1 І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:1 І відповідав Єліфаз теманянин, і сказав: 1 Заговорив Еліфаз із Теману й мовив: 1 Продовшивши ж Еліфас Теманіт каже: 1 І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2 Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?2 Чи буде мудрий відповідати знанням мізерним і виповнювати нутрощі свої вітром східним,2 «Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням, сповняє своє нутро східнім вітром,2 Як мудрий дасть відповідь розуму духа і наповнив біль лона,2 Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
3 Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?3 Виправдовуватися словами марними і мовою, що не має жодної сили, та твердженнями, якими він не може вдіяти нічого доброго?3 сперечаючись недоречними словами, промовами, в яких немає користи?3 оскаржуючи словами, якими не годиться, словами, в яких (немає) ніякої користі?3 Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
4 Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,4 Адже ти й страх відклав, і молитву до Бога відкинув.4 Ти навіть відкидаєш богобоязливість, і касуєш побожність перед Богом.4 Чи і ти не відкинув страх, довершив такі слова перед Господом?4 Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
5 бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.5 Нечестя твоє виповідають уста твої, і ти вибрав мову лукавих.5 Твоя вина навчає уста твої, ти вибираєш бесіду лукавих,5 Ти винуватий за слова твоїх уст, ані ти не розсудив слова сильних.5 Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
6 Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:6 Тебе звинувачують уста твої, а не я, і твій язик говорить супроти тебе.6 тим і осуджує тебе рот твій, а не я! І власні твої уста свідчать проти тебе.6 Хай оскаржують тебе твої уста і не я, а твої губи хай свідчать проти тебе.6 Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
7 Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?7 Хіба ти народився першою людиною, і передніше пагорбів утворений?7 Хіба ти перший з людей народився, побачив світ перед горбами?7 Що ж бо? Чи ти є першою людиною? Чи ти повстав перед горами?7 Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
8 Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?8 Хіба ти чув таємниці Божої ради і прихилив до себе премудрість?8 Хіба ти слухав Божої наради, присвоїв собі мудрість?8 Чи ти почув господні прикази, чи до тебе прийшла мудрість?8 Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?9 Що відаєш ти, чого не знали б ми? Що розумієш ти, чого не було б і в нас?9 Що знаєш ти, чого б ми не знали? Що розумієш, чого б ми не розуміли?9 Бо що знаєш ти, чого ми не знаємо? Або що розумієш, чого і ми не (розуміємо)?9 Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
10 Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.10 І сивоволосий, і старець є поміж нами, що днями перевершує батька твого.10 Є сивий та старий також між нами, що перейшов віком і твого батька.10 І старець і давній між нами днями старший від твого батька.10 Є й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
11 Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?11 Чи недостатньо для тебе втіхи від Бога? Чи це таємниця для тебе?11 Хіба для тебе мала річ - Божа втіха та тихе слово, сказане до тебе?11 Ти трохи був бичований за дещо з того, що ти згрішив, ти заговорив високо, гордовито.11 Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
12 Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,12 Навіщо твоє серце зводить тебе, і чому очі твої не закриваються при цьому?12 Чого пориває тебе твоє серце? Чому очима гордо позираєш,12 На що посміло твоє серце, або що принесли твої очі,12 Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
13 що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?13 Чому налаштовуєш супроти Бога духа свого, і устами своїми промовляєш такі слова?13 коли звертаєш проти Бога гнів твій і твоїм ротом верзеш такі речі?13 що ти вибухнув гнівом перед Господом, а вивів з уст такі слова?13 Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
14 Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?14 Що то за один, чоловік, щоб йому бути чистим, і, щоб народженому жінкою, бути праведним?14 Що таке людина, щоб була чистою? Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?14 Бо хто, будучи смертною людиною, буде непорочним, чи як буде праведником той, хто народився від жінки?14 Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
15 Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,15 Ось, Він і святим Своїм не довіряє, і небеса нечисті в очах Його,15 Якщо й своїм святим не йме він віри, і небеса нечисті перед його очима,15 Якщо святим не вірить, а небо не є чисте перед Ним.15 Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
16 що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?16 Тим паче нечистий і розбещений чоловік, який п'є беззаконня, що воду.16 оскільки більш гидка й зіпсована людина, що, наче воду, п'є беззаконня.16 Ох же мерзенний і нечистий, чоловік, що пє неправду наче напиток.16 Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
17 Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,17 Я буду говорити тобі, слухай мене; я повідаю тобі, що бачив.17 Я поясню тобі, мене послухай! Я оповім те, що сам я бачив,17 Сповіщу ж тобі, послухай мене. Отже, я сповіщу тобі те, що я побачив,17 Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
18 про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,18 Що чули мудрі і не приховали почутого від батьків своїх,18 що оповідають мудрі, не таївши нічого, за предками своїми.18 те, що говорять мудрі і що не скрили їхні батьки.18 Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
