1 Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити...1 За тих днів Єзекія захворів смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амосів, і сказав йому: Так говорить Господь: Розпорядися відносно дому твого, бо ти скоро помреш, не одужаєш.1 У ті дні занедужав Єзекія смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амоса, і сказав до нього: «Так говорить Господь: Упорядкуй твій дім, бо вмреш, не будеш жити.»1 Сталося ж, що в тому часі захворів Езекія аж до смерти. І прийшов до нього пророк Ісая син Амоса і сказав до нього: Так говорить Господь: Заповідж про твій дім, бо ти вмираєш і не житимеш.1 Того часу занедужав Езекія на смерть. І прийшов до його пророк Ісаїя Амосенко й рече до його: Так говорить Господь: Упорядкуй дом твій, бо вмреш, не одужаєш.
2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,2 Тоді Єзекія обернувся обличчям до стіни і молився до Господа, кажучи: 2 Тоді Єзекія обернувся лицем до стіни й почав молитися до Господа2 І Езекія відвернув своє лице до стіни і помолився до Господа,2 І повернувся Езекія лицем до стїни, й молився Господеві сими словами:
3 та й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх! І заплакав Єзекія ревним плачем!3 О, Господе! Пригадай, що я ходив перед лицем Твоїм вірно і з відданим [Тобі] серцем, і вчиняв бажане в очах Твоїх. І заплакав Єзекія вельми.3 і промовляти: «Ой Господи, згадай, будь ласка, що я ходив перед тобою вірно й щирим серцем і чинив те, що тобі довподоби!» Та й заплакав Єзекія уголос.3 кажучи: Згадай, Господи, як я ходив перед Тобою в правді праведним серцем і я зробив вгодне перед Тобою. І заплакав Езекія великим плачем.3 Ой Господи! спогадай же, що я щиро й неподїленим серцем ходив перед лицем твоїм і чинив те, що тобі до вподоби. Та й заплакав Езекія в голос.
4 І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:4 І було слово Господнє до Ісаї, і сказано: 4 І ось прийшло до Ісаї таке слово Господнє: 4 І було господне слово до Ісаї, кажучи: 4 І прийшло слово Господнє до Ісаїї таке:
5 Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,5 Піди і скажи Єзекії: Так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої, і ось, Я долучу до днів твоїх п'ятнадцять літ,5 «Піди й промов до Єзекії: Так говорить Господь, Бог твого батька Давида: - Почув я твою молитву, побачив твої сльози і ось додам тобі віку п'ятнадцять років5 Іди й скажи Езекії: Так говорить Господь Бог Давида твого батька: Я почув голос твоєї молитви і Я побачив твої слези. Ось додаю до твого часу пятнадвять літ.5 Ійди й промов до Езекії: Так говорить Господь, Бог предка твого Давида: Почув я молитву твою, побачив сльози твої і ось я придам тобі віку ще пятнайцять років;
6 і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.6 І від царя асирійського врятую тебе і місто це, і захищу місто це.6 і визволю тебе й це місто з руки царя асирійського: я боронитиму це місто.6 І спасу тебе з руки царя ассирійців і обороню це місто.6 Ще ж визволю тебе й сей город із потали в царя Ассирийського, й берегти му сей город від нападу.
7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:7 І ось тобі ознака від Господа, що Господь виконає слово, котре він мовив: 7 Ось тобі й знак від Господа, що справдить Господь слово, яке сказав: 7 Це ж тобі знак від Господа, що Бог зробить це слово.7 І ось що буде тобі знаком од Господа, що справдить Господь слово, яке виповів:
8 ось я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів. І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було.8 Ось, Я заверну назад тінь сонячного годинника, що спустилася додолу на годиннику Ахаза, – назад на десять сходинок, по котрих вона вже сходила. І повернулося сонце на десять сходинок по сходинках, котрими воно сходило.8 Я заверну тінь соняшного годинника, що спустилася додолу на соняшнім годиннику Ахаза, назад на десять ступнів.» І повернулося сонце на десять ступнів, що їх уже було пройшло.8 Тінь ступенів, яке пройшло сонце, десять ступенів дому твого батька, поверну сонце на десять ступенів. І сонце пішло взад на десять ступенів, які пройшла тінь.8 От я заверну на десять ступнїв назад тїнь сонячну, що пройшла вже на сонцевказові Ахазовому. І вернулося сонце на десять ступнїв, що пройшло по сонцевказу.
