1 Бел упав на коліна, зігнувся Нево, стали ідоли їхні для звірини й худоби. Те, що колись ви носили, накладене, мов той тягар на худобу помучену.1 Упав Бел, звалився Нево; ідоли їхні – на скотині і на в'ючних тваринах; ваш тягар – зробився тягарем для знесилених тварин.1 Бел хилиться, Нево валиться. Божищ їхніх кладуть на скот та на худобу, і їх несе утомлена скотина як навантажений тягар.1 Впав Вил, Даґон розбитий, їхні різблення стали для звірів і скотини. Візьміть їх звязаних як тягар для струдженого1 Упав Бел, повалився Набо; божища ваші опинились на скотї та тягаровій худобі; що ви самі колись носили, се втомлена скотина носить.
2 Зігнулися й разом упали вони на коліна; не могли врятувати тягара, і самі до полону пішли...2 Звалилися, упали водночас, не могли захистити людей, що носили їх, і самі пішли в полон.2 Вони валяться, хиляться разом; не можуть врятувати ноші, і самі йдуть у неволю.2 і голодного і ослабленого, що не має сили разом, які не можуть спастися від війни, а вони були приведені полоненими.2 Поспадали, попадали разом, не змогли охоронити тих, що їх несли, та й самі пійшли в нїщо.
3 Почуйте Мене, доме Яковів, та ввесь залишку дому Ізраїлевого, яких від живота Я підняв, носив від утроби,3 Послухайте мене, доме Якова і весь останок дому Ізраїлевого, прийняті [Мною] від лона, що носив Я від лона [матері].3 Послухай мене, доме Якова, увесь останку дому Ізраїля, що його я носив уже від материнського лона, що ним я піклувався вже від утроби!3 Послухайте мене, доме Якова, і ввесь осталий Ізраїлю ношені від лона і напоумлемі від молодости.3 Слухай же мене, Яковів доме й ти, ввесь ощадку дому Ізрайлевого, ви, що я від утроби прийняв вас, носив від матернього лоня!
4 і Я буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму, Я вчинив, і Я буду носити, й Я двигатиму й порятую!4 І до старости вашої Я той самий буду і до сивини вашої Я так само носитиму [вас]; Я утворив і буду носити, підтримувати і охороняти вас.4 До старости вашої я буду той самий, до сивини я буду вас носити. Я вже робив так, я носив вас, і носитиму далі, я вас урятую.4 Аж до старости Я є, і аж доки ви не постарієтеся, Я є. Я вас терплю, Я зробив і Я стерплю, Я підніму і спасу вас.4 Та й до старостї вашої, до сивого волоса в вас носити вас буду; бо я все той самий; як сотворив вас, так і носити му, піддержувати вас і хоронити.
5 До кого Мене ви вподобите та прирівняєте, до кого подібним Мене ви учините, щоб схожому бути?5 До кого Мене прирівняєте, і [з ким] порівняєте, і з ким ототожните, щоб ми були схожі?5 Кому ви хочете мене уподобити, прирівняти? На кого хочете, щоб я скидався, був схожий?5 До кого ви Мене уподібнили? Гляньте спостерігайте, заблукані,5 Кому ж то ви мою подобу вподобили? з ким зрівняєте, і з ким поставите поруч, щоб ми показались однакі?
6 Ті, що золото сиплють з киси, срібло ж важать вагою, винаймлюють золотаря, щоб із того їм бога зробив, і перед ним вони падають та поклоняються,6 Висипають золото із гаманців і зважують срібло на вагах, і наймають ливарника, щоб він виготовив з нього божка; кланяються йому і падають ницьма перед ним6 Вони з гамана золото висипають, важать вагою срібло, золотаря наймають, щоб з того зробив бога, щоб перед ним поклони бити, ставати навколішки.6 що складаєте золото з калитки і срібло ставите в міру на вагу і найнявши золотаря зробили божка і схилившись поклонилися їм.6 Висипають із мішка золото; важать срібло вагою; наймають золотаря, щоб зробив із того бога; бють поклони й припадають перед ним навколїшки;
7 носять його на плечі, підіймають його, і ставлять його на місці його. І стоїть, і з місця свого він не рухається; коли ж хто до нього кричить, то він не відповість, і не врятує його від недолі.7 Піднімають його на плечі, несуть його, і ставлять його на своє місце; він стоїть, з місця свого не зрушить; кричать до нього, він не відповідає, не рятує від лиха.7 Беруть його на плечі, носять його, ставлять на його місці, і він стоїть, не зрушиться з свого місця; кричать до нього, а він їм не відповідає, в біді не допомагає.7 Його беруть на рамена і йдуть. Якщо ж його поставлять, на його місці остається, не порушиться. І як хто закричить до нього, він не почує, не спасе його від зла.7 І беруть його на плечі, несуть і становлять його на місцї; і стоїть він, не здвигнеться з свого місця; кричать до його кричма, та він не чує, не озветься, в бідї не поможе.
