1 Диригентові хору. Псалом Давидів.1 Псалом. Пісня на посвяту храму. Давида.1 На кінець. Псалом Давида. Захоплення.1 Псальма на посьвят дому Давидового. В ознесу тебе, мій Господи, ти бо підняв мене і не допустив, щоб втїшались надо мною вороги мої.
2 (30-3) Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.2 На Тебе, Господе, сподіваюся, нехай же не осоромлюся повік; За правдою Твоєю визволи мене.2 Вознесу тебе, о Господи, бо ти мене визволив і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною.2 Господи, на Тебе я поклав надію, хай не завстидаюся на віки. Спаси мене в твоїй праведності і визволи мене.2 Господи Боже мій! До тебе кликав я, і ти вилїчив мене.
3 (30-4) Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!3 Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене. Стань для мене міцною скелею, домом притулку, щоб урятувати мене.3 Господи, Боже мій, я візвав до тебе і ти вилікував мене.3 Прихили до мене твоє ухо, поспішися, щоб мене спасти. Будь мені за Бога оборонця і за дім пристановища, щоб мене спасти.3 Господи, ти випровадив душу мою з пекла, оживив мене зміж тих, що йдуть під землю.
4 (30-5) Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!4 Бо Ти скеля моя і фортеця моя: заради ймення Твого води мене і провадь мене.4 Господи, ти вивів із Шеолу мою душу і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму.4 Бо Ти є моя сила і моє пристановище і задля твого імени попровадиш мене і вигодуєш мене.4 Сьпівайте псальми Господеві, ви, його побожні люде, і прославляйте сьвяту память його!
5 (30-6) Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!5 Виведи мене з пастки, котру таємно поставили на мене; Бо Ти – сила моя.5 Співайте в псалмах Господеві, ви, його побожні, і дякуйте імені його святому!5 Ти виведеш мене з цієї засідки, яку мені скрили, бо Ти є моїм оборонцем.5 Бо на хвилину гнїв його; ласка ж його поки життя; посилає на ніч сльози, а досьвіта радість.
6 (30-7) А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!6 У руку Твою віддаю дух мій; Ти визволяв мене Господе, Боже істини.6 Бо на хвилину гнів його, ласка ж його - поки життя. Увечорі плач завітає, а вранці радість.6 В твої руки покладу мій дух. Викупи мене, Господи, Боже правди.6 Я сказав, як жилось менї у добрі: не захитаюсь по віки.
7 (30-8) Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.7 Ненавиджу прихильників ложних марнот, але на Господа сподіваюся.7 У моїй певності я мовив: “Не захитаюся повіки!”7 Ти зненавидів тих, що даремно зберігають безумність. Я ж поклав надію на Господа.7 Господи, - з ласки твоєї утвердив єси гору мою, ти одвернув лице твоє, і я стревожився,
8 (30-9) До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:8 Буду радіти й веселитися в милості Твоїй, бо Ти зважив на горе моє, спізнав скорботу душі моєї.8 Господи, з ласки твоєї утвердив ти мене в славі й потузі; сховав твоє обличчя, і я стривоживсь.8 Я зрадію і розвеселюся твоїм милосердям, бо Ти зглянувся на моє впокорення, Ти спас із скрути мою душу8 До тебе, Господи, кликав я, і до Бога мого молився.
9 (30-10) Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?9 І не віддав мене в руки ворога; поставив ноги мої на розлогій місцині.9 До тебе, Господи, взиваю; до мого Бога я благаю: 9 і не замкнув мене в руках ворога, Ти поставив мої ноги на широкому місці.9 Що за вжиток буде з крові моєї, як я ляжу в домовину? Чи буде прославляти тебе порох? Чи возвістить правду твою?
10 (30-11) Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!10 Помилуй мене, Господе, бо затісно мені; виснажилося від скорботи око моє, душа моя і нутро моє.10 “Яка користь з моєї крови, з того, що в могилу зійду? Чи буде прославляти тебе порох, чи буде сповіщати твою вірність?”10 Помилуй мене, Господи, бо болію. Стривожилося в гніві моє око, моя душа і моє лоно.10 Почуй, Господи, і змилосердися! Господи, прийди менї в поміч!
