1 Третього місяця по виході Ізраїлевих синів із єгипетського краю, того дня прибули вони на Сінайську пустиню. | 1 Третього місяця по виході синів Ізраїля з єгипетської землі, саме в день новомісяччя, прийшли вони у пустелю Сінайську. | 1 Третього місяця по виході з Єгипетської землі, того ж самого дня, сини Ізраїля прибули в Синай-пустиню. | 1 А третого місяця по виході ізраїльських синів з єгипетскої землі, цього дня пішли до Синайської пустині. | 1 Місяця ж третього по ізходї синів Ізрайлевих із Египецької землї, того ж самого дня прийшли вони в Синайський степ. |
2 І рушили вони з Рефідіму, і ввійшли до Сінайської пустині, та й отаборилися в пустині. І отаборився там Ізраїль навпроти гори. | 2 І рушили вони із Рефідіму, і прийшли в пустелю Сінайську і, розташувалися там табором у пустелі; і розташувався там Ізраїль табором навпроти гори. | 2 Рушили вони з Рефідиму і, прибувши в Синай-пустиню, отаборились у пустині. Отаборився там Ізраїль навпроти гори. | 2 І піднялися з Рафідін, і пішли до Синайської пустині, і там Ізраїль отаборився напроти гори. | 2 І двинули вони від Рефидиму, та й прийшли в Синайський степ, да й отаборились у пустинї. |
3 А Мойсей увійшов до Бога. І кликнув до нього Господь із гори, говорячи: Скажеш отак дому Якова, і звістиш синам Ізраїля: | 3 Мойсей зійшов до Бога на гору, і обізвався до нього Господь з гори, кажучи: Так скажи домові Якова і повідай синам Ізраїля: | 3 А Мойсей вийшов до Бога. І заговорив Господь голосно з гори до нього: `Так скажеш домові Якова, і об'явиш синам Ізраїля: | 3 І Мойсей вийшов на божу гору, і Бог його покликав з гори, кажучи: Так скажеш домові Якова, і сповістиш синам Ізраїля: | 3 І став там кошем Ізраїль проти гори. І покликав Господь Мойсея, і рече: Так дому Якововому вкупі з Ізраїлем ти возглаголеш: |
4 Ви бачили, що Я зробив був Єгиптові, і носив вас на крилах орлиних, і привів вас до Себе. | 4 Ви бачили, що Я вчинив єгиптянам, і як Я носив вас, наче на крилах орлових і приніс вас до Себе. | 4 Ви бачили самі, що я зробив єгиптянам, як ніс я вас на орліх крилах і привів до себе. | 4 Самі ви побачили, що Я зробив єгиптянам, і Я вас підняв наче на крилах орлів, і Я вас привів до себе. | 4 Ви бачили, що сотворив я в Египтї лихим Египтянам. Як нїс вас орловими крильми і всїх поприводив до себе. |
5 А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя! | 5 Отож, якщо ви будете дослухатися голосу Мого, і дотримуватися заповіту Мого, то будете Моїм спадком із-поміж усіх народів, бо Моя вся земля. | 5 Тож коли щиро слухатиметеся мого голосу й дотримуватиметеся мого завіту, будете моєю особливою власністю з-поміж усіх народів, бо моя вся земля. | 5 І тепер, якщо слухом послухаєте мій голос і збережете мій завіт, будете мені особливим народом зпоміж усіх народів. Бо моєю є вся земля. | 5 Оце ж, коли будете гласу мого послухати й хранити завіт мій із вами й умову, дак будете пай мій в народах, моя ж бо земля вся вселенна, |
6 А ви станете Мені царством священиків та народом святим. Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам. | 6 А ви будете у Мене царством священиків і народом святим. Ось слова, які ти скажеш синам Ізраїля. | 6 Ви будете в мене царством священиків, народом святим. Ось і слова, що їх маєш переказати синам Ізраїля.` | 6 Ви ж будете мені царським священством і святим народом. Ці слова скажеш ізраїльським синам. | 6 І будете в мене ви царством сьвященним, народом вибраним. Се словеса, що мусиш возглаголати синам Ізрайлевим. |
7 І прибув Мойсей, і покликав старших народніх, та й виложив перед ними всі ті слова, що Господь наказав був йому. | 7 І прийшов Мойсей і скликав старшин народу, і переказав їм усі ці слова, які заповідав йому Господь. | 7 Прийшов Мойсей, покликав старійшин народу і виклав перед ними все те, що повелів йому Господь. | 7 Пішов же Мойсей і покликав старшин народу, і виклав перед ними всі ці слова, які заповів йому Бог. | 7 І прийшов Мойсей і покликав старших мужів громадських, і росказав перед ними всї словеса, що завітував йому Господь. |
