1 І промовив до мене Господь: Візьми собі велику таблицю, і напиши на ній людським письмом: Квапиться здобич, скорий грабіж.1 І сказав мені Господь: Візьми собі великий сувій і накресли на ньому людським письмом: `Магер-Шелал-Хаш-Баз!`;1 Господь сказав мені: «Візьми велику таблицю й напиши на ній розбірливим письмом: „Магер - Шалал-Хаш-Баз!1 І сказав до мене Господь: Візьми собі нову велику книгу і напиши на ній людською ручкою: Швидко зробити грабунок здобичі. Бо настає.1 І рече до мене Господь: Возьми великий звиток та й напиши на йому розборчиво письмом людським: `Квапся луп здирати, бери хутко користь.`
2 І взяв я за свідків собі свідків вірних, священика Урію та Захарія, Єверехіїного сина.2 І взяв я собі надійних свідків: Урію священика і Захарію, сина Єверехії.2 Візьми мені надійних свідків: священика Урію та Захарію, сина Єверехії.»2 І свідками мені зроби вірних людей, Урію і Захарію сина Варахія.2 І взяв я надїйних сьвідків: сьвященника Урію та Захарію, сина Барахіїного, -
3 І зблизився я до пророчиці, і вона зачала, і породила сина. Господь же до мене промовив: Назви ім'я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж.3 І ввійшов я до пророчиці, і вона завагітніла й породила сина. І сказав мені Господь: Назви його Магер-Шелал-Хаш-Баз.3 І приступив я до пророчиці, і вона завагітніла й породила сина. І сказав мені Господь: «Назви його Магер-Шалал-Хаш-Баз!3 І я приступив до пророчиці, і вона зачала в лоні і породила сина. І Господь мені сказав: Назви його імя: Швидко ограби, швидко захопи.3 І приступив я до пророкинї, й завагонїла вона й вродила сина. І сказав менї Господь: Дай йому імя: `квапся луп здирати, бери хутко користь`;
4 Бо поки юнак той умітиме кликати Батьку мій, та: Мамо моя, понесеться багатство Дамаску та здобич Самарії перед обличчя царя асирійського.4 Тому що раніше, аніж дитя навчиться вимовляти: Батьку мій, чи, мамо моя, багатства Дамаску і здобич самарійську понесуть перед царем асирійським.4 Перше, бо ніж хлоп'я навчиться вимовляти `тату` й `мамо`, понесуть скарби Дамаску й луп Самарії перед царем асирійським.»4 Томущо скорше ніж дитина впізнає як назвати батька чи матір, візьме силу Дамаску і добич Самарії перед царем Ассирійців.4 Перше бо, нїж хлопя з'уміє вимовити `тату й мамо`, заберуть скарби Дамаску й луп із Самариї перед царем Ассирийським.
5 І Господь ще далі говорив до мене й казав:5 І продовжував Господь говорити до мене, і сказав: 5 І заговорив Господь знову до мене, кажучи: 5 І Господь додав мені ще говорити: 5 І говорив дальше до мене Господь;
6 За те, що народ цей знехтував воду Сілоамську, яка тихо пливе, і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним,6 За те, що сей народ нехтує водами Сілоама, що тихо линуть, і захоплюється Реціном та сином Ремалії,6 «За те, що цей народ нізащо вважає тихі Шілоах-води і тремтить перед Реціном та сином Ремалії,6 Томущо цей нарід не забажав води Сілоаму, що приходить тихо, але бажає мати Раасона і сина Ромелія царем над вами,6 За те, що сей люд нїзащо собі має тихі води Силоамські та вподобав собі Резина й Ремалїєнка,
7 то тому ось Господь піднесе на них воду ріки, сильну й велику, царя асирійського та всю славу його. І підійметься вона понад усі свої річища, і піде понад усі береги свої.7 Наведе на нього Господь води ріки бурхливі і глибокі – царя асирійського з усією славою його; підніметься вона у всіх протоках своїх, і вийде із усіх берегів своїх;7 нашле Господь на нього могутні й великі води ріки; вона прибуде в усіх своїх руслах і виступить з усіх своїх берегів;7 через це ось наводить Господь на вас воду сильної і великої ріки, царя Ассирійців і його славу, і піде на всяку вашу долину і перейде по всякім вашім мурі7 Нашле на його Господь води ріки великої й бурливої, нашле царя Ассирийського й всю його силу, й прибуде вона в усїх руслах своїх і виступить із усїх берегів своїх;
8 І перейде по Юді вона, заллє та затопить, аж до шиї досягне, і розтягне вона свої крила на всю широчінь твого краю, о Еммануїле!8 І рине по Юдеї, затопить її, і високо здійметься, сягне шиї, і розкинуті крила її будуть сягати всієї ширини землі Твоєї, Еммануїле!8 вона заллє Юдею, затопить, пройде через неї і сягатиме по саму шию, а розпростерті її крила вкриють усю ширину землі твоєї, Еммануїле!8 і забере з Юдеї людину, яка зможе підняти голову, чи спроможна щось довершити, і його табір буде наче такий, щоб заповнити широту твоєї країни. З нами Бог.8 І розпливесь по Юдеї, підіймаючись що-раз висше, й сягати ме аж по шию; й розпростерті крила його сягати муть через усю ширину землї твоєї, Еммануїле.
