| 1 Почуй, Господе, правду, прийми благання моє та молитву, що виходить з уст не ложних. | 1 Міхтам. Давида. Бережи мене, о Боже, бо я до тебе прибігаю. | 1 Молитва Давида. Господи, вислухай мою праведність, будь уважний до мого благання, сприйми мою молитву в не обманливих устах. | 1 Псальма Давидова. Х рань мене, Боже, бо я вповаю на тебе. |
2 Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі! | 2 Від Твого лиця суд мені нехай постане; нехай подивляться очі Твої на правоту. | 2 Я кажу Господеві: “Ти - мій Господь, -добро моє; немає нічого над тебе.” | 2 Від твого лиця хай вийде мій суд, мої очі хай побачать праведність. | 2 Ти, душе моя, сказала Господу: Ти єси Господь. Моя доброта не сягає до тебе. |
3 До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє! | 3 Ти випробував серце моє, навідав уночі, випробував мене, і нічого не знайшов; від помислів моїх не відступають уста мої. | 3 До святих, що на землі: до шляхетних - уся моя любов до них. | 3 Ти випробував моє серце, відвідав вночі. Ти мене випробував огнем, і в мені не знайшлося неправедності. | 3 Ти сказав до сьвятих, що на землї, і до величнїх: вони уся моя радість. |
4 Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх! | 4 У діяннях людських, за словом уст Твоїх, я остерігав себе від шляхів винищувача. | 4 Помножують собі страждання тії, що йдуть за іншими богами. Я не проллю їхніх ливних жертв з крови, не спом'яну імен їхніх моїми устами. | 4 Щоб мої уста не розповідали про людські діла, через слова твоїх губ я оберігся від тяжких доріг. | 4 Умножаться болестї тих, що ганяють за иншим богом; не принесу жертви їх кровавої, і імена їх не спімну устами моїми. |
5 Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш! | 5 Зміцни ходу мою на шляхах Твоїх, нехай не посковзнуться ноги мої. | 5 Господь - частка моєї спадщини й моєї чаші: ти держиш мою долю. | 5 Напрям мої стопи по твоїх стежках, щоб мої стопи не захиталися. | 5 Господь пай наслїддя мого і чаші моєї; ти держиш долю мою. |
6 Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя! | 6 До Тебе балагання моє, бо Ти почуєш мене, Боже: прихили вухо Твоє до мене, зачуй слова мої. | 6 Спадщина випала мені в гарних околицях, і частка моя подобається мені вельми. | 6 Я закликав, бо Ти, Боже, мене вислухав. Прихили до мене твоє ухо і вислухай мої слова. | 6 Межі мої у пишних країнах; наслїддє гарне моя займаньщина. |
7 Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки. | 7 Покажи чудову милість Твою тим, що сподіваються [на Тебе], рятуються Твоєю правицею від тих, що повстають супроти них. | 7 Благословляю Господа, що дав мені пораду, що й уночі навчає мене моє серце. | 7 Дай твоє подивугідне милосердя, Ти, що спасаєш тих, що надіються на Тебе, від тих, що противляться твоїй правиці. | 7 Благословити му Господа, що просьвітив мене; навіть вночі навчає мене внутро моє. |
8 Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний! | 8 Бережи мене, мов зіницю ока; у тіні крил Твоїх прихисти мене. | 8 Господь - передо мною завжди; тому що він у мене по правиці, не захитаюсь. | 8 Бережи мене наче зіницю ока. Ти мене охорониш в охороні твоїх крил | 8 По всяк час сяє Господь передо мною; як що він по правицї в мене, то не захитаюсь. |
9 Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно! | 9 Від лиця нечестивих, які нападають на мене, – від ворогів душі моєї, що оточують мене. | 9 Тим то й радується моє серце, і душа моя весела, і тіло моє спочине безпечно. | 9 від лиця безбожних, що завдали мені клопіт. Мої вороги окружили мою душу. | 9 . Тому радується серце моє, і веселиться душа моя, й тїло моє спочине у певнотї. |
10 Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління! | 10 Вони заросли жиром своїм; зарозуміло говорять устами своїми. | 10 Бо не покинеш душі моєї в Шеолі і не даси твоєму побожному уздріти зітління. | 10 Замкнули свій жир, їхні уста заговорили гордість. | 10 Ти бо не оставиш душі моєї в підземній пропастї, і не даси твому побожному бачити зотлїння. |
11 Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй! | 11 При кожному кроці нашому нині оточують нас; вони спрямовують очі свої, щоб повалити [мене] на землю; | 11 Ти мені стежку життя покажеш, повноту радощів, що в тебе; блаженство по твоїй правиці вічне. | 11 Викидаючи мене, нині мене окружили, свої очі поклали, щоб звернути на землю. | 11 Ти вкажеш менї дорогу життя; перед лицем твоїм повнота радощів, по правицї твоїй блаженство по всяк час. |
| 12 Вони схожі на лева, що жадливий на здобич, скидаються на гадюку, на молоде левеня, що засіло в сховку. | | 12 Захопили мене наче лев, що готовий на лови, і наче левеня, що живе в схованих (місцях). | |
| 13 Постань, Господе, уярми його, зігни донизу. Визволи душу мою від нечестивого мечем Твоїм, | | 13 Встань, Господи, випереди їх і дай їм спотикнутися, спаси мою душу від безбожних, твій меч від ворогів твоєї руки. | |
| 14 Від людей – рукою Твоєю, Господе, від людей світу, котрих спадок у [цім] житті, котрих черево Ти виповнюєш із скарбниць Твоїх; вони ситі з синами, і залишать багатство дітям своїм. | | 14 Господи, в коротці відділи їх від землі в їхньому житті. І твоїми скритими (дарами) наповнилася їхня утроба, вони наситилися дітьми і оставили останки своїм немовлятам. | |
| 15 А я в правді буду дивитися на лице Твоє; пробудившись, буду насичуватися образом Твоїм. | | 15 А я в праведності зявлюся перед твоїм лицем, насичуся коли зявиться твоя слава. | |