1 Так промовив до мене Господь: Іди й купи собі льняного пояса, і підпережи ним свої стегна, але в воду не клади його.1 Так сказав мені Господь: Піди, купи собі лляного пояса і поклади його на крижі твої, але у воду не клади його.1 І так сказав мені Господь: «Іди, купи собі льняний пояс і підпережи ним собі крижі, та в воду не клади його.»1 Так говорить Господь: Ходи і придбай собі льняний пояс і поклади на твої бедра, і він у воду не ввійде.1 Так сказав менї Господь: Ійди, купи собі льняного пояса й підпережи ним чересла твої, та в воду не клади його.
2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підперезав свої стегна.2 І я купив пояса, за словом Господнім, і поклав його на крижі мої.2 І купив я пояс, як заповів Господь, і підперезав собі крижі.2 І я придбав пояс за господним словом і я підперезався по моїх бедрах.2 І купив я пояс, як заповідав Господь, і підперезав стан мій.
3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:3 І було до мене слово Господнє вдруге, і сказано: 3 І надійшло слово Господнє до мене вдруге: 3 І було господне слово до мене кажучи: 3 Тодї надійшло до мене слово Господнє вдруге, й сказано так:
4 Візьми того пояса, якого купив, що на стегнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщілині скелі.4 Візьми пояса, котрого ти купив, котрий на крижах твоїх, і підведися, піди до Єфрату і сховай його там, у щілині скелі.4 «Візьми пояс, що купив єси, що на крижах у тебе, встань та й піди на Ефрат і сховай його там у щілині в скелі.»4 Візьми пояс, що на твоїх бедрах і встань і йди до Евфрату і сховай його там в розколині каменя.4 Возьми пояса, що купив його, та що на череслах твоїх, подайся на Евфрат та й сховай його там в щілинї в скелї.
5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.5 І пішов я, сховав його біля Єфрату, як звелів мені Господь.5 Пішов я та й сховав його на Ефраті, як заповідав мені Господь.5 І я його сховав в Евфраті, так як мені заповів Господь.5 І пійшов я та й сховав його на Евфратї, як заповідав Господь.
6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там.6 Із плином часу, як минуло багато днів, сказав мені Господь: Підведися, піди до Єфрату і візьми звідти пояса, котрого Я наказав тобі сховати.6 Як же уплило чимало часу, сказав мені Господь: «Піди на Ефрат і візьми звідти пояс, що я заповідав тобі сховати там.»6 І сталося, що по численних днях сказав до мене Господь: Встань, іди до Евфрату, і візьми звідти пояс, який Я тобі заповів там сховати.6 Як же вплило немало часу, сказав до мене Господь: Пійди на Евфрат і возьми звідти пояса, що я заповідав тобі сховати там.
7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, аж ось той пояс нездатний!7 І прийшов я до Єфрату, викопав і дістав пояса з того місця, де сховав його, і ось – пояс виявився зіпсованим, і для жодної справи непридатним.7 Пішов я на Ефрат, розшукав і взяв пояс з того місця, де його сховав був, і ось - пояс зогнив і став непридатним.7 І я пішов до ріки Евфрату і я викопав і взяв пояс з місця, де я його там сховав, і ось він був зігнилий, який ні на що не придатний.7 І пійшов я на Евфрат, викопав і взяв пояс із того місця, де сховав, і ось, дивись - пояс з'огнив і став нїдочого.
8 І було мені слово Господнє, говорячи:8 І було до мене слово Господнє: 8 І надійшло до мене таке слово Господнє: 8 І було до мене господнє слово, кажучи: 8 І надійшло до мене слово Господнє таке:
9 Так говорить Господь: Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,9 Так говорить Господь: Отак Я знищу гординю Юди і велику пихатість Єрусалиму.9 «Так говорить Господь: Отак я знищу гординю Юди й велику гординю Єрусалиму.9 Так говорить Господь: Так знищу гордість Юди і гордість Єрусалиму,9 Так говорить Господь: Оттак ізнївечу я гординю Юдину й велику гординю Ерусалимову.
