1 І сказав Господь до Мойсея: Тепер побачиш, що вчиню Я фараонові, бо він, змушений рукою сильною, їх відпустить, і, змушений рукою сильною, вижене їх із краю свого.1 І сказав Господь Мойсеєві: Тепер ти побачиш, що Я вчиню фараонові; під дією руки міцної він відпустить їх, під дією руки міцної навіть вижене їх із землі своєї.1 Після того ввійшли Мойсей та Арон до фараона й кажуть: `Так мовить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти мій народ, щоб святкували мені свято в пустині.`1 І сказав Господь до Мойсея: Тепер побачиш, що зроблю Фараонові. Бо сильною рукою відішле їх, і високою рукою викине їх з своєї землі.1 І рече Господь Мойсейові: Се побачите, що сотворю Фараонові: кріпка бо рука змусить його відпустити їх і правиця висока повиганяти їх із землї своєї.
2 І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: Я Господь!2 І говорив Бог Мойсеєві, і сказав йому: Я – Господь,2 А фараон відповів: `Хто такий Господь, щоб я мав послухати його голосу та відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, й Ізраїля не відпущу.`2 Заговорив же Бог до Мойсея і сказав до нього: Я Господь2 І говорив Бог до Мойсея і рече йому: я Господь.
3 І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм Господь Я не дався їм пізнати.3 З'являвся Я Авраамові, Ісаакові і Якові з [йменням]: `Бог всемогутній; та з іменням Моїм: Господь ` не відкрився їм.3 Вони ж сказали: `Бог євреїв зустрів нас; хочемо, отже, піти за три дні ходи в пустиню і принести там жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем.`3 і Я зявився Авраамові і Ісаакові і Якову, будучи їхнім Богом, і моє імя, Господь, Я їм не обявив.3 І являвсь я Авраамові й Ізаакові і Яковові як Бог їх всемогущий, з імям же моїм Єгова я не обявивсь їм.
4 А також Я склав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанську, землю їх мандрування, в якій вони мандрували.4 І Я уклав заповіта Мого з ними, щоб дати їм землю Ханаанську, землю мандрування їхнього, в котрій вони були чужинцями.4 І відповів їм цар єгипетський: `Чому то ви, Мойсею й Ароне, відтягаєте людей від праці? Ідіть собі до своєї роботи.`4 І Я поклав мій завіт з ними, щоб дати їм землю хананеїв, землю яку замешкали, в якій і жили на ній.4 І я ж поставив завіт мій із ними, що оддам їм Канаан землю, де пробували вони чуженицями.
5 І почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, і згадав заповіта Свого.5 І Я почув волання синів Ізраїлевих про те, що єгиптяни тримають їх у рабстві, і згадав заповіта Мого.5 Вів далі фараон: `Ось така сила-силенна того народу, більше як мешканців цієї землі, а ви ще хочете відтягати його від його роботи.`5 І Я почув стогін синів Ізраїля, яким єгиптяни їх гнобили, і пригадав Я завіт ваш.5 І почув я теж стогнаннє синів Ізрайлевих, що їх Египтяне держали в неволї, і спогадав завіт мій.
6 Тому скажи синам Ізраїлевим: Я Господь! І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню вас витягненим раменом та великими присудами.6 Тож скажи синам Ізраїлевим: Я Господь, і виведу вас із ярма єгиптян, і визволю вас із рабства їхнього, і врятую вас рукою простертою і судами великими.6 І дав фараон того ж самого дня такий наказ начальникам та доглядачам народу: 6 Іди, і скажи синам Ізраїля, кажучи: Я Господь, і виведу вас від насильства єгиптян, і визволю вас з рабства, і викуплю вас високою рукою і великим судом,6 Тим же то йди, промов до синів Ізрайлевих: Я Господь-Єгова, і виведу вас із неволї Египецької, і вирятую вас ізпід панщини рукою простягнутою і присудами великими.
7 І візьму вас Собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту!7 І візьму вас собі за народ і буду вам Богом, і ви побачите, що Я – Господь, Бог ваш, котрий вивів вас з-під ярма єгипетського.7 `Не постачайте вже більш людям соломи на цеглу, як досіль було; самі вони нехай ходять та призбирують собі солому.7 і візьму вас собі за мій нарід, і буду вам Богом, і пізнаєте, що Я Господь Бог ваш, що вивів вас з насильства єгиптян.7 І прийму вас за нарід собі, і буду вам Богом, і зрозумієте, що я Господь, ваш Бог, що вас вивів із неволї Египецької.
