1 Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.1 Краще вбогий, що ходить у своїй цнотливості, аніж [багатий] з брехливими устами, і, до того ж, безглуздий.1 Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності, ніж дурний з нещирими устами.1 Багацтво додає численних друзів, а бідний остається і без друга.1 Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
2 Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.2 Не добре душі без пізнання, і квапливий ногами спіткнеться.2 Навіть горливість без знання не добра, а хто надто поспішає - помилиться.2 Фальшивий свідок не буде без муки, а хто неправедно оскаржує не втече.2 Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
3 Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.3 Глупота людини збочує шлях її, а серце її обурюється на Господа.3 Безумність людини руйнує її долю, та й ще на Господа вона серцем гнівається.3 Численні служать лицю царів, а кожний поганий стає погордою для людини.3 Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
4 Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...4 Багатство долучає багато друзів, а бідного покидає навіть друг його.4 Багатство множить друзів, а бідного покидає й друг його.4 Кожний, хто ненавидить бідного брата і буде далеко від дружби. Добрий задум зближає тих, що його знають, а розумний чоловік його знайде. Хто чинить багато зла виповняє зло. А хто до гніву словами доводить, не спасеться.4 Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.5 Брехливий свідок не залишиться без покари, і хто говорить неправду, не врятується.5 Фальшивий свідок не уникне кари; хто дихає брехнею, не знайде рятунку.5 Хто придбає розумність себе любить. А хто береже розумність, знайде добро.5 Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
6 Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.6 Багато людей запобігають перед можними, і кожний – друг людині, котра приносить дарунки.6 Багато тих, що запобігають у князя ласки; кожен друг тому, хто дає гостинці.6 Фальшивий свідок не буде без муки, а хто розпалить зло, від нього згине.6 Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
7 Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!7 Бідного ненавидять всі брати його, і тим паче друзі його віддаляються од нього; наздоганяє їх зі словами поради, але вони не бажають цього.7 Убогим всі брати нехтують, тим більше його друзі віддаляються від нього; у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду, так само, хто вганяється за чужими справами.7 Їжа не на користь безумному, і якщо раб почне володіти з гордістю.7 Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.8 Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто пильнує розважливість, той знаходить успіх.8 Хто здобуває мудрість, той любить свою душу; хто розуму пильнує, той знайде добро.8 Милосердний чоловік довготерпеливий, а його похвала захоплює беззаконних.8 Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий - находить добро.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.9 Брехливий свідок не залишиться без покари, і хто говорить неправду, загине.9 Неправдомовний свідок не уникне кари; хто дихає брехнею, той загине.9 Царська погроза подібна до ричання лева, а наче роса на траву, такою є його радість.9 Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав - погибне.
10 Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.10 Не до лиця глупакові ошатність, а поготів рабові панування над князями.10 Не личать дурневі розкоші, тим менше слузі - панувати над князями.10 Безумний син сором батькові, і молитви від заплати блудниці не безплямні.10 Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї - старшованнє над князями.
11 Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.11 Розважливість вчиняє людину неквапливою на гнів, і слава для неї – бути поблажливим до переступів.11 Розважність людини - бути повільним до гніву; слава її - переступи забувати.11 Дім і майно ділять батьки синам, а від Бога злучується жінка з чоловіком.11 Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його - вирозумілість на проступки.
12 Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.12 Гнів царя – мов ревище лева, а приязнь його – мов роса на траву.12 Гнів царський - мов рик лева, а його милість - як роса на рослину.12 Жах охоплює мужа-жінку, а душа бездільного голодуватиме.12 Царський гнїв - як би рик лева, а його ласкавість - мов роса на зелень.
13 Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.13 Безглуздий син – то біда для батька, а сварлива дружина – стічна ринва.13 Дурний син - батькові нещастя; а суперечки жінчині - безупинне води накрапання.13 Хто береже заповідь, зберігає свою душу, а хто не зважає на свої дороги згине.13 Дурний син - гризота отцеві, а сварлива жінка - мов вода крізь кришу текуча.