19 їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.19 Котрим одним була дісталася земля, і серед яких чужий не ходив.19 Їм одним земля дана була, і ні один чужинець не скитався між ними.19 Їм самим дано землю, і на них не прийшов чужинець.19 В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
20 Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.20 Нечестивий мучить себе упродовж днів своїх, і число років утаємничене від гнобителя.20 Поки віку у злого - себе самого мучить; протягом призначених гнобителеві літ20 Все життя безбожного в клопотах, а почислені роки дані сильному,20 Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
21 Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.21 Зойк жахів у вухах його; коли він у безпеці, прийде на нього згубник.21 жахливий крик лунає у його вухах; серед повного спокою на нього нападає грабіжник.21 страх же його в його ухах. Коли він вважає, що вже є в мирі, прийде його знищення.21 Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
22 Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.22 Він не сподівається врятуватися від пітьми; і він під загрозою меча.22 Не сподівається, що повернеться із пітьми, і всюди меч перед собою бачить.22 Хай не вірить, що відвернеться від темряви, бо він вже переданий в руки заліза,22 Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
23 Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...23 Він поневіряється за куснем хліба повсюди; відає, що вже готовий, в руках у нього, день пітьми.23 Його кидають на їжу коршакові. Він знає, що над ним біда нависла.23 призначений же на їжу ґрифів. А в собі знає, що очукує стати трупом. Темний день його злякає,23 Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
24 Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,24 Біль та нещастя жахають його, мов цар, що приготувався до бою,24 День темряви його жахає, нужда й тіснота на нього насідають, немов той цар, готовий кинутись до бою.24 а біда і смуток захоплять його наче вождя, що паде в перших рядах.24 Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, -
25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,25 За те, що він простягав супроти Бога руку свою, і чинив опір Вседержителеві,25 Він здіймав свою руку проти Бога, він хоробрував із Всемогутнім.25 Бо він підняв руки перед Господом, а перед Господом Вседержителем став твердошийним,25 За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
26 проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.26 Рушав супроти Нього з [гордою] шиєю, під грубезними щитами своїми;26 З випростаною шиєю біг проти нього захоронений грубими щитами.26 біг же перед ним гординею в товстих плечах свого щита,26 Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,27 Тому що він закрив обличчя своє жиром своїм і обклав ним боки свої.27 Обличчя його набрякло салом, боки поросли жиром.27 бо він закрив своє лице в своїм товщі і зробив уста на стегнах.27 За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
28 і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.28 І він поселяється в містах спустошених, в домах, у яких не живуть, котрі приречені на руїни.28 Він жив у зруйнованих містах, у домах, де ніхто більше не жив, бо вони були готові завалитись.28 Хай же поселиться в пустинних містах, ввійде до незамешканих домів. Те, що вони приготовили, інші заберуть.28 І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
29 Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.29 Не буде він багатим, і не заціліє маєток його, і не розпросториться землею набуток його.29 Не забагатіє він, розвіється його достаток, і не простягнеться його тінь по країні.29 Він ані не забогатіє, ані не останеться його майно. Не вкине на землю тінь,29 Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
30 Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.30 Не уникне пітьми; пагіння його висушить полум'я, і подмухом уст Своїх примусить його щезнути.30 Він не втече від мороку, вогонь спалить його ніжне галуззя, а цвіт його обіб'є вітер.30 ані не втече від темряви. Хай вітер висушить те, що в нього сходить, хай же відпаде його цвіт.30 Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
31 Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,31 Нехай не довіряє марноті заблуклий, бо марнота буде й винагородою йому.31 Нехай не покладається на свій зріст високий, знаємо бо, що то - марнота.31 Хай не вірить, що останеться, бо марне поставиться йому.31 Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
32 вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!32 Не свого дня він помре, і гілки його не будуть зеленіти.32 Віття його зів'яне передчасно, його галуззя не буде зеленіти.32 Ним зрізане зітліє перед часом, і його галузка не покриється листям.32 Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
33 Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,33 Скине він, як виноградна лоза, недозрілу ягоду свою, і як, оливка, струсить квіт свій.33 Мов виноградина, він скине недоспілі грона і, наче маслина, цвіт свій зронить.33 Хай буде зібраний як неспілий овоч перед часом, хай упаде як цвіт оливки.33 Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
34 бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:34 Так спорожніє зібрання лицемірів, і вогонь пожере шатра хабарників.34 Так! Кодло нечестивого буде безплідне, і вогонь пожере шатра продажних.34 Бо свідчення безбожного - смерть, а огонь спалить доми тих, що приймають хабарі.34 Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
35 він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...35 Він завагітнів злом і породив лжу, і утроба його готує оману.35 Хто зачав зло, той породить нещастя; нутро його готує злуду».35 В лоні ж прийме болі, на нього найде марнота, а його черево понесе обману.35 (в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.