1 Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний. | 1 Хто любить повчання, той любить знання; а хто ненавидить викриття, той невіглас. | 1 Хто любить навчання, той знання любить, хто ж ненавидить картання, той безглуздий. | 1 Хто любить напоумлення любить сприймання, а хто ненавидить картання безумний. | 1 Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен. |
2 Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь. | 2 Добрий здобуває прихильність від Господа; а людину підступну Він осудить. | 2 Добрий отримає від Господа, а чоловіка лукавого він осудить. | 2 Кращий хто знайшов ласку в Господа, а беззаконний чоловік промовчиться. | 2 Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить. |
3 Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається. | 3 Не потвердить себе людина беззаконням; а корінь праведників непорушний. | 3 Ніхто не може злобою скріпитись, а корінь праведних не захитається. | 3 Не випрямиться чоловік з беззаконня, а коріння праведних не будуть забрані. | 3 Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться. |
4 Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях. | 4 Доброчинна дружина – вінець для чоловіка свого; а зганьблена – мовби гниль у його кістках. | 4 Цнотлива жінка - вінець для свого чоловіка, а безсоромна - немов гниль у його кістках. | 4 Мужня жінка вінець для свого чоловіка. Так як хробак в дереві, так губить чоловіка жінка, що чинить зло. | 4 Жена честивая - вінець чоловікові, ледача ж - мов та гниль у костях його. |
5 Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана. | 5 Помисли праведних – правда, а заміри лиходіїв – підступ. | 5 Наміри справедливих - правда; каверзи злих - обман. | 5 Думки праведних суди, а безбожні кермують обманами. | 5 Думки у праведних - про те, що правда, а задуми безбожних - зрада. |
6 Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх. | 6 Мова лиходіїв – засідка для пролиття крови, а вуста праведних рятують їх. | 6 Слова безбожних - засідки криваві, а уста праведних спасуть їх самих. | 6 Слова безбожних обманливі, а уста праведних визволять їх. | 6 Безбожних слова - укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних - щоб рятувати їх. |
7 Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти. | 7 Тільки-но торкнеться лиходіїв нещастя – і вже немає їх, а дім праведних стоїть. | 7 Повалено на землю злих, і їх більше немає, дім праведних же остоїться. | 7 Куди не повернешся пропадає безбожний, а доми праведних остаються. | 7 Доторкнись, нещастє безбожних - а вже й нема їх, а дім праведних стоїть. |
8 Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду. | 8 Хвалять людину за мірою розуму її, а розбещений серцем буде в презирстві. | 8 Який у чоловіка розум, так його й цінять, а криводушний буде в погорді. | 8 Уста розумного хваляться мужами, а повільний серцем висмівається. | 8 О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї. |
9 Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений. | 9 Ліпше простий, але той, що працює на себе, аніж той, що має себе за поважного, проте не має хліба. | 9 Ліпше бути простим і працювати на себе, ніж бути хвальком і не мати хліба. | 9 Кращий чоловік, що служить собі в безчесті, ніж той, що собі докладає шану і має брак хліба. | 9 Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба. |
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке. | 10 Праведник дбає про худобу свою, а серце лиходіїв жорстоке. | 10 Праведний про життя своєї худоби дбає, а серце лихих - жорстоке. | 10 Праведний милосердиться над душами свого скота, а лоно безбожних немилосердне. | 10 Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке. |
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму. | 11 Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом; а хто йде слідом ледарів, той безглуздий. | 11 Хто обробляє своє поле, той буде ситий хлібом, а хто за марнощами вганяє, той розуму не має. | 11 Хто обробляє свою землю наповниться хлібів, а хто женеться за безглузним позбавлений розуму. Хто має солодість в перебуванні в вині, оставить безчестя у власних твердинях. | 11 Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має. |
12 Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди. | 12 Лиходій прагне впіймати у сіть лиха; але корінь праведних міцний. | 12 Безбожний зазіхає на здобич лихих, а корінь праведних тримається твердо. | 12 Пожадання безбожних погані, а коріння праведних в твердинях. | 12 Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо. |
13 Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде. | 13 Лиходій потрапляє до неї гріхами уст своїх; але праведник вийде з біди. | 13 Злий попадає в петлю з-за своїх губів, а праведник із біди виходить. | 13 Через гріх губ грішник впадає в засідки, а праведник з них вискакує. Хто дивиться мило буде помулуваний, а хто зустрічається в брамах засмучує душі. | 13 Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди. |