9 Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби:9 Молитва Єзекії, царя юдейського, коли він занедужав був і уздоровився від недуги: 9 Пісня Єзекії, царя юдейського коли був занедужав, а потім видужав зо своєї недуги: 9 Молитва Езекії царя Юдеї, коли він захворів і встав від своєї хвороби.9 Молитва Езекіїна, царя Юдейського, як він нездужав, та й знов одужав од своєї недуги:
10 Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму...10 Я сказав собі: Опівдні моїх днів мушу я йти до брами шеолу; я позбавлений останку днів моїх.10 «Я сказав: Опівдні днів моїх відійду до Шеолу брам, позбавлений останку моїх літ.10 Я сказав: На висоті моїх днів в брамах аду оставлю осталі літа.10 Я сказав був собі: в серединї лїт моїх маю оце відійти до воріт преисподньої; однято менї останок віку мого.
11 Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини...11 Я казав: Не побачу я Господа, Господа на землі живих; не побачу вже людини поміж живими на світі.11 Я сказав: Я не побачу більше Господа, Господа на землі живучих, я не узрю вже більш нікого з-поміж тих, що живуть на світі.11 Я сказав: Більше не побачу спасіння Бога на землі, більше не побачу людини11 І говорив я: Не побачу вже Господа Бога (в дому його) між людьми живими; не побачу й людини зміж тих, що живуть на сїм сьвітї;
12 Домівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі...12 Житло моє вже сходить з місця і йде від мене, мовби курінь пастуха; я мушу відтяти, як ткач, життя моє; Він відітне мене від основи; вдень і вночі я наджидав, що Ти пошлеш мені смерть.12 Мою хатину знесено, далеко забрано від мене, немов намет пастуший. Немов той ткач, життя моє згортаю: він відтинає мене від основи. Від дня до ночі ти мене викінчуєш.12 з мого роду. Я оставив остале мого життя. Вийшло воно і відійшло від мене, так як той, що згортає шатро, після того як поставив, мій дух був в мені як основа ткача, який наближається, щоб відтяти. В тому дні я був переданий12 Домівка моя розбираєсь із місця та й забіраєсь од мене, як будка пастуша; перетяте, мов (нитка) у ткача, життє моє. Так, він відотне мене од основи; день і ніч ждав я, що ти пошлеш уже конець життю мойму.
13 Я кричав аж до ранку... Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною...13 Я наджидав ранку; наче лев, Він ламав усі мої кості; вдень і вночі я наджидав, що Ти пошлеш мені смерть.13 Я кричу аж до ранку. Наче лев, він трощить усі мої кості. Відо дня до ночі ти мене покидаєш.13 аж до ранку як левові. Так він розбив мої кості, бо від дня аж до ночі я був переданий.13 Я ждав до ранку; він бо, як лев, покрушив костї мої; день і ніч думав я, що тут-тут нашлеш конець менї.
14 Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене!14 Як журавель, як ластівка, подавав я звуки, журився, мов голуб; сумно дивилися очі мої в небо: Господе! Тісно мені, урятуй мене.14 Наче ластівка чи журавель, скиглю я; я стогну, немов голуб. Очі мої втомились, глядівши вгору. Господи, пригноблено мене, ручись за мене!14 Як ластівка, так закричу, і як голубка, так повчуся. Бо очі мої перестали глядіти на висоту неба до Господа, Який мене визволив14 Наче журавель, як пискля у ластівки, пищав я, тужив як голуб, сумно глядїли в небо очі мої: Господи, я придавлений, рятуй мене!
