1 Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!1 Добре ім'я – краще дорогої оливи, і день смерти – дня народження.1 Ліпше добре ім'я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.1 Добре імя краще ніж добра олія і день смерти ніж день народження.1 Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
2 Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!2 Краще ходити в дім плачу за померлим, аніж ходити в дім бенкету, бо такий кінець кожної людини, і живий прикладе [оце] до свого серця.2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.2 Краще іти в дім плачу ніж іти до дому пиття, оскільки це кінець всякого чоловіка, і хто живе покладе до свого серця.2 Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
3 Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!3 Смуток кращий від сміху; тому що в печалі лиця серце стає добрим.3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.3 Кращий смуток від сміху, бо в смутку лиця серце зробиться добрим.3 Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
4 Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.4 Серце мудрих – у домі плачу; а серце нерозумних – у домі веселощів.4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.4 Серце мудрих в домі плачу, і серце безумних в домі радости.4 Серце мудрих - у сумному дому, а серце дурних - у веселому.
5 Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,5 Краще слухати звинувачення від мудрого, аніж слухати пісні глупаків.5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,5 Краще слухати картання мудрого ніж чоловік, що слухає пісню безумних.5 Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
6 бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...6 Тому що сміх недолугих те саме, що потріскування тернового хворосту під казаном. І оце – марнота!6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.6 Бо сміх безумних як голос тернини під казаном. І це марнота.6 Бо реготаннє дурневе - се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.7 Пригнічуючи інших, мудрий стає безглуздим, і дарунки псують серце.7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.7 Бо пригноблення виводить з рівноваги мудрого і губить серце його шляхотності.7 Коли мудрий тїснить других, - стається дурним, та й подарунки псують серце.
8 Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!8 Кінець справі кращий, аніж початок її, а терплячий важить більше, аніж зарозумілий.8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді - будь рівнодушний.8 Краще кінець справи від його початку, кращий довготерпеливий від того, що надимається духом.8 Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.9 Не поспішай своїм духом на гнів; тому що гнів гніздиться в серці безглуздих.9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.9 Не спішися злоститися в твому дусі, бо гнів спочине в подолку беззаконних.9 Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
10 Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.10 Не кажи: Чого це передніші дні були вдатніші від нинішніх? Тому що не від мудрости запитуєш ти про це.10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.10 Не скажи: Що сталося, що раніші дні були кращі від цих? Бо ти про це не запитався в мудрості.10 Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
11 Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,11 Гарна мудрість зі спадком, особливо для тих, що бачать сонце: 11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.11 Мудрість добра з роздаванням насліддя, і корисна для тих, що бачать сонце.11 Мудрість із достатком - річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
12 бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.12 Тому що під захистом мудрости [те саме], що й під захистом срібла; але перевага пізнання [в тому], що мудрість дає життя володареві її.12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має.12 Бо мудрість у своїй тіні як тінь срібла, і надмір знання мудрости оживить того, що її посідає.12 Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
13 Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?13 Дивися на діяння Боже: тому що хто може випростати те, що Він учинив кривим?13 Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?13 Глянь на божі створіння. Бо хто зможе прикрасити того, кого Бог скрутив?13 Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
14 За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!14 За днів благополуччя користуйся добром, а за днів лиха будь розважливим; те і те учинив Бог для того, щоб людина нічого не могла сказати супроти Нього.14 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.14 В день доброти жий в добрі і в дні зла гляди. І це співзвучним цьому зробив Бог задля цього, щоб людина після себе не знайшла нічого.14 У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі - розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.15 Усього надивився я за дні мої марнотні: праведник гине у праведності своїй, лиходій живе довго в безчесті своєму.15 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.15 Я все побачив в днях моєї марноти. Є праведний, що гине в своїй праведності і є безбожний, що остається в своїм злі.15 На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?16 Не будь занадто суворим і не виставляй себе мудрим над міру: нащо тобі нищити себе?16 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?16 Не ставай дуже праведним і не мудруй надмірно, щоб часом ти не зійшов з ума.16 Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?17 Не віддавайся гріхові і не будь безглуздим; нащо тобі помирати не свого часу?17 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?17 Не будь дуже безбожним і не стань твердим, щоб ти не помер не в твому часі.17 Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
18 Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.18 Гаразд, якщо ти триматимешся одного і другого з рук не випустиш; бо хто боїться Бога, той уникне того й того.18 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.18 Добре тобі держатися цього, і цим не опогани твою руку, бо хто боїться Бога (йому) пощастить в усьому.18 Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.19 Мудрість чинить мудрого сильнішим від десяти володарів, котрі у місті.19 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.19 Мудрість поможе мудрому більше ніж десять володарів, що є в місті.19 Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
20 Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,20 Немає людини праведної на землі, котра чинила б добро і не грішила при усьому.20 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.20 Бо немає на землі праведної людини, яка зробить добро і не згрішить.20 Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
21 тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,21 Тому не на кожне слово, котре мовлять, зважай, щоб ти не почув раба твого, коли він обмовляє тебе.21 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.21 І не прикладай твоє серце до всіх слів, які скажуть, щоб ти не почув твого раба, що тебе проклинає,21 Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
22 знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!22 Бо серце твоє знає чимало випадків, коли ти й сам озвався лихим словом про інших.22 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.22 бо він багато разів вчинить тобі зло і численними наворотами зробить зло твому серцю, щоб і ти інших проклинав.22 Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
23 Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!23 Усе це випробував я мудрістю; і сказав: Буду я мудрим; але мудрість задалеко від мене.23 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.23 Це все я випробував в мудрості. Я сказав: Змудрію,23 Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
24 Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?24 Далеко те, що було, і глибоке-глибоке; хто осягне його?24 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко - хто його знайде?24 і вона віддалилася від мене дальше від того, що була, і глибину глибини, хто її знайде?24 Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!25 Навернувся я серцем своїм до того, щоб дізнатися, дослідити і знайти мудрість та розум, і спізнати облудність глупоти, невігластва і безуму.25 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота - божевілля.25 Обійшов я і моє серце, щоб пізнати, і щоб розвідати і знайти мудрість і лік, і пізнати безумність і твердість і крутійство безбожних.25 Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, -
26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!26 І пізнав я, що гіркіша від смерти жінка, тому що вона – сіть, а серце її – тенета, руки її – кайдани; живий перед Богом врятується від неї, а грішника вона впіймає.26 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце - тенета й петлі, а її руки - пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.26 І я знаходжу гіркіше від смерті, жінку, яка є пасткою і її серце сіті, її руки кайдани. Добре перед лицем Бога вирватися від неї, і хто грішить схоплений буде нею.26 І дознався, що гірше, нїж смерть - се женщина, бо вона - сїть; серце в неї капкани, а руки - ланцюги. Хто добрий перед Богом, - урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!27 Ось це знайшов я, сказав Екклезіяст, випробовуючи одне за одним.27 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.27 Гляди це я знайшов, сказав Екклизіяст, одне по однім, щоб знайти задум,27 От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...28 Чого іще шукала моя душа, і я не знайшов? Чоловіка одного із тисячі я знайшов, а жінки поміж усіма ними не знайшов.28 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.28 який ще шукала моя душа і я не знайшов. Я знайшов одного чоловіка в тисячі і жінки в усьому цьому я не знайшов.28 А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
29 Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...29 Тільки оце я знайшов, що Бог витворив людину праведною, а вона вдалася до численних помислів.29 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.29 Лише ось це я знайшов, що Бог зробив людину праведною, і вони дослідили численні помисли.29 Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.