14 Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде. | 14 Від плоду вуст [своїх] насичується людина добром, і нагорода людині – за вчинками рук її. | 14 Із плодів уст своїх насититься добром людина; за вчинками рук людини буде й нагорода. | 14 Від овочів уст душа чоловіка наповниться добром, а віддача його губ буде йому дана. | 14 Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його - нагорода йому. |
15 Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради. | 15 Шлях безглуздого бездоганний в його очах; але хто дослухається поради, той мудрий. | 15 Дурному шлях його здається простим, та мудрий - слухає поради. | 15 Дороги безумних правильні перед ними, а мудрий вислухує поради. | 15 Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради. |
16 Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу. | 16 У безглуздого миттю виявиться гнів його, а розважливий приховує зневагу. | 16 Дурний притьмом свою досаду виявляє; розсудливий приховує ганьбу. | 16 Безумний в той день сповіщає свій гнів, а розумний ховає своє безчестя. | 16 Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу. |
17 Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману. | 17 Хто виповідає те, про що зараз відає, той каже правду; а в свідка лукавого – облуда. | 17 Хто звістує правду - чинить справедливість; ложний свідок -ошуканство. | 17 Праведний сповіщає явну віру, а неправедних свідок обманливий. | 17 Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого - омана. |
18 Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки. | 18 Іноді базіка уразить, як мечем, а язик мудрих – лікує. | 18 Є такі, що словами, мов мечем, прошивають, а язик мудрих гоїть. | 18 Є ті, що говорять, що ранять мечем, а язики мудрих оздоровляють. | 18 Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий - загоює. |
19 Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю. | 19 Уста правдиві вічно будуть, а брехливий язик – тільки на мить. | 19 Уста правдиві повіки перебувають; язик брехливий - на хвилину. | 19 Губи правдиві випрямлюють свідчення, а поспішний свідок має неправедний язик. | 19 Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний - на хвилину. |
20 В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир. | 20 Підступ – у серці злочинців, а радість – у миротворців. | 20 Шахрайство в серці тих, що лихо замишляють; радість - хто рає мир. | 20 Обмана в серці того, хто кує зло, а ті, що бажають мир, зрадіють. | 20 Омана - в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує. |
21 Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом. | 21 Не станеться з праведником жодного лиха, а лиходії будуть виповнені лихом. | 21 Праведному ніякої біди не буде, а злі нещастям повняться. | 21 Нічого неправедного не догодить праведному, а безбожні наповняться зла. | 21 Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно. |
22 Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба. | 22 Огида перед Господом – уста брехливі, а ті, що говорять істину – Йому до вподоби. | 22 Осоружні Господеві уста брехливі; хто чинить правду, той йому вгодний. | 22 Обманливі губи гидота Господеві, а хто чинить вірне сприйнятний ним. | 22 Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден. |
23 Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує. | 23 Людина розважлива приховує знання, а серце недолугих виповідає глупство. | 23 Розумний чоловік приховує знання, а серце дурних проголошує дурноту. | 23 Розумний муж - престіл сприйняття, а серце безумних зустрінеться з клятвами. | 23 Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту. |
24 Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане. | 24 Рука старанних буде панувати, а лінива буде під даниною. | 24 Рука трудящих пануватиме, лінива - платитиме дань. | 24 Рука вибраних держатиме легко, а обманливі будуть на захоплення в полон. | 24 Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою. |
25 Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить. | 25 Туга на серці людини пригноблює її, а добре серце звеселює її. | 25 Журба гнобить серце людини, а добре слово її звеселяє. | 25 Страшне слово тривожить серце праведного чоловіка, а добра вістка його радує. | 25 Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє. |
26 Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих. | 26 Праведник підказує ближньому своєму шлях, а дорога лиходіїв спроваджує їх до блукань. | 26 Друг праведника вивищує; дорога злих на манівці їх зводить. | 26 Розумний праведник є собі другом, а задуми безбожних нерозумні. Зло переслідуватиме тих, що грішать, а дорога безбожних їх зведе. | 26 Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї. |
27 Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний. | 27 Ледачий не смажить своєї дичини; а майно людини старанної вельми вартісне. | 27 Лінивий не спече влову; найвищий скарб людини - пильність. | 27 Обманливий не зловить лов, а чистий чоловік шляхетне майно. | 27 Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну. |
28 В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти. | 28 На шляху правди – життя, і на стежці її немає смерти. | 28 На стежці справедливости -життя; крива дорога веде до смерти. | 28 Життя на дорогах праведности, а дороги злопамятних на смерть. | 28 На дорозї правди - життє, й нема на її стежцї смертї. |