8 І відповів увесь народ разом, та й сказав: Усе, що Господь говорив, зробимо! А Мойсей доніс слова народу до Господа. | 8 І весь народ відповідав одноголосно, кажучи: Усе, що сказав Господь, виконаємо. І передав Мойсей слова народу Господові. | 8 Усі ж люди відповіли одностайно, кажучи: `Усе, що сказав Господь, зробимо.` І переказав Мойсей слова народу Господеві. | 8 Відповів же ввесь нарід однодушно і сказав: Усе, що сказав Бог, зробимо і слухатимемось. Доніс же Мойсей слова народу Богові. | 8 І відказали всї люде одностійно і мовляли: Усе, про що глаголав Господь, сповняти мемо. І переказав Мойсей людські слова Господеві. |
9 І промовив Господь до Мойсея: Ось Я до тебе прийду в густій хмарі, щоб чув народ, коли Я говоритиму з тобою, і щоб повірив і тобі навіки! І переповів Мойсей слова народу до Господа. | 9 І сказав Господь Мойсеєві: Ось, Я прийду до тебе в густій хмарині, щоб чув народ, як Я буду говорити з тобою, і повірив тобі назавжди. І Мойсей оголосив слова народу Господові. | 9 Господь сказав Мойсеєві: `Ось я прийду до тебе в густій хмарі, щоб народ чув, як розмовлятиму з тобою, та щоб вірив тобі довіку.` І переповідав Мойсей слова народу Господеві. | 9 Сказав же Господь до Мойсея: Ось Я приходжу до тебе в стовпі хмари, щоб почув нарід, як Я розмовляю з тобою, і тобі повірять на віки. Сповістив же Мойсей слова народу Господеві. | 9 І рече Господь Мойсейові: Се я прийду до тебе в густій хмарі, щоб чували люде, як розмовляти му з тобою, і щоб також няв тобі віри довіку. І повідав Мойсей слова людські Господеві. |
10 І промовив Господь до Мойсея: Іди до людей, і освяти їх сьогодні та взавтра, і нехай вони виперуть одіж свою. | 10 І сказав Господь Мойсеєві: Піди до народу, і освяти його сьогодні і взавтра, нехай виперуть одяг свій. | 10 Господь сказав Мойсеєві: `Йди до людей та й освячуй їх, сьогодні й завтра; нехай повиперають одежу свого, | 10 Сказав же Господь до Мойсея: Зійшовши, засвідчи народові, і очисть їх сьогодні і завтра, і хай виперуть одіж; | 10 І рече Господь Мойсейові: Іди до людей, та й очищай їх, і сьогоднї й завтра, і нехай повипирають одїж свою, |
11 І нехай вони будуть готові на третій день, бо третього дня зійде Господь на гору Сінай на очах усього народу. | 11 Аби готовими бути до третього дня; бо третього дня прийде Господь перед очима всього народу на гору Сінай. | 11 і стануть готові до третього дня, бо третього дня зійде Господь на очах усього народу на Синай-гору. | 11 і хай будуть готові на третий. Бо третого дня Господь зійде на Синайську гору перед всім народом. | 11 І будуть готові проти третього дня; бо на третїй день Господь зійде до долу, перед віччю в усїх людей, на Синай гору. |
12 І обведеш границею народ довкола, говорячи: Стережіться сходити на гору й доторкуватися до краю її. Кожен, хто доторкнеться до гори, буде конче забитий! | 12 І проведи для народу риску довкола нього з усіх боків, і скажи: Бережіться сходити на гору і торкатися підніжжя її; усякий, хто доторкнеться гори, скараний буде на смерть. | 12 Ти окреслиш для людей з усіх боків межі і попередиш: бережіться, виходити на гору, а то й не доторкайтесь її підніжжя. Хто доторкнеться до гори, тому смерть. | 12 І розділиш нарід довкола, кажучи: Вважайте, не виходьте на гору і не доторкайтеся десь до неї. Кожний хто доторкнеться до гори, згине смертю. | 12 І положиш границї людям з усїх боків, говорючи: Остерегайтеся сходити на гору і доторкуватись до країв. Хто доторкнеться до гори, тому смерть. |
