| 1 Псалом Давидів на спомин. | 1 Давида. Не палай гнівом на злочинців, творящим беззаконня не завидуй | 1 Псалом Давида. На спомин про суботу. | 1 Давидова. Не палай гнївом на злочинників, не завидуй творящим неправду. |
2 бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть! | 2 Господе! Не в люті Своїй звинувачуй мене і не в гніві Твоєму карай мене. | 2 Вони бо, як трава, швидко поникнуть, -зів'януть, як рослина яра. | 2 Господи не докори мені твоєю люттю, ані не скартай мене твоїм гнівом. | 2 Вони бо, як трава, скоро поникнуть, і, як зелене листє, повянуть. |
3 Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй! | 3 Бо стріли твої пронизали мене, і рука Твоя тяжіє на мені. | 3 Вповай на Господа й чини добро щоб жити на землі й безпечним бути. | 3 Бо твої стріли загрязли в мені, і Ти на мені закріпив твою руку. | 3 Вповай на Господа, і твори добро; оставай в країнї, і любуйся вірностю; |
4 Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання! | 4 Від гніву Твого немає живого місця на моєму тілі, і немає спокою в кістках моїх від гріха мого. | 4 Втішайся в Господі, і він сповнить тобі бажання твого серця. | 4 Немає оздоровлення в моїм тілі від лиця твого гніву, немає миру для моїх костей від лиця моїх гріхів. | 4 І радуйся в Господї, то він дасть тобі бажання серця твого. |
5 На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить, | 5 Тому що беззаконня мої переповнили голову мою, мовби важке ярмо обтяжує мене. | 5 На Господа здай твою дорогу; вповай на нього, і він учинить; | 5 Бо мої гріхи перевищили мою голову, отяжіли на мені наче важкий тягар. | 5 Відкрий Господеві дорогу твою, і вповай на него, і він допоможе; |
6 і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь. | 6 Смердять та гниють мої рани від безуму мого. | 6 виведе, як світло, твою правду і твоє право, як полудень. | 6 Мої рани засмерділися і загнили від лиця моєї безумности. | 6 І виявить він правоту твою, як сьвітло, і правду твою, як полудне. |
7 Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі. | 7 Згорблений я і зовсім занепав, цілий день ходжу і ремствую; | 7 Спокійним будь у Господі, надійсь на нього. Не палай гнівом на того, кому щастить у дорозі, на людину, що лихо коїть. | 7 Я потерпів і я прибитий до кінця, цілий день я ходив смутний. | 7 Вповай тихим серцем на Господа, і дожидай його! Не запалюйся гнївом на того, кому щаститься дорога, на чоловіка, що лихі задуми свої сповняє! |
8 Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло, | 8 Бо нутро моє виповнене запаленням, і немає живого місця на тілі моєму. | 8 Лиши гнів, покинь пересердя; не палай гнівом, а то накоїш тільки лиха. | 8 Бо мої стегна наповнилися наруги, і немає оздоровлення в моїм тілі. | 8 Відхиляйсь від гнїву, і не досадуй! Не подавайсь гнїву, щоб творити лихо. |
9 бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують! | 9 Я знесилів і пригнічений неймовірно; кричу від страждання серця мого. | 9 Бо лиходії знищені будуть, ті ж, що надіються на Господа, заволодіють краєм. | 9 Я дуже пригнічений і упокорений, я ревів від стогону мого серця. | 9 Бо лиходїї будуть знищені; хто ж надїється на Господа, ті будуть властенцями землї. |
10 А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його, | 10 Господе! Перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє не утаємничене від Тебе. | 10 Ще трохи, і беззаконник пропаде, подивишся на його місце, і його більше не буде. | 10 Господи, все моє бажання перед Тобою, і мій стогін від Тебе не сховався. | 10 Тілько ще трохи, і не буде беззаконника; і споглянеш на місце його, та й нема його. |
11 а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим! | 11 Серце моє у трепеті; залишила мене сила моя, і світло очей моїх, – і цього немає в мене. | 11 Покірні ж заволодіють краєм і тішитимуться глибоким миром. | 11 Моє серце засмутилося, мене оставила моя сила, і світло моїх очей і воно не є зі мною. | 11 Тихі ж люде займуть землю, і будуть радуватись повним супокоєм. |
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами, | 12 Друзі мої і щирі відступилися од виразки моєї, і ближні мої стоять задалеко. | 12 Беззаконник кує на праведника лихо і скрегоче на нього зубами. | 12 Мої друзі і мої близькі напроти мене зблизилися і стали, і мої близькі здалека стали. | 12 Беззаконник замишляє проти праведника, і зубами своїми скрегоче на него. |
