1 Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдиній.1 Провідникові хору. Для Ідутуна. Псалом. Давида.1 Псалом Давида, коли він був в юдейській пустині.1 Проводиреві хора: про Ідутуна; псальма Давидова. Т ілько на Бога вповає тихо душа моя, від него моє спасеннє.
2 (62-3) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюся дуже!2 Боже! Ти Бог мій, Тебе від вранішньої зорі шукаю я; Тебе жадає душа моя, Тебе прагне плоть моя на землі пустельній, спраглій і безводній,2 Лише у Бозі душа моя має спочинок, в ньому моє спасіння.2 Боже, Боже мій, до Тебе встаю вранці. Тебе зажадала моя душа, як дуже Тебе (зажадало) моє тіло в землі пустинній і непрохідній і безводній?2 Він тілько моя скеля, моя защита, моя висока твердиня; не захитаюсь нї трохи.
3 (62-4) Доки будете ви нападати на людину? Усі хочете ви розтрощити її, немов мур той похилений, мов би паркан той валющий!3 Щоб силу Твою бачити і славу Твою, як бачив я Тебе у святині.3 Тільки він моє спасіння й моя скеля, мій захист: не захитаюсь ані трохи.3 Так я зявився в святому перед Тобою, щоб побачити твою силу і твою славу.3 Доки будете нападати на чоловіка? Всї термосите його, як стїну похилившуюся, як той мур надломаний.
4 (62-5) Вони тільки й думають, як би зіпхнути її з висоти, вони полюбили неправду: благословляють своїми устами, в своєму ж нутрі проклинають!... Села.4 Бо милість Твоя краща, аніж саме життя. Уста мої хвалитимуть Тебе.4 Доки ви будете на чоловіка нападати усі вкупі його валити, неначе мур похилений, неначе огорожу, що валиться?4 Бо твоє милосердя краще від життя. Мої губи Тебе похвалять.4 Нараджуються вони тілько, як би з висоти звалити його; брехнею вони радїють; устами своїми благословляють, а в серцї своїм проклинають.
5 (62-6) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!5 Отак благословлятиму Тебе в житті моєму; у ймення Твоє руки свої буду підносити.5 Вони тільки й гадають, як би мене з висоти зіпхнути; вони люблять брехні. Устами своїми благословляють, а в серці проклинають.5 Так Тебе благословитиму в моїм житті, в твоїм імені піднесу мої руки.5 На одного Бога вповай, душе моя! Бо на него надїя моя.
6 (62-7) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь!6 Наче лоєм і єлеєм насичується душа моя, і радісними устами хвалю Тебе,6 Лише у Бозі спочивай, душе моя у ньому бо моя надія.6 Хай наповниться моя душа наче жиром і ситістю, і губи радости вихвалюватимуть, мої уста.6 Тілько він є моя скеля, моя защита, моя висока твердиня; я не захитаюсь.
7 (62-8) У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!7 Коли я згадую про Тебе на постелі своїй, у роздумах про Тебе [в нічну] сторожу.7 Лиш він моя скеля й моє спасіння, мій захист, - я не захитаюсь.7 Бо я памятав про Тебе на моїм ліжку, я повчався про Тебе в ранішних.7 В Бозї моє спасеннє і моя слава; сильна моя скеля, моє прибіжище в Бозї.
8 (62-9) Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище! Села.8 Бо Ти поміч моя, і в затінку крил Твоїх я втішуся.8 У Бозі моє спасіння й моя слава, міцна моя скеля; прибіжище моє у Бозі.8 Бо Ти став моїм помічником, і зрадію в пристановищі твоїх крил.8 Вповай, народе, на него по всякий час! Виливайте перед ним серця ваші!
9 (62-10) Справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом!9 До Тебе приліпилася душа моя; правиця Твоя підтримує мене.9 Звіряйтеся на нього повсякчас, народи, виливайте перед ним серця ваші! Бог - нам пристановище.9 Моя душа пристала до Тебе, мене взяла твоя правиця.9 Сама марнота сини людські, сама брехня, сини чоловічі; на терезах вони йдуть у гору скорше, як пара
10 (62-11) Не надійтесь на утиск, і не пишайтесь грабунком; як багатство росте, не прикладайте свого серця до нього!10 А ті, котрі шукають загибелі душі моїй, западуться в безодні підземні.10 Лиш подув - людські діти, брехня - сини вельможних; вони на вазі йдуть угору, легші від пари усі разом.10 Вони ж марно шукали моєї душі, ввійдуть в найдальші глибини землі.10 Не вповайте на здирство, і не надїйтесь марно на грабіж! Коли росте багацтво, не прилягайте до него серцем вашим!
11 (62-12) Один раз Бог сказав, а двічі я чув, що сила у Бога!11 Уразять їх силою меча; дістануться вони на здобич лисицям.11 Не надійтеся на здирство, і грабунком марно не вихваляйтесь; коли зростає багатство, не прив'язуйтесь до нього серцем.11 Передані будуть в руки меча, будуть частями лисів.11 Раз сказав Бог, двічі чув я се, що сила в Бога.
12 (62-13) і в Тебе, о Господи, милість, бо відплачуєш кожному згідно з ділами його!12 А цар звеселиться у Богові; зазнає похвали кожний, хто буде присягатися ним; бо замкнені будуть уста блудників.12 Одне сказав Бог, оці дві речі чув я: що сила Богові належить12 А цар звеселиться в Бозі, похвалиться кожний, що ним клянеться, бо загороджені уста тих, що говорять неправду.12 І в тебе, Господи, милість; ти бо даєш кожному по заслузї його.