10 цього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, до нічого нездатний!...10 Цей недобрий народ, котрий не бажає чути слів Моїх, живе за впертістю серця свого і ходить слідом інших богів, аби служити їм і поклонятися їм, стане, як цей пояс, котрий непридатний для жодної справи.10 Цей злий народ, що не хоче слухати моїх слів, що ходить за своїм запеклим серцем і біжить слідом за іншими богами, щоб їм служити й перед ними ниць припадати, стане таким, як цей пояс, ні до чого не придатний.10 це горде місто, тих, що не бажають послухатися моїх слів, і що пішли за чужими богами, щоб їм послужити і їм поклонитися, і будуть так як цей пояс, який ні на що не придатний.10 Сї негідні люде, що нехтують слухати слова мого, що ходять своєю волею по своїй дорозї слїдом за иншими богами, щоб їм служити й перед ними ниць припадати, вони стануть такими, як сей пояс, нїдочого не придатен.
11 Бо як прилягає цей пояс до стегон чоловіка, так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, говорить Господь, щоб стали народом Мені і йменням, і хвалою та пишнотою, та вони не послухались!11 Бо, як пояс близенько лежить до крижів людини, так Я наблизив до Себе увесь дім Ізраїлів і увесь дім Юдин, говорить Господь, щоб вони були Моїм народом і Моєю славою, хвалою і прикрасою; але вони не підкорилися.11 Бо як пояс прилягає чоловікові до стану, так я пригорнув до себе ввесь дім Ізраїля і дім Юди, - слово Господнє, - щоб вони були моїм народом і славою моєю, і хвалою моєю, і окрасою моєю; та вони не послухалися.11 Бо так як пояс пристає до бедр людини, так Я до себе приставив дім Ізраїля і ввесь дім Юди, щоб був мені славним народом і на похвалу і на славу, і вони мене не послухалися.11 Бо, як пояс прилягає до чересел чоловікові, так я пригорнув був до себе ввесь дом Ізраїля і ввесь дом Юдин, говорить Господь, щоб вони були моїми людьми й славою моєю й хвалою та окрасою моєю; та не послухали вони.
12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдюк вином наповняється. І відкажуть тобі: Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдюк вином наповняється?12 Тому скажи їм оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Усілякий міх на вино виповнюється вином. Вони скажуть тобі: хіба ми не знаємо, що всілякий міх виповнюється вином?12 Оце ж промов до них це слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Кожний глечик наповниться вином. Коли ж тобі відкажуть: Хіба ж ми не знаємо, що кожний глечик наповнюють вином? -12 І скажеш до цього народу: Всякий бурдюк наповниться вином. І буде коли скажуть до тебе: Чи знаючи взнаємо, що всякий бурдюк наповниться вином?12 Оце ж промов до них се слово: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Усякий скіряний міх сповнюють вином. Коли ж тобі відкажуть: Хиба ж ми не знаємо, що всяку кінву та сповняють вином?
13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось наповню Я п'янством усіх мешканців Краю цього, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму.13 А ти скажеш їм: Так говорить Господь: Ось Я виповню вином до сп'яніння усіх мешканців цієї землі і царів, що сидять на престолі Давидовім, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму.13 ти їм скажеш: Так говорить Господь: Ось я сповню вином аж до перепою всіх мешканців цієї землі і царів, що сидять на Давидовім престолі, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму;13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось Я опянінням наповню тих, що живуть в цій землі і їхніх царів, що сидять на його престолі, синів Давида, і священиків і пророків і Юду і всіх, що живуть в Єрусалимі,13 Тодї скажи їм: Так говорить Господь: Ось я сповню аж до перепою вином усїх осадників сієї землї й царів, що, яко наслїдники Давидові, седять на престолах, і сьвященників і пророків та й усїх осадників Ерусалимських,
14 І розіб'ю їх одного об одного, разом батьків та синів, говорить Господь, Не змилуюся, і не змилосерджусь, і не пожалію, щоб їх не понищити!14 І розіб'ю їх одного об одного, і батьків і синів разом, говорить Господь; не пожалію і не помилую, і не завагаюся винищити їх.14 і порозбиваю одного об одного, батьків і синів укупі, - слово Господнє! Не помилую, не змилосерджусь і не пожалую - геть вигублю їх.»14 і розсію їх чоловіка і його брата і їхніх батьків і їхніх синів в ньому. Не милуватиму, говорить Господь, і не пощаджу і не помилую від їхнього знищення.14 І порозбиваю одного об одного, отцїв і синів укупі, говорить Господь, - нїякої пільги нї милосердя не буде їм, і не пожалую вигубити їх.
