1 Боже! Погани прийшли до спадщини Твоєї; осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїни.1 Маскіл. Асафа. Слухай, народе мій, мого навчання! Прихиліть ухо ваше до слів уст моїх!1 Псалом Асафа. Боже, народи прийшли в твоє насліддя, осквернили твій святий храм, поклали Єрусалим як склад овочів.1 Наука Асафа. Слухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!
2 нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!2 Трупи служників Твоїх віддали на поживу птахам небесним, і тіла святих Твоїх – звіроті земній.2 Уста мої для приповісток я відкрию, загадки оповім з віків днедавніх.2 Поклали трупи твоїх рабів в їжу небесним птахам, тіла твоїх преподобних для звірів землі.2 Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;
3 Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,3 Пролили кров їхню, як воду, довкола Єрусалиму, і нікому було поховати їх.3 Те, що ми чули і що знаєм, і батьки наші нам оповідали,3 Пролили їхню кров наче воду довкруги Єрусалиму, і не було хто ховав би.3 Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.
4 того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!4 Ми стали посміховиськом у наших сусідів, ганьбою і соромом в оточенні нашому.4 не затаїмо ми перед їхніми синами, звіщаючи родові, що прийде, хвалу Господню та його потугу, і чудеса, які він чинив.4 Ми стали погордою для наших сусідів, посміховищем і кпинами для тих, що довкруги нас.4 Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив.
5 Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,5 Доки, Господе, будеш гніватися безугаву, і палатиме ревність Твоя, мовби вогонь?5 Бо він установив у Якові свідоцтво, і клав закон в Ізраїлі, щоб те, що заповідав батькам нашим, вони синам своїм переказали;5 Доки Господи, розгніваєшся до кінця, палатиме наче огонь твоя ревність?5 Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали.
6 щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.6 Вилий гнів Твій на народи, котрі не спізнали Тебе, і на царства, котрі ймення Твого не прикликають.6 щоб відав рід, який прийде, діти, які народяться, щоб устали й розповіли своїм дітям.6 Вилий твій гнів на народи, які Тебе не знають, і на царів, які не прикликали твоє імя,6 Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали,
7 і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.7 Бо вони пожерли Якова і оселю його спустошили.7 Щоб на Бога вони покладали свою надію, не забували діл Божих і заповіді його пильнували;7 бо пожерли Якова і спустошили його місце.7 Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли,
8 і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.8 Не пригадуй нам гріхів [наших] пращурів; нехай якомога швидше знайдуть нас щедроти Твої; бо ми вельми виснажилися.8 не були, як батьки їхні, - поріддя бунтівниче, непокірне, поріддя із серцем змінливим, якого дух був Богові невірний.8 Не згадай наше давнє беззаконня. Хай скоро нас випередять твої щедрості, бо ми дуже збідніли.8 І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.
9 Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:9 Допоможи нам, Боже, Спасителю наш, заради слави йменню Твоєму; визволи нас і прости нам гріхи наші заради ймення Твого;9 Сини Ефраїма, що напинають лука й стріляють, повернулися назад у день бою.9 Поможи нам, Боже наш спасителю. Задля слави твого імени, Господи, визволи нас і очисть наші гріхи задля твого імени,9 Сини Ефремові, оружні сагайдачні, кинулись назад в день бою.
10 вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,10 Нащо поганам казати: `Де Бог їхній?` Нехай же вчиниться відомим поміж поганами перед очима нашими помста за пролиту кров служників Твоїх.10 Союзу Божого вони не пильнували, в його законі відмовились ходити;10 щоб часом народи не сказали: Де їхній Бог? І хай знаною буде в народах перед нашими очима пімста за пролиту кров твоїх рабів.10 Не сповнили завіту Божого, і не схотїли ходити в законї його.
11 і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.11 Нехай постане перед лицем Твоїм стогін в'язня; могутністю рамена Твого збережи рокованих на смерть.11 діла його й чудеса його забули, що він був явив їм.11 Хай ввійде перед Тебе стогін закованих, за величністю твого рамена обережи синів тих, що забиті.11 Забули дїла його і чудеса його, котрі явив їм.
12 Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:12 Семикратно поверни сусідам нашим в нутро їхнє ганьбу, котрою вони Тебе, Господе, ганьбили.12 Дивні діла зробив він перед їхніми батьками в землі Єгипетській, на полі Цоан.12 Віддай нашим сусідам в семеро на їхнє лоно їхню погорду, якою Тебе гнобили, Господи.12 Він сотворив чудеса перед батьками їх, в землї Египецькій, на полї Зоан.
13 Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;13 А ми, народ Твій і Твого пасовища вівці, вічно будемо прославляти Тебе, і з роду в рід звіщати похвалу Тобі.13 Він розтяв море й перевів їх; і води валом поставив.13 Ми ж твій нарід і вівці твоєї отари визнаватимемося Тобі на віки, в рід і рід сповістимо твою хвалу.13 Він роздїлив море, і дав їм перейти, звелївши водам загатою, як ті вали, стояти.