1 Молитва змученого, коли він сумує і виливає перед Господом журу свою.1 Давида. Псалом. Про милість та про справедливість я буду співати, тобі, о Господи, псалми співатиму.1 Молитва бідного, коли він знеможений, і перед Господом вилиє своє благання.1 Псальма Давидова. П ро милість і правосуддє засьпіваю; похвальні пісьнї засьпіваю тобі, Господи.
2 придивлятимуся до дороги невинного. Коли прийдеш до мене? Я буду ходити в невинності серця свого серед дому мого,2 Господе! Почуй молитву мою, і благання моє нехай прилине до Тебе.2 Буду вважати на дорогу досконалу. Коли прийдеш до мене? Ходитиму в досконалості серця мого посеред дому мого.2 Господи, вислухай мою молитву, і мій крик хай прийде до Тебе.2 Буду розумно ходити правою дорогою; коли завитаєш до мене? В домі моїм буду в чистотї серця мого жити.
3 не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно,3 Не утаємничуй лиця Твого від мене; у день скорботи моєї прихили до мене вухо Твоє; у день, [коли звернуся до Тебе], поспіши відповісти мені.3 Перед очима в себе не утверджу нічого нечестивого. Того, що творить беззаконня, зненавиджу, до мене той не пристане.3 Не відверни від мене твоє лице. В той день коли я болію, прихили до мене твоє ухо. В тому дні коли я закличу до Тебе, швидко мене вислухай.3 Не поставлю перед очі мої нїчого нечестивого; дїла відступників ненавиджу; не прилїпляться до мене.
4 перекірливе серце відходить від мене, лихого не знаю!4 Бо щезли, як дим, дні мої, і кістки мої обпалені, як головешка.4 Лукаве серце відійде геть від мене, зла я не хочу й знати.4 Бо мої дні пропали наче дим, і мої кості висохли наче сухі поліна.4 Серце нечестиве нехай обминає мене, злого не хочу знати.
5 Хто таємно обчорнює ближнього свого, я знищу того, високоокого й гордосердого, його не стерплю!5 Серце моє зазнало урази, і висохло, наче трава, аж так, що я забуваю споживати хліб мій.5 Хто обмовляє тайкома ближнього свого, - того я призведу до мовчанки. Хто має горде око й пиху в серці, не стерплю того.5 Я побитий наче трава і моє серце висохло, бо я забув їсти мій хліб.5 Хто тайно обмовляє ближнього свого, того б я знищив; хто має горде око і пиху в серцї, не стерплю того.
6 Мої очі на вірних землі, щоб сиділи зо мною. Хто ходить дорогою невинного, той буде служити мені.6 Від голосу стогону мого кістки мої прилипли до шкіри моєї.6 Очі мої на вірних краю, щоб жили зо мною. Хто ходить шляхом досконалих, той буде мені служити.6 Від голосу мого стогону прилипла моя кість до мого тіла.6 Мої очі на вірних землї, щоб були коло мене. Хто ходить правою дорогою, той нехай служить менї.
7 Обманець не сяде в середині дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомовець!7 Я став скидатися на пелікана в пустелі; я став, наче сова у руїнах.7 Не житиме у моїм домі, хто лукавство творить. Хто кує брехні, не встоїться перед очима в мене.7 Я уподібнився до пустинного пелікана, я став наче сова в розвалинах дому,7 Не буде в моїй хатї жити, хто творить підступ; хто брехню говорить, не сьміє стояти перед очима моїми.
8 Всіх безбожних землі буду нищити кожного ранку, щоб з міста Господнього вигубити всіх злочинців!8 Не сплю і сиджу, мовби самітня птаха на даху.8 Щоранку призводитиму до мовчанки усіх нечестивих краю, щоб вигубити з Господнього міста усіх, що творять беззаконня.8 Я чував і я став наче самотній горобець на даху.8 Кожного ранку нищити му всїх беззаконних землї, щоб вигубити з города Господнього всїх, що дїлають беззаконнє.
9 Щодня обмовляють мене вороги мої, і гнівливі на мене проклинають мене.9 Цілий день мене гнобили мої вороги, і ті, що мене хвалили мною клялися.
10 Я їм попіл, як хліб, і питво моє розчиняю слізьми10 Бо я їв попіл наче хліб і я плачем розводив мій напиток
11 Від гніву Твого і обурення Твого; бо Ти підніс мене і скинув мене.11 від лиця твого гніву і твоєї люті, бо піднявши Ти мене скинув вниз.
12 Дні мої – як тінь, що відхиляється; і я висох, мов трава.12 Мої дні відійши наче тінь, і я висох наче трава.
13 Але Ти, Господе, вічно живеш, і пам'ять про Тебе – з роду й до роду.13 Ти ж, Господи, остаєшся на віки, і твоя память в рід і рід.
14 Ти постанеш, змилосердишся над Сіоном; бо час уже помилувати його; бо прийшла означена година;14 Ти, вставши, помилуєш Сіон, бо час його помилувати, бо прийшов час.
15 Бо служники Твої полюбили навіть каміння його, і тлін його шанують.15 Бо твої раби полюбили його каміння і помилують його порох.
16 І злякаються народи ймення Господнього, і всі царі земні – слави Твоєї.16 І народи злякаються Господнього імени і всі царі землі твоєї слави,
17 Бо розбудує Господь Сіон і з'явиться у славі Своїй.17 бо Господь збудує Сіон і зявиться в його славі.
18 Зважить на молитву безпомічних і не відкине благань їхніх.18 Він поглянув на молитву впокорених і не погордив їхнім благанням.
19 Запишеться про це для роду наступного, і покоління прийдешнє хвалитиме Господа;19 Хай це запишеться для іншого роду, і відбудований нарід похвалить Господа,
20 Бо Він дивиться з висоти Своєї святині; із небес поглядає Господь на землю.20 бо Він поглянув зі своєї святої висоти, Господь поглянув з неба на землю,
21 Аби почути стогін в'язнів, щоб визволити рокованих на смерть.21 щоб почути стогін скованих, визволити синів тих, що забиті,
22 Щоб звіщали на Сіоні ймення Господнє, і хвалу Його – в Єрусалимі,22 сповістити в Сіоні господне імя і його хвалу в Єрусалимі,
23 Коли зберуться разом народи і царства для служіння Господові.23 коли народи і царства зберуться разом, щоб служити Господеві.
24 Виснажив Він на шляху сили мої, скоротив дні мої.24 Він йому відповів в дорозі його сили: Сповісти мені зменшення моїх днів.
25 Я сказав: Боже мій! Не забери мене на половині днів моїх. Твої літа – від роду й до роду.25 Не поведи мене в половину моїх днів, в роді родів твої літа.
26 На початку Ти заснував землю, і небеса – діяння рук Твоїх.26 Господи, Ти на початках заснував землю, і небеса є діла твоїх рук.
27 Вони загинуть, а Ти житимеш; і всі вони, мов одежа, постаріють, і, наче одяг, Ти переміниш їх, – і зміняться.27 Вони згинуть, Ти ж остаєшся, і всі постаріються наче плащ, і Ти їх зміниш наче одіж, і вони зміняться.
28 Але Ти – той самий, і літа Твої не скінчаться.28 Ти ж є той самий, і твої літа не зменшаться.
29 Сини служників Твоїх будуть жити, і насіння їхнє буде стояти перед Тобою.29 Сини твоїх рабів поселяться, і їхнє насіння стоятиме на віки.