1 Не буду мовчати я ради Сіону, і ради Єрусалиму не буду спокійний, аж поки не вийде, як сяйво, його справедливість, а спасіння його як горючий світильник! | 1 Не змовчу заради Сіону і заради Єрусалиму не заспокоюся, аж доки не зійде, як світло, правда його, і порятунок його – як палаючий світильник. | 1 Заради Сіону я не замовкну, Єрусалиму заради не втихну, аж докіль, мов світло, не засяє його спасіння, наче смолоскип, запалає. | 1 Не замовчу через Сіон і не опущу через Єрусалим, аж доки не вийде як світло моя праведність, а моє спасіння загориться як світило. | 1 Не вмовкну я ради Сиона, не втихну задля Ерусалиму, аж докіль, як сьвітло, заблисне справедливість його, а спасеннє його - як горючий сьвітильник. |
2 І побачать народи твою справедливість, а славу твою всі царі, і йменням новим будуть звати тебе, що уста Господні докладно означать його. | 2 І побачать народи правду твою і всі царі – славу твою, і назвуть тебе новим ім'ям, котре вимовлять уста Господні. | 2 Тоді народи побачать твою справедливість, усі царі - твою славу. І зватимуть тебе вже новим ім'ям, яке виречуть Господні уста. | 2 І народи побачать твою праведність і царі твою славу, і Він назве тобі твоє нове імя, яке Господь його назве. | 2 І побачять народи справедливість твою й усї царі - славу твою, і дадуть тобі нове імя, яке уста Господнї наречуть. |
3 І ти станеш короною слави в Господній руці й діядемою царства в долоні Бога свого! | 3 І будеш вінцем слави в руці Господній і царською короною – на долоні Бога твого. | 3 Блискучою короною в руці Господній будеш, царським вінцем у руці Бога твого. | 3 І буде гарний вінець в руці Господа і вінець царства в руці твого Бога. | 3 І будеш, наче корона в руцї в Господа, наче царський вінець - в долонї Бога твого. |
4 Вже не скажуть на тебе покинута, а на край твій не будуть казати вже пустиня, бо тебе будуть кликати в ній моя втіха, а край твій заміжня, бо Господь пожадає тебе, і твій край буде взятий за жінку! | 4 Уже не будуть називати тебе залишеною і землю твою не будуть уже називати пустелею, але називатимуть тебе: Моя в ній утіха, а землю твою – заміжня, бо Господь приязний до тебе, і земля твоя пошлюбиться. | 4 Не зватимуть більше тебе покинутою, не зватимуть твою землю полишеною, а зватимуть тебе: «Моя у ній утіха», а твою землю: «Заміжня», бо Господь тебе уподобав, і земля твоя матиме мужа. | 4 І більше не назвешся: Оставлена, і твоя земля не назветься: Спустошена. Бо тобі назветься: Моя воля, і твоїй землі: Вселенна. | 4 Не будуть уже тебе звати покидкою, не будуть звати край твій пустинею, а звати муть тебе: Ласкавість моя на нїй, а країну твою - замужня; Господь бо вподобав тебе, й земля твоя знов подружиться. |
5 Як юнак бере панну за жінку, так з тобою одружиться Сам Будівничий, і як тішиться той молодий нареченою, так радітиме Бог твій тобою! | 5 Як юнак стає до шлюбу з юнкою, так пошлюбуються з тобою сини твої; і, [як] наречений радіє з нареченої, так буде радіти тобою Бог твій. | 5 І як одружується хлопець з дівчиною, так твій будівничий одружиться з тобою. Як молодий радіє молодою, так Бог твій радітиме тобою. | 5 І так як живе молодий з дівчиною, так житимуть твої сини з тобою. І буде, що так як зрадіє жених молодою, так зрадіє Господь тобою. | 5 Як той молодик дружиться з дївчиною, так сини твої одружаться з тобою; і, як той жених радїє своєю княгинею, так буде Бог твій утїшатись тобою. |
6 На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть, | 6 На стінах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, [котра] не мовчатиме ні вночі, ні вдень. О, ви, що нагадуєте про Господа! Не замовкайте! | 6 На твоїх мурах, о Єрусалиме, я сторожу поставлю. Ні вдень, ані вночі ніколи не замовкне. Ви, що пригадуєте все Господові, нема для вас спочинку. | 6 І на твоїх стінах, Єрусалиме, я поставив сторож цілий день і цілу ніч, які до кінця не замовкнуть згадуючи Господа. | 6 На мурах твоїх, Ерусалиме, я сторожу поставив, і не вмовкати ме вона нї в день, нї серед ночі. О ви, що пригадуєте Господа, - не вмовкайте! - |
