1 І сталося за днів Ахаза, сина Йотама, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну на нього, та не міг звоювати його. | 1 І сталося за днів Ахаза, сина Йотамового, сина Уззіїного, царя юдейського: Рецін, цар сирійський, і П`еках, син Ремалії, цар Ізраїля, виступили супроти Єрусалиму, щоб завоювати його; та не могли звоювати. | 1 За часів царя юдейського Ахаза, сина Йотама, сина Уззії, виступив Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремалії, цар ізраїльський, проти Єрусалиму, щоб його звоювати; та не здолали його здобути. | 1 І сталося в днях Ахаза, сина Йоатама, сина Озія, царя Юди прийшов Раассон цар Арама і Факей, син Ромелія царя Ізраїля, проти Єрусалиму, щоб воювати проти нього і не змогли його обложити. | 1 І було за царя Юдейського Ахаза Йоатаменка, сина Озіїного, виступав Резин, царь Сирийський, та Факей Ремалїєнко, царь Ізраїлський, проти Ерусалиму, щоб його звоювати, та не здолїли його здобути. |
2 І сповіщено Давидів дім, і сказано: Став табором Арам у землі Єфремовій. І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру! | 2 І сповіщено Давидів дім, і сказано: Сирійці розташувалися на Єфремовій землі. І захиталося серце його і серце народу його, як хитаються од вітру дерева в лісі. | 2 Якже сповіщено домові Давида: Арам, мовляв, розтаборився в Ефраїмі, - серце царя й народу затремтіло, як тремтить дерево в лісі від вітру. | 2 І сповіщено в домі Давида кажучи: Змовився Арам з Ефраїмом. І жахнулася його душа і душа його народу, так наче коли в лісі дерево захитане вітром. | 2 Як же сповіщено Давидовому домові: ось Сирийцї розтаборились в землї Ефраїмовій, тодї затремтїло в його й в його люду серце, як тремтить гаєве дерево перед вітром. |
3 І сказав Господь до Ісаї: Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водоводу горішнього ставу, на биту дорогу Поля-Валюшників. | 3 І сказав Господь Ісаї: Вийди ти і син твій Шеар-Яшув назустріч Ахазові, до кінця водогону горішнього ставу, на шлях, до поля шаповала, | 3 Господь же сказав до Ісаї: «Вийди назустріч Ахазові, ти й син твій Шеар-Ашув, на край водогону з верхнього ставу, на шлях, що йде через поле шаповала, | 3 І Господь сказав до Ісаї: Вийди на зустріч Ахазові ти і той, що остався, Ясув твій син до купелі горішньої дороги при полі тих, що білять полотно, | 3 Господь же сказав до Ісаїї: Ійди на зустріч Ахазові, ти й син твій Шеар-Ясуб, на край водопроводу з верхнього ставу на Шаповаловому шляху, |
4 І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м'якне через два залишки тих димлячих головешок, від полум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного, | 4 І скажи йому: Спостерігай і будь спокійний; не бійся і нехай не сумує серце твоє перед отими двома задимленими головешками, від розпаленого гнівом Реціна і сирійців та сина Ремалії. | 4 та й скажи йому: Вважай, мовляв, і будь спокійний! Не бійся, і серце твоє нехай не тривожиться перед отими двома недогарками-головешками, що куряться, дарма що палає гнівом Рецін і сирійці та син Ремалії. | 4 і скажеш йому: Бережися, щоб мовчати, і не бійся, ані хай не заслабне твоя душа від цих двох спалених дерев, що куряться. Бо коли буде гнів моєї люті, знову оздоровлю. | 4 Та й промов до його: Бувай обачен і спокоєн; не лякайсь і нехай не заниває в тебе серце перед оттими двома недогарками-головнями, дарма, що так лютує Резин із Сирийцями та з Ремалїєнком. |
5 за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи: | 5 Сирія, Єфрем і син Ремалії змовляються супроти тебе підступно, і кажуть: | 5 Через те, що Сирія задумала на тебе лихо, кажучи: | 5 І син Арама і син Ромелія, томущо врадили погану раду відносно тебе, кажучи: | 5 Сирия бо, Ефраїм та Ремалїєнко задумали проти тебе ось яке лихо: |
