1 Диригентові хору. Не погуби. Псалом Давидів, коли він утік від Саула в печеру.1 Провідникові хору. На мелодію «Йонат елем рехокім». Давида. Міхтам. Коли філістимляни схопили його в Гаті.1 На кінець. Не зведеш до зітління. Давида, в память коли він втікав до печері від лиця Саула.1 Проводиреві хора: після `Голубка з далеких дубравин`; памятна пісня Давидова, як Филистії зловили його в Гетї. П омилуй мене, Боже, бо розлютився на мене чоловік; день в день нападає на мене, і доскуляє менї.
2 (56-3) Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!2 Будь милостивий до мене, Боже, помилуй мене; бо на Тебе сподівається душа моя, і в затінку крил Твоїх я знайду притулок, доки не мине це лихоліття.2 Помилуй мене, Боже, бо мене напастують, день-у-день воюють проти мене й утискають.2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надію поклала моя душа і надіятимуся в тіні твоїх крил, доки не мине беззаконня.2 Вороги мої цїлий день лютують; багато бо їх наступає на мене, розбуявшись.
3 (56-4) Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,3 Покличу Бога Всевишнього, Бога, що все це чинить для мене;3 День-у-день лютують мої противники багато бо тих, що йдуть боєм на мене.3 Я закликав до Бога Всевишнього, до Бога, що вчинив мені добро.3 В день страху мого я вповаю на тебе!
4 (56-5) я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?4 Він пошле з небес і врятує мене; осоромить того, що має намір проковтнути мене; пошле Бог милість Свою та істину Свою.4 Коли ж страх мене огорне, на тебе уповаю!4 Він вислав з неба і мене спас, передав в погорду тих, що мене топтали. Бог післав своє милосердя і свою правду4 Ради Бога хвалити му слово його: на Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї тїло?
5 (56-6) Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:5 Душа моя посеред левів; я лежу серед тих, що сидять на вогні, серед синів людських, у котрих зуби – списи і стріли, у котрих язик – меч гострий.5 На Бога, слово котрого славлю, на Бога уповаю, не страхаюся: що може заподіяти мені людина?5 і визволив мою душу з посеред левенят. Я заснув засмучений. Людські сини, їхні зуби зброя і стріли, і їхній язик острий меч.5 Цїлий день зневажають вони слова мої, всї думки їх на зло проти мене.
6 (56-7) слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,6 Піднесися ж вище неба, Боже, і над всією землею нехай лине слава Твоя!6 Увесь день мене обмовляють, усі думки їхні мені на лихо.6 Піднесися вгору над небеса, Боже, і по всій землі твоя слава.6 Збираються, ховаються, мої пяти назирають, бо засїли на душу мою.
7 (56-8) так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!7 Поставили тенета ногам моїм; душа моя знесиліла; викопали переді мною яму і [самі] впали до неї.7 Збираються, засівши, за кроками моїми назирають, на душу мою так і чигають.7 Вони приготовили пастку для моїх ніг і присмирили мою душу. Вони викопали яму перед моїм лицем і впали до неї.7 Хиба в беззаконню спастись їм? Відкинь, Боже, у гнїві народи!
8 (56-9) Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?8 Готове серце моє, Боже, готове серце моє; буду співати і прославляти.8 За беззаконня їхні воздай їм; у гніві розбий народи, Боже.8 Готове моє серце, Боже, готове моє серце, заспіваю і виспівуватиму.8 Блуканнє моє залїчене в тебе. Збери сльози мої в посудину твою; чи не записані вони в тебе?
9 (56-10) Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,9 Постань, славо моя, постань, арфо і гусла! Я підведуся вранці.9 Мої скитання тобі відомі, сльози мої збери в бурдюк твій: чи ж не записані вони у твоїй книзі?9 Підведися, моя славо. Підведися псалтирю і гуслі. Підведуся вранці.9 Тодї відступлять вороги мої, в день, коли я покличу; знаю се, що Бог зо мною.
10 (56-11) і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!10 Буду прославляти Тебе, Господе, поміж народами; буду співати про Тебе серед племен.10 Тоді вороги мої назад відступлять, як тільки я візву до тебе. Знаю напевне, що Бог зо мною.10 Визнаватимуся Тобі між народами, Господи, співатиму Тобі між народами,10 В Бозї восхвалю слово, в Господї восхвалю слово.
11 (56-12) На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?11 Бо до небес велика милість Твоя і до хмарин істина Твоя.11 У Бозі я слово прославляю, в Господі прославлю слово.11 бо аж до неба звеличилося твоє милосердя і аж до хмар твоя правда.11 На Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї чоловік?
12 (56-13) На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.12 Піднесися ж вище небес, Боже, і над усією землею нехай лине слава Твоя.12 На Бога уповаю не боюся; що ж може заподіяти мені людина?12 Піднесися вгору понад небеса, Боже, і по всій землі твоя слава.12 Зо мною, Боже, обіти слюбовані перед тобою, віддам хвалу тобі.