1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.1 Як сніг влітку і дощ на жнива, так честь не до лиця глупакові.1 Як літом сніг, а в жнива дощ, так і дурному почесть не личить.1 Так як роса в жнива і так як дощ в літі, так для безумного немає честі.1 Як лїтом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.
2 Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.2 Як горобець спурхує, як ластівка полетить, так задаремне прокляття не справдиться.2 Як пурхне горобець, як ластівка полине, так незаслужене прокляття пройде.2 Так як літають птахи і горобці, так нерозумна клятва не надійде на нікого.2 Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.
3 Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.3 Батіг для коня, вуздечка для віслюка, а палиця для безглуздих.3 Що батіг на кінську спину, уздечка на осла, те на дурного ломака.3 Так як бич для коня і вудила для осла, так патик для беззаконного народу.3 Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.
4 Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.4 Не відповідай глупакові на глупство його, щоб ти також не став схожим на нього.4 Не відповідай дурному за його глупотою, щоб і сам ти не став схожий на нього.4 Не відповідай безумному на його безумність, щоб ти не став подібним до нього.4 Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим.5 Але відповідай глупакові на глупство його, щоб він не став мудраком в очах своїх.5 Відповідай дурному за його глупотою, щоб він у власних очах не був мудрим.5 Але відповідж безумному за його безумністю, щоб в собі не показався мудрим.5 Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.
6 Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є.6 Підтинає собі ноги, зазнає гіркоти той, хто дає словесне доручення глупакові.6 Той підтинає собі ноги, п'є гіркоту, хто посилає вісті через дурня.6 Від власних ніг пє погорду той, хто вислав слово через безумного післанця.6 Той ноги сам собі підрізує на свою муку, хто розпорядок свій дає через дурного.
7 Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка.7 Хитливо здіймаються ноги кульгавого, – і притча в устах глупаків.7 Як ноги в кульгавого теліпаються, так і приповідка в губах дурня.7 Забери хід ніг і беззаконня з уст безумних.7 Як ноги в кривого підоймаються не рівно, так само й приповість в устах безумних.
8 Як прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати.8 Укладати коштовний камінь у пращу те саме, що вшановувати глупака.8 Що камінь прив'язувати до пращі, те саме - дурневі віддавати шану.8 Хто привязує камінь в пращі, подібний до того, що дає славу безумному.8 Що камінь дорогий укладати в пращу, те саме - дурневі віддати шану.
9 Як терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного.9 Мов [колючий] терен в руці п'яного, – притча в устах глупаків.9 Що в руці п'яного тернова гілка, те приповідка в устах дурнів.9 Терня росте в руці пяниці, а рабство в руці безумних.9 Що в пяного в руцї колючая тернина, - те приповість ув устах дурного.
10 Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих.10 Сильний вчиняє все з волі своєї: і нерозумного вшановує, і кожному перехожому дає нагороду.10 Як той лучник, що ранить усіх перехожих, так і той, хто послуговується дурнем.10 Багато бурів переживає всяке тіло безумних, бо нищиться їхній запал.10 Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне.
11 Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.11 Як пес повертається на виверти свої, так глупак повторює глупоту свою.11 Як пес повертається до своєї блювотини, так дурень повторює свою дурноту.11 Так як собака, коли повернеться на свої блювотини і стає мерзотною, так безумний, що власним злом повернувся до власного гріха. Є сором, що наводить гріх, і є встид, (що є) слава і ласка.11 Як пес вертаєсь до блювотини своєї, так дурний повторяє дурощі свої.
12 Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.12 Чи бачив ти чоловіка, мудрого в очах його? На безглуздого більше надії, аніж на нього.12 Ти бачиш чоловіка, що себе за мудрого вважає? На дурня більш надії, ніж на нього.12 Я побачив чоловіка, що про себе думав, що він мудрий, отже безумний мав більше надії від нього.12 Бачив ти чоловіка, що себе за мудрого має? На дурного більш надїї, анїж на такого.
13 Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!13 Ледар каже: Лев на дорозі! Лев на майданах!13 Лінивий каже: “Лев на дорозі! Лев на майдані!”13 Говорить лінивий післаний в дорогу: В дорозі лев.13 Лїнивий каже: `Лев на дорозї! лев на царинї!`
14 Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм.14 Двері повертаються на завісах своїх, а ледар – у постелі своїй.14 Двері обертаються на завісах, а лінивий - на своїм ліжку.14 Так як двері повертаються на завісі, так лінивий на свому ліжку.14 Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун - на свойму ложі.