15 Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі!15 Що скажу я? Він сказав мені, Він і вчинив. Тихо житиму всі роки життя мого, пам'ятаючи гіркоту душі моєї.15 Що мені казати? То він мені сказав, і сам же він зробив те. Хвалитиму тебе ввесь вік мій за біль душі моєї.15 і забрав біль моєї душі.15 Що ж казати менї, коли він так сказав і вчинив? Тихо буду переходити (в гадках) кожний рік жизнї моєї, споминати горе серця мого.
16 Господи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене!16 Господе! Так живуть; і в усьому цьому – життя мого духу; Ти уздоровиш мене, ти мене оживиш.16 Господи, так живуть люди. У ньому ж і життя мого духу. Ти мене оздоровиш, ти мене оживиш.16 Господи, про це Тобі сповіщено, і Ти підняв мій подих і потішившись я ожив.16 Господи! так усї жиють, - сим кріпиться й жиє дух мій; та ти оздоровиш мене, - подаруєш життє менї.
17 Ось терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої,17 Ось, на добро мені була велика біда, і Ти визволив душу мою від рову, кинув усі гріхи мої за хребет Свій.17 Ось за мій мир я мав гіркість, гіркоту. Ти зберіг мою душу від погибельної ями, бо ти закинув усі гріхи мої позад себе.17 Бо Ти підняв мою душу, щоб не згинула, і відкинув від мене всі мої гріхи.17 Та ось - гіркість моя вийшла менї на добро; ти бо вирвав душу мою від ями погибельної, кинув позад себе гріхи мої.
18 бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу.18 Тому що не пекло прославляє Тебе, не смерть приносить Тобі похвалу, не ті, що зійшли в могилу, сподіваються на істину Твою.18 Шеол тебе не хвалить, та й смерть тебе не прославляє. Ті, що зійшли в яму, не можуть уже надіятись на твою вірність.18 Бо Тебе не похвалять ті, що в аді, ані мертві Тебе не поблагословлять, ані не надіятимуться ті, що в аді, на твоє милосердя.18 Бо не безодня славить тебе, не смерть вихваляє тебе, не ті, що лягли в могилї, вповають на твою правду.
19 Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою!19 Живий, лише живий прославить Тебе, як оце я нині; батько звістить дітям істину Твою.19 Живий, живий, той тебе прославляє, як оце я сьогодні. Батько оповідає дітям про твою вірність.19 Ті, що живуть, Тебе поблагословлять так як і я. Від нині бо зроблю дітей, які сповістять твою праведність,19 Живий, - тілько живий прославляє тебе, як я оце тепер; за те ж буде отець переказувати дїтям вірність твою.
20 Господь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя!20 Господь урятує мене; і ми упродовж усіх днів життя нашого зі [звучанням] струн моїх будемо співати пісні в домі Господньому.20 Господь готовий мене врятувати. Тому ми будемо на струнах грати до всі дні життя нашого в домі Господнім.»20 Господи мого спасіння. І не спочину благословляючи Тебе з псалтирем всі дні мого життя перед домом Бога.20 Господь - моя поміч; тим то ми будемо по всї днї життя нашого при голосї струн висьпівувати піснї в домі Господньому.
21 А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає!21 І сказав Ісая: Нехай принесуть грудку смокви і обкладуть плодами пухлину; і він одужає.21 І сказав Ісая: «Хай принесуть печиво із смоков і прикладуть до нариву, й він видужає!»21 І сказав Ісая до Езекії: Візьми клапоть фіґів і розітри і наліпи і будеш здоровим.21 І звелїв Ісаїя принести смокви та обложити болячку, а він одужає.
22 А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому?22 А Єзекія сказав: `Яка ознака, що я буду ходити до Господнього дому?`22 І спитав Єзекія: «Який знак, що я знову зійду у храм Господній?»22 І сказав Езекія: Це знак, що я ввійду до дому Господа Бога.22 І питав Езекія: Який знак, що я ходити му в дом Господнїй?