1 Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото. | 1 Добре ймення краще від визначного багатства, і добра слава краща від срібла і золота. | 1 Добре ім'я ліпше, ніж великі багатства, а доброзичливість - ніж срібло та золото. | 1 Краще гарне імя ніж велике багацтво, а добра ласка над срібло і золото. | 1 Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло. |
2 Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив. | 2 Багатий і вбогий зустрічаються один з одним; того і того витворив Господь. | 2 Багач і бідний стрічаються: Господь створив їх обидвох. | 2 Багатий і бідний зустріли один одного, а обох створив Господь. | 2 Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако. |
3 Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. | 3 Обачний бачить лихо і ховається; а легковажні йдуть далі і зазнають покарання. | 3 Обачний бачить лихо, й ховається, а легковажні йдуть далі - й зазнають кари, | 3 Розумний, бачачи поганого, якого сильно карають, сам напоумлюється, а безумні минувши є покарані. | 3 Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує. |
4 Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя. | 4 За покірністю приходить страх Господній, багатство, слава і життя. | 4 Нагорода за покору - острах Господній, багатство, слава й життя. | 4 Господний страх - рід мудрости і багацтво і слава і життя. | 4 За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє. |
5 Тернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них. | 5 Терни і тенета на шляху підступного; хто оберігає душу свою, – відступися од них. | 5 В лукавого глоди та сильця на дорозі; хто береже душу свою, той від них далекий. | 5 Колючки і засідки на викривлених дорогах, а хто стереже свою душу від них втече. | 5 Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко. |
6 Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї. | 6 Напучуй юнака на початку шляху його: він не ухилиться від нього аж до старості. | 6 Наставляй малого на добру путь, - навіть як постаріється, не зверне з неї. | 6 | 6 Настав на добру путь малого, - а й старим він не зверне з неї. |
7 Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника. | 7 Багатий панує над убогим, і боржник [стає] рабом кредитора. | 7 Над бідними багач панує; боржник - рабом у позичальника. | 7 Багаті володітимуть бідними, і раби позичатимуть власним панам. | 7 Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї. |
8 Хто сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться. | 8 Той, що сіє неправду, жатиме марноту, і бич гніву впаде на нього. | 8 Хто сіє кривду - пожне лихо і бич його гніву поб'є його. | 8 Хто погане сіє збирає зло, а одержить рану за свої діла. Бог благословить радісного чоловіка і такого, що дає, а (безумний) довершить марноту своїх діл. | 8 Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне. |
9 Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого. | 9 Милосердний буде благословлятися, тому що дає вбогому від хліба свого. | 9 Доброзичливий буде благословенний, бо він дає бідному з свого хліба. | 9 Хто милує бідного сам буде вигодований, бо дав бідному свій хліб. Хто дає дари здобуває побіду і честь однак забирає душу в тих, кого придбав. | 9 Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм. |
10 Глумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться. | 10 Прожени облудника, і незгода відійде, і припиниться сварка й зневага. | 10 Прожени насмішника геть, і незгода відійде, і втихомиряться спори та зневаги. | 10 Викинь губителя зі збору і з ним вийде сварка. Бо коли він сяде в зборі, не шанує всіх. | 10 Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка. |
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар. | 11 Хто любить чистоту серця, у того приязнь на устах, тому цар – друг. | 11 Господь любить чисте серце, хто має на устах у себе ласку, тому цар другом. | 11 Господь любить преподобних серцем, а йому сприйнятні всі непорочні. Губами пасе цар. | 11 Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом. |
12 Очі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине. | 12 Очі Господні оберігають пізнання, а слова нехтувача законом Він відкидає. | 12 Господні очі зберігають того, хто науку має; слова ж зрадливого він у ніщо обертає. | 12 Господні ж очі зберігають сприймання, а беззаконний опоганює слова. | 12 Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає. |
13 Лінивий говорить: На вулиці лев, серед майдану я буду забитий! | 13 Ледар каже: Лев на вулиці! Посеред майдану заб'ють мене! | 13 Ледащо каже: “Он лев надворі, посеред вулиці мене вб'є.” | 13 Лінивий шукає вимовку і говорить: Лев на дорогах, а вбивці на шляхах. | 13 Лїнивий каже: `Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!` |
14 Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди. | 14 Глибоке провалля – вуста блудниць; на кого розгнівається Господь, той упаде туди. | 14 Уста чужих жінок - глибока яма; на кого Господь прогнівався, той туди впаде. | 14 Уста беззаконного глибока яма, а хто Господом зненавиджений впаде до неї. Є злі дороги перед людиною, і не любить завернути з них, а належиться завернути із скривленої і злої дороги. | 14 Блудничині уста - глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь. |
15 До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її. | 15 Глупство прив'язалося до серця юнака; але виправна різка відкине гнів його від нього. | 15 Дурнота впилася дитині в серце, але навчальна різка прожене її геть від неї. | 15 Незнання доторкнулося до серця дитини, а палиця і напоумлення далеко від неї. | 15 Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його. |
16 Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє. | 16 Хто чинить утиски бідному, аби примножити своє багатство, і хто дає багатому, той збідніє. | 16 Убогого гнітити - його збагачувати, багатому давати - робити його бідним. | 16 Хто кривдить бідного побільшує своє, а дає багатому щоб зменшити. | 16 Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє. |
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання, | 17 Нахили вухо твоє і слухай слова мудрих, і серце твоє наверни до мого пізнання. | 17 Прихили вухо та слухай слова мудрих, приверни твоє серце, щоб їх збагнути, | 17 Приклади твоє ухо до мудрих слів і послухай моє слово, а настав твоє серце, щоб ти взнав, що вони гарні. | 17 Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого; |
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом! | 18 Тому що втіха буде, якщо ти будеш пильнувати їх у серці твоєму, і вони будуть такими на устах твоїх. | 18 бо приємно буде, коли їх ховатимеш у собі; нехай разом установляться на устах у тебе. | 18 І якщо їх вкладеш до твого серця, вони тебе разом звеселять на твоїх губах, | 18 Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх. |
19 Щоб надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе. | 19 Щоб сподівання твоє було на Господа, я навчаю тебе нині, а ти [пам'ятай]. | 19 Щоб у Господі було твоє довір'я, я об'явлю їх тобі нині, - власне тобі. | 19 щоб твоя надія була на Господа і Він тобі обявив його дорогу. | 19 Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі. |
20 Хіба ж не писав тобі тричі з порадами та із знанням, | 20 Чи не писав я тобі тричі в порадах і повчанні, | 20 Чи я тобі не писав тричі про раду та науку, | 20 І ти це тричі собі напиши на раду і знання на таблиці твого серця. | 20 Чи я ж бо не писав тобі нераз - подаючи ради й науки, |
21 щоб тобі завідомити правду, правдиві слова, щоб ти істину міг відповісти тому, хто тебе запитає. | 21 Щоб навчити тебе належним словом істини, щоб ти міг переказати слова істини тим, що посилали тебе? | 21 щоб ти спізнав певність слів правдивих, щоб ти вмів відповісти тим, які тебе посилають? | 21 Отже, я тебе повчаю праведним словом і пізнання добре слухати, щоб відповісти слова правди тим, що тебе питають. | 21 Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали? |
22 Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі, | 22 Не грабуй бідного, тому що він убогий; і не чини утисків невдатному біля брами; | 22 Не грабуй убогого тому, що він убогий, і не натискай злиденного при брамі. | 22 Не вживай сили проти бідного, бо він є бідним, і не дошкулюй немічному в брамах. | 22 Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах*, - |
23 бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу. | 23 Тому що Господь візьме участь у справі їхній, і відбере душу в грабіжників їхніх. | 23 Господь бо боронитиме їхні справи і забере життя в тих, що їх ограбують. | 23 Бо Господь судить його судом, і визволить твою душу без клопоту. | 23 Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх. |
24 Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою, | 24 Не товаришуй з дратівливими, і не спілкуйся з чоловіком запальним, | 24 З гнівливим не дружися, з гарячим не заводься, | 24 Не будь другом гнівливому чоловікові, а зі злосливим другом не мешкай, | 24 З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь, |
25 щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі. | 25 Щоб не навчитися шляхів його, і не накликати зашморгу на душу твою. | 25 щоб не навчився й сам стежок їхніх, щоб не поклав петлю на свою душу. | 25 щоб часом ти не навчився його доріг і не взяв засідки для твоєї душі. | 25 Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою. |
26 Не будь серед тих, хто поруку дає, серед тих, хто поручується за борги: | 26 Не будь таким, як ті, що дають руки і поруку за борги. | 26 Не будь як ті, що зобов'язуються, що за довги ручаться; | 26 Не дай себе в запоруку зі встиду перед лицем. | 26 Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе; |
27 коли ти не матимеш чим заплатити, нащо візьмуть з-під тебе постелю твою? | 27 Якщо тобі не має чим заплатити, то навіщо попускати собі, щоб забрали з-під тебе постіль твою? | 27 як не матимеш чим заплатити, чому б він мав твою постіль брати від тебе? | 27 Бо якщо не матимеш звідки віддати, заберуть ліжко, що під твоїми ребрами. | 27 Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе? |
28 Не пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої. | 28 Не пересувай давньої межі, котру позначили батьки твої. | 28 Не пересувай межі древньої, що твої батьки провели. | 28 Не пересувай вічні границі, які поклали твої батьки. | 28 Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої. |
29 Ти бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простими. | 29 Чи бачив ти чоловіка, вдатного в своїй справі? Він буде стояти перед царями; він не буде стояти перед простим. | 29 Чи ти бачив спритного у своїй роботі? Такий стоятиме перед царями, він не буде на послугах у темних. | 29 Чоловік передбачливий і кмітливий в своїх ділах повинен стояти перед царями і не стояти перед лінивими людьми. | 29 Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити. |