1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.1 Маскіл. Етана. Езрагіта.1 Молитва Мойсея, божого чоловіка. Господи, Ти став для нас пристановищем в роді і роді.1 На науку; від Етана Езрагітського. П ро милостї Господа буду сьпівати по віки, з роду в рід устами моїми звіщати вірність твою.
2 (89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.2 Господе! Ти нам притулок від роду й до роду.2 Про ласки Господні співатиму повіки, і по всі роди звіщатиму устами твою вірність.2 Раніше ніж повстали гори і була зліплена земля і вселенна і від віку аж до віку Ти є.2 Я бо сказав собі, що на віки основана милість, і на небесах утвердиш вірність твою.
3 (89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:3 Передніше, аніж народилися гори, і Ти витворив землю і світ, і від віку й до віку Ти – Бог.3 Я мовив: «Ласка збудована повіки.» На небі утвердив ти твою вірність.3 Не поверни людини до впокорення. І Ти сказав: Поверніться людські сини.3 Зробив я завіт з вибраньцем моїм; я клявся перед Давидом, слугою моїм:
4 (89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.4 Ти повертаєш людину у тлін і говориш: Поверніться, сини людські!4 «Я заключив союз із моїм вибранцем; поклявсь Давидові, слузі моєму: 4 Бо в твоїх очах тисяча літ як вчорашний день, який минув, і сторожа в ночі.4 На віки забезпечу насїннє твоє, і на всї роди престіл твій збудую.
5 (89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,5 Бо перед очима Твоїми тисяча літ, як день учорашній, коли він проминув і, [немов] сторожа нічна.5 Повіки утверджу твого потомка і по всі роди твій престол збудую.»5 Роки будуть їм в погорду. Ранок хай мине наче трава,5 І небеса прославлять чудеса твої, Господи, і вірність твою в зборі сьвятих.
6 (89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?6 Ти, [наче] повінь, несеш їх, [мов] сон, – як трава, котра уранці виростає, вранці квітне і зеленіє, а на вечір в'яне і сохне.6 Небо, о Господи, діла твої предивні прославляє і твою вірність у святих громаді.6 вранці зацвите і мине, ввечорі відпаде, ствердне і посохне.6 Кого бо над облаками рівняти з Господом? Хто між синами потужних рівня Господеві?
7 (89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!7 Бо ми щезаємо від гніву Твого і від люті Твоєї ми збентежені.7 Хто бо на небі може з Господом зрівнятись? Хто з синів Божих на Господа схожий?7 Бо ми зникли в твому гніві і стривожилися в твоїй люті.7 Бог вельми страшний в громадї сьвятих, і страшний над усїма, що кругом його.
8 (89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!8 Ти поклав беззаконня наші перед Тобою і потаємні гріхи наші перед світлом обличчя Твого.8 Жахливий Бог у громаді святих, великий і страшний над усіма круг нього.8 Ти поклав перед Тобою наші беззаконня, наш вік на просвічення твого лиця.8 Господи, Боже сил небесних, хто потужний, як ти, Господи? І вірність твоя кругом тебе.
9 (89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.9 Усі дні наші знебулися у гніві Твоєму; літа наші минають, як зітхання.9 Господи, Боже сил, хто тобі рівня? Ти, Господи, могутній, і вірність твоя кругом тебе.9 Бо всі наші дні пропали, і ми зникли в твому гніві. Наші літа прирівнялися до павутини.9 Ти правиш над бурханнєм моря; підіймуться филї його, - ти втихомиряєш їх.
10 (89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.10 Днів наших сімдесят літ, а при більшій міцності вісімдесят літ, і найкраща пора їхня – праця і печаль, бо минають швидко, і ми летимо.10 Ти правиш гордим морем; коли розбурхаються його хвилі, ти їх гамуєш.10 В них дні наших літ сімдесять років, якщо ж в силах, вісімдесять років, і більшість з них труд і біль. Бо прийшла на нас слабість, і будемо скартані.10 Ти розтоптав Египет, як вбитого; сильним рамям твоїм розсипав ворогів твоїх.
11 (89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!11 Хто знає силу гніву Твого? І лють Твою за мірою страху Твого?11 Ти розтоптав, немов убитого, Рагава; сильним твоі'м раменом ти ворогів твоїх розсіяв.11 Хто знає силу твого гніву і від твого страху твій гнів?11 Твої небеса і земля твоя; земного круга і всю повню його ти основав єси.
12 (89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.12 Навчи нас так рахувати дні наші, щоб нам надбати серцем мудрість.12 Твої небеса і земля теж твоя; світ і його повноту - ти заснував їх.12 Так обяви почислити твою правицю і скартаних серцем в мудрості.12 Північ і полудень - ти сотворив їх; Табор і Гермон торжествують задля імені твого.
13 (89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!13 Обернися, Господе! Доки? Змилосердься над служниками Твоїми.13 Північ і південь - ти сотворив їх. Тавор і Хермон іменем твоїм ликують.13 Повернися, Господи. Доки? І дай вмолитися за твоїх рабів.13 Рамя твоє потужне, рука твоя сильна, висока правиця твоя.
14 (89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!14 Насить нас уранці милістю Твоєю, і ми будемо радіти і веселитися упродовж усіх днів наших.14 Рамено твоє потужне, рука твоя могутня, здіймається твоя десниця!14 Ми вранці сповнилися твого милосердя і ми зраділи і розвеселилися в усіх наших днях.14 Справедливість і суд - підвалини твого престолу; милість і правда йдуть перед лицем твоїм.
15 (89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!15 Розвесели нас за дні, [в котрі] ти уразив нас, за роки, [в котрі] ми бачили недобре.15 Право й справедливість - основа твого трону, ласка й вірність ідуть перед тобою.15 Ми розвеселилися за ті дні коли Ти нас упокорив, літа, в яких ми побачили зло.15 Щасливий нарід, що розуміє голос твій торжествуючий! Господи, при сьвітлї лиця твого вони ходити будуть.
16 (89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,16 Нехай звершиться на служниках Твоїх діяння Твоє і на синах їхніх слава Твоя.16 Блажен народ, що вміє веселитись; у світлі лиця твого, о Господи, він ходить.16 І поглянь на твоїх рабів і на твої діла і попровадь їхніх синів,16 Твоїм імям радуються цїлий день, і справедливостю твоєю будуть возвисшені.
17 (89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,17 І нехай буде прихильність Господа Бога нашого до нас, і в справі рук наших допоможи нам, у справі рук наших сприяй.17 Ім'ям твоїм радіють завжди, і справедливістю твоєю ідуть вгору.17 і хай світлість нашого Господа Бога буде на нас, і випрями для нас діла наших рук.17 Ти бо єси окраса сили їх, і благоволеннєм твоїм піднесеться ріг наш;