14 Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.14 Дім і маєток – спадок від батьків, а розумна дружина, – від Господа.14 Дім і достатки - то по батьках спадок, але від Господа розумна жінка.14 Хто милосердиться над бідним позичає Богові, а Він йому віддасть за його даром.14 І дом і майно - спадщина по родителях, а розумная жона - від Господа.
15 Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.15 Лінощі занурюють у сонливість, і недбала душа зазнаватиме голоду.15 Лінивство глибокий сон наводить; душа недбала буде голодувати.15 Напоумляй твого сина, бо так буде надійно, а на гордість не підноси твою душу.15 Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
16 Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.16 Хто береже заповіді, береже свою душу, а той, хто не дбає про свої шляхи, – загине.16 Хто береже заповідь, той береже себе самого, а хто словом нехтує, той помре.16 Злодумний чоловік буде дуже покараний. Якщо ж буде нищівним, додасть і свою душу.16 Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
17 Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.17 Хто чинить бідному добро, той Господові позичає; і Він йому надолужить за його доброчинство.17 Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає, і він йому відплатить за його добродійство.17 Сину, слухай напоумлення твого батька, щоб ти був мудрим на твій кінець.17 Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
18 Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.18 Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся його криком.18 Карай твого сина, покіль є надія, але б'ючи, не бий його до смерти.18 Численні задуми в серці чоловіка, а господня рада остається на віки.18 Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
19 Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.19 Гнівливий нехай зазнає покарання, бо, коли помилуєш [його], то ще більше каратимеш його.19 Вельми гнівливий прийме кару: бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.19 Милосердя плід для чоловіка, а краще бідний праведний ніж багатий брехливий.19 Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
20 Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.20 Дослухайся поради і приймай викриття, щоб учинитися тобі відтак мудрим.20 Слухай пораду й приймай навчання, щоб стати мудрим наостанку.20 Господний страх на життя для чоловіка, а хто не боїться замешкає на місцях, де не видно розуму.20 Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.21 Багато замірів у серці людини, але справдиться лише визначене Господом.21 Багато задумів у серці людини, але воля Господня - вона встоїться.21 Хто неправедно ховає свої руки до лона, ані до уст їх не підведе.21 Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
22 Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.22 Радість людини – доброчинність її, і вбога людина краща, аніж брехлива.22 Плід людини - її милосердя; убогий - ліпший, ніж брехун.22 Як бичують згубного безумний стає розумнішим. Якщо ж скартаєш розумного чоловіка, зрозуміє пізнавання.22 Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
23 Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.23 Страх Господній [провадить] до життя, і [хто має] його, завжди буде вдоволений, і лихо не спіткає його.23 Господній острах - життєдайний: насичений ним - в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.23 Хто не шанує батька і відкидає свою матір завстидається і буде зневажений.23 Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.24 Ледачий опускає руку свою до чаші, і не хоче піднести її до рота.24 Ледачий запускає свою руку в миску, та тяжко йому її до рота донести.24 Син, що покинув зберігати напоумлення батька, навчиться злих слів.24 Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.25 Якщо ти покараєш облудника, то навіть простодушний стане розважливим; і [коли] викриєш розумного, то він прийме повчання.25 Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим; коли розумного скартати, він набереться знання.25 Хто в заклад себе дає за безумного сина зневажає оправдання, а уста безбожних пожирають суди.25 Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного - він ще порозумнїє.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,26 Той, хто обдирає батька і проганяє матір, – син ганебний і безсоромний.26 Хто обдирає батька й проганяє матір, той син ганебний, безсоромний.26 Для нестриманних приготовляються бичування і муки для рамен безумних.26 Хто батька нехтує й матїр проганяє, - той син ледачий й безчесний.
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!27 Припини, сину мій, слухати поради про те, щоб ухилятися від висловів пізнання.27 Кинь, сину, слухати науку, що відводить від слів розумних.27 Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.28 Лукавий свідок збиткується над судом, і вуста лиходіїв ковтають неправду.28 Лукавий свідок глузує з правосуддя, а уста грішників пожирають беззаконня.28 Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
29 На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.29 Готові для лиходіїв суди, і покарання на тіло глупаків.29 Готові на насмішників дрюки, і на спину дурних - удари.29 На зрадливих готові суди, а на тїло безумних - удари.