| 1 Диригентові хору. Пісня. Покличте радісно Бога, вся земле. | 1 Провідникові хору. Псалом. Давида. Пісня. | 1 На кінець. пісня псальма. [Воскресіння]. Заспівайте Богові, вся земля, | 1 Проводиреві хора; псальма Давидова, пісня. М овчки дожидає тебе, Боже, хвала на Сионї, і сповняться обітницї тобі. |
2 Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт! | 2 Співайте славу йменню Його; учиніть хвалу Йому – славою. | 2 Тобі належить хвала, Боже, на Сіоні, і будуть виконані тобі обіти. | 2 співайте ж його імені, дайте славу його хвалі. | 2 Ти слухаєш молитву нашу; до тебе прийде всяке тїло. |
3 Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить! | 3 Скажіть Богові: Який Ти грізний у діяннях Твоїх! Через силу Твою могутню упокорять себе перед Тобою вороги Твої. | 3 До тебе, що вислухуєш молитву, кожний смертний прийде | 3 Скажіть Богові: Як страшні твої діла. В множестві твоєї сили леститимуться Тобі твої вороги. | 3 Несправедливостї подужали мене; наші провини, ти простиш їх. |
4 Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш! | 4 Уся земля буде поклонятися Тобі і співатиме Тобі, нехай співає йменню Твоєму. | 4 із-за гріхів. На нас тяжіють провини наші, ти їх прощаєш. | 4 Хай Тобі поклониться вся земля і хай співають Тобі, хай співають твому імені. | 4 Щасливий, кого ти вибереш і даси йому приблизитись: він жити ме у дворах твоїх. Наситимось добром дому твого, сьвятощами храму твого. |
5 Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде! наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого! | 5 Прийдіть і подивіться на діяння Бога, грізного у діяннях над синами людськими. | 5 Блажен, кого ти вибереш і приймеш; він буде жити у твоїх дворищах. Коли б то ми наситились добром дому твого, святощами храму твого! | 5 Ідіть і погляньте на Божі діла. Він страшний в радах понад людських синів, | 5 Дивні речі промовиш до нас у справедливостї, Боже, спасителю наш, ти надїя всїх кінцїв землї і далекого моря! |
6 Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі, | 6 Він перетворив море на суходіл; через ріку перейшли ступнями; там були ми веселими в Ньому. | 6 Предивно, ласкаво нас вислуховуєш, Спасителю наш, Боже, надіє усіх кінців землі і моря далекого. | 6 Той, що обертає море в сушу, через ріку перейдуть ногами. Там ми зрадіємо Ним, | 6 Ти, що утвердив гори силою своєю, підперезавшись потугою, |
7 що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю, | 7 Могутністю Своєю урядує Він вічно; очі Його дивляться на народи, нехай же не підносяться ворохобники. | 7 Ти, що твоєю силою утвердив єси гори, потугою підперезавшись. | 7 що в своїй силі володіє віком. Його очі глядять на народи, ті, що приводять до гніву, хай в собі не піднесуться вгору. | 7 Котрий тихомирить бурханнє моря, ревучі його филї і заверюху народів. |
8 що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів... | 8 Благословіть, народи, Бога нашого, і проголосіть похвалу Йому. | 8 Ти, що приборкуєш ревіння моря, рев його бурунів, і народів галас. | 8 Благословіть, народи, нашого Бога і зробіть, щоб чути було голос похвали його, | 8 Перед дивами твоїми лякаються народи на всїх кінцях землї; ти звеселяєш країну сходу і заходу. |
9 і будуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір. | 9 Він зберіг душі наші в житті і нозі нашій не попустив спіткнутися. | 9 Перед твоїми чудесами ті, що живуть на землі краях, наповнюються страхом; сповняєш радістю країни Сходу й Заходу. | 9 що поклав мою душу на життя і не дає, щоб зрушилися мої ноги. | 9 Ти дбаєш про землю, і даєш їй достатку: щедриш її великим багацтвом: Божий потік повний води. Ти приготовляєш для неї хлїб, що даєш рости йому. |
10 Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так приготовив її! | 10 Ти випробував нас, Боже, переплавив нас, як переплавляють срібло. | 10 Відвідуєш землю і її зрошуєш; збагачуєш її понад міру. Божий потік води повен, ти їм хліб готуєш. Отак її зготовляєш. | 10 Бо Ти випробував нас, Боже, Ти нас випробував огнем, так як випробовується огнем срібло. | 10 Ти наповаєш борозни її, рівняєш скиби її, мякчиш їх дощами, благословиш ростину її. |
11 Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її! | 11 Ти завів нас до пастки, наклав горе на стегна наші. | 11 Ти борозни її зрошуєш, рівняєш її скиби, зм'якшуєш її рясними дощами, благословиш її зело. | 11 Ти ввів нас в засідку, Ти поклав болі на наші плечі. | 11 Ти увінчав рік добротою твоєю, і слїди твої повні товщі. |
12 Ти добром Своїм рік вкороновуєш, і стежки Твої краплями товщу течуть! | 12 Ти визначив людині їхати верхи на голові нашій. Ми йшли крізь вогонь і воду, але Ти вивів нас на багату місцину. | 12 Ти увінчав рік твоєю добротою, сліди твої точать сить. | 12 Ти навів людей на наші голови, ми пройшли через огонь і воду, і Ти нас вивів в прохолоду. | 12 Ростуть буйно левади в пустинї, радостю вкриваються узгіря. |
13 Пасовиська пустині спливаються краплями, і радістю підперезались узгір'я! (65-14) Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям, гукають вони та співають! | 13 Зайду до оселі Твоєї із приношеннями всеспалень, і звершу Тобі обітниці мої, | 13 І пасовиська у пустині зрошені водою, і оперізуються радістю пагорби. | 13 Ввійду до твого дому з цілопаленнями, віддам Тобі мої обітниці, | 13 Луги покриваються стадами, а долини поростають житом; все торжествує, все сьпіває. |
| 14 Котрі вимовили мої уста і вирік язик мій у скорботі моїй. | 14 Луки вкривають отари, долини поростають збіжжям; усе весело вигукує й співає. | 14 які поклали мої губи і вимовили мої уста в моїм болі. | |
| 15 Усеспалення щедрі піднесу Тобі, з димом від лою баранячого; принесу на пожертву биків та козлів. | | 15 Принесу Тобі цілопалення повні спинного мозгу з ладаном і баранами, принесу Тобі волів з козлами. | |
| 16 Прийдіть, послухайте всі ті, що бояться Бога, і я повідаю [вам], що витворив Він для душі моєї. | | 16 Прийдіть послухайте всі, що боїтеся Бога, і розповім, що зробила моя душа. | |
| 17 Я звернувся до Нього устами моїми і підніс Його язиком своїм. | | 17 Я закликав до Нього моїми устами і я підняв вгору моїм язиком. | |
| 18 Якби я поважав беззаконня у серці моєму, то не почув би мене Господь. | | 18 Якщо я побачив неправедність в моїм серці, хай (мене) Господь не вислухає. | |
| 19 Але Бог почув, зважив на голос молитви моєї, | | 19 Через це мене Бог вислухав, сприйняв голос мого благання. | |
| 20 Благословенний Бог, Який не відвернув молитви моєї, і не відвернув од мене милости Своєї. | | 20 Благословенний Бог, який не відкинув моєї молитви і свого милосердя від мене. | |