7 і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі! | 7 Не замовкайте перед Ним, аж доки Він не відбудує, і доки не вчинить Єрусалим славою на землі. | 7 Не давайте йому спокою, аж покіль не відновить Єрусалиму, поки не зробить його на землі славним! | 7 Бо немає подібного до вас, якщо випрямишся і зробиш Єрусалим похвалою на землі. | 7 Не вмовкайте перед ним, аж покіль не відновить він Ерусалима та поки не зробить його славним на землї. |
8 Господь присягнув був Своєю правицею й потужним раменом Своїм: Направду, не дам уже збіжжя твого ворогам твоїм, і пити не будуть чужинці твого виноградного соку, що ти працював біля нього! | 8 Господь присягнувся правицею Своєю і міцним раменом Своїм: Не дам уже зерна твого в страву ворогам твоїм, і сини чужинців не будуть пити вина твого, над котрим ти потрудився. | 8 Господь поклявся правицею своєю, раменом своїм потужним: «Не дам уже більше свого зерна твоїм ворогам на їжу. Не питимуть чужинці твого вина, над яким ти трудився. | 8 Господь поклявся своєю правицею і силою свого рамена: Якщо ще дам твою пшеницю і твою їжу твоїм ворогам, і якщо ще питимуть сини чужинці твоє вино, над яким ти натрудився. | 8 Поклявсь Господь правицею своєю і кріпкою рукою своєю: Не дам уже більше зерна твого супостатам твоїм у їжу, не буде вже більш чужениця вина твого пити, що ти його порав; а той, |
9 Бо ті, хто збирає його, будуть їсти його та й хвалитимуть Господа, і ті, хто громадить його, будуть пити його на подвір'ях святині Моєї! | 9 Але ті, що збирають його, будуть їсти його і прославлятимуть Господа, і збирачі винограду будуть пити [вино] його на подвір'ях святині Моєї. | 9 Хто його жав, той буде його їсти і буде Господа хвалити. Хто збирав виноград, той питиме в моїм святім подвір'ї.» | 9 Але ті, що збирають їх їстимуть і похвалять Господа, і ті, що збирають їх питимуть в моїх святих дворах. | 9 Хто жне його, їсти ме його, вихваляючи Бога, й хто виноград порав, той і вино буде пити в сьвятому дворі його. |
10 Проходьте, проходьте ви брамами, чистьте дорогу народові! Будуйте дорогу, будуйте дорогу, дорогу ту биту, очистьте від каменя, підійміть над народами прапора! | 10 Проходьте, проходьте через браму, приготуйте шлях народові: Вирівнюйте, вирівнюйте дорогу, приберіть каміння, піднесіть знамено для народів. | 10 Ходіть, ходіть у ворота, рівняйте народові дорогу, насипайте, насипайте шлях, очистіть його від каміння, виставте стяг народам! | 10 Ідіть крізь мої брами і зробите дорогу для мого народу і каміння, що на дорозі, відкиньте. Підніміть знак для народів. | 10 Ійдїте ж, ходїте в ворота й дорогу народові рівняйте! Рівняйте, рівняйте дорогу, геть усе каміннє з дороги счисчайте, виставте знамено народам! |
11 Ось звіщає Господь аж до краю землі: Розкажіте сіонській дочці: Ось приходить Спасіння твоє, ось із Ним нагорода Його, і заплата Його перед Ним! | 11 Ось, Господь оголошує до рубежів землі: Скажіть доньці Сіону: Іде Рятівник твій; нагорода Його – з Ним і відплата Його – перед Ним. | 11 Ось Господь об'являє аж до кінців світу: «Скажіть доньці Сіонській: Ось іде твій Спаситель. Ось із ним його заплата, перед ним його нагорода. | 11 Бо ось Господь зробив відомим аж до кінця землі. Скажіть дочці Сіона: Ось спаситель приходить до тебе маючи свою винагороду і діло перед його лицем. | 11 Се, обявляє Господь з краю до краю землї: Скажіте дочцї Сионовій: ось ійде твій спаситель; із ним його заплата й нагорода його перед ним. |
12 І будуть їх звати народом святим, викупленцями Господа, а на тебе закличуть жадана, незалишене місто! | 12 І назвуть їх народом святим, спокутуваним від Господа, а тебе назвуть знайденим містом не залишеним. | 12 І їх назвуть святим народом, викупленцями Господніми, тебе ж назвуть пошукуваним, непокинутим містом.» | 12 І назве його святим народом, викупленим Господом, а ти назвешся бажаним містом і не покинутим. | 12 І назвуть їх народом сьвятим, одкупленим від Господа, а тебе називати муть містом пошукованим, а не опущеним. |