13 Нехай не доторкнеться до неї рука, бо буде конче вкаменований, або буде справді застрілений, чи то худобина, чи то людина, не буде жити вона. Як сурма засурмить протяжливо, вони вийдуть на гору. | 13 Нехай рука не торкнеться до нього, а нехай заб'ють його камінням, або ж порішать стрілою; чи худоба, а чи людина нехай зрокована буде на смерть. Коли засурмить протяжно сурма, нехай вони підійдуть до гори. | 13 Ніхто нехай не доторкається до неї, бо буде побитий камінням або прошитий стрілою. Чи то людина, чи скотина, - не останеться живим. А як протяжно засурмлять у ріг, тоді зійдуть на гору.` | 13 Не доторкнеться рука до неї, бо камінням буде закаменована чи застрілена стрілою; чи то скотина, чи то людина, не житиме. Коли голоси і труби і хмара відійде від гори, вони підуть на гору. | 13 Нїчия рука нехай не доторкнеться до неї, бо побє його каміннє, або застрілить стріла. Чи скотина, чи людина, живе не буде. Як трубити ме веселим гуком, тодї можна зійти на гору. |
14 І зійшов Мойсей з гори до народу, і освятив народ, а вони випрали одежу свою. | 14 І зійшов Мойсей з гори до народу, і освятив народ, і вони випрали свій одяг. | 14 Спустивсь Мойсей з гори та й освятив людей, і повиперали вони свою одежу. | 14 Зійшов же Мойсей з гори до народу і освятив їх, і випрали одіж. | 14 І спустився Мойсей з гори до людей, та й сьвятив люде, і повипирали вони одїж свою. |
15 І він сказав до народу: Будьте готові на третій день; не входьте до жінок. | 15 І сказав народові: Будьте готові до третього дня; не торкайтеся дружин. | 15 Він сказав людям: `Будьте готові на третій день; не сходьтеся з жінками.` | 15 І він сказав народові: Будьте готові три дні, не входіть до жінки. | 15 І рече він людям: Бувайте готові проти третього дня; не пригортайтесь до жінок. |
16 І сталося третього дня, коли ранок настав, і знялися громи та блискавки, і густа хмара над горою та сильний голос сурми! І затремтів увесь народ, що був у таборі... | 16 Третього дня, вранці, були громи, і блискавиці, і густа хмара над горою; і трубний звук вельми сильний; і затремтів увесь народ, який був у таборі. | 16 Третього дня, як розвиднялося, загриміли громи, спалахнули блискавки, й тяжка хмара нависла над горою, страх могутньо засурмило в ріг, і задрижали всі люди в таборі. | 16 Сталося ж, третого дня, коли світало, були голоси і блискавки і темна хмара на Синайській горі, носився великий голос труби. І перелякався ввесь нарід, що в таборі. | 16 І сталось третього дня, як обутьріло, загриміли громи, заблищали блискавки, і затрубило в роги страшенно; і затремтїли всї люде в таборі. |
17 І вивів Мойсей народ із табору назустріч Богові, і вони стали під горою. | 17 І вивів Мойсей народ із табору назустріч Богові, і стали біля підніжжя гори. | 17 Вивів Мойсей людей до Бога з табору, і стали вони під горою. | 17 І вивів Мойсей нарід на зустріч Богові з табору, і стали під горою. | 17 І повиводив Мойсей людей до Бога з табору, і постали вони попід горою. |
18 А гора Сінай уся вона димувала через те, що Господь зійшов на неї в огні! І піднявся дим її, немов дим вапнярки, і сильно затремтіла вся гора... | 18 А гора Сінай вся димувала від того, що Господь зійшов на неї в огні; і підносився від неї дим, як дим з печі, і вся гора дуже тряслася. | 18 Гора ж Синай уся димувала від того, що Господь у полумені спустився на неї. І підіймався той дим, мов кіптява з горна, а вся гора стрясалася вельми. | 18 А Синайська гора вся диміла, томущо зійшов Бог на неї у вогні, і підносився дим наче дим печі. І ввесь нарід дуже перелякався. | 18 І димувала вся Синай гора, тим що спустивсь на її Господь в поломнї. І підіймався дим із її як дим із горна, і тремтїла вся гора вельми. |
