1 Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.1 Вино – глумливе, сікера – буйна; і кожний, хто зловживає ними, – нерозумний.1 Вино - зрадливе, п'янкі напої - буйні; кожен, хто кружляє їх, - нерозумний.1 Вино нестримне і пиянство розпусне, а кожний, що до нього пристає, не буде мудрий.1 Вино - зрадник; напитки - буйність; хто на них надиться - безумний.
2 Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.2 Гнів царський – наче ревище лева; хто дратує його, той грішить супроти самого себе.2 Гнів царський, ніби рик лева; хто його побуджує, шкодить собі.2 Погроза царя не різниться від гніву лева, а хто його роздражнює грішить проти своєї душі.2 Царська грізьба - як би рик левин; хто його до гнїву будить, шкодить собі самому.
3 Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.3 Честь для людини – уникнути сварки; а всілякий глупак запальний.3 То честь для чоловіка - сварки уникати; а кожен дурень розпочинає сварку.3 Відвертатися від наклепів - слава для чоловіка, а кожний безумний з такими сплітається.3 Хто сварку залишує, той честь здобуває; кожен дурень до сварки горячиться.
4 Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.4 Ледачий восени не оре в полі, то шукає влітку, – і немає нічогісінько.4 Осінь пройшла, і не оре лінивий; у жнива проситиме, та не матиме нічого.4 Коли лінивий в погорді він не завстидається, так і той, хто позичає пшеницю в жнива.4 Лїнивий в осени не оре й не скородить; розглядаєсь лїтом - аж нема нїчого.
5 Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.5 Помисли в серці людини – глибокі води, але чоловік розумний вичерпує їх.5 Води глибокі - задума в людськім серці; але розумна людина їх черпатиме звідти.5 Рада - глибока вода в серці чоловіка, а розумний чоловік її вичерпає.5 В серцї людськім задуми - мов вода глибока, та чоловік розумний вичерпає її.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?6 Чимало таких, що хвалять людину за милосердя; але хто знаходить праведну людину?6 Чимало людей доброту власну вихваляють, та вірну людину, хто знайде?6 Велике людина і шляхетне милосердний чоловік, а вірного чоловіка тяжко знайти.6 Многих людей величають милосерними, та правдивого чоловіка хто находить?
7 У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!7 Праведник ходить у своїй чистоті; блаженні діти його по ньому!7 Хто ходить у своїй невинності правдиво, - щасливі його діти після нього!7 Хто непорочний живе в праведності, блаженними оставить своїх дітей.7 Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його.
8 Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.8 Цар, який сидить на престолі суду, очима своїми розганяє все лихе.8 Цар, що на судовому престолі засідає, всю погань, лиш погляне, розганяє.8 Коли на престолі сяде праведний цар, не стане перед його очима всякий поганий.8 Коли царь самий на судейському престолї засїдає, то й все ледаче очима своїми розганяє.
9 Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?9 Хто може сказати: Я очистив моє серце, я чистий від гріха мого?9 Хто може сказати: “Я очистив моє серце, я - чистий від гріха мого?”9 Хто похвалиться, що має чисте серце? Чи хто відкрито скаже, що він чистий від гріхів? Хто злословить батька чи матір згасить світильник, а зіниці його очей побачать темряву. Часть раніше поспішно роздобута в кінці не буде поблагословлена. Не кажи: Пімщуся на ворогу. Але почекай на Господа, щоб тобі поміг.9 Хто може сказати: Серце я очистив, - я чистий від гріха мого?
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.10 Неоднакові ваги, неоднакова міра, – те і те – мерзота перед Господом.10 Дві ваги та дві міри, - огидне Господеві одне й друге.10 Велика і мала важка і подвійне мірило, вони оба нечисті перед Господом.10 Не однакова вага, не однака міра, одно і друге - гидота Господеві.
11 Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.11 Можна спізнати навіть підлітка за його вправами, чи буде чиста і належна поведінка його.11 Вже з того, як поводиться дитина, видно, чи чисті й праві будуть її вчинки.11 І хто їх робить у своїх задумах звязаний буде, молодий з преподобним, і правильна його дорога.11 Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.12 Вухо, котре чує, і око, котре бачить, – те і те утворив Господь.12 Вухо, що чує, й око, що бачить, - Господь створив одне й друге.12 Ухо чує і око бачить. І оба господні діла.12 Ухо, що чує, й око, що бачить - одно й друге сотворив Господь.