11 (30-12) Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,11 Минуло в печалі життя моє і літа мої у стогонах; знемощіла від гріхів моїх сила моя, і кістки мої висохли.11 Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! Господи, прийди мені на допомогу!11 Бо моє життя зникло в болі і мої роки в стогонах. Обезсилилася в бідноті моя сила, і мої кості стривожилися.11 Ти перемінив плач мій у радість, зняв із мене сумну плахту, і обгорнув мене радостю.
12 (30-13) щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!12 Серед усіх ворогів моїх я став обмовою навіть у сусідів моїх і страховиськом для знайомих моїх; ті, що бачать мене на вулиці, утікають від мене.12 На танок перетворив ти плач мій: розперезав моє веретище й оперезав мене веселощами,12 В усіх моїх ворогів я став погордою і то дуже для моїх сусідів і страхом для моїх знайомих; ті, що мене бачать, геть втекли від мене.12 Щоб душа моя сьпівала тобі, не мовчала. Господи, Боже мій, по віки буду прославляти тебе!
13 Я забутий в серцях, наче мертвий; Я, – мов чаша розбита.13 щоб душа моя тобі псалми співала, - не мовчала. Господи, Боже мій, хвалитиму тебе повіки.13 Я забутий наче мертвець від серця, я став наче розбитий посуд.
14 Бо чув я лихослів'я багатьох; звідусіль жах, коли вони змовляються супроти мене; задумали забрати життя моє.14 Бо я почув випоминання численних, що живуть довкруги. Коли вони збиралися разом проти мене, вчинили раду, щоб взяти мою душу.
15 Але я на Тебе, Господе, сподіваюся; я кажу: Ти – Бог мій!15 Я ж на Тебе, Господи, поклав надію. Я сказав: Ти Бог мій.
16 У Твоїй руці дні мої; захисти мене від руки ворогів моїх і від переслідувачів моїх.16 В твоїх руках мої жереби. Визволи мене з руки моїх ворогів і від тих, що мене переслідують.
17 Вчини лице Твоє осяйним на служника Твого; врятуй мене милістю Твоєю.17 Просвіти твоє лице на твого раба, спаси мене в твоїм милосерді.
18 Господе! Хай не буду осоромленим, що я озиваюся до Тебе, а грішники нехай осоромляться, нехай же замовкнуть у гробі.18 Господи, хай не завстидаюся, бо я закликав до Тебе. Хай завстидаються безбожні і будуть зведені до аду.
19 Нехай же заніміють уста неправдиві, котрі супроти праведника мовлять лихе з пихою і презирством.19 Хай німими стануть обманливі губи, що говорять проти праведного беззаконня в гордощах і погорді.
20 Як багато в Тебе благ, котрих Ти поклав для тих, що бояться Тебе, і котрі приготував тим, що сподіваються на Тебе перед синами людськими.20 Яке велике множество твоєї доброти, Господи, яку Ти скрив для тих, що Тебе бояться, (яку) Ти вчинив тим, що на Тебе покали надію перед людськими синами.
21 Ти ховаєш їх у таємниці Своєї присутности від погорди людської і бунтів людських, збережеш їх у притулку від лихих язиків.21 Ти схорониш їх в пристановищі твого лиця від людських клопотів, Ти покриєш їх в шатрі від нарікань язиків.
22 Благословенний Господь, що явив мені дивовижну милість Свою у фортечному місті.22 Благословенний Господь, бо показав своє подивугідне милосердя на окруженому місті.
23 У бентезі своїй я думав: відкинутий я від очей Твоїх; але Ти почув голос молитви моєї, коли я волав до Тебе.23 Я ж сказав в моїм подиві: Я вже відкинений від лиця твоїх очей. Через це Ти вислухав голос мого благання коли я закликав до Тебе.
24 Любіть Господа, всі святі Його; Господь оберігає вірних, а тим, що вчиняють зарозуміло, відплачує уповні.24 Полюбите Господа, всі його преподобні, бо Господь шукає правду і з надвишком віддає тим, що чинять гордощі.
25 Будьте мужніми, і Він зміцнить серце ваше, всі ті, що сподіваються на Господа!25 Будьте мужні, і хай скріпиться ваше серце, всі ви, що надієтеся на Господа.