1 І далі Елігу казав: | 1 І продовжував Елігу, і сказав: | 1 І знову Елігу взяв говорити: | 1 Додавши ж ще Еліус каже: | 1 І провадив Еліуй річ дальше й говорив: |
2 Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова. | 2 Зачекай мене трішки, і я покажу тобі, що маю ще сказати про Бога. | 2 «Зажди но трошки, і я тобі з'ясую, бо ще чимало можна сказати про Бога. | 2 Підожди мене ще трохи, щоб я тебе повчив. Бо ще в мені є мова. | 2 Зажди ще трохи; я покажу тобі, що маю ще дещо про Бога сказати. |
3 Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість. | 3 Розпочну мої міркування здалеку і поставлюся із справедливістю до мого Творця. | 3 Сягну знанням моїм далеко і визнаю Творцеві моєму слушність. | 3 Прийнявши моє вміння здалека, моїми ж ділами скажу праведне | 3 Почну розслїди мої здалека й стану в оборонї справедливостї Творця мого. |
4 Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні. | 4 Тому що слова мої справді-таки не брехня; перед тобою досконалий у пізнанні. | 4 Воістину в словах моїх нема неправди, і звершений знанням стоїть біля тебе. | 4 поправді і не слова неправедні. Неправедно розумієш. | 4 Льжи бо певно нема в слові мойму; явлюсь тобі в повнотї знання мого. |
5 Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця. | 5 Ось, Бог могутній і не ставиться з презирством до сильного міцністю серця, [Він] великий у силі і премудрості. | 5 Так! Бог силою великий, однак, не гордує чистим серцем. | 5 Впізнай же, що Господь не відкине незлобного. Сильний кріпостю серця | 5 Знай, Бог могучий, однакже не гордить сильним, що кріпкий серцем. |
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає. | 6 Він не підтримує нечестивих і дає право бідному. | 6 Він не дає грішникові жити, він бідолашним чинить правосуддя, | 6 безбожних не оставить живими і бідним дасть суд. | 6 Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить. |
7 Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються. | 7 Він не відвертає очей Своїх од праведників, але з царями назавжди садовить їх на троні, і вони підносяться. | 7 і праведника не позбавляє права. Він царів ставить на престолі, саджає їх назавжди! Але що загорділи, | 7 Він не забере своїх очей від праведного. І (будуть) з царями на престолі і Він їх посадить на побіду, і піднесуться. | 7 Не одвертає очей він од людей правих, і на все саджає їх поруч із царями на престолї й приводить до поваги. |
8 А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди, | 8 Якщо ж вони закуті в ланцюги і утримуються в путах біди, | 8 тому вони закуті в кайдани, обплутані мотуззям нужди! | 8 І якщо будуть звязані в колодах, будуть держані в кайданах бідноти, | 8 Як же инші в кайданах і звязані повороззєм нужди - |
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало. | 9 То Він показує їм на справи їхні і на злочини їхні, які збільшилися. | 9 Він виявляє їм діла й переступи їхні, бо вони загорділи. | 9 і Він їм сповістить їхні слова і їхні переступи, бо будуть сильні. | 9 Він їх дїла їм покаже й гріхи їх превеликі; |
10 Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня. | 10 І відкриває їхнє вухо для напучування, і каже їм, щоб вони відступилися од беззаконня. | 10 Він відкриває їм вухо на навчання, від беззаконства велить відвернутись. | 10 Але праведного Він вислухає. І Він сказав, що вони повернуться від неправедности. | 10 Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків. |
11 Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах. | 11 Якщо послухають і будуть служити Йому, то проживуть дні свої у добрих статках і літа свої в радощах. | 11 І як вони послухаються, почнуть йому служити, то проведуть свої дні у щасті, літа свої в утісі. | 11 Якщо почують і послужать, Він закінчить їхні дні в добрі і їхні роки в славі. | 11 І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах; |
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання. | 12 А якщо не послухають, то загинуть від меча і помруть у нерозумінні. | 12 А коли не послухаються, то пройдуть через Яму і пропадуть у невіданні. | 12 А безбожний не спасеться, томущо вони не бажають побачити Господа і томущо оскаржувані були непослушними. | 12 Як же не послухають, - згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй. |
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх. | 13 Проте лицеміри плекають в серці гнів і не звертаються до Нього, коли Він ув'язнює їх. | 13 Щождо лукавих серцем, що гнів свій зберігають, і що не звали на допомогу, коли їх в'язано, | 13 І лицеміри серцем розбудять гнів. Не закричать, томущо Він їх звязав. | 13 Лукаві же - вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани; |
14 У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками. | 14 Тому душа їхня помирає замолоду і життя їхнє з нечестивими. | 14 то їхня душа загине замолоду, життя їхнє - між розпусниками. | 14 Отже, хай помре в молодості їхня душа, а їхнє життя хай зранене буде ангелами, | 14 Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками. |
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо. | 15 Він рятує бідного від лиха його і в пригнобленні відкриває вухо його. | 15 Він бідного рятує власною його бідою і в злиднях об'являється для його вух. | 15 томущо вони завдали смуток немічному і слабкому. А суд лагідних Він видасть. | 15 Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його*. |
16 Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б. | 16 І тебе вивів би Він із тіснот на простір, де немає пригнічення, і поставлене на стіл твій було б виповнене лоєм. | 16 Отож і тебе він вирве з пащі скрути, її тобі заступить достаток щедрий, і стіл твій буде повен туку. | 16 І тому Він обманою видобув тебе з уст ворога. Безодня, потік під нею. І твій стіл зійшов повний жиру. | 16 Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі. |