8 І введу вас до того Краю, що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спадщину. Я Господь!8 І введу вас на ту землю, яку Я, піднісши руку Мою, [присягався] віддати Авраамові, Ісаакові і Якові, і дам вам її у спадок, Я Господь.8 А вимагайте від них стільки цеглин, скільки й досі вироблювалося; не поменшуйте нічого, бо вони ліниві, тому й кричать: ми бажали б піти та принести жертву Богу нашому!8 І введу вас до землі, на яку простягнув Я мою руку, щоб дати її Авраамові і Ісаакові і Якову, і дам її вам в спадщину. Я Господь.8 І введу вас у землю, що про неї клявсь оддати її Авраамові й Ізаакові й Яковові, і дам вам її в наслїддє. Я Господь.
9 І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку роботу.9 Мойсей переказав ці слова синам Ізраїлевим, але вони не послухали Мойсея через легкодухість в душі і каторжну роботу.9 Нехай тяжить робота на цих людях, нехай її пильнують, не зважавши на пусті теревені.`9 Заговорив же Мойсей так до синів Ізраїля і не вислухали Мойсея через малодушність і через гнітучі роботи.9 І промовляв так Мойсей синам Ізрайлевим, та не послухали Мойсея від легкодухостї й тяжкої неволї.
10 І казав Господь до Мойсея, говорячи:10 І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: 10 Повиходили начальники та доглядачі над людьми та й кажуть до народу: `Ось що велить фараон: Я вже не даватиму вам більш соломи.10 Мовив же Господь до Мойсея, кажучи: 10 І рече Господь Мойсейові:
11 Увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого краю.11 Увійди, скажи фараонові, цареві єгипетському, щоб він відпустив синів Ізраїлевих із краю свого.11 Ідіте, самі збирайте собі солому, де знайдете; бо нічого не буде знижено з роботи вашої.`11 Ввійди, заговори до Фараона єгипетского царя, щоб відіслав синів Ізраїля з своєї землі.11 Увійди й кажи Фараонові, цареві Египецькому, щоб одпустив сини Ізрайлеві із землї своєї.
12 І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, як же послухає мене фараон? А я необрізановустий!12 І сказав Мойсей перед Господом, кажучи: Ось, сини Ізраїлеві не слухають мене; яким чином послухає мене фараон? А я ж невдатний промовець.12 І порозходились люди по всій єгипетській землі збирати собі стерню замість соломи.12 Заговорив же Мойсей перед Господом, кажучи: Ось сини Ізраїля не вислухали мене, і як вислухає мене Фараон? Я ж некрасномовний.12 І промовив Мойсей перед Господом і каже: Се не послухали мене сини Ізрайлеві; як же Фараон послухає мене? Та ж мої губи не обрізані, я не проречистий.
13 І казав Господь до Мойсея та до Аарона, і дав їм накази до Ізраїлевих синів та до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з єгипетського краю.13 І говорив Господь Мойсеєві і Ааронові, і давав їм настанови для синів Ізраїлевих і для фараона, щоб вивести синів Ізраїлевих із краю єгипетського.13 Доглядачі ж квапили їх, наказуючи: `Виробляйте стільки щоденної роботи, як і тоді, коли була заготовлена солома.`13 Сказав же Господь до Мойсея і Аарона, і дав їм зарядження для Фараона єгипетского царя, щоб вислав синів Ізраїля з єгипетскої землі.13 І глаголав Господь Мойсейові та Аронові, і повелїв їм промовляти до синів Ізрайлевих і до Фараона, царя Египецького, щоб вивести Ізраїлїв з Египту.
14 Оце голови батьківських домів їхніх. Сини Рувима, перворідного Ізраїлевого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі, це родини Рувимові.14 Ось старшини поколінь їхніх: сини Рувима, первістка Ізраїля: Ханох, Паллу, Хецрон і Кармі: це родини Рувимові.14 І бито доглядачів з синів Ізраїля, що їх настановили над ними фараонові доглядачі, примовляючи: `Чому не виготували призначену вам кількість цеглин і вчора й сьогодні?`14 І це страшини домів за своїми родами. Сини Рувима, первородного Ізраїля: Енох і Фаллус, Асрон і Хармі; це родини Рувима.14 Се голови батьківських домів їх: Сини Рубена, первеньця Ізрайлевого: Ганох та Паллуй, Гезрон та Хармій; се Рубенові сини.