8 Пам'ятайте про це та змужнійте, візьміть це на розум, провинники!8 Пригадайте це і покажіть себе мужами; прийміть це, відступники, до серця.8 Згадайте це й зрозумійте, до серця, грішники, прийміть!8 Згадайте це і застогніть, покайтеся, заблукані, поверніться серцем.8 Спогадайте се й до серця, зрадники, собі прийміте.
9 Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я,9 Пригадайте спочатку те, що було од віку; бо Я – Бог, і немає іншого Бога, немає схожого на Мене.9 Згадайте давне споконвіку, що я - Бог, і іншого немає, рівні мені немає!9 І згадайте перше від віку, що Я Бог, і немає більше (нікого) за вийнятком Мене,9 Спогадайте давні давна, від початку віків, що я Бог, і нема иншого Бога, нема менї рівнї.
10 що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню,10 Я звіщаю від початку, що буде наприкінці, і від старожитніх часів те, що не вчинилося ще, говорю: Мій замір справдиться, і все, що Мені бажане, Я вчиню.10 Я оповіщаю вже спочатку те, що буде: далеко наперед, що ще не сталось. Я кажу: Думка моя здійсниться, я виконаю все, що мені довподоби.10 що передше сповістив останє, раніше ніж воно сталося, і разом сповнилося. І я сказав: Вся моя рада стоятиме, і все, що Я врадив, Я вчиню.10 Я прорікаю заздалегідь наперед те, що колись буде, й від давнезних давен говорю про те, що ще не сталось; задуми мої спевняться, та й усе, що хочу, я вчиню.
11 що хижого птаха зо сходу прикликую, з краю далекого мужа Своєї поради! Так, Я сказав те й спроваджу, що Я задумав був теє зроблю!11 Я покликав орла зі сходу, з далекої країни виконавця намірів Моїх. Я сказав і приведу його до завершення; накреслив і звершу.11 Я кличу птаха-хижака зі сходу, мужа з далекої країни, якого я призначив. Я це сказав і це вчиню, я це призначив і це зроблю.11 Я той, хто кличе птаха зі сходу і з землі здалека про те, що врадив Я, Я сказав і привів, придбав і зробив.11 Я покликав орла з востоку, з країв далеких; він же спевнить те, що я призначив. Я бо сказав - і доведу се до кінця; призначив - і здїйсню.
12 Почуйте Мене, твердосерді, далекі від справедливости!12 Послухайте Мене, жорстокі серцем, задалекі від правди.12 Слухайте мене, ви, тугі серцем, ви, що далекі від спасіння!12 Послухайте мене, ви, що згубили серце, що далекі від праведности.12 Слухайте же мене, ви, тугі серцем, од правди далекі:
13 Я Свою справедливість наблизив, вона недалеко, а спасіння Моє не припізниться, і дам на Сіоні спасіння, дам Ізраїлеві Свою велич!13 Я наблизив правду Мою, вона недалеко, і порятунок Мій не забариться; і дам Сіонові спасіння, Ізраїлеві славу Мою.13 Я наблизив моє спасіння: воно вже недалеко, допомога моя не забариться. Я дам Сіонові моє спасіння, Ізраїлеві мою велич.13 Я Наблизив мою праведність і не забарюся з спасінням, що в Мене. Я дав спасіння в Сіоні Ізраїлеві на прославу.13 Я наближив уже мою справедливість, вона недалеко, й рятунок від мене не забариться; і дав Сионові спасеннє, Ізраїлеві - славу мою.