13 Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!13 Не люби спати, щоб ти не збіднів; тримай розплющеними очі твої, і будеш досхочу їсти хліб.13 Не люби спати, щоб не збідніти; відкрий очі, й будеш ситий хлібом.13 Не люби наговорювати, щоб ти не був віднятий. Відкрий твої очі і наситися хлібами. Подвійна важка гидота Господеві, і неправильне мирило не добре перед Ним.13 Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.
14 Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.14 Недобре, недобре, – каже покупець; а коли відійде, хвалиться.14 “Недобре, - недобре!” - каже, хто купує; а як відійде - не нахвалиться.14 Від Господа випрямлюються кроки чоловіка. А як смертний зрозуміє його дороги?14 Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, - хвалиться.
15 Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.15 Є золото і багато перлів, але коштовне начиння – вуста розумні.15 Є золота й перел багато, та найдорожча прикраса - уста розумні.15 Засідка для чоловіка швидко щось з своїх посвятити, бо після молитви буває розкаяння.15 Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба - уста розумні.
16 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.16 Візьми одежу його, бо він давав поруку за чужого; і за стороннього візьми від нього заклад.16 Візьми з нього одежу, бо він за чужого ручився; коли він за чужих ручився, візьми заставу з нього.16 Мудрий цар пересіває безбожних і накладе на них колесо.16 Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!
17 Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.17 Солодкий для людини хліб, [надбаний] неправдою; але потому рот його виповнюється жорствою.17 Солодкий людині хліб, неправдою нажитий, та потім в його роті жорстви повно.17 Господнє світло подих людей, хто досліджує склади черева.17 Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,
18 Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.18 Заміри дістають потвердження через пораду, і по нараді провадь війну.18 Задуми зміцнюються при нараді; хитрощами провадити б війну.18 Милосердя і праведна сторож для царя і окружать його престіл в праведності.18 Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
19 Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.19 Хто ходить пліткарем, той відкриває таємницю; і хто широко розтуляє рота, з тим не спілкуйся.19 Той наклепник, хто відкриває тайни; хто рота широко роззявляє, з тим не братайся.19 Мудрість прикраса для молодих, а сивина слава для старців.19 Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!20 Хто ганьбить батька свого і матір свою, того світильник загасне осередь глибокої пітьми.20 Хто проклинає батька-матір, того свічка погасне в глухій пітьмі.20 Удари і побиття зустрічають злих, а рани у внутрі черева.20 Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
21 Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!21 Спадщина, квапливо захоплена на початку, не благословиться в майбутньому.21 Майно, швидко набуте на початку, напослідок не буде благословенне.21 Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.
22 Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.22 Не кажи: Я помщуся за зло; віддай Господові, і Він збереже тебе.22 Не говори: “Відплачу лихом!” |- звірся на Господа, і він тебе врятує.22 Не говори: `За зло я самий віддам`; полиши се Господеві, - він охоронить тебе.
23 Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.23 Мерзота перед Господом – неоднакові важки, і оманливі шальки – не добрі.23 Огидні Господеві двоякі терези; вага фальшива - річ недобра.23 Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра - йому противна.
24 Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?24 Від Господа спрямовується хода чоловіка; а людині як пізнати шлях свій?24 Господь керує кроками людини; людині ж як зрозуміти свою дорогу?24 Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж - як узнати дорогу свою?
25 Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.25 Тенета для людини – квапливо давати обітницю і після обітниці обдумувати.25 Це сіть людині - необачно казати: “Посвячене”, а по обіті - розмірковувати.25 Се сїть людинї - сквапно обіт складати, а послї обіту - роздумовати.
26 Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.26 Мудрий цар вивіє лиходіїв, і колеса на них оберне.26 Мудрий цар злих провіває, а потім по них колесом котить.26 Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.
27 Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.27 Світильник Господній – дух людини, що випробовує всі глибини серця.27 Господній світич - дух людини, що вивідує всі глибини серця.27 Господень сьвічник - се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.28 Милість та істина охороняють царя, і милістю він підтримує престол свій.28 Милость і правда царя оберігають; його престол милістю підпертий.28 Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.
29 Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.29 Слава юнаків – сила їхня, а окраса старих людей – сивина.29 Слава молодих - їхня сила; старих окраса - їхній сивий волос.29 Слова молодих - їх сила, а окраса старих - їх сивий волос.
30 Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.30 Рани від побиття – лікування супроти зла, і удари, що доходять аж до нутра.30 Побиття аж до крови - лік проти зла, так само й удари, що доходять аж до нутра.30 Рани від побоїв - се лїк проти зла, та й удари, що доходять аж до самої утроби.