15 А сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Шаул, син ханаанеянки, це родини Симеонові.15 Сини Симеона: Ємуїл, Ямин, Огад, Яхін, Цохар і Саул, син ханаанки: це родина Симеона.15 Прийшли доглядачі з синів Ізраїля до фараона скаржитись та й кажуть: `Чого знущаєшся так із рабів твоїх?15 І сини Симеона: Ємуіл і Ямін і Оад і Яхін і Саар і Саул, що від фінікійки; це родини синів Симеона.15 Сини ж Симеонові: Ємуель та Ямін та Огад та Якін та Зохар, та Савул, син Канаанки: се семї Симеонові.
16 А оце імена синів Левієвих за їхніми родинами: Ґершон, і Кегат, і Мерарі. А літа життя Левієвого сто і тридцять і сім літ.16 Ось імена синів Левія за поколіннями їхніми: Ґершон, Кегат, Мерарі. А літ життя Левія було сто тридцять сім.16 Соломи не дають рабам твоїм, а цеглу, мовляв, виробляйте. А до того ще й б'ють рабів твоїх; а народ твій винен.`16 І це імена синів Леві за їхніми родами: Ґедсон і Каат і Мерарі; і роки життя Леві: сто тридцять сім.16 А се ймена в синів Левієвих по родам їх: Герзон та Кегат та Мерарій; а років життя Левієвого було сто і трийцять і сїм лїт.
17 Сини Ґершонові: Лівні, і Шім'ї за їхніми родинами.17 Сини Ґершона: Лівні і Шім'ї з родинами їхніми.17 А він і каже: `Ліниві ви, ліниві! Тому то й верзете: Підемо принести жертву Господеві.17 І це сини Ґедсона: Ловені і Семеї, доми їхніх родин.17 Сини ж Герзонові: Лібнїй та Симей з семями їх.
18 А сини Кегатові: Амрам, і Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літа життя Кегатового сто і тридцять і три роки.18 Сини Кегатові: Амрам, Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літ життя Кегатового було сто тридцять три роки.18 А зараз забирайтеся до праці; соломи вам не даватимуть, а цегли, скільки визначено - постачайте.`18 І сини Каата: Амрам і Ісаар, Хеврон і Озіїл; і роки життя Каата сто тридцять літ.18 Сини ж Кегатові: Амрам та Їзгар, та Геброн та Узієль; віку ж Кегатового було сто і трийцять і три годи.
19 А сини Мерарі: Махлі та Муші. Оце родини Левієві за їхніми родами.19 Сини Мерарі: Махлі і Муші. Це родини Левія за поколіннями їхніми.19 Побачили доглядачі ізраїльські, що з ними погано, коли такий наказ: не зменшувати щоденного числа у виробі цегли.19 І сини Мерарі: Моолі і Омусі. Це доми родин Леві за своїми родинами.19 Сини ж Мерарієві: Махлїй та Мусїй; се семї Левієві по родах їх.
20 І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона породила йому Аарона та Мойсея. А літа життя Амрамового сто і тридцять і сім літ.20 Амрам узяв Йохевед, тітку свою, собі за дружину, і вона породила йому Аарона і Мойсея. А літ життя Амрамового було сто тридцять сім.20 Та саме як виходили вони від фараона, спіткались із Мойсеєм та Ароном, що стояли там, ждучи їх;20 І взяв Амрам собі за жінку Йохаведу дочку брата свого батька, і породила йому Аарона і Мойсея і Маріяму їхню сестру; а роки життя Амврама сто тридцять шість літ.20 І взяв Амрам Йохабеду, дочку брата батька свого, собі за жінку, і вродила йому Арона та Мойсея; віку ж Амрамового було сто і трийцять і сїм років.
21 А сини Їцгарові: Корах, і Нефеґ, і Зіхрі.21 Сини Їцгарові: Корах і Нефеґ, і Зіхрі.21 і кажуть їм: `Нехай Господь розсудить та скарає вас; зробили ж бо ви нас ненавидними перед фараоном та його слугами, дали ви меча їм у руки нас повбивати.`21 І сини Ісаара: Коре і Нафеґ і Зехрі.21 Сини ж Їзгарові: Кораг та Нефег та Зихрій.
