1 Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото.1 Добре ймення краще від визначного багатства, і добра слава краща від срібла і золота.1 Добре ім'я ліпше, ніж великі багатства, а доброзичливість - ніж срібло та золото.1 Краще гарне імя ніж велике багацтво, а добра ласка над срібло і золото.1 Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
2 Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив.2 Багатий і вбогий зустрічаються один з одним; того і того витворив Господь.2 Багач і бідний стрічаються: Господь створив їх обидвох.2 Багатий і бідний зустріли один одного, а обох створив Господь.2 Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
3 Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.3 Обачний бачить лихо і ховається; а легковажні йдуть далі і зазнають покарання.3 Обачний бачить лихо, й ховається, а легковажні йдуть далі - й зазнають кари,3 Розумний, бачачи поганого, якого сильно карають, сам напоумлюється, а безумні минувши є покарані.3 Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
4 Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя.4 За покірністю приходить страх Господній, багатство, слава і життя.4 Нагорода за покору - острах Господній, багатство, слава й життя.4 Господний страх - рід мудрости і багацтво і слава і життя.4 За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
5 Тернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них.5 Терни і тенета на шляху підступного; хто оберігає душу свою, – відступися од них.5 В лукавого глоди та сильця на дорозі; хто береже душу свою, той від них далекий.5 Колючки і засідки на викривлених дорогах, а хто стереже свою душу від них втече.5 Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
6 Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.6 Напучуй юнака на початку шляху його: він не ухилиться від нього аж до старості.6 Наставляй малого на добру путь, - навіть як постаріється, не зверне з неї.6 6 Настав на добру путь малого, - а й старим він не зверне з неї.
7 Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника.7 Багатий панує над убогим, і боржник [стає] рабом кредитора.7 Над бідними багач панує; боржник - рабом у позичальника.7 Багаті володітимуть бідними, і раби позичатимуть власним панам.7 Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
8 Хто сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться.8 Той, що сіє неправду, жатиме марноту, і бич гніву впаде на нього.8 Хто сіє кривду - пожне лихо і бич його гніву поб'є його.8 Хто погане сіє збирає зло, а одержить рану за свої діла. Бог благословить радісного чоловіка і такого, що дає, а (безумний) довершить марноту своїх діл.8 Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
9 Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого.9 Милосердний буде благословлятися, тому що дає вбогому від хліба свого.9 Доброзичливий буде благословенний, бо він дає бідному з свого хліба.9 Хто милує бідного сам буде вигодований, бо дав бідному свій хліб. Хто дає дари здобуває побіду і честь однак забирає душу в тих, кого придбав.9 Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
10 Глумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться.10 Прожени облудника, і незгода відійде, і припиниться сварка й зневага.10 Прожени насмішника геть, і незгода відійде, і втихомиряться спори та зневаги.10 Викинь губителя зі збору і з ним вийде сварка. Бо коли він сяде в зборі, не шанує всіх.10 Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.11 Хто любить чистоту серця, у того приязнь на устах, тому цар – друг.11 Господь любить чисте серце, хто має на устах у себе ласку, тому цар другом.11 Господь любить преподобних серцем, а йому сприйнятні всі непорочні. Губами пасе цар.11 Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
12 Очі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине.12 Очі Господні оберігають пізнання, а слова нехтувача законом Він відкидає.12 Господні очі зберігають того, хто науку має; слова ж зрадливого він у ніщо обертає.12 Господні ж очі зберігають сприймання, а беззаконний опоганює слова.12 Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
13 Лінивий говорить: На вулиці лев, серед майдану я буду забитий!13 Ледар каже: Лев на вулиці! Посеред майдану заб'ють мене!13 Ледащо каже: “Он лев надворі, посеред вулиці мене вб'є.”13 Лінивий шукає вимовку і говорить: Лев на дорогах, а вбивці на шляхах.13 Лїнивий каже: `Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!`
14 Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.14 Глибоке провалля – вуста блудниць; на кого розгнівається Господь, той упаде туди.14 Уста чужих жінок - глибока яма; на кого Господь прогнівався, той туди впаде.14 Уста беззаконного глибока яма, а хто Господом зненавиджений впаде до неї. Є злі дороги перед людиною, і не любить завернути з них, а належиться завернути із скривленої і злої дороги.14 Блудничині уста - глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