6 Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобудемо для себе, і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина. | 6 Ходімо на Юдею, і зворохобимо її, і заволодіємо нею, і настановимо в ній царем Тавеїлового сина. | 6 - Двигнімось проти Юди, налякаймо його, звоюймо його й настановім над ним сина Тавела царем, - | 6 Підемо до Юдеї і поговоривши з ними повернемо їх до нас і поставимо над нею царем сина Тавеїла, | 6 Двиньмо проти Юди, та зворушмо його й звоюймо його, й настановимо над ним царем сина Табеїлового. |
7 Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде! | 7 Але Господь Бог так говорить: Усе це не звершиться і не справдиться; | 7 так говорить Господь Бог: Нічого з того не буде, так воно не станеться. | 7 так говорить Господь Саваот: Не встоїться ця рада, ані не буде. | 7 Та Господь Бог ось як говорить: Нїчо з того не буде й воно так не станеться; |
8 Бо голова Араму Дамаск, а голова Дамаску Рецін, та ще шістдесят і п'ять літ, і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом! | 8 Бо голова Сирії – Дамаск, і голова Дамаску – Рецін; а через шістдесят п'ять літ Єфрем перестане бути народом. | 8 Бо голова Сирії - Дамаск, а голова Дамаску - Рецін. Ще шістдесят п'ять років, і Ефраїм, зруйнований, перестане бути народом. | 8 Але голова Арама Дамаск, і ще шістдесять пять літ і не стане царства Ефраїма в народі, | 8 Бо Дамаск - голова Сириї, а Резин - голова в Дамаску, а через шістьдесять і пять год Ефраїм перестане бути народом; |
9 А голова Єфрему Самарія, а голова Самарії син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте. | 9 І голова Єфрема – Самарія, і голова Самарії – син Ремалії. Якщо ви не повірите, то через те, що ви не упевнені. | 9 Голова Ефраїма - Самарія, і голова Самарії - син Ремалії. А як не вірите, не встоїтеся.» | 9 і голова Ефраїма Самарія, і голова Самарії син Ромелія. І якщо не повірите, то й не зрозумієте. | 9 А Самария - голова Ефраїмова, а Ремалїєнко - голова Самариїна. Як ви не вірите, так і не остоїтесь. |
10 І Господь далі говорив до Ахаза й казав: | 10 І продовжував Господь говорити до Ахаза, і сказав: | 10 І заговорив Господь знову до Ахаза, кажучи: | 10 І Господь додав говорити до Ахаза, кажучи: | 10 І говорив далїй Господь Ахазові: |
11 Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди глибоко до шеолу, або зійди високо догори! | 11 Проси собі ознаки у Господа, Бога твого; проси або в глибині, або на висоті. | 11 «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко з-під землі, або вгорі високо!» | 11 Попроси собі знак в твого Господа Бога в глибину чи в висоту. | 11 Проси знаку собі в Господа, Бога твого, глибоко зпід землї, або високо знад землї. |
12 А Ахаз відказав: Не пожадаю я, і не буду спокушувати Господа. | 12 І сказав Ахаз: Не буду просити і не буду спокушати Господа. | 12 Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа.» | 12 І Ахаз сказав: Я не попрошу, ані не спокушу Господа. | 12 Ахаз же відказав: Не просити му й не буду Господа спокушувати. |
13 І він сказав: Послухайте, доме Давидів, чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого? | 13 Тоді сказав [Ісая]: Слухайте, доме Давидів! Хіба замало вам утруднювати людей, що ви хочете докучати й Богові моєму? | 13 Тоді він сказав: «Слухайте ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму? | 13 І він сказав: Послухайте ж, доме Давида: Чи малим є вам змагатися з людьми? І як змагатиметеся з Господом? | 13 Тодї сказав (Ісаїя): Слухай же, доме Давидів: Мало з вас докучати людям, щоб іще й мойму Богові докоряти? |
