1 Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,1 Притчі Соломона, сина Давидового, царя ізраїльського.1 Приповідки Соломона, сина Давида, царя Ізраїля,1 Приповідки Соломона сина Давида, який царював в Ізраїлі,1 Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
2 щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,2 Щоб спізнати мудрість, повчання, зрозуміти слова розуму розсудливі;2 щоб пізнати мудрість і навчання, щоб зрозуміти слова розсудні,2 щоб пізнати мудрість і повчання і зрозуміти слова мудрости,2 Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
3 щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,3 Засвоїти (собі) добру науку, правосуддя суду і справедливість;3 щоб засвоїти (собі) освічену науку, - справедливість, правосуддя та правоту, -3 а прийняти покручені вислови, зрозуміти і правдиву правду і випрямити суд,3 Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
4 щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.4 Простим дати кмітливість, юнакові – знання і розважливість;4 щоб дати простодушним розсудність, юнакові знання та обачність,4 щоб він дав хитрість незлобним, а молодому слузі сприйняття і розуміння.4 Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
5 Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,5 Послухає мудрий і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради;5 щоб мудрий слухав і зростав у знанні, розумний придбав здорові засади,5 Їж же, бо послухавши, мудрий буде мудрішим, а розумний придбає наставлення5 Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
6 щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.6 Щоб розуміти притчу і тлумачення, слова мудрих і загадки їхні.6 щоб зрозумів приповідки та приховане значення, слова мудрих та їхні загадки.6 і пізнає притчу і темне слово і вискази мудрих і загадки.6 Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
7 Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.7 Початок мудрости – страх Господній; лише безглузді нехтують мудрістю і повчанням.7 Острах Господній - початок мудрости; безумні мудрістю й навчанням нехтують.7 Початок мудрости - страх божий, а розуміння добре всім, що його чинять. Побожність до Бога початок сприйманя, а безбожні погорджують мудрістю і напімненням.7 Почин премудростї - Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
8 Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,8 Слухай, сину мій, повчання батька твого, і не відкидай науки матері твоєї.8 Слухай, мій сину, настанови батька твого; не відкидай поучування матері твоєї,8 Послухай, сину, напімнення твого батька і не відкидай приписів твоєї матері.8 Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.9 Тому що це гарний вінець для голови твоєї і прикраса тобі на шию.9 бо це гарний вінець тобі на голову, намисто тобі на шию.9 Бо одержиш вінець ласк для твого верха (голови) і золоту прикрасу для твоєї шиї.9 Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!10 Сину мій! Якщо схилятимуть тебе грішники, не погоджуйся.10 Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні, не піддавайся!10 Сину, хай тебе не зведуть безбожні люди, ані не пожадай, коли кликатимуть до тебе, кажучи: 10 Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
11 Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,11 Якщо будуть казати: Йди з нами, вчинимо засідку для крови, засядемо на безневинного,11 Як скажуть: “Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, причаймося на безвинного - без усякої причини,11 Ходи з нами, стань учасником крови, неправедно сховаємо до землі праведного чоловіка.11 Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного - безвинного,
12 живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!12 Живими поглинемо їх, як шеол, і – такими, що сходять в могилу;12 поглиньмо їх, мов Шеол, живих, цілком, мов би вони провалилися в пропасть!12 Пожеремо його живим так як ад, і заберемо його память з землі.12 Проковтнемо його живого, мов безодня, - цїлого, мов би провалився в пропасть;
13 Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.13 Наберемо всілякого коштовного майна, виповнимо оселі наші здобиччю;13 Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, сповнимо наші доми здобиччю.13 Заберемо його великий маєток, а наповнимо здобиччю наші доми.13 Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
14 Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,14 Кидай твій жереб серед нас, нехай торбу маємо одну на всіх.14 Кинь жереб твій разом із нами, гаман нехай один буде в усіх нас!”14 А вкинь з нами твій жереб, всі придбаємо спільний гаманець, і хай для нас буде один мішок.14 Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, -
15 сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,15 Сину мій! Не ходи дорогою з ними, притримай ногу твою від стежини їхньої,15 Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними, зверни ногу твою з їхньої стежки,15 Не підеш з ними в дорогу, зверни ж твою ногу з їхніх стежок.15 Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
16 бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!16 Тому що ноги їхні біжать до зла і поспішають на пролиття крови.16 бо ноги їх біжать до злого, поспішають, щоб кров пролити.16 Бо їхні ноги біжать до зла і швидкі проливати кров.16 Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
17 Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:17 На очах усіх птахів марно розвішувати сіть;17 Таж даремно розставляють сіть в очах усілякої пернатої породи.17 Бо неправедно не простягається сітки для птахів.17 Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