9 Озлобляйтесь народи, й збентежені будете, почуй, уся земле далека! Озбройтесь, і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете!9 Ворогуйте, народи, й тремтіть, і зважайте всі віддалені землі! Озброюйтеся, але й тремтіть; озброюйтеся, але й тремтіть!9 Знайте ж, народи, та тремтіть! Вважайте, всі далекі землі! Озбройтесь та тремтіть! Озбройтесь та тремтіть!9 Знайте народи і підкоряйтеся, почуйте аж до кінців землі, сильні підкоряйтеся. Бо якщо знову станете сильними, знову будете підкорені.9 Ворогуйте собі, народи, та тремтїть; вважайте, всї далекі землї! В'оружуйтесь, та тремтїть; заперізуйтесь до бою, але дрожіть!
10 Радьте раду і буде вона поруйнована, слово кажіть і не збудеться, бо з нами Бог!10 Задумуйте заміри, але вони зруйнуються; кажіть слово, але воно не справдиться: бо з нами Бог!10 Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог!»10 І Господь розкине ту раду, яку врадите, і слово, яке лиш скажете, не останеться в вас, бо з нами Господь Бог.10 Складайте задуми, та вони в нїщо обернуться; виповідайте їх словом, та воно не збудесь, бо се - з нами Бог!
11 Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:11 Бо так говорив мені Господь і [тримав на] мені руки й навчав не ходити шляхом цього народу, і сказав: 11 Ось що говорив мені Господь, коли його рука мене схопила і коли він указав мені не ходити дорогою цього народу: 11 Так говорить Господь: Сильною рукою не слухаються ходити дорогою цього народу, кажучи: 11 Бо ось що говорив менї Господь, поклавши на мене руку, й вкладаючи менї на серце, не ходити дорогою сього народу, - і промовив:
12 Не кажіть змова на все, на що каже змова цей народ, і не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтеся!12 Не називайте змовою все те, що народ оцей називає змовою; і не бійтеся того, чого він боїться, і не страхайтеся.12 «Не називайте змовою усього, що цей народ за змову вважає; не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтесь!»12 Щоб часом ви не сказали тверде. Бо все, що скаже цей нарід, є твердим. А його страху не злякаєтеся, ані не стривожитеся.12 Не говоріть: `Змова`! бо народ сей все змовою вважає; не бійтесь того, чого він боїться, й не лякайтесь.
13 Господа Саваота Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!13 Господа Саваота – Його шануйте зі святістю, бо Він – страх ваш, і Він – трепет ваш!13 Господа сил - його шануйте як святого; його ви маєте боятися, перед ним маєте тремтіти!13 Господа - Його освятіть, і Він буде для тебе страхом.13 Бога сил небесних - його, як сьвятого, шануйте; його одного вам боятись, перед ним вам дрожати!
14 І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.14 І буде він освяченням, і каменем спотикання, і скелею спокуси для обидвох домів Ізраїля, зашморгом і сіттю для мешканців Єрусалиму.14 Він - камінь спотикання і скеля падіння для обох домів Ізраїля; він - сіть і пастка на мешканців Єрусалиму.14 І якщо будеш надіятися на Нього буде тобі на освячення, і не зустрінетеся з Ним як об камінь спотикання, ані не як об камінь падіння. А дім Якова в пастці, і в ямі ті, що сидять в Єрусалимі.14 Він один ваше осьвященнє, та він камінь спотикнення та скеля згіршення обом домам Ізраїля; він сїть і западня осадникам Ерусалиму.
