатись там від народу. | 12 Єремія покинув Єрусалим і пішов у Веніяминову землю, щоб розділити там спадщину у своїй родині. | 12 вийшов Єремія з Єрусалиму, щоб піти до землі Веніямина, щоб купити там (посілість) посеред народу. | 12 Покинув Еремія Ерусалим і подався в землю Беняминову, щоб там схоронитись між людом. |
13 Та коли він був біля Веніяминової брами, то був там начальник сторожі, а ім'я йому Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїного. І схопив він пророка Єремію, говорячи: Ти переходиш до халдеїв! | 13 Та коли він був у брамі Веніяминовій, старший сторожі, який там був, на ім'я Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїного, схопив Єремію пророка і сказав: Ти хочеш перекинутися до халдеїв? | 13 Як же дійшов до Веніяминової брами, то вартовий Ірія, син Шелестії, сина Хананії, зупинив пророка Єремію, кажучи: «Ти хочеш перейти до халдеїв.» | 13 І він був у брамі Веніямина, і там чоловік у якого він спочивав, Саруя син Селемія, сина Ананія, і він схопив Єремію кажучи: Ти втікаєш до халдеїв. | 13 Як же дойшов до Беняминової брами, старший сторож, на імя Іреїя Селемієнко, сина Аннїїного, з'упинив пророка Еремію, кажучи: Ти хочеш перекинутись до Халдеїв? |
14 А Єремія відказав: Неправда, я не переходжу до халдеїв! Та не послухав той його; і схопив Їрійя Єремію, і попровадив його до зверхників. | 14 Єремія сказав: Це – неправда! Я не хочу перекинутися до халдеїв. Але він не послухав його, і забрав Їрійя Єремію і привів його до князів. | 14 Єремія ж мовив: «Неправда! Не хочу я переходити до халдеїв.» Та Ірія не зважав на те, взяв Єремію й привів до князів. | 14 І він сказав: Брехня. Я не втікаю до халдеїв. І він його не послухав і Саруя схопив Єремію і ввів його до володарів. | 14 Еремія ж сказав: Се неправда, не хочу я перебігати до Халдеїв. Та сей не вважав на те, і взяв Іреїя Еремію та й повів до князїв. |
15 І розгнівалися зверхники на Єремію, і побили його, та й віддали його до в'язниці в домі писаря Єгонатана, бо його зробили за в'язничний дім. | 15 Князі розгнівалися на Єремію і били його, і замкнули його до тюрми, в домі писаря Єгонатана, тому що вчинили його в'язницею. | 15 Князі ж, люті на Єремію, заходились його бити ще й посадили в тюрму, в будинкові писаря Йонатана, з якого зроблено тюрму. | 15 І володарі огірчилися на Єремію і побили його і відіслали його до дому Йонатана писаря, бо цей зробили домом сторожі. | 15 І запалали князї гнївом на Еремію, побили його та й посадили в темницю, в будинку в писаря Йонатана, що його обернено на темницю. |
16 І зійшов Єремія до темничної ями та до підвалу, і сидів там Єремія багато днів... | 16 Коли Єремія зайшов до підвалу в'язниці, то пробув там багато днів, – | 16 Так Єремія зійшов у землище під склепіння та й відсидів там багато днів. | 16 І прийшов Єремія до дому ями і до херет і сидів там багато днів. | 16 Еремія зступив у темничну яму й пересидїв там багато днїв. |
17 І послав цар Седекія, і взяв його. І спитав його цар у своїм домі таємно й сказав: Чи є слово від Господа? І Єремія відказав: Є. І далі сказав: Ти будеш відданий в руку вавилонського царя... | 17 Цар Седекія послав за ним, і привели його; і запитав його цар в домі своєму таємно, і сказав: Чи немає слова від Господа? Єремія сказав: Є, і сказав: Тебе передадуть у руки царя вавилонського. | 17 Утім цар Седекія послав його взяти звідти. І потай від усіх спитав його цар у своїм палаці: «Чи нема якогось слова від Господа?» Єремія ж відказав: «Є, - і додав: Ти потрапиш у руки вавилонському цареві.» | 17 І післав Седекія і покликав його, і запитав його цар потайки, щоб сказав чи є слово від Господа, і той сказав: Є. Ти будеш виданий в руки царя Вавилону. | 17 Царь же Седекія послав узяти його звідти. І спитав його царь у своїх палатах потай усїх, і промовив: Чи нема якого слова од Господа? Еремія відказав: Є, і додав: Подасть він тебе на поталу цареві Вавилонському. |