18 то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!18 А засідку вчиняють на власну кров, і чигають на своє життя.18 Вони ж на власну кров чигають, на самих себе засідають.18 А ті, що беруть участь у вбивстві, збирають собі зло, знищення ж беззаконних людей погане.18 Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
19 Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!19 Отакі шляхи кожного, хто жадає чужого добра: воно відбере життя у володарів його.19 Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі; воно вбиває того, хто його в собі має.19 Це дороги всіх, що виконують беззаконня. Бо гублять свою душу безбожністю.19 Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
20 Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,20 Мудрість кричить на вулиці, на майданах підносить (вона) свій голос,20 Мудрість по вулицях голосить, свій голос по майданах піднімає,20 Мудрість оспівується на дорогах, а на площах сміливо провадить.20 Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
21 на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:21 На чільних місцях зібрань вигукує, при вході до міських брам промовляє слова свої;21 на роздоріжжях гомінливих кличе, при входах у браму в місті виголошує: 21 Вона проголошує на верхах стін, а при брамах услугує сильним, при брамах міста сміливо говорить21 Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
22 Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?22 Доки, невігласи, будете любити неуцтво? [Доки] глузії будуть насолоджуватися своїми глузами? І доки безглузді будуть ненавидіти знання?22 “Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, безумні ненавидітимуть науку?22 Скільки часу незлобні держаться праведности, не засоромлюються. А глупі, будучи любителями гордощів, ставши безбожними, зненавиділи пізнання22 Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
23 Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!23 Наверніться до мого викриття: ось, я виллю на вас дух мій, повідаю вам слова мої.23 Верніться на мою дорогу; ось ізіллю на вас мій дух, слова мої звіщу вам.23 і підпали картанням. Ось видам вам вискази мого духа, навчу ж вас мого слова.23 Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!24 Тому що я кликала, а ви не підкорилися; простягала руку мою, та ніхто не зважив.24 За те, що кликала я, та ви зреклися, як простягала руку, ніхто не хотів зважати,24 Оскільки Я закликав і ви не почули і простягнув слово і ви не сприйняли,24 Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!25 І ви відкинули всі мої поради, і викривань моїх не прийняли.25 за те, що гордували всякою порадою моєю, моїх докорів не сприймали, -25 але відкинули поради мої, а мої картання не сприйняли,25 Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.26 За це я буду сміятися з вашого нещастя; і радітиму, коли запопаде вас жах;26 то я буду сміятися з вашого нещастя, я буду кпити, як на вас страх надійде;26 отже і Я висмію вашу погибель, а зрадію коли на вас прийде знищення,26 За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
27 Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,27 Коли запопаде вас жах, мов буря, і лихо, мовби вихор, прилине до вас; коли упаде на вас скорбота і тісноти,27 як страх на вас надійде, немов буря; злетить на вас нещастя, немов вихор, коли на вас наляже гніт і смуток.27 і як нагло найде на вас замішання, а знищення настане подібно до засідки, і коли на вас прийде скорбота і облога, чи коли на вас прийде знищення.27 Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
28 тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,28 Тоді будуть кликати мене, а я не відповідатиму; з ранку будуть шукати мене, але не знайдуть мене.28 Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, будуть шукати мене пильно, але не знайдуть.28 Бо буде коли Мене покличете, Я вас не вислухаю. Шукатимуть Мене погані і не знайдуть.28 Тодї кликати муть мене, - та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, - та не знайдуть мене.
29 за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,29 За те, що вони зненавиділи знання і не вибрали [для себе] страху Господнього,29 За те, що вони зненавиділи науку, страху Господнього не прийняли,29 Бо вони зненавиділи мудрість, а не вибрали господний страх,29 За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
30 не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!30 Не прийняли поради моєї, знехтували усіми викриттями моїми;30 поради моєї не бажали, знехтували всі мої докори, -30 ані не забажали послухатися моїх порад, а кпили з моїх картань.30 Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,31 За це будуть вони насичуватися від плодів шляхів своїх і наситяться від помислів їхніх.31 тому плоди своїх учинків їстимуть, наситяться задумами своїми.31 Отже їстимуть плоди власної дороги і наситяться своєю безбожністю.31 За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
32 бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!32 Тому що відступництво невігласа уб'є їх; і безпечність безглуздих погубить їх.32 Бо відступництво невігласів їх убиває, і безтурботність дурнів губить їх.32 Бо будуть вбиті томущо обидили немовлят і допит вигублює безбожних.32 Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!33 А той, що слухає мене, буде жити в безпеці, у тиші, не боячися зла.33 Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, і буде спокійний, не боявшися лиха”.33 А хто Мене слухає поселиться в надії і спочине без страху від всякого зла.33 Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.