22 А сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан, і Сітрі.22 Сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан і Сітрі.22 Тоді звернувся Мойсей до Господа й каже: `Господи, чому допустив єси таке лихо на цих людей! Чому ти послав мене?22 І сини Озієла: Місаїл і Елісафан і Сетрі.22 Сини ж Узієлові: Мішаель та Елзафан та Ситрій.
23 І взяв Аарон Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову, собі за жінку, і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Ітамара.23 Аарон узяв собі за дружину Елішеву, доньку Аммінадава, сестру Нахшона, і вона породила йому Надава і Авігу, Елеазара й Ітамара.23 Бо з того часу, як я ввійшов промовляти до фараона твоїм ім'ям, він по чав знущатися з людей оцих; а визволити твого народу ти не визволив.`23 Взяв же Аарон собі за жінку Елісаву, дочку Амінадава, сестру Наассона, і породила йому Надава і Авіюда і Елеазара і Ітамара.23 І взяв Арон Елїсебу, дочку Аминадабову, сестру Нахсонову, собі за жінку; і вродила йому Надаба та Абігея, Елеазара та Ітамара.
24 А сини Корахові: Ассир, і Елкана, і Аваасаф, це родини Корахові.24 Сини Корахові: Ассир, Елкана, і Аваасаф: це родини Корахові.24 Сини ж Коре: Асір і Елкана і Авіасаф; це родини Коре.24 Сини ж Корагові: Асир та Єлькана та Абиясаф; се семї Корагові.
25 А Елеазар, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона породила йому Пінхаса. Оце голови батьківських домів Левітів за їхніми родинами.25 Елеазар, син Аарона, узяв собі за дружину [одну] із дочок Путіїлових, і вона породила йому Пінхаса; Ось старшини (голови) поколінь левитових за родинами їхніми: 25 І Елеазар, син Аарона, взяв собі за жінку з дочок Футіїла, і породила йому Фінееса. Це старшини родин Левітів за своїми родами.25 Елеазар же Ароненко узяв собі одну з дочок Путієлових, і вродила йому Пинегаса. Се голови синів Левіїв по родах їх.
26 Оце Аарон і Мойсей, що Господь говорив їм: Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми військовими відділами.26 Аарон та Мойсей, – це ті, котрим сказав Господь: Виведіть синів Ізраїлевих із землі єгипетської за ополченнями їхніми.26 Це Аарон і Мойсей, яким сказав Бог вивести синів Ізраїля з силою своєю з єгипетскої землі.26 Се той Арон та Мойсей, що їм рече Бог: Виведїть менї сини Ізрайлеві з Египту по полках їх.
27 Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, це Мойсей та Аарон.27 А вони говорили фараонові, цареві єгипетському, щоб вивести синів Ізраїлевих із Єгипту; це – Мойсей та Аарон.27 Це ті, що говорили до Фараона єгипетского царя, і вивели синів Ізраїля з Єгипту, це Мойсей і Аарон.27 Се ті, що промовляли до Фараона, Египецького царя, щоб вивести сини Ізрайлеві з Египецької землї: се Мойсей та Арон.
28 І сталося в дні, коли Господь говорив до Мойсея в єгипетськім краї,28 Отож, під ту пору, коли Господь говорив Мойсеєві на землі єгипетській, то28 В день, в якому заговорив Господь до Мойсея в єгипетскій землі.28 І сталось того дня, як Господь глаголав до Мойсея в Египецькій землї,
29 то казав Господь до Мойсея, говорячи: Я Господь! Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю тобі.29 Господь сказав Мойсеєві, кажучи: Я Господь! Скажи фараонові, цареві єгипетському, все, що я говорю тобі.29 І заговорив Господь до Мойсея, кажучи: Я Господь, промов до Фараона єгипетского царя те, що я говорю до тебе.29 Що рече Господь Мойсейові: Я Господь. Промов до Фараона, Египецького царя, все, що я глаголав до тебе.
30 І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: Таж я необрізановустий! Як же слухати буде мене фараон?30 А Мойсей сказав перед Господом: Ось, я невдатний промовець; як же послухає мене фараон?30 І сказав Мойсей перед Господом: Ось я гикавий, і як мене вислухає Фараон.30 І каже Мойсей перед Господом: Ось в мене губи не обрізані, як же Фараонові та послухати мене?