19 І розлігся голос сурми, і він сильно все могутнів: Мойсей говорить, а Бог відповідає йому голосно... | 19 І звук трубний потужнішав щомиті. Мойсей говорив, а Бог відповідав йому голосом. | 19 А трубний звук гучав дедалі голосніш та голосніш; Мойсей говорив, а Бог відрікав йому у громі. | 19 А голоси труби звучали що раз сильніше. Мойсей говорив, а Бог йому відповідав голосом. | 19 І гучав голос роговий голоснїш та голоснїш. Мойсей говорив, а Бог відказував йому гласом. |
20 І зійшов Господь на гору Сінай, на верхів'я гори. І покликав Господь Мойсея на верхів'я гори. І вийшов Мойсей. | 20 І ступив Господь на гору Сінай, на вершину гори, і покликав Господь Мойсея на вершину гори і вийшов Мойсей. | 20 Господь спустився на Синай-гору, на вершину гори, і покликав Мойсея на верх гори, і піднявсь Мойсей. | 20 Зійшов же Господь на Синайську гору на вершок гори, і Господь покликав Мойсея на вершок гори, і Мойсей вийшов. | 20 І спустився Господь на Синай гору, на верх гори; і покликав Господь Мойсея на верх гори, і піднявся Мойсей. |
21 І промовив Господь до Мойсея: Зійди, остережи народ, щоб не рвався до Господа, щоб побачити, бо багато з нього загине. | 21 І сказав Господь Мойсеєві: Зійди, і остережи народ, щоб не поривався до Господа бачити Його, інакше багато з них загинуть. | 21 Господь сказав до Мойсея: `Спустись, остережи людей, нехай не продираються до Господа, цікаві подивитись, а то багато з них загине. | 21 І сказав Бог до Мойсея, кажучи: Зійди, щоб засвідчити народові, щоб часом не наблизився до Бога, щоб поглянути і не впало багато з них. | 21 І рече Господь Мойсейові: Спустись, остережи людей; ато протовпляться до Господа, і богато зміж їх поляже. |
22 А також священики, що будуть підходити до Господа, нехай перше освятяться, щоб Господь їх не повбивав. | 22 А священики, які наближаються до Господа, мусять освятити себе, щоб не уразив їх Господь. | 22 Та й священики, що приступають до Господа, нехай освятяться, а то Господь поб'є їх.` | 22 І священики, які наближаються до Бога, хай освятяться, щоб часом Господь не відступив від них. | 22 І сьвященники, що приступають до Господа, нехай осьвятяться, щоб не поразив їх Господь. |
23 І сказав Мойсей до Господа: Не зможе народ вийти на гору Сінай, бо Ти засвідчив між нами, говорячи: Обведи границею цю гору, і освяти її. | 23 І сказав Мойсей Господові: Не може народ вийти на гору Сінай; тому що Ти остеріг нас, сказавши: Проведи риску довкола гори і освяти її. | 23 І сказав Мойсей Господеві: `Не можуть люди йти на верх Синай-гори; сам бо ти перестеріг нас словами: визначи, мовляв, навколо гори межі та зроби її священною.` | 23 І сказав Мойсей до Бога: Нарід не зможе підійти до Синайської гори, бо ти завіщав нам, кажучи: Відділи гору і освяти її. | 23 І рече Мойсей Господеві: Не приступати муть люде до Синай гори; сам бо остерегав і завітував єси нам, глаголючи: Положи гряницї кругом гори і осьвяти її. |
24 І промовив до нього Господь: Іди, зійди, а потім вийди ти й Аарон з тобою, а священики й народ нехай не рвуться до Господа, щоб Я не повбивав їх. | 24 І Господь сказав йому: Піди, зійди, потім піднімися ти і з тобою Аарон; а священики і народ нехай не пориваються виходити до Господа, щоб не уразив їх. | 24 Тоді Господь сказав до нього: `Йди наниз та вийди знову, і Арон з тобою; священики ж і люди нехай не рвуться почерез границю, щоб вийти на верх до Господа, а то поб'є їх.` | 24 Сказав же йому Господь: Іди, зійди, і вийди ти і Аарон з тобою. А священики і нарід хай не намагаються вийти до Бога, щоб Господь не погубив (декого) з них. | 24 І рече йому Господь: Ійди, спустись, і піднімешся ти і Арон з тобою; сьвященники ж і люде нехай не важяться через границю товпитись до Господа; ато поразить їх. |
25 І зійшов Мойсей до народу, і сказав їм це все. | 25 І зійшов Мойсей до народу, і переказав йому. | 25 І зійшов Мойсей до людей та переповів їм це. | 25 Зійшов же Мойсей до народу і сказав їм. | 25 І спустився Мойсей до людей і повідав їм. |