18 І сказав Єремія до царя Седекії: Що я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому народові, що ви віддали мене до в'язниці? | 18 І сказав Єремія цареві Седекії: Чим же я згрішив перед тобою і перед служниками твоїми, і перед народом оцим, що ви кинули мене до в'язниці? | 18 І сказав іще Єремія цареві Седекії: «Чим провинивсь я перед тобою, перед твоїми слугами й перед оцим народом, що ви мене в тюрму вкинули? | 18 І сказав Єремія цареві: Чим я зневажив тебе і твоїх рабів і цей нарід, що ти дав мене до дому сторожі? | 18 І сказав іще Еремія цареві: Чим провинив я тобі й слугам твоїм і сьому людові, що ви мене засадили в тюрму? |
19 І де ваші пророки, що вам пророкували, говорячи: Цар вавилонський не прийде на вас та на Край цей? | 19 І де ваші пророки, котрі пророкували вам, кажучи: Цар вавилонський не піде супроти нас і супроти землі цієї? | 19 Де ж тепер ваші пророки, що вам пророкували: цар вавилонський, мовляв, не прийде на вас і на цю країну? | 19 І де є ваші пророки, що пророкували вам, кажучи, що: Не прийде цар Вавилону на цю землю? | 19 Та й де тепер ваші пророки, що вам пророкували та договорювали: Царь Вавилонський не прийде на вас і на сю країну? |
20 А тепер послухай, пане мій царю: хай упаде моє благання перед обличчя твоє, і не вертай мене до дому писаря Єгонатана, щоб не помер я там!... | 20 І нині послухай, володарю мій царю, нехай упаде благання моє перед обличчям твоїм; не повертай мене до оселі писаря Єгонатана, щоб мені там не померти. | 20 Тож вислухай мене, мій владико й царю: нехай моє благання дійде до тебе! Не повертай мене в будинок писаря Йонатана, щоб мені там життя не позбутись.» | 20 І тепер, пане царю, хай моє милосердя впаде перед твоїм лицем, і чому мене повертаєш до дому писаря Йонатана, і чи я там не помру? | 20 Тепер же вислухай мене, мій добродїю й царю: нехай моє благаннє дійде до твого слуху; не вертай мене в будинок писаря Йонатана, щоб менї там не вмерти. |
21 І наказав цар Седекія, й Єремію вмістили в подвір'ї в'язниці, і давали йому буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не скінчився ввесь хліб у місті. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці. | 21 І наказав цар Седекія, щоб замкнули Єремію на подвір'ї вартівні і давали йому по кусневі хліба щодень, з вулиці пекарів, аж доки не вичерпався увесь хліб у місті. Отак залишився Єремія на подвір'ї вартівні. | 21 Тоді цар Седекія звелів ув'язнити Єремію в тюремнім дворі й давати йому з Пекарської вулиці по буханцеві хліба на день, аж поки не вийшов увесь хліб у місті. Так перебував Єремія в тюремному дворі. | 21 І цар приказав і вкинули його до двору сторожі і давали йому один хліб на день з місця де печуть, аж доки не забракли хліби в місті, і Єремія сидів в дворі сторожі. | 21 І поведено тодї Еремію, по повелїнню царя Седекії, у вартовий двір у неволю, й давано йому по буханцеві хлїба на день із пекарської улицї, покіль не поїдено ввесь хлїб у городї. І так пробував Еремія в вартовому дворі. |