14 Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл. | 14 Отож, Сам Господь дає вам ознаку: Се, Діва в лоно прийме, і породить Сина, і дадуть ймення Йому: Еммануїл | 14 Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл. | 14 Через це Господь Сам дасть вам знак. Ось дівчина матиме в лоні і породить сина, і назвеш його імя Еммануїл. | 14 Оце ж дасть вам сам Господь знак: Ось невинна дївиця почне в утробі та й породить сина, й дадуть імя йому Еммануїл (Бог із нами). |
15 Масло та мед буде Він споживати, аж поки не пізнає того, як зло відкидати та добро вибирати. | 15 Він буде живитися молоком і медом, аж доки почне розуміти і відкидатиме лихе; а вибирати буде добре. | 15 Молоком і медом буде він живитись, аж поки не навчиться цуратися зла й вибирати добро. | 15 Він їстиме масло і мід раніше ніж пізнає чи зволити погане, (чи) вибрати добре. | 15 Молоком та медом буде він жити, аж буде вміти лихе відпихати, а добре вибірати. |
16 Бо поки пізнає Та Дитина, як зло відкидати та добро вибирати, буде покинена та земля, що ти лякаєшся перед двома царями її. | 16 Тому що раніше, аніж це немовля буде розумно відкидати лихе і вибирати добре, земля ота, котрої ти страхаєшся, буде залишена обома царями її. | 16 Бо перш, ніж те хлоп'я навчиться цуратися зла й вибирати добро, земля обох царів, якої ти боїшся, буде спустошена. | 16 Тому то раніше ніж дитина пізнає добро чи зло, відкине зло, щоб вибрати добро, і покинутою буде земля, за яку ти боїшся через лице двох царів. | 16 Але перш, нїж те хлопя навчиться лихе відпихати, а добре вибірати, буде та земля, що її лякаєшся, полишена обома своїми царями. |
17 Спровадить Господь на тебе, і на народ твій, і на дім батька твого дні, які не приходили від дня відступлення Єфрема від Юди, спровадить царя асирійського. | 17 Але наведе Господь на тебе і на народ твій, і на дім батька твого дні, котрі не приходили від часу, коли Єфрем відпав од Юдеї, наведе царя асирійського. | 17 Та й на тебе й на народ твій і на дім батька твого напустить Господь такі дні, яких не було з того часу, коли Ефраїм відпав від Юди. | 17 Але Бог наведе на тебе і на твій нарід і на дім твого батька дні, які ніколи не прийшли від того дня, коли Ефраїм забрав від Юди царя Ассирійців. | 17 Но й на тебе й на народ твій та на твою родину напустить Господь такі днї, яких не було з того часу, коли Ефраїм одпав од Юди, - напустить царя Ассирийського. |
18 І станеться в день той, привабить Господь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу, що в асирійському краї, | 18 Накличе Господь того дня мух, що в гирлі ріки єгипетської, і бджолу, яка на землі асирійській. | 18 Накличе Господь того дня мух, що на кінці єгипетських річок, та бджіл, що в країні асирійській. | 18 І буде в тому дні, що за мухами зашипить Господь, який володіє частями єгипетської ріки, і за бджолою, яка є в країні ассирійців, | 18 І накличе тодї Господь овади з Ниливого рукава в Египтї та бжоли з землї Ассирийської, - |
19 і вони прилетять, та усядуться всі по проваллях стрімких та по щілинах скельних, і в усіх терновиннях, та на луках усіх... | 19 І прилетять, і всядуться усі вони на долинах спорожнілих, і в розхилах скель, і на всіх колючках, і на всіх кущах. | 19 І налетять вони і посідають усі разом на крутих байраках та по щілинах у скелях, по всіх кущах тернових, по всіх пасовиськах. | 19 і підуть всі і спочинуть в щілинах країни і в камінних дірах і в печерах і в усякій розколині і в усякому дереві. | 19 І налетять вони та й осядуться всї по байраках та по скеляних щілинах і скрізь по тернових кущах та деревах. |