15 Послухайте ви та візьміть до ушей, не вивищуйтеся, бо Господь це сказав!15 Слухайте і завважуйте; не будьте пихатими, бо Господь говорить;15 Слухайте й уважайте та не зносьтеся гордо, бо це Господь говорить.15 Послухайте і сприйміть ухом і не підносіться, бо Господь промовив.15 Оце ж слухайте й уважайте, не несїтесь гордо, бо се Господь говорить.
16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він темно, і поки на темних горах не спіткнуться вам ноги! І будете ви сподіватися світла, а Він зробить це темрявою та вчинить імлою...16 Прославте Господа, Бога вашого, доки Він ще не навів пітьми, і доки ще ноги ваші не спотикаються у горах мороку; тоді ви будете наджидати світла, а Він учинить його тінню смерти і вчинить пітьмою.16 Воздайте Господеві, Богові вашому, за його величчю, заки ще не стемніло й заки ще ноги ваші не спотикаються по горах у сутінку. Ви чекаєте світла, та він його на тьму оберне, темряву з нього вчинить.16 Дайте славу вашому Господеві Богові заки потемніє і заки зашпортаються ваші ноги на темних горах і очікуватимете світло і там тінь смерті, і будуть покладені в темряву.16 Оддайте славу Господеві, Богу вашому, доки ще не навів темряви й докіль іще ноги ваші не спотикаються по горах в памороцї.
17 А коли ви цього не послухаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої гордости, й око моє проливатиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнє займуть у полон!...17 А якщо ви не підкоритеся цьому, то душа моя буде оплакувати в утаємничених місцях гординю вашу, буде плакати гірко, і очі мої будуть виливатися в сльозах; тому що череду Господню відведуть у полон.17 Коли ж не послухаєте цього, душа моя потай оплакуватиме гординю вашу; вона буде плакати гірко, очі мої у сльозах розпливуться, бо займуть у полон стадо Господнє.17 Якщо не послухаєте, скрито плакатиме ваша душа від лиця гордости, і ваші очі виведуть слези, бо господне стадо побите.17 Коли ж сього не послухаєте, то душа моя буде по безлюдних місцях оплакувати гординю вашу; гірко плакати ме, очі мої будуть розпливатись в сльозах, бо займуть у полонь стадо Господнє.
18 Скажіть до царя й до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!18 Скажи цареві й цариці: Упокортеся, сядьте якомога нижче, бо упав з голови вашої вінець слави вашої.18 Промовте до царя й до цариці: «Сядьте низенько, бо впав з голови вашої вінець вашої слави.18 Скажіть цареві і володарям: Впокоріться і сядьте, бо з вашої голови забрано вінець вашої слави.18 Промов до царя й до царицї: Впокорітеся, сядьте низько, бо впаде з вашої голови вінець вашої слави.
19 Південні міста позамикані будуть, і не буде, хто б їх відчинив, вигнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілком!19 Південні міста замкнені, і нікому відчинити їх; Юда увесь став бранцем, повели в полон усього цілком.19 Міста на півдні позамикані, й нікому їх відчинити. Увесь Юда пішов на вигнання, - вигнання цілковите.»19 Міста, що на півдні, замкнені, і не було хто відкрив би. Юда відселений, довершили повне відселення.19 Міста полуденньої країни позачинюються й нїкому їх відчиняти; одведуть усього Юду в полонь, одведуть у неволю що до одного.
20 Зведіть ваші очі, й побачте отих, що приходять із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоєї?20 Підведіть очі ваші і подивіться на тих, що простують з півночі: де череда, котру тобі було дано, пречудова череда твоя?20 Зведи, Єрусалиме, твої очі й подивися на тих, що йдуть із півночі. Де стадо, що було тобі віддане, ті пишні твої вівці?20 Підніми твої очі, Єрусалиме, і поглянь та тих, що йдуть з півночі. Де є стадо, яке тобі було дане, вівці твоєї слави?20 Здійміте ваші очі й подивітесь на тих, що йдуть із півночі: де стадо, що тобі (Сионе) було віддане - те пишне стадо твоє?