15 Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко.15 Ледар опускає руку свою в чашу, і йому важко донести її до рота свого.15 Лінивий занурює руку в миску, та трудно йому донести її до рота.15 Лінивий сховавши руку в свій подолок не зможе підвести до уст.15 Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.16 Ледар в очах своїх мудріший, аніж семеро, що відповідають розважливо.16 Лінивий вважає себе за мудрішого, ніж семеро, що в лад відповідають.16 Лінивий собі видається мудрішим від того, що докладно відносить вістку.16 Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.
17 Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої.17 Те саме, що хапати пса за вуха, проходячи неподалік, – втручатися в чужу сварку.17 Той ловить пса за вуха, хто, мимо йдучи, втручається до сварки інших.17 Так як той, що держиться хвоста пса, так той, хто займається чужим судом.17 Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
18 Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,18 Як той, що вдає з себе божевільного, кидає вогонь, стріли і смерть,18 Як божевільний, що жбурляє вогнем і стрілами, і смертю,18 Так як ті, що лікуються, подають слова людям, а хто перший зустріне з словом спотикнеться,18 Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,
19 так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...19 Так – чоловік, котрий шкодить другові своєму і потім каже: Я лише пожартував.19 так чоловік, що обманює ближнього і каже: “Чи ж я не жартую?”19 так всі, що кладуть пастки для своїх друзів. Коли ж їх зловлять говорять, що: Я зробив (це) граючись.19 Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: `Я тільки жартував!`
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.20 Де немає більше дров, вогонь загасне; і де немає обмовника, розбрат затихне.20 Як нема дров, вогонь погасне; як не буде донощика, утихне сварка.20 Від багато дерева росте огонь, а де немає дводушного, сварка мовчить.20 Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, - втихне ворожнета.
21 Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.21 Вугіль – для жару і дрова – для вогню; а чоловік сварливий – для розпалювання сварки.21 Як вугілля на жар, а дрова на вогонь, так і сварливий на те, щоб роздмухувати сварку.21 Ришітка для угля і дерево для огня, а поганий чоловік щоб замішати сварку.21 Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
22 Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.22 Слова обмовника – наче ласощі, і входять вони досередини черева.22 Слова донощика, як ласощі солодкі, що доходять до самісінького нутра.22 Слова збиточників мякі, вони ж вдаряють в покої внутреностей.22 Слова підшепника - як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
23 Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,23 Що нечистим сріблом обкладений глиняний глечик, те саме й полум'яні уста і серце в злобі.23 Що жужелиця з срібла на глинянім посуді, те саме облесливі уста й зле серце.23 Срібло, що дається з обманою, наче посуд для відходів. Гладкі губи ховають смутне серце.23 Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
24 устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:24 Устами своїми прикидається ворог, а в серці своєму ховає підступ.24 Устами вдає, хто ненавидить, а в осерді кує зраду;24 Губами все обіцює той ворог, що плаче, а в серці кує обмани.24 Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
25 коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!25 Якщо він говорить навіть ніжним голосом, не вір йому; тому що семеро мерзот у серці його.25 не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сім гидот у нього в серці.25 Якщо тебе ворог просить великим голосом, не вір, бо є сім злоб в його душі.25 Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
26 Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.26 Якщо ненависть приховується наодинці, то відкриється злоба його в народному зібранні.26 Хоч як його ненависть приховується хитро, та злоба його відкриється серед громади.26 Хто ховає ворожнечу чинить обману, а розумний на зборах відкриває свої гріхи.26 Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
27 Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.27 Хто копає яму, той упаде в яму; і хто котить камінь угору, до того він повернеться.27 Хто риє яму, сам упаде до неї; хто котить камінь угору, до того він повернеться.27 Хто копає яму для ближнього впаде до неї, а хто котить камінь на себе котить.27 Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.
28 Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.28 Брехливий язик ненавидить уражених ним, і облесливі уста призводять до загибелі.28 Язик брехливий ненавидить правду; лестиві уста призводять до погибелі.28 Обманливий язик ненавидить правду, а не закриті уста чинять замішання.28 Зрадливий язик ненавидить тих, кого він ранить, і лестючі слова погибель готують.