17 Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину. | 17 Але ти виповнений покарою нечестивих: покара і правосуддя – близькі тобі. | 17 А наповнишся нечестивими осудами, то спіткають тебе суд і розправа. | 17 В праведних не забракне суду, | 17 Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд - укупі. |
18 Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе. | 18 Нехай же не вразить тебе гнів [Божий] покарою! Великий викуп не порятує тебе. | 18 Вважай, отже, щоб не звели тебе достатком і щоб дар великий не збив тебе з дороги! | 18 а на безбожних буде гнів через безбожність дарів, які приймали з неправедности. | 18 О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою! І найбільший викуп не спас би тебе. |
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили? | 19 Чи дасть Він якусь ціну твоєму маєткові? Ні, – ані золотові і жодному скарбові. | 19 Хіба твої багатства безконечні щось тобі допоможуть? Або твоєї сили всі потуги? | 19 Хай тебе свобідно не відверне ум від благання слабких, що є в скруті, і всіх, що кріпляться силою. | 19 Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, - анї золотові, анї нїякому скарбові. |
20 Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого. | 20 Не бажай тієї ночі, коли народи винищуються на своєму місці. | 20 О, не бажай тієї ночі, коли народи з своїх місць ізникають! | 20 Не викрадайся вночі, щоб нарід не пішов проти них. | 20 О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають! |
21 Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав. | 21 Бережися, не схиляйся до зла, котрому ти надав перевагу над стражданнями. | 21 Остерігайсь, не нахиляйсь до кривди: тим бо й випробувано тебе стражданням. | 21 Але бережися, не чини зла, бо в цьому ти освободився від бідноти. | 21 Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати. |
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він? | 22 Бог високий могутністю Своєю, і хто такий, як Він, наставник? | 22 Бог, справді, силою великий, і хто такий учитель, як він? | 22 Ось сильний буде сильним в своїй кріпості. Бо хто є сильний так як Він? | 22 Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець? |
23 Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив? | 23 Хто підкаже Йому шлях Його, хто може сказати: Ти учиняєш несправедливо? | 23 Хто йому вкаже його дорогу? Хто скаже: Ти дієш кривду. | 23 Хто ж є той, що досліджує Його діла? Чи хто той, що сказав: Ти вчинив неправедно? | 23 Хто йому вкаже дорогу його; хто скаже: Ти чиниш несправедливість? |
24 Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди, | 24 Пам'ятай про те, аби підносити діяння Його, котрі люди бачать. | 24 Тож пам'ятай: ти маєш величати його діло, яке оспівують люди. | 24 Згадай, що Його діла великі, (понад ті), які зробили мужі. | 24 Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять. |
25 що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека. | 25 Усі люди можуть бачити їх; людина може роздивлятися їх здалеку. | 25 Усі люди над ним розважають, кожний здалека дивиться на нього. | 25 Всякий чоловік в собі побачив, скільки є ранених смертних людей. | 25 Всї бо люде можуть їх бачити; чоловік може їх і надалеки постерігати. |
26 Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ! | 26 Ось, Бог великий, і ми не можемо пізнати Його, число літ Його безмежне. | 26 Так! Бог великий, не нам його збагнути! Число його років не має ліку. | 26 Ось сильний великий, і ми не знатимемо. І число Його літ безконечне. | 26 Ось, Бог великий й годї нам його поняти; лїт його нам не злїчити. |
27 Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його, | 27 Він збирає краплі води; вони разом виливаються дощем; | 27 Він притягає води краплі і прочищує їх на дощ у парі; | 27 Почислені ж в нього каплі дощу, і вилиються дощем в хмару. | 27 Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем; |
28 що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей. | 28 Із хмарин капають і виливаються щедро на людей. | 28 спускають його хмари, і на натовп людей виливають. | 28 Потечуть старинності, а хмара дала тінь на безчисленних смертних людей. Він поставив час скотині, вони знають чин лягання. Чи не дивується твій ум цим всім, чи не міняється твоє серце в тілі? | 28 Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей. |
29 Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його? | 29 Хто може також пізнати довжину хмарин, чи легіт шатра Його? | 29 Хто зможе зміркувати, доки сягають хмари або гуркіт грому у його наметі? | 29 І якщо збагнеш простягнення хмари, рівність його шатра, | 29 А хто може зміркувати, як за далеко облаки сягають, або тріск у шатрі його? |
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває, | 30 Ось, Він розпросторює над ним світло Своє і покриває дно моря. | 30 Він розстелює над ним свій оболок і вкриває вершини гір. | 30 ось Він простягне над ним лук і Він покрив коріння моря. | 30 А ось, він обливає його сьвітлом своїм і покриває дно моря. |
31 бо ними Він судить народи, багато поживи дає. | 31 Звідти Він судить народи, дає їжу щедро. | 31 Ними годує він народи, дає поживу подостатком. | 31 Бо ними Він судитиме народи, дасть їжу сильному. | 31 Звідси судить він народи, звідси дає багату поживу. |
32 Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі. | 32 Він приховує в долонях Своїх блискавицю і наказує їй, кого вразити. | 32 Він бере блискавицю обома руками, велить їй бити у ціль. | 32 В руках Він сховав світло і заповів про нього зустрічному. | 32 В жменях держить блискавицю й приказує їй, кого вдарити. |
33 Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба. | 33 Потріск її нагадує про неї; худоба також чує те, що відбувається. | 33 Він нею чабана попереджає, та й скот, що нюхом чує бурю.» | 33 Він сповістить про нього свого друга. (Є) часть і для неправедности. | 33 Грім дає знати про неї, та й скот відчуває, що дїєсь. |