20 Дня того оголить Господь немов бритвою, найнятою по тім боці ріки, царем асирійським, голову та волосся ніг, забере також бороду. | 20 Того дня поголить Господь бритвою, що найнято її на тім боці ріки царем асирійським, голову і волосся на ногах, і навіть відітне бороду. | 20 Того дня пообголює Господь бритвою, найнятою по тім боці Ефрату, голову й волосся на ногах, ба й саму бороду геть обітне. | 20 В тому дні Господь оголить великою і опянілою бритвою, яка є на другому боці ріки, царя Ассирійців, зніме голову і волосся ніг і бороду. | 20 І пообголює тодї Господь бритвою, найнятою по тім боцї Евфрату, царем Ассирийським, голову й волоссє над ногами, ба й саму бороду. |
21 І буде дня того, що хто прогодує корівку та дві штуки худоби дрібної, | 21 І станеться того дня: Хто буде утримувати корову і двох овечок, | 21 Того часу держатимуть лиш одну корову й дві вівці; | 21 І буде в тому дні, що людина вигодує ялівку з биків і дві вівці, | 21 І буде того часу: хто держати ме одну корову та дві вівцї, |
22 то станеться, що від многоти молока, що надоїть, споживатиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зостанеться серед землі. | 22 За кількістю молока, котре вони дадуть, буде їсти масло; маслом і медом будуть харчуватися всі, що залишилися на цій землі. | 22 і вони даватимуть стільки молока, що кожен їстиме квасне молоко. Так, квасне молоко з медом їстиме кожен, хто зостанеться в країні. | 22 і буде від множества давання всякий хто остався на землі їстиме молоко, масло і мед. | 22 Надоювати ме від них стільки молока, що їсти ме масло; маслом та медом харчити меться кожен, хто ще зостанеться в тій країнї. |
23 І буде дня того: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срібла, стане терниною та будяком! | 23 І станеться того дня: На всілякому місці, де росла тисяча виноградної лози на тисячу срібляків, буде терня і колючий чагарник. | 23 Того часу кожне місце, де росла тисяча виноградних лоз ціною тисячі срібних, поросте терниною й колючими глодами. | 23 І буде в тому дні, що всяке місце, де лиш буде тисяча виноградників по тисяча сиклів, будуть на порох і для тернини. | 23 І буде того часу таке: всюди, де росла тисяча виноградних лоз на тисячу срібних, поросте там тернина та глоги колючі. |
24 Зо стрілами й з луком він буде ходити туди, бо стане терниною та будяком уся земля... | 24 Із стрілами та луками будуть ходити туди; бо вся земля стане терням і колючим чагарником. | 24 Зо стрілами й луком доведеться туди продиратися, бо вся земля покриється терниною й колючими глодами. | 24 Ввійдуть туди зі стрілами і луком, бо порохом і тернями буде вся земля. | 24 Хиба з стрілами та луками ходити муть туди, бо вся земля заросте самими тернами та бодяками. |
25 А на всі гори, що заступом копано їх, ти не зійдеш туди, бо будеш боятись тернини й будяччя, і стануться місцем вони, куди волів посилатимуть, і топтатимуть вівці його... | 25 І на жодну з гір, котрі будуть мотиками копані, не зійдеш, боятимешся гострого каменя і колючого чагарнику; але туди будуть виганяти волів, – і дрібна худоба топтатиме їх. | 25 Ні на який горб, що його сапою сапали, не зважишся піти зо страху перед терниною й колючими глодами; туди пускатимуть хібащо волів на вигін і баранів на попас.» | 25 І всяка гора, що ореться, буде зорана, і туди не піде страх. Бо буде від пороху і тернини для випасання овець і для топтання вола. | 25 І нї на одно узгіррє, що їх сапами сапали, не зважишся пійти, боючись тернини й бодяків колючих; виганяти муть туди хиба воли, та дріб буде їх топтати. |