13 та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день! | 13 Тенета розставили ті, хто важить на життя моє, і ті, що шукають недоброго мені, говорять про загибель [мою], і щодень вчиняють наклеп супроти мене; | 13 Господь сміється з нього, бо бачить, що його день надходить. | 13 І нагнітали ті, що шукали мою душу, і ті, що шукали мені зла, сказали безумне і цілий день навчалися обмани. | 13 Господь сьміється з него, бачить бо, що прийде день його. |
14 Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, | 14 А я, немов глухий, не чую, і, наче німий, котрий не розтуляє уст своїх. | 14 Беззаконники добувають меча й лука, щоб повалити вбогого й нужденного, щоб вистинати тих, які простою дорогою ходять. | 14 Я ж наче глухий не чув і наче німий не відкривав своїх уст | 14 Добули беззаконники меча, і натягнули лука свого, щоб повалити мізерного і бідного, порубати ходячих правою дорогою. |
15 та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки! | 15 І став я, мов чоловік, який не чує і немає в устах своїх відповіді. | 15 Їхній меч пройде їм крізь серце, луки їх поторощаться. | 15 і я був наче чоловік, що не чує, і що немає в своїх устах оскарження. | 15 Меч їх пройде їм крізь серце їх, і луки їх сокрушаться. |
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох, | 16 У Тобі, Господе, моя надія, Ти почуєш, Господе, Боже мій! | 16 Ліпший малий достаток, що в праведника, ніж велике багатство в беззаконних, | 16 Бо я, Господи, на тебе надію поклав. Ти вислухаєш, Господи Боже мій. | 16 Луччий малий достаток праведника, як наддостатки многих беззаконників. |
17 бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає! | 17 І я сказав: Нехай же не втішаються наді мною [вороги мої]; коли хитається нога моя, вони підносяться наді мною. | 17 бо рамена беззаконних поламані будуть, праведників Господь підтримає. | 17 Бо я сказав: Щоб мої вороги не зраділи мною. І коли мої ноги порушилися, вони проти мене вихвалювалися. | 17 Бо руки безбожників будуть поломані, а праведника піддержить Господь. |
18 Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки, | 18 Я близький до падіння, і скорбота моя завжди переді мною. | 18 Господь піклується життям невинних, і спадщина їхня буде повіки. | 18 Бо я готовий на бичування, і мій біль постійно переді мною. | 18 Знає Господь днї тих, що непорочні, і спадьщина їх буде по віки; |
19 за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть. | 19 Беззаконня своє я сповідаю, і буду каятися за мій гріх. | 19 Вони не осоромляться лихої години, і наситяться голодної пори. | 19 Бо я сповіщу моє беззаконня і подбаю за мій гріх. | 19 Вони не осоромляться в лиху годину, і в день голоднечі вони наситяться. |
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони! | 20 А вороги мої живі й міцніють, і примножуються ті, що ненавидять мене безневинного. | 20 А беззаконники загинуть, і вороги Господні, мов краса лук, зникнуть, з димом зникнуть. | 20 А мої вороги житимуть і закріпляться понад мене, і помножилися ті, що неправедно мене ненавидять. | 20 Бо погинуть беззаконники, і вороги Господа, як товсті ягнята; вони никнуть, никнуть вони, як дим. |
21 Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає, | 21 А ті, що відплачують мені злом за добро, ворогують супроти мене за те, що йду слідом за добром. | 21 Беззаконник позичає й не звертає; а праведник - щедрий, дарує. | 21 Ті, що віддають злом замість добра, наговорювали на мене, томущо я вганявся за праведністю, і відкинули мене улюбленого наче зогидженого мертвого. | 21 Беззаконник пожичає, і не віддає; праведник же щедрий, і дає. |
22 бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть! | 22 Не покинь мене, Господе, Боже мій! Не віддаляйся од мене! | 22 Бо благословенні Богом заволодіють краєм, а кого він прокляв, знищені будуть. | 22 Не остав мене, Господи. Мій Боже, не відступи від мене. | 22 Бо благословенні його унаслїдують землю, а прокляті його будуть винищені. |
23 Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її; | 23 Поспіши на допомогу мені, Господе, Рятівнику мій! | 23 Господь зміцнює кроки чоловіка, і його дороги йому довподоби. | 23 Зглянься мені на поміч, Господи мого спасіння. | 23 Господь править ходою чоловіка, і дорога його подобається йому; |