| 1 Диригентові хору. На струнному [інструменті]. Псалом Давидів. | 1 Провідникові хору. На мелодію «Лілея закону». Міхтам. Давида. Для вивчення. | 1 На кінець, в співах. Давида. | 1 Проводиреві хора: На Шушан-Едут; памятна пісня Давидова, в науку, |
2 (60-4) Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась! | 2 Почуй, Боже, волання моє, і зваж на молитву мою! | 2 Як він рушив був на Арам-Нагараїм, і на Арам-Цову й як Йоав, повернувшись, розгромив Едома у Соляній Долині: 12 000 чоловік. | 2 Боже, вислухай моє благання, будь уважний до моєї молитви. | 2 як він воював з Сирийцями в Мезопотамії і з Сирийцями Зобанськими, і Йоаб, вернувшись, побив Едоміїв на Соляній долинї, двайцять тисяч люда. |
3 (60-5) Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином... | 3 Від рубежів землі буду гукати до Тебе, коли серце в мені пригнічене; піднеси мене на скелю, що для мене недосяжна. | 3 Боже ти нас відкинув, ти розбив нас, розгнівався; постав нас знову на ноги! | 3 Я до Тебе закликав від кінців землі коли змучилось моє серце. Ти мене підняв на камені, | 3 Боже, ти покинув нас, розсипав нас, розгнївившись; приверни нам ласку твою! |
4 (60-6) Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села. | 4 Бо Ти притулок мій, Ти могутня вежа моя від ворога. | 4 Ти потряс землю, розколов її; зціли її щілини вона бо захиталась. | 4 Ти мене повів, бо Ти став моєю надією, баштою сили перед лицем ворога. | 4 Ти потряс землею, і вона порозпадалась; сцїли щелини її, бо вона хитається! |
5 (60-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас! | 5 Житиму я вічно у житлі Твоєму, матиму спокій під покриттям крил Твоїх. | 5 Ти дав народові твоєму зазнати гіркої долі, вином, що забиває памороки, напоїв нас. | 5 Оселюся в твоїм поселенні на віки, сховаюся в пристановищі твоїх крил. | 5 Ти дав народові твому зазнати гіркої долї, напоїв нас вином, забиваючим памороки. |
6 (60-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю! | 6 Бо Ти, Боже, почув обітниці мої і дав [мені] спадок тих, що бояться ймення Твого. | 6 Тим що тебе бояться, дав ти знамено, щоб могли втекти від лука. | 6 Бо Ти, Боже, вислухав мої молитви, Ти дав насліддя тим, що бояться твого імя. | 6 Ти дав прапора боячимся тебе, щоб вони піднялись задля правди. |
7 (60-9) Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє. | 7 Продовж цареві дні життя і літа його на багато поколінь. | 7 Щоб твої улюблені спаслися, допоможи десницею твоєю і вислухай нас. | 7 Додаси дні до днів царя, його роки аж до днів роду і роду. | 7 Щоб спаслись любі твої, борони правицею твоєю і вислухай нас! |
8 (60-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю! | 8 Він буде вічно перед Богом; приготуй милість та істину, які можуть зберегти його. | 8 Бог мовив у своїй святині: «Возрадуюся, розділю Сихем, розміряю Суккот-долину. | 8 Він на віки останеться перед Богом. Хто шукатиме милосердя і його правду? | 8 Бог сказав у сьвятостї своїй: возрадуюся і роздїлю Сихему, і розміряю долину Сукот. |
9 (60-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить? | 9 І я співатиму йменню Твоєму вічно, виконуючи обітниці мої щодня. | 9 Мій Гілеад, мій Манассія, і Ефраїм - шолом голови моєї, Юда - моє берло. | 9 Так співатиму твому імені на віки віків, щоб мені віддати мої молитви з дня на день. | 9 Мій Галаад, мій Манас, і Ефрем твердиня голови моєї; Юда скептро моє. |