15 І спіткнуться об них багатохто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.15 І багато з них спіткнуться, і впадуть, і розіб'ються, і заплутаються в сіті, і впіймаються.15 Багато з них спотикнеться, впаде й розіб'ється, заплутається в сіті й упіймається.15 Через це в них численні будуть знеможені і впадуть і будуть знищені, і зближаться і схоплені будуть люди, що є в певності.15 І багацько таких буде, що спіткнуться, впадуть - розібються, і запутаються в сїтї й будуть зловлені.
16 Зв'яжи свідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнями.16 Зав'яжи свідчення, і запечатай одкровення при учнях Моїх.16 Я заховаю це свідчення, я запечатаю це об'явлення у серці моїх учнів.16 Тоді явними будуть ті, що запечатують закон, щоб не навчитися.16 Завяжи ж се сьвідченнє, й запечатай обяв при учениках моїх.
17 І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.17 Тож я сподіваюся на Господа, що приховав обличчя Своє від Якового дому, і покладаюся на Нього.17 Чекаю Господа, що закриває обличчя своє від дому Якова, і на нього уповаю.17 І скаже: Почекаю Бога, що відвертає своє лице від дому Якова і буду надіятися на Нього.17 От і надїюсь я на Господа, хоч він і закрив лице своє від дому Яковового, і я вповаю на його.
18 Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.18 Ось я і діти, котрих дав мені Господь, як наказ і передбачення в Ізраїлі від Господа Саваота, що мешкає на горі Сіон.18 Ось сам я і мої діти, що їх дав мені Господь; ми - знаки і прообрази в Ізраїлі від Господа сил, що перебуває на горі Сіоні.18 Ось я і діти, які мені дав Бог, і буде на знаки і чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, Який живе в горі Сіон.18 Ось я й дїти, що дав менї Господь як дороговкази та прообрази в Ізраїлї від Господа сил, пробуваючого на Сион-горі!
19 А коли вам скажуть: Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають, то відповісте: Чи ж народ не звертається до свого Бога? За живих питатися мертвих?19 І коли скажуть вам: Зверніться до викликачів померлих і до чаклунів, до шептунів і черевомовців, тоді відповідайте: чи не мусить народ звертатися до свого Бога? Чи запитують мертвих про живих?19 Супроти ж поради, питай, мовляв, тих, що мертвих викликають, та знахурів, що харамаркають та мимрять, - то хіба ж народові не питати свого Бога? Хіба ж мерців про живих питати, -19 І якщо до нас скажуть: Шукайте тих, що голосять з землі, і ворожбитів, тих, що марноти говорять, які говорять з живота, чи не нарід до свого Бога? Що допитують мертвих про живих?19 Коли радять вам: Питайте тих, що померших викликають, чарівників, шептухів та тих, що з черева говорять, - то ви одкажіть: Хиба ж народові не до свого обертатись Бога? хиба ж мерцїв про живих питати?
20 До Закону й свідоцтва! Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!20 [Навертайтеся] до закону і одкровень. Якщо вони не говорять, як оце слово, то немає в них світла.20 щоб осягнути науку й свідоцтво? Коли ж вони не так говорять, то будуть, немов той, для кого нема світанку.20 Бо Він дав закон на поміч, щоб не сказали подібного слова до цього, відносно якого немає дару, щоб дати за нього.20 Звертайтесь до закону та до обяву. А вони, - як не так говорять, як там сказано, то нема в них сьвітла.
21 І буде блукати утискуваний та голодний. І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,21 І будуть вони блукати по землі, жорстоко пригноблені і голодні; і в пору голоду будуть гніватися, обмовлятимуть царя свого і Бога свого.21 І буде він блукати по землі, пригнічений та голодний, і з голоду буде лютувати та царя свого й Бога проклинати; погляне вгору,21 І на вас прийде тяжкий голод, і буде, що як лише зголоднієте, засмутитеся і погано заговорите до володаря і родів, і поглянуть на небо вгору21 І будуть блукатись по землї, гноблені й голодні; а в голодї будуть лютувати та царя свого й Бога свого дармо проклинати.
22 і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, і він буде пхнутий у темність...22 І глянуть угору, і поглянуть на землю, і ось, горе і морок, щільна пітьма, і будуть повалені в пітьму. Але не завжди буде морок там, де тепер він затужавів.22 подивиться на землю, а там лише горе й морок і темрява густа. Але ця тьма-тьменна розійдеться.22 і поглянуть на землю вділ, і ось пригноблення, і притиск, і темрява, труднощі, стогін і темрява, щоб не бачити,22 Поглянуть вгору, й позирнуть на землю, - а всюди горе, морок і густа темрява, й в темряву попадуть. Та не на все буде там темрява, де вона тепер така густа.