21 Що ти скажеш, о дочко Сіону, як Він над тобою панами поставить отих, яких ти навчила була за довірених бути, чи ж муки не схоплять тебе, немов ту породіллю?21 Що скажеш, [донько Сіону], коли Він провідає тебе? Ти сама привчила їх головувати над тобою; чи не охопить тебе біль, як жінку-породіллю?21 Що скажеш, як настановить старшувати над тобою твоїх коханців, яких ти сама принадила до себе? Чи не схоплять тебе болі, як жінку, що породжує?21 Що скажеш, коли навідаються до тебе? І ти їх навчив наук проти себе на володіння. Чи не переслідуватимуть тебе болі, так як жінку, що родить?21 Що скажеш, дочко Сионова, як Бог навідаєсь до тебе? Ти ж сама принадила їх до себе, щоб старшували над тобою; чи не схоплять же болестї тебе, як породїлю?
22 коли ж скажеш у серці своєму: Чому такі речі спіткали мене? за численні провини твої відкриті подолки твої, оголені ноги твої силоміць!22 І якщо скажеш в серці твоєму: За що запопало мене таке? – За безліч злочинів твоїх відкритий поділ у тебе, оголені п'яти твої.22 І коли скажеш у твоєму серці: За що мені таке судилось? - за превелику твою беззаконність піднято тобі поли та оголено твої ноги.22 І якщо скажеш в твоїм серці: Чому це мене зустріло? Через множество твоєї неправедності відкрито твої задні (часті), щоб зробити приклад з твоїх стіп.22 І коли скажеш у серцї твойму: `За що менї таке судилось?` так знай, що се за велику беззаконність твою піднято спідницю твою, та обнажено ноги твої.
23 Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!23 Чи може чорношкірий перемінити свою шкіру і барс – плями свої? Отак і ви – чи можете чинити добро, якщо звикли чинити лихе?23 Хіба може чорношкірий перемінити свою шкіру або леопард -плями свої? Отак і ви, - чи зможете добро чинити, звикши зло робити?23 Чи етіопець змінить свою скіру і леопард свої плями? І чи ви зможете робити добро навчившись злого?23 Хиба Мурин зможе перемінити скіру свою, або пард - пятна свої? так і ви - чи зможете чинити добре, звикши ледаче робити?
24 Тому розпорошу їх, мов ту полову, що з вітром з пустині летить:24 Тому розвію їх, як порох, що його розносить вітер пустелі.24 «Я їх порозвіваю, мов полову, що її розвіває вітер із пустині.24 І Я їх розсіяв як полову, що несена вітром в пустиню.24 Тим то я порозвіваю їх, мов порох, розвіваний пустиннїм вітром.
25 Оце жеребок твій, це уділ, який Я відміряв тобі, говорить Господь, бо забула Мене та надіялася на неправду!25 Ось жереб твій, відміряна тобі від Мене частка, говорить Господь, тому що ти забула Мене і сподівалася на брехню.25 Такий твій жереб, частка, призначена тобі від мене, - слово Господнє - бо ти мене забула й звірилась на неправду.25 Так твоє насліддя і часть вашого непослуху мені, говорить Господь, так як ти забув про Мене і ти повірив в брехні.25 Оце ж пай твій, дїлениця твоя від мене, говорить Господь, за те, що забула мене єси та й знадїялась на лож.
26 І закочу теж подолки твої над обличчя твоє, і покажеться ганьба твоя:26 За те підніметься поділ твій на обличчя твоє, щоб відкрилося сороміцьке твоє.26 Я ж сам закину твою нижню одіж на твоє обличчя, що й сором твій буде видно.26 І Я відкрию тебе ззаду перед твоїм лицем, і побачиться твоє нечестя26 За се підіймуть спідницю твою аж на лице тобі, щоб виден був сором твій.
27 твої перелюбства й іржання твої, сором блуду твого на полі на пагірках, Я бачив гидоти твої... Горе тобі, Єрусалиме, що не очистишся! Доки ж іще?27 Бачив Я перелюб твій і невпинну хіть твою, твою гидоту і твою мерзоту на пагорбах у полі. Горе тобі, Єрусалиме! Ти й після цього не очистишся. А доки?27 Твої перелюби, твоє яріння, твоя зухвала розпуста! По пагорбах і в полі бачив я твої гидоти. Горе тобі, Єрусалиме! Очиститись не хочеш. Докіль ще будеш зволікати?»27 і твоє чужоложство і твоє іржання і відчуження твоєї розпусти. Я побачив твої гидоти на горбах і в полях. Горе тобі, Єрусалиме, бо ти не очистився для Мене, як довго ще?27 Бачив я перелюбки твої й гидкі бажання твої, твій розпуст без сорома, по горбах у полі. Горе тобі, Ерусалиме! ти не очистишся й потім. Докіль же сього буде?