15 До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.15 Глупство прив'язалося до серця юнака; але виправна різка відкине гнів його від нього.15 Дурнота впилася дитині в серце, але навчальна різка прожене її геть від неї.15 Незнання доторкнулося до серця дитини, а палиця і напоумлення далеко від неї.15 Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
16 Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє.16 Хто чинить утиски бідному, аби примножити своє багатство, і хто дає багатому, той збідніє.16 Убогого гнітити - його збагачувати, багатому давати - робити його бідним.16 Хто кривдить бідного побільшує своє, а дає багатому щоб зменшити.16 Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,17 Нахили вухо твоє і слухай слова мудрих, і серце твоє наверни до мого пізнання.17 Прихили вухо та слухай слова мудрих, приверни твоє серце, щоб їх збагнути,17 Приклади твоє ухо до мудрих слів і послухай моє слово, а настав твоє серце, щоб ти взнав, що вони гарні.17 Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом!18 Тому що втіха буде, якщо ти будеш пильнувати їх у серці твоєму, і вони будуть такими на устах твоїх.18 бо приємно буде, коли їх ховатимеш у собі; нехай разом установляться на устах у тебе.18 І якщо їх вкладеш до твого серця, вони тебе разом звеселять на твоїх губах,18 Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
19 Щоб надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе.19 Щоб сподівання твоє було на Господа, я навчаю тебе нині, а ти [пам'ятай].19 Щоб у Господі було твоє довір'я, я об'явлю їх тобі нині, - власне тобі.19 щоб твоя надія була на Господа і Він тобі обявив його дорогу.19 Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
20 Хіба ж не писав тобі тричі з порадами та із знанням,20 Чи не писав я тобі тричі в порадах і повчанні,20 Чи я тобі не писав тричі про раду та науку,20 І ти це тричі собі напиши на раду і знання на таблиці твого серця.20 Чи я ж бо не писав тобі нераз - подаючи ради й науки,
21 щоб тобі завідомити правду, правдиві слова, щоб ти істину міг відповісти тому, хто тебе запитає.21 Щоб навчити тебе належним словом істини, щоб ти міг переказати слова істини тим, що посилали тебе?21 щоб ти спізнав певність слів правдивих, щоб ти вмів відповісти тим, які тебе посилають?21 Отже, я тебе повчаю праведним словом і пізнання добре слухати, щоб відповісти слова правди тим, що тебе питають.21 Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
22 Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,22 Не грабуй бідного, тому що він убогий; і не чини утисків невдатному біля брами;22 Не грабуй убогого тому, що він убогий, і не натискай злиденного при брамі.22 Не вживай сили проти бідного, бо він є бідним, і не дошкулюй немічному в брамах.22 Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах*, -
23 бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.23 Тому що Господь візьме участь у справі їхній, і відбере душу в грабіжників їхніх.23 Господь бо боронитиме їхні справи і забере життя в тих, що їх ограбують.23 Бо Господь судить його судом, і визволить твою душу без клопоту.23 Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
24 Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,24 Не товаришуй з дратівливими, і не спілкуйся з чоловіком запальним,24 З гнівливим не дружися, з гарячим не заводься,24 Не будь другом гнівливому чоловікові, а зі злосливим другом не мешкай,24 З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
25 щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.25 Щоб не навчитися шляхів його, і не накликати зашморгу на душу твою.25 щоб не навчився й сам стежок їхніх, щоб не поклав петлю на свою душу.25 щоб часом ти не навчився його доріг і не взяв засідки для твоєї душі.25 Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
26 Не будь серед тих, хто поруку дає, серед тих, хто поручується за борги:26 Не будь таким, як ті, що дають руки і поруку за борги.26 Не будь як ті, що зобов'язуються, що за довги ручаться;26 Не дай себе в запоруку зі встиду перед лицем.26 Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
27 коли ти не матимеш чим заплатити, нащо візьмуть з-під тебе постелю твою?27 Якщо тобі не має чим заплатити, то навіщо попускати собі, щоб забрали з-під тебе постіль твою?27 як не матимеш чим заплатити, чому б він мав твою постіль брати від тебе?27 Бо якщо не матимеш звідки віддати, заберуть ліжко, що під твоїми ребрами.27 Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
28 Не пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої.28 Не пересувай давньої межі, котру позначили батьки твої.28 Не пересувай межі древньої, що твої батьки провели.28 Не пересувай вічні границі, які поклали твої батьки.28 Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
29 Ти бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простими.29 Чи бачив ти чоловіка, вдатного в своїй справі? Він буде стояти перед царями; він не буде стояти перед простим.29 Чи ти бачив спритного у своїй роботі? Такий стоятиме перед царями, він не буде на послугах у темних.29 Чоловік передбачливий і кмітливий в своїх ділах повинен стояти перед царями і не